Ухвала суду № 140441356, 07.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8007/26

Провадження № 1-кс/461/6117/26

У Х В А Л А

Іменем України

07.10.2026 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника ОСОБА_3 ,

представника скражника адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Головного управління Національної поліції у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

В С Т А Н О В И В:

адвокат ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 звернвся до слідчого судді Галицького районного суду міста Львова зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій просить: зобов`язати уповноважених осіб слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області та старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 в порядку визначеному ч. 9 ст. 214 КПК України негайно у письмовій формі повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про початок 16 березня 2026року досудового розслідування у кримінальному провадженні 62026140120000201 внесеному до ЄРДР 16 березня 2026 року за участю викривача ОСОБА_5 за його заявою від 05 березня 2026 року, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п`ятою статті 214 КПК України; зобов`язати уповноважених осіб СУ ГУ ГП у Львівській області та старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 копію зазначеного вище повідомлення Національному агентству з питань запобігання корупції направити на електронну адресу викривача ОСОБА_5 .

В обґрунтування скарги посилається на те, що згідно із письмового витягу є ЄРДР від 18:04 год 16 березня 2026 року на підставі Ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2026року № 463/2056/26 до ЄРДР внесено відомості за заявою ОСОБА_5 від 05 березня 2026року кримінальне провадження № 62026140120000201 про розкрадання військового майна військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 під час воєнного стану за ч. 4 ст. 410 КК України, яка згідно примітки до ст. 45 КК України належить до корупційних кримінальних правопорушень. З часом Львівська спеціалізована прокуратура в сфері оборони визначила іншу підслідність і кримінальне провадження передали для проведення досудового розслідування старшому слідчому відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 . В порушення вимог передбачених частиною 9 статті 214 КПК України слідчий протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у письмовій формі не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача. Копія зазначеного вище повідомлення Національному агентству з питань запобігання корупції надається викривачу. Передостаннім абзацом 4 сторінки письмових пояснень НАЗК від 01.10.2026року, які надійшли на адресу Львівського окружного адміністративного суду Національне агентство з питань запобігання корупції зазначило, що до Національного агентства не надходили повідомлення від органів досудового розслідування про початок досудового розслідування за заявою ОСОБА_5 як викривача. Водночас, у документах, доданих до клопотання Позивача про залучення Національного агентства в якості третьої особи міститься лист Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони західного регіону № 30.54/02 2403ВИХ-26 від 20.03.2026, до якого долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №62026140120000201 від 11.03.2026 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 410Кримінального кодексу України , яка відповідно до примітки до ст. 45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням. В перших двох абзацах 5 сторінки письмових пояснень НАЗК від 01.10.2026року, які надійшли на адресу Львівського окружного адміністративного суду Національне агентство з питань запобігання корупції зазначило, що у додатках доданих до вищезазначеного клопотання містяться рапорти ОСОБА_5 від 30.12.2025 та від 27.01.2025 про можливе вчинення протиправних дій на підставі яких він вважає, що набув прав та гарантій захисту викривача. Разом з тим, акцентує увагу суду, що ні ОСОБА_5 , ні відповідними уповноваженими органами до Національного агентства не було скеровано документів, які підтверджують статус викривача. Безпосередньо до Національного агентства за захистом своїх прав як викривача ОСОБА_5 не звертався. Разом з тим, відсутність у Національного агентства відповідних документів або неповідомлення його органами досудового розслідування в порядку ч. 9 ст. 214 КПК України сама по собі не може свідчити про відсутність у особи прав та гарантій викривача, оскільки виникнення такого статусу законодавець пов`язує насамперед із фактом здійснення повідомлення про можливі корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення за наявності передбачених законом умов, а не з отриманням Національним агентством певних документів чи прийняттям ним окремого рішення. Водночас наявні у матеріалах справи документи свідчать про існування об`єктивних підстав вважати, що ОСОБА_5 набув статусу викривача. Вказує, що слідчим ТУ ДБР у м. Львові порушені вимоги статті 92 КПК України, якими передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора. На думку заявника, слідчим не дотримані та порушені вимоги ст. 214, 40, 91-93, 242, 276 КПК України не проведено зазначених вище слідчих дій, вихідні дані зазначені слідчим для проведення експертиз не відповідають та суперечать дійсним обставинам справи та є припущеннями без проведення слідчих експериментів. Вважає, що уповноважені особи вчиняють перешкоди заявнику, викривачу потерпілому у здійсненні та реалізації ним передбачених КПК України прав. Слідчим своєчасно та в повному обсязі не вжито всіх передбачених законом заходів для своєчасного всебічного, повного і об`єктивного дослідження клопотання адвоката потерпілого, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню. За наведених обставин просить скаргу задовольнити.

Адвокат ОСОБА_4 та особа, в інтересах якої подано скаргу ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримали повністю.

Представник суб`єкта оскарження Головного управління НП у Львівській області у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги, відтак, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності суб`єкта оскарження та прокурора на підставі наявних у справі матеріалів.

07.10.2026 року старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 керував на адресу суду заперечення на скаргу, з яких вбачається, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження № 62026140120000201, досудове розслідування у якому розпочато шляхом внесення 16.03.2026 відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань органом Територіальним управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові. У даному кримінальному провадженні відповідні відомості були внесені до ЄРДР 16.03.2026 органом Територіальне управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові, тобто саме з цієї дати розпочалося досудове розслідування. На момент спливу передбаченого частиною дев`ятою статті 214 КПК України 24-годинного строку кримінальне провадження не перебувало у провадженні слідчого управління ГУНП у Львівській області, оскільки його було передано за підслідністю лише у 16.04.2026 року. Отже, на момент передачі кримінального провадження слідчому у квітні місяці 2026 року встановлений частиною дев`ятою статті 214 КПК України строк для первинного повідомлення НАЗК вже сплив. При цьому положення частини дев`ятої статті 214 КПК України не містять положень про поновлення або повторний початок перебігу 24 годинного строку у зв`язку з передачею кримінального провадження від одного органу досудового розслідування до іншого. Слідчи вказує, що ним не здійснювалось внесення відомостей до ЄРДР 16.03.2026, не визначався початок досудового розслідування та я не володів матеріалами кримінального провадження у межах встановленого частиною дев`ятою статті 214 КПК України 24-годинного строку. Таким чином, відсутні правові підстави стверджувати про порушення мною вимог частини дев`ятої статті 214 КПК України саме у частині недотримання 24-годинного строку повідомлення НАЗК. Сам факт подальшої передачі кримінального провадження за підслідністю не змінює визначеної законом дати початку досудового розслідування 16.03.2026 та не створює нового 24-годинного строку для виконання обов`язку, передбаченого частиною дев`ятою статті 214 КПК України. З огляду на викладене, вважає доводи скарги адвоката щодо допущення порушення вимог частини дев`ятої статті 214 КПК України необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і положенням кримінального процесуального законодавства України. За наведених відтав, просить у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши думку особи в інтересах якої подано скаргу, представника заявника, перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що розгляд скарги слід здійснити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, враховуючи також обмежені законом строки розгляду даної категорії справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Зі змісту скарги вбачається, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2026 року у справі № 463/2056/26 скаргу зобов`язано уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, вчинити дію в порядку вимог ст.214 КПК України за зверненням (заявою) ОСОБА_3 від 05.03.2026 року, щодо внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, про що повідомити заявника у відповідності до ст.60 КПК України та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно із письмовим витягом є ЄРДР від 16 березня 2026 року внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України на підставі ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 11 березня 2026 року № 463/2056/26 до ЄРДР внесено відомості за заявою ОСОБА_5 від 05 березня 2026 року за № 62026140120000201.

13 квітня 2026 року прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 винесено постанову про визначення підслідності за слідчим управління ГУНП у Львівській області, зазначене кримінальне провадження відповідно до встановленого порядку 16.04.2026 було передано за підслідністю до слідчого управління ГУНП у Львівській області

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, зокрема, у невчиненні інших процесуальних дій, які вони зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Отже, посилання скаржника на невчинення слідчим процесуальної дії, передбаченої ч. 9 ст. 214 КПК України, є таким, що за своїм предметом може бути перевірене слідчим суддею в порядку ст. 303 КПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР у письмовій формі повідомляє НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені цією нормою.

Таким чином, обов`язок слідчого повідомити НАЗК виникає не у кожному кримінальному провадженні, розпочатому за заявою фізичної особи, а за наявності передбаченої законом сукупності умов, у тому числі участі у кримінальному провадженні особи, яка має ознаки викривача у розумінні кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до п. 16-2 ч. 1 ст. 3 КПК України, викривач це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.

Отже, для вирішення питання про наявність у слідчого обов`язку, передбаченого ч. 9 ст. 214 КПК України, необхідно встановити, що повідомлення особи стосувалося саме корупційного кримінального правопорушення та що за своїм змістом і обставинами звернення особа відповідає визначенню викривача.

З матеріалів скарги вбачається, що кримінальне провадження розпочато за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 410 КК України.

Відповідно до примітки до ст. 45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями є, зокрема, кримінальні правопорушення, передбачені ст. 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

Частина четверта ст. 410 КК України передбачає відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

При цьому з матеріалів, наданих слідчому судді, не вбачається, що кримінальне правопорушення, за фактом якого розпочато досудове розслідування, на момент виникнення обов`язку, передбаченого ч. 9 ст. 214 КПК України, визначене органом досудового розслідування як корупційне саме у зв`язку із вчиненням його шляхом зловживання службовим становищем.

Сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 410 КК України, а також зазначення заявником у власному зверненні про наявність у нього статусу викривача не є достатніми для висновку про виникнення у слідчого безумовного обов`язку, передбаченого ч. 9 ст. 214 КПК України.

Слідчий суддя при цьому не вирішує питання про остаточну кримінально-правову кваліфікацію діяння, не встановлює наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення та не визначає остаточний статус особи у кримінальному провадженні. Предметом розгляду є виключно питання про те, чи доведено факт невчинення слідчим процесуальної дії, яку він був зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Оцінивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що неповідомлення НАЗК саме по собі за встановлених у цьому провадженні обставин не може бути визнане бездіяльністю слідчого, оскільки матеріалами скарги не підтверджено наявності передумов для виникнення у нього обов`язку, передбаченого ч. 9 ст. 214 КПК України.

Інші доводи представника скаржника, що стосуються повноти та всебічності досудового розслідування, невчинення окремих слідчих дій, проведення експертиз, оцінки вихідних даних та інших процесуальних питань, не можуть бути предметом розгляду в межах цієї скарги, оскільки не стосуються безпосередньо обов`язку, передбаченого ч. 9 ст. 214 КПК України.

Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_4 , який діє в

інтересах ОСОБА_3 , є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 3, 9, 24, 27, 36, 40, 91, 92, 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Головного управління Національної поліції у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1