Рішення № 140445800, 07.10.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/2708/26

Провадження 2/718/1208/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Масюк Л.О., секретаря судового засідання Харабари А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТзОВ «Споживчий центр» (м.Київ вул..Саксаганського, 133 А) до ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №19.12.2025-100000621 від 19.12.2025 року в розмірі 56440 грн; судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 19.12.2025 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №19.12.2025-100000621 із сумою кредиту 17000 грн., строком на 217 днів.

Зазначає, що відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту 19.12.2025 р., сума кредиту 17000 гривень, строк на який надається кредит 217 днів, дата повернення кредиту 23.07.2026 року.

Посилається на те, що процентна ставка Стандарт - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів, користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка Економ - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в якиї застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Також зазначає, що відповідно до п.4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-3510.

При цьому, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі та надало грошові кошти, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 56440 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 17000 гривень, проценти в розмірі 26350 гривень 00 коп., комісії (повязаної з наданням кредиту) 1530 гривень, додаткової комісі (за обслуговування кредитної заборгованості) 3060 гривень та відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України 8500 гривень, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

З посиланням на відповідні правові норми та докази, зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 56440 грн. та судові витрати.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09.09.2026, після отримання судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи відповідача у справі, було прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, без виклику сторін.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Біла Б.Б., скерувала до суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Вказує, що відповідач ОСОБА_1 заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та незаконними. Зазначає, що кошти по сплаті комісії (пов`язаної з наданням кредиту)у розмірі 1 530,00 грн. та додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) у розмірі 3 060 грн. стягуються з Позичальника незаконно та обмежують права Позичальника в порівнянні з Законом України Про споживже кредитування.

Також вказує на те, що стягнення у позовній заяві штрафних санкцій, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 8 500 грн. є незаконними та вказана сума не підлягає до стягнення з відповідача.

Посилається на те, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Національній Гвардії України. 25.11.2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 був звільнений з військової служби.

Відповідно до п.15, ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Враховуючи зазначене, вважає, що оскільки ОСОБА_1 у період дії особливого періоду служив у лавах Національної Гвардії України, має посвідчення учасника бойових дій то відповідно до ч.15, ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за користування кредитом з ОСОБА_1 не повинні стягуватися відсотки.

Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача ТзОВ «Споживчий центр» скерував до суду відповідь на відзив, де зазначив про те, що загальні витрати за споживчим є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись.

Крім того зазначає, що Законом України Про споживче кредитування передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Законом України Про споживче кредитування передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. Розділ IV "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Слід звернути увагу, що закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023.

Отже, враховуючи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною.

Щодо розрахунку заборгованості зазначає, що матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Крім того представник позивача зазначає, що будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору Відповідач не заявляв.

Щодо вимоги про стягнення комісії вказує, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту на картку, зазначену позичальником, є виправданим.

Щодо наданих документів стосовно проходження військової служби відповідачем, зазначає, що для реалізації права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження відповідачем військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Однак документів, які б підтверджували участь відповідача, станом на час строку дії кредитного договору, у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, стороною відповідача не надано, а тому вважає, що права на відповідну пільгу, як особа, прийнята на військову службу за контрактом, відповідач не має.

Враховуючи наведене, просить позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши надані докази, що долучені до справи в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19.12.2025 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №19.12.2025-100000621 із сумою кредиту 17000 грн., строком на 217 днів.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту 19.12.2025 р., сума кредиту 17000 гривень, строк на який надається кредит 217 днів, дата повернення кредиту 23.07.2026 року.

Процентна ставка Стандарт - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів, користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка Економ - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в якиї застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до п.4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-3510 (а.с.21 зворот -27).

Згідно паспорту споживчого кредиту вбачається, що ТзОВ «Споживчий центр» надало кредит ОСОБА_1 сума кредиту 17000 гривень, строк на який надається кредит 217 днів, дата повернення кредиту 23.07.2026 року (а.с.19-21).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №19.12.2025-100000621 від 19.12.2025, позичальник ОСОБА_1 станом на 20.08.2026 року має заборгованість в сумі 56440 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 17000 гривень; проценти в розмірі 26350 гривень; комісії (повязаної з наданням кредиту) 1530 гривень; додаткової комісі (за обслуговування кредитної заборгованості) 3060 гривень та відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України, сумі 8500 гривень (а.с.29-31).

Згідно інформації ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1804 від 18.04.2026 року вбачається, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» здійснило перерахунок коштів в сумі 17000 гривень на карту НОМЕР_2 за договором №19.12.2025-100000621 (а.с.18).

Відповідно до Витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_3 Західного оперативно-територіального обєднання Національної гвардії України (по стройовій частині) №350 вбачається, що 25.11.2025 року ОСОБА_1 виключено з списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с.52-53).

ОСОБА_1 являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_4 від 25.05.2021 року (а.с.54).

Наявність заборгованості у відповідача за кредитним договором зумовила звернення ТОВ "Споживчий центр" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За частинами 4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтями 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №19.12.2025-100000621 від 19.12.2025 року.

Заперечуючи проти позову представник відповідача, адвокат Біла Б.Б., послалася на те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій (УБД) та має пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якими військовослужбовцям проценти за користування кредитом не нараховуються.

На підтвердження своїх заперечень надала копію посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 , та копію Витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) №350 згідно якого вбачається, що 25.11.2025 року ОСОБА_1 виключено з списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Оцінюючи доводи представника відповідача, суд зазначає, що відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пільги щодо ненарахування процентів, пені та штрафів надаються військовослужбовцям, мобілізованим особам та резервістам на час проходження ними військової служби в особливий період.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний кредитний договір був укладений відповідачем 19.12.2025 року, тобто вже після його звільнення (25.11.2025) з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.

Верховний Суд у своїх правових висновках (зокрема, у постановах у подібних правовідносинах) неодноразово наголошував, що наявність статусу УБД сама по собі, поза межами періоду проходження військової служби, не є підставою для звільнення позичальника від виконання договірних зобов`язань щодо сплати процентів за кредитними договорами, укладеними після демобілізації (звільнення).

Оскільки на момент укладення кредитного договору та протягом усього періоду нарахування процентів Відповідач не перебував на військовій службі, дія вищевказаних пільг на ці правовідносини не поширюється. Нарахування процентів Позивачем здійснено відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду та нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пільга у вигляді звільнення від сплати відсотків, штрафів та пені за кредитами діє виключно на період проходження військової служби.

Враховуючи вказане, суд вважає вимоги позивача про стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків, в тому числі по ст..625 ЦК України, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно з Закону України «Про споживче кредитування»; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/ оспорювана.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону. Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3060 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, враховуючи часткове задоволення позову (94,6%) стягує з відповідача на користь позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 2518 грн. 63 коп.(2662,40:100*94,6%).

Керуючись ст.ст.4,10-13,76-81,263-265,268,273, ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_5 , жителя АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за Кредитним договором (оферти) №19.12.2025-100000621 від 19.12.2025 р., в сумі 53380 (пятдесят три тисячі триста вісімдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_5 , жителя АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) сплавчений судовий збір в сумі 2518 грн. 63 коп.

Рішення не проголошувалося на підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Кіцманський районний суд Чернівецької області до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Кіцманського

районного суду: Л.О.Масюк