Рішення № 140441849, 07.10.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3375/26

Провадження № 2-о/459/125/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Савіцької Б.Б.

заявника ОСОБА_1

представника заявника Бруха А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шептицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,

в с т а н о в и в:

представник заявника - адвокат Брух А.О. звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт смерті громадянки України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Якутськ, Російської Федерації.

В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_3 , являється матір`ю заявника. Ще в 2021 році ОСОБА_2 виїхала на територію рф на похорони брата заявника. В цей час у неї суттєво погіршився стан здоров`я, через що протягом останніх років вона залишилась постійно проживати на території рф, а саме в республіці Саха (Якутія) у м. Якутськ. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується довідкою про смерть №А-03226 від 08.04.2026 виданої відділом управління запису актів громадянського стану при правлінні Республіки Саха (якутія) м.Якутськ. Зазначає, що отримати свідоцтво про смерть у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки, факт смерті відбувся на території Російської Федерації, на якій неможливо отримати свідоцтво про смерть його матері, що може бути прийнято Відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Вказує, що встановлення факту смерті йому необхідне щоб отримати Свідоцтво про смерть у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану українського зразка для подання заяви про прийняття спадщини, а саме, 1/3 частки власності нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що належить померлій. У зв`язку з наведеним просить заяву задовольнити.

Ухвалою від 21.08.2026 у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд на 28.09.2026.

Заявник та його представник у судовому засіданні підтримали подану заяву, з підстав зазначених у ній та просили таку задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи подала заяву про розгляд справи у її відсутності. При цьому зазначила, що покладається на думку суду.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Згідно з копією паспорта заявника серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Червоноград Львівської області.

Батьками заявника є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.12.1971.

З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 25.09.2026 № 00061301766 вбачається, що батьки заявника 11.12.1961 зареєстрували шлюб, прізвище дружини до державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 .

Мати заявника ОСОБА_2 , згідно з копією паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 05.08.1999 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Свердловськ Луганської області, та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Російської Федерації, Республіка Саха (Якутія) м. Якутськ, про що був зроблений відповідний актовий запис № 170269140041100619006 від 17.03.2026, відділом управління записів актів цивільного стану Республіка Саха (Якутія) м. Якутськ. Відповідно, довідка про смерть НОМЕР_4 , яка видана в рф, не має сили офіційного документу на території України.

Крім того, як вбачається з долучених заявником фотографій з місця поховання ОСОБА_2 , відомості про дату її народження повністю співпадають з відомостями про народження матері заявника, зазначені в паспорті серії НОМЕР_3 від 05.08.1999.

Так зі змісту заяви вбачається, що в 2021 році ОСОБА_2 виїхала на територію рф на похорони брата заявника. В цей час у неї суттєво погіршився стан здоров`я, через що протягом останніх років вона залишилась постійно проживати на території рф, а саме в республіці Саха (Якутія) у м. Якутськ.

Частиною 3,4 статті 49 Цивільного кодексу України встановлено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану, орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.

Згідно роз`яснень, які викладені у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання;

Відповідно п. 1 Розділу 5 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ч. 4, 7 глави 1 розділу II вищевказаних Правил, у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка немає необхідних для цього повноважень.

Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Однак факт смерті вже зареєстрований іноземним органом реєстрації, що підтверджено належним доказом.

Відповідно ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» у редакції від 23.12.2022, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

На час дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, ст. 13 даної Конвенції було передбачено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за встановленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Крім того, документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних сторін доказовою силою офіційних документів.

23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з Російською Федерацією та республікою Білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України'2-2.01.1993 та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.1997 та вихід України з Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997.

Таким чином, дія Конвенції від 22.01.1993 та Протоколу від 28.03.1997 зупинена з 27.12.2022.

Відповідно до статті 72 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, зупинення дії договору відповідно до його положень або відповідно до цієї Конвенції звільняє учасників, у взаємовідносинах яких зупиняється дія договору, від зобов`язання виконувати договір у своїх взаємовідносинах протягом періоду зупинення.

24 лютого 2022 року у відповідь на акт збройної агресії рф проти України, вторгнення російських військ задля знищення Української держави, захоплення силою української території та встановлення окупаційного контролю Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з Росією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.

В подальшому, Міністерство закордонних справ України повідомило про припинення виконання своїх функцій Посольством України в Москві та консульських установ України на території РФ.

Таким чином, зважаючи на припинення дипломатичних відносин та закриття всіх консульських установ, зазначена консульська дія з реєстрації смерті громадян України, померлих за кордоном, не може бути вчинена Посольством України в рф.

Відповідно до ч.9, 10 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права)

Враховуючи той факт, що заявник, син померлої ОСОБА_2 позбавлений юридичної можливості засвідчити в Україні факт смерті в позасудовий спосіб внаслідок обставин, що не залежали від нього, а також те, що особисті немайнові та майнові права заявника перебувають у стані правової невизначеності, позбавлений прав, які з цим пов`язані, а отже, потребує гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами державного захисту.

Пункт 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачає можливість встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Таким чином, оцінивши подані докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що звернення заявника є обґрунтованим, обставини, наведені ним, знайшли підтвердження під час судового розгляду справи. Є передбачені законом підстави для задоволення заявлених вимог заяви, відповідно підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 247, 258, 265, 293, 316, 317, 319, 430 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ), заінтересована особа: Шептицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 25232622, Львівська обл. м. Шептицький, вул. Грушевського, 2), про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Якутськ, Російська Федерація.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 жовтня 2026 р.

Суддя: Н. Я. Отчак