Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 643/21258/26
Провадження № 1-кс/643/7689/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене прокурором клопотання слідчого подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2026 за №62026170020016027 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою технічною освітою, одруженого, зі слів маючого трьох неповнолітніх дітей, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 30.09.2026 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні за №62026170020016027, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та обґрунтованою підозрою, що підтверджується долученими копіями матеріалів кримінального провадження. Відповідно до яких ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 20.01.2026, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та без поважних причин самовільно залишив місце служби поблизу населеного пункту Малинівка Чугуївського району Харківської області та до 30.09.2026 за місцем служби не з`являвся, обов`язків військової служби не виконував.
Крім того, 23.08.2026 у м. Харкові ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «lifecell», діючи умисно та з корисливих мотивів, таємно викрав мобільну батарею вартістю 4999 грн., після чого залишив приміщення магазину, завдавши власнику майнової шкоди на зазначену суму.
Стороною обвинувачення ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, та ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.
ОСОБА_4 30.09.2026 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий у клопотанні, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, клопотав перед слідчим суддею у застосуванні щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний просив застосувати до нього домашній арешт та повідомив про намір повернутися до проходження військової служби.
Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив наступне.
Слідчим відділом Харківського районного управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62026170020016027 від 04.07.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.
У даному кримінальному провадженні 30.09.2026 слідчим СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.
Поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність обставин, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя виходить із того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні двох умисних тяжких кримінальних правопорушень в період дії воєнного стану, санкції яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та від 5 до 8 років відповідно, що саме по собі створює суттєву загрозу покарання та стимул для ухилення від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, тяжкість можливого покарання оцінюється слідчим суддею у сукупності з конкретними даними про особу підозрюваного та його попередню процесуальну поведінку. Зокрема, вироком Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2021 ОСОБА_4 було засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі, і ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18.12.2024 судове провадження щодо нього було зупинено, а самого ОСОБА_4 оголошено в розшук у зв`язку з ухиленням від суду. Крім того, відповідно до матеріалів клопотання, підозрюваний будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 20.01.2026 самовільно залишив місце служби та до 30.09.2026 (тобто понад вісім місяців) переховувався, обов`язків військової служби не виконував, своє місцеперебування від командування та правоохоронних органів приховував. Вказана систематична поведінка підозрюваного, досвід переховування та тривалого нелегального перебування поза межами контролю компетентних органів переконливо свідчать про реальність і дійсність ризику його переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя вважає повністю доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
Так, встановлено, що ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 06.11.2024 ОСОБА_4 вже було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного військового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі положень ст. 401 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . Однак, ОСОБА_4 , отримавши від держави процесуальний шанс та довіру для виправлення та виконання конституційного обов`язку щодо захисту Батьківщини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і, перебуваючи на військовій службі вже у військовій частині НОМЕР_1 , повторно та умисно вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (ч. 5 ст. 407 КК України). Більше того, перебуваючи у статусі особи, яка самовільно залишила місце служби, ОСОБА_4 23.08.2026 вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності, а саме крадіжку в умовах воєнного стану.
Наведені обставини свідчать про стійку антисоціальну спрямованість особи підозрюваного, схильність до протиправної поведінки, нехтування нормами закону та правопорядку, а також про те, що ОСОБА_4 схильний до вчинення нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу та оцінюючи позицію сторони захисту й підозрюваного, який просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та посилався на намір повернутися до проходження військової служби, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , слідчий суддя ретельно перевірив можливість застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі заявленого підозрюваним домашнього арешту чи особистого зобов`язання.
Оцінюючи сукупність встановлених обставин - тяжкість кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_4 , конкретні обставини їх вчинення в період дії воєнного стану, тривалість попереднього ухилення від служби та переховування (понад 8 місяців), факт зупинення судом розгляду іншого кримінального провадження щодо нього та оголошення його в розшук, а також вчинення повторного самовільного залишення військової частини після нещодавнього звільнення від кримінальної відповідальності саме за аналогічний військовий злочин, слідчий суддя доходить переконання, що застосування будь-якого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, є недостатнім і не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам та уникнути перешкоджання кримінальному провадженню.
Перебування поза межами слідчого ізолятора створить підозрюваному реальну можливість безперешкодно знову залишити місце свого проживання, ухилитися від органу досудового розслідування та суду чи продовжити протиправну діяльність. За таких обставин, на переконання слідчого судді, виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та завдання кримінального провадження.
Вирішуючи питання про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу. Однак, оцінюючи сукупність встановлених обставин, зокрема, тяжкість кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_4 , конкретні обставини їх вчинення в період дії воєнного стану, тривалість попереднього ухилення від служби та переховування (понад 8 місяців), факт зупинення судом розгляду іншого кримінального провадження щодо нього та оголошення його в розшук, а також вчинення повторного самовільного залишення військової частини після нещодавнього звільнення від кримінальної відповідальності саме за аналогічний військовий злочин, слідчий суддя доходить переконання, що застосування будь-якого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, є недостатнім і не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам та уникнути перешкоджання кримінальному провадженню.
Даних про неможливість за станом здоров`я перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою не встановлено.
Згідно з вимогами ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту або затримання.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, за можливе застосувати до підозрюваного заставу у розмірі, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240 грн. (3 328 х 80 = 66 560 грн).
У разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 196 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» з моменту взяття під варту на підставі цієї ухвали, у межах строку досудового розслідування.
Строк дії запобіжного заходу рахувати з 14:40 год. 02.10.2026.
Строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 30.11.2026.
Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання ОСОБА_4 під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст.111, 112 КПК України.
Визначити суму застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 02.10.2026 у справі №643/21258/26 (провадження №1-кс/643/7689/26) відносно ОСОБА_4 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:
-прибувати до слідчого, прокурора чи до суду за кожною вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 16:40 годині 07.10.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 140444991, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 02.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/21258/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: