Рішення № 140444968, 07.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14477/26

Провадження № 2/643/8213/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в особі представника Кукси К.О., яка діє на підставі довіреності, через підсистему «Електронний суд» звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №LM465142423 від 26.08.2025 в сумі 11 499,73 грн, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивачем зазначено, що 26.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №LM465142423 на суму 7 800,00 грн. Зазначив, що кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора FKYV-6758. Посилався, що у кредитному договорі сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Посилався, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 3 030,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. Зазначив, що в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 7 800,00 грн. Посилався, що 08.10.2025 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №ОК-ТП/56, на виконання якого сторони підписали Реєстр прав вимоги № б/н від 08.10.2025, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Зазначив, що 27.01.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №27/0126-01, відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 27.01.2026 за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Зазначив, що ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювало жодних нарахувань за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки ТОВ «Юніт Капітал» не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам. Посилався, що відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість в загальній сумі 11 499,73 грн, яка складається з: 5 234,83 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 796,90 грн - заборгованість по процентах; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-які клопотання та заяви від відповідача до суду не надходили.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 09 липня 2026 року залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», установив позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня вручення копії ухвали.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 20 липня 2026 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання. Задовольнив частково клопотання позивача про витребування доказів, витребував від Акціонерного товариства «Ощадбанк» інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка 5167-80XX-XXХХ-6331; про факт зарахування коштів на картковий рахунок маска картки 5167-80XX-XXХХ-6331, у період з 27.08.2025 по 01.09.2025 у сумі 1 948,00 грн, 3 030,00 грн, 2 822,00 грн. В іншій частині клопотання відмовив.

28 липня 2026 року від Акціонерного товариства «Ощадбанк» на адресу Салтівського районного суду міста Харкова надійшла витребувана інформація.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 14 вересня 2026 року витребував від Акціонерного товариства «Ощадбанк» інформацію про факт зарахування коштів на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_3 , 26.08.2025 у сумі 3 030,00 грн та 2 822,00 грн.

02 жовтня 2026 року від Акціонерного товариства «Ощадбанк» на адресу Салтівського районного суду міста Харкова надійшла витребувана інформація.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, у прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Юніт Капітал», зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом згідно з вимогами ч. 8 ст. 187 ЦПК України.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судова повістка, яка направлялася судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулася до суду, як неотримана відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

26.08.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Оптимальні кредити» було укладено Договір кредитної лінії № LM465142423 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором позичальника FKYV (а.с. 44 зворот - 56).

Умовами п. 2.1 Договору передбачено, що за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити».

Відповідно до п. 2.2 Договору загальний розмір наданого одразу після укладення цього Договору кредиту 3 030,00 грн та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту 9 300,00 грн.

У п. 2.3-2.5 Договору сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 26.08.2025 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.

Згідно з п. 3.1 Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду користування складає 10 (десять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

У п. 3.2 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 10 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 242 грн 40 коп (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5167-80XX-XXXX-6331, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.

Згідно з п. 7.1 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 05.09.2025, а саме протягом 10 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Згідно з п. 7.2, 7.3 Договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту 25.09.2030.

Відповідно до п. 8.1 Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

У п. 8.3 Договору сторони погодили, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

Згідно з п. 8.5 Договору розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 181 грн 80 коп.

Відповідно до п. 8.7 Договору за умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами протягом 6 (шести) календарних днів після дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом наступним чином:

8.7.1. за період від 26.08.2025 до 05.09.2025 (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 18,37 % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,80 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 292,00 відсотків річних;

8.7.2. у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 05.09.2025 Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 (нуль) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

26.08.2025 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6758 підписав Паспорт споживчого кредиту продукту «FLASH» до Договору №LM465142423 від 26.08.2025 (а.с. 42 зворот - 44).

26.08.2025 ОСОБА_1 та ТОВ «Оптимальні кредити» уклали Додаткову угоду до Договору №LM465142423 від 26.08.2025, підписану позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4485, у якій сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 2 822 грн 00 коп (а.с. 57-58).

Згідно з п. 1.2-1.4 Додаткової угоди після надання траншу, відповідно до цієї Додаткової угоди, сума кредиту, яка надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї Додаткової угоди, буде складати 5 852,00 грн. Безготівковий переказ цього та інших траншів за Договором може бути здійснено за реквізитами платіжної картки позичальника 5167-80XX-XXXX-6331. З моменту отримання траншу відповідно до цієї Додаткової угоди, базова процентна ставка за Договором (для суми всіх наступних траншів в рамках Договору та для суми, яка вже є в користуванні) буде складати 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

27.08.2025 ОСОБА_1 та ТОВ «Оптимальні кредити» уклали Додаткову угоду до Договору №LM465142423 від 26.08.2025, підписану позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 1440, у якій сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 1 948 грн 00 коп (а.с. 58 зворот - 59).

Згідно з п. 1.2-1.4 Додаткової угоди після надання траншу, відповідно до цієї Додаткової угоди, сума кредиту, яка надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди разом із сумою траншу, що видається відповідно до цієї Додаткової угоди, буде складати 7 800,00 грн. Безготівковий переказ цього та інших траншів за Договором може бути здійснено за реквізитами платіжної картки позичальника 5167-80XX-XXXX-6331. З моменту отримання траншу відповідно до цієї Додаткової угоди, базова процентна ставка за Договором (для суми всіх наступних траншів в рамках Договору та для суми, яка вже є в користуванні) буде складати 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Згідно з довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Оптимальні кредити», позичальник ОСОБА_1 26.08.2025 о 02:41 подав заявку на отримання кредиту, акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): №FKYV-6758, ідентифікатор відправлено позичальнику 26.08.2025 о 02:42:19, перерахування грошових коштів позичальнику здійснено 26.08.2025 о 02:43:12. У подальшому були укладені додаткові угоди до договору зі збільшення суми кредиту: 26.08.2025 на суму 2 822,00 грн, 27.08.2025 на суму 1 948,00 грн (а.с. 37).

Згідно з довідками ТОВ «Оптимальні кредити» №LM465142423/29012026/Э від 29.01.2026, на виконання кредитного договору № LM465142423 від 26.08.2025 ТОВ «Оптимальні кредити» було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції: особа платника ТОВ «Оптимальні кредити», отримувача Сініцин П.В., надавач платіжних послуг платника АТ «ОТП Банк», надавач платіжних послуг отримувача АТ «Державний ощадний банк України», сума платіжної операції 3030,00 грн, дата 26.08.2025; сума платіжної операції 2822,00 грн, дата 26.08.2025; сума платіжної операції 1948,00 грн, дата 27.08.2025 (а.с. 38-39).

Позивачем надано платіжні доручення №4e2eefcd-51d1-4d02-9f6a-f7494d5ce468 від 26.08.2025, №88fdf375-a00e-4c75-abbd-28f7620a421 від 26.08.2025, №e508870c-b3f4-48e7-928f-6726110303f5 від 27.08.2025, згідно з якими ТОВ «Оптимальні кредити» перерахувало на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 №5167-80XX-XXXX-6331 кошти у сумі 3030,00 грн, 2822,00 грн та 1948,00 грн, призначення платежу «переказ коштів згідно договору № LM465142423 від 26.08.2025, ОСОБА_1 , код 3230322515, для зарахування на платіжну картку № 5167-80XX-XXXX-6331, без ПДВ» (а.с. 68-70).

На виконання ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 20 липня 2026 року та ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2026 року від АТ «Ощадбанк» надійшли повідомлення №46/1211/102119/2026/БТ від 23.07.2026 та повідомлення №46/12-11/131061/2026/БТ від 24.09.2026, згідно з якими в Банку на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_3 . До повідомлень додано підтвердження щодо зарахування грошових коштів на рахунок відповідача у сумі 1 948,00 грн, 3 030,00 грн та 2 822,00 грн.

08.10.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №ОК-ТП/56, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (а.с. 77-79).

Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру прав вимоги (п.п. 4.1 договору факторингу).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 08.10.2025, ТОВ «Таліон плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №LM465142423 від 26.08.2025 у розмірі 5 805,43 грн, з яких заборгованість по основному боргу 5 234,83 грн; заборгованість по відсоткам 102,60 грн; заборгованість по комісії 468,00 грн (а.с. 80-81).

08.10.2025 ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з Реєстром прав вимог від 08.10.2025 (а.с. 21 зворот).

31.12.2025 ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2025 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги від 08.10.2025 за Договором факторингу №ОК-ТП/56 від 08.10.2025, у якому підтвердили, що станом на 31.12.2025 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги від 08.10.2025 за Договором факторингу №ОК-ТП/56 від 08.10.2025 (а.с. 21).

27 січня 2026 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №27/0126-01, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (а.с. 84-88).

У п. 3.2 договору сторонами погоджена, що сума фінансування за договором становить 725 501,18 грн.

Згідно з п. 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.

27.01.2026 ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Акт прийому-передачі Реєстру прав вимог №1 від 27.01.2026 за Договором факторингу №27/0126-01 від 27.01.2026 (а.с. 24).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.01.2026, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №LM465142423 від 26.08.2025 у розмірі 11 499,73 грн, з яких заборгованість по основному боргу становить 5 234,83 грн; заборгованість по відсотках 5 796,90 грн; заборгованість по комісії 468,00 грн (а.с. 22-23).

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті №898 від 03 лютого 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» перерахувало ТОВ «Таліон Плюс» 725 501,18 гривень з призначенням платежу: «оплата за відступлення прав вимоги згідно з Договором факторингу №27/0126-01 від 27.01.2026, Реєстр відступлення права вимоги №1 від 27.01.2026» (а.с. 25).

Як убачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Оптимальні кредити», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № LM465142423 від 26.08.2025 станом на дату продажу 08.10.2025 становить: 5 234,83 грн за тілом кредиту; 102,60 грн за процентами; 468 грн комісія. З розрахунку убачається, що ОСОБА_1 частково погашав заборгованість за договором, сплатив загальну суму 5 347,57 грн, а саме: 11.09.2025 - 1 041,00 грн в рахунок процентів; 18.09.2025 - 1 670,00 грн, з яких: 1 108,86 грн в рахунок тіла кредиту, 561,14 грн в рахунок процентів; 20.09.2025 - 65,57 грн в рахунок процентів; 06.10.2025 - 2 571,00 грн, з яких 1 456,31 грн в рахунок тіла кредиту, 1 114,69 грн в рахунок процентів. З розрахунку убачається, що 26.08.2025 ОСОБА_1 нараховано тіло кредиту в сумі 5 852,00 грн, 27.08.2025 в сумі 1 948,00 грн. 26.08.2025 йому нараховано комісію в сумі 351,12 грн, 27.08.2025 в сумі 116,88 грн. Проценти нараховувалися останньому за період з 26.08.2025 по 08.10.2025 (а.с. 26).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №LM465142423 від 26.08.2025 становить 11 448,43 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 234,83 грн, за процентами 5 796,90 грн, за комісією 468,00 грн (а.с. 27-28).

Представником ТОВ «Юніт Капітал» складено виписку з особового рахунку за Кредитним договором №LM465142423 від 26.08.2025, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 01.05.2026 складає 11 499,73 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 234,83 грн, за процентами 5 796,90 грн, за комісією 468,00 грн (а.с. 29).

04.05.2026 ТОВ «Юніт Капітал» направило ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором № LM465142423 від 26.08.2025 в сумі 11 499,73 грн (а.с. 40-41).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як убачається з матеріалів справи, 26.08.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Оптимальні кредити» було укладено Договір кредитної лінії №LM465142423 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором позичальника FKYV. 26.08.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Оптимальні кредити» було укладено Додаткову угоду до Договору кредитної лінії №LM465142423 з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором позичальника 4485, 27.08.2026 - Додаткову угоду до Договору кредитної лінії №LM465142423 з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором позичальника 1440.

У вказаному договорі та додаткових угодах сторонами були погоджені всі істотні умови договору. Виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у загальній сумі 7 800,00 грн відповідачу (позичальнику) підтверджується матеріалами справи, повідомленнями АТ «Ощадбанк» та виписками по картковому рахунку відповідача, наданим на виконання ухвал суду.

Надані позивачем докази є належними та достатніми для висновку про виконання кредитором ТОВ «Оптимальні кредити» свого обов`язку за кредитним договором.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «Таліон Плюс» від ТОВ «Оптимальні кредити» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №LM465142423 від 26.08.2025 на підставі договору факторингу №ОК-ТП/56 від 08.10.2025.

У подальшому ТОВ «Юніт Капітал» отримало від ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №LM465142423 від 26.08.2025 на підставі договору факторингу №27/0126-01 від 27 січня 2026 року.

За правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, як це закріплено положеннями ст. 599 ЦК України.

Положення ст. 610 ЦК України унормовують, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У п. 8.3 Договору №LM465142423 від 26.08.2025 сторони погодили, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Відповідно до п. 8.7.1 Договору за період від 26.08.2025 до 05.09.2025 (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 18,37% від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,80 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 292,00 відсотків річних.

У п.п. 7.2.2. Договору сторони погодили, що в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Згідно з п.п. 9.1.1.7. Договору у разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом, частини Кредиту або Комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення Договору.

З матеріалів справи убачається, що 04.05.2026 ТОВ «Юніт Капітал» направило ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості №25771530558 від 27.04.2026.

Як убачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Оптимальні кредити», проценти ОСОБА_1 за кредитним договором нараховувалися за період з 26.08.2025 по 05.09.2025 за Дисконтною процентною ставкою 0,80 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, як це погоджено у п.п. 8.7.1 Договору.

Доказів здійснення ОСОБА_1 дій для продовження строку дисконтного періоду матеріали справи не містять, відтак, відповідно до п. 8.3 Договору, ТОВ «Оптимальні кредити», а в подальшому ТОВ «Таліон Плюс» нараховувалися проценти за базовою процентною ставкою 0,98% відсотків в день від суми залишку Кредиту. Проценти нараховувалися до 27.01.2026 включно.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Оптимальні кредити», убачається, що ОСОБА_1 здійснювалося часткове погашення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками, а саме: 11.09.2025 в сумі 1 041,00 грн, 18.09.2025 в сумі 1 670,00 грн, 20.09.2025 в сумі 65,57 грн, 06.10.2025 в сумі 2 571,00 грн, всього 5 347,57 грн.

Відтак, суд, дослідивши надані докази, доходить висновку, що знаходить своє підтвердження обставина наявності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за кредитним договором №LM465142423 від 26.08.2025 по тілу кредиту в сумі 5 234,83 грн та по відсоткам за користування кредитом в сумі 5 796,90 грн. Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» щодо стягнення з відповідача заборгованості у вказаній вище сумі.

У свою чергу, з приводу нарахування ТОВ «Оптимальні кредити» до сплати ОСОБА_1 комісії в загальній сумі 468,00 гривень, суд зважає на таке.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31.07.2025, прийнятій у справі №199/441/21, провадження №61-9002св23, положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону «Про споживче кредитування», є нікчемними.

Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №708/195/19.

Як уже зазначалося судом вище, умовами укладеного між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 договору та додаткових угод до нього встановлено комісію за надання кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за дії, які не є послугою в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи наведене, умови щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту, є нікчемними.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг, як це закріплено вимогами ч. 3 ст. 55 вказаного Закону.

Як унормовано положеннями ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правилами ч. 1, ч. 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що послуга з надання споживчого кредиту є діяльністю банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідає змісту кредитних правовідносин.

Виходячи із принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги заборонено нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене вище, положення Договору №LM465142423 від 26.08.2025 та додаткових угод до нього про сплату позичальником на користь банку комісії за надання кредиту (пункт 8.5 Договору, пункти 1.5 Додаткових угод) суперечать положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

За таких обставин, ТОВ «Оптимальні кредити» без належних на те правових підстав нарахована відповідачеві комісія за надання кредиту на суму 468,00 гривень, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 468,00 грн є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.

Таким чином, доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал», є заборгованість у загальному розмірі 11 031,73 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 5 234,83 грн, заборгованості за відсотками 5 796,90 грн.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача - на 95,93% , з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 554,04 гривень (11 031,73 гривень (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 11 499,73 гривень (загальна сума позовних вимог) = 95,93% х 2 662,40 гривень (сума сплаченого судового збору) : 100 = 2 554,04).

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7 000,00 гривень.

Так, судом установлено, що 20.01.2026 між адвокатським об`єднанням «Тимошенко та Партнери» в особі керуючого бюро адвоката Тимошенка Олександра Олександровича та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 (а.с. 30-31).

20.01.2026 сторони підписали Додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 (а.с. 31 зворот).

20.04.2026 адвокатське об`єднання «Тимошенко та Партнери» в особі керуючого бюро адвоката Тимошенка О.О. та ТОВ «Юніт Капітал» підписали Додаткову угоду №25771530558 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, якою клієнт доручив АО надавати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №LM465142423 від 26.08.2025 (а.с. 32).

05.05.2026 адвокатське об`єднання «Тимошенко та Партнери» в особі керуючого бюро адвоката Тимошенка О.О. та ТОВ «Юніт Капітал» підписали Акт прийому-передачі наданих послуг, у якому погодили перелік наданих правових та юридичних послуг: 1) складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором № LM465142423 від 26.08.2025, кількість годин 2, вартість послуг 5 000,00 грн; 2) вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника за кредитним договором № LM465142423 від 26.08.2025, кількість годин 2, вартість послуг 1 000,00 грн; 3) підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №LM465142423 від 26.08.2025 на рахунок позичальника, кількість годин 1, вартість послуг 500,00 грн; 4) підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № LM465142423 від 26.08.2025 на рахунок позичальника, кількість годин 1, вартість послуг 500,00 грн. Всього 7 000,00 грн (а.с. 33).

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18.

Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від відповідача до суду не надходило.

Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 137 ЦПК України визначена процедура відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною на момент вирішення судом питання про розподіл судових витрат, чи тільки має бути сплачено.

На думку суду, відсутність доказів оплати вказаних послуг не свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви позивача, враховуючи позицію ВС, що викладена у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 19 травня 2021 року у справі № 754/12116/18.

Таким чином, судом установлено, що представником позивача надано до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, які має сплатити позивач у заявленому розмірі, зокрема, докази щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, переліку складових наданих послуг, акт виконаних робіт, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас суд зважає на те, що правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 95,93% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6 715,10 гривень (7000 х 95,93% : 100% = 6 715,10).

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №LM465142423 від 26.08.2025 в сумі 11 031 (одинадцять тисяч тридцять один) гривень 73 копійки, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 234,83 гривень та заборгованості за відсотками в сумі 5 796,90 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 554 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) гривень 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6 715 (шість тисяч сімсот п`ятнадцять) гривень 10 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, рахунок НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова