Рішення № 140441255, 07.10.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/484/26

Провадження № 2/439/565/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Броди Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Марків Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Скорик І.Б.,

у відкритому судовому засіданні в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі Товариство) звернулося до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві відображено наступну позицію (а.с. 2 6).

На підставі укладеного 19 серпня 2019 року договорупро надання споживчого кредиту № 1186700 (далі кредитний договір) ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надано ОСОБА_1 кредит 10 000 грн. на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом, строком на 30 днів.

Позичальник грошові зобов`язання за договором (щодо повернення кредиту, сплати процентів) належним чином не виконував, у зв`язку із чим виникла заборгованість.

Згідно з договором факторингу, право вимоги за кредитним договором від 19серпня 2019 року № 1186700перейшло до позивача.

За вказаних обставин позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 29 050 грн. (що складається із заборгованості за основним зобов`язанням 10 000 грн., заборгованості за процентами, 19 050 грн.).

Відповідачем позов не визнаний, подано відзив.

У відзиві (а.с. 43 47) викладені наступні заперечення проти позову.

В рахунок погашення заборгованості відповідачем сплачено 32 790 грн., які помилково зараховані позивачем у погашення відсотків за користування кредитними коштами. Таким чином відповідач сплатив усю суму заборгованості за кредитним договором, навіть у більшому розмірі.

В судове засідання представники сторін не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Судом ухвалено про розгляд справи за відсутності її учасників.

Судом встановлено, що 19 серпня 2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1186700 (далі кредитний договір), відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 10 000 грн. на строк 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі зниженої процентної ставки (п. 1.3.1 договору) 1,26 % від суми позики за кожен день користування позикою, у межах строку її надання, та в розмірі стандартної процентної ставки (п. 1.3.2 договору) 1,8 % від суми позики у межах строку надання позики, у разі недотримання умов застосування зниженої процентної ставки, у межах періоду прострочення заборгованості з 4 дня такого прострочення, а також після вчинення позичальником дій щодо продовження строку користування позикою на умовах кредиту, та у разі якщо залишок суми позики складає не менше ніж 400 грн.

Пролонгація договору, згідно з його п. 1.6, п. 1.7, відбувається шляхом здійснення позичальником платежу на користь кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після цих дій заява позикодавця про продовження строку користування позикою вважається поданою, а кредитодавець, за умови якщо залишок суми позики складає не менше ніж 400 грн., має право, але не обов`язок, продовжити строк користування позикою. Новий строк користування позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення дій, згідно п. 1.6 договору. Протягом нового строку користування позикою проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Як передбачено п. 3.6.2 договору, з 4 дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 дня прострочення.

Тобто сторонами погоджено максимальний строк користування кредитом 90 днів від дня останнього триденного прострочення заборгованості.

Указаний договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000 грн. одержав19 серпня 2019 року, що підтверджується довідкою про перерахування сум кредиту в платіжній системі (WayForPay).

Як встановлено ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до розрахунку первісного кредитора, відповідач, враховуючи здійснені ним оплати за кредитним договором, допустив заборгованість в сумі 29 050 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням 10 000 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за період з 19 серпня 2019 року до 17 червня 2020 року включно, 19 050 грн.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в установлений строк (ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.

Суд вважає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит, а останній користувався кредитними коштами.

11 вересня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (фактор) укладено договір факторингу № ККАУ-1092020 про відступлення права вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно з договором №1186700.

Згідно із п. 1.2 цього договору, фактор одержав право вимагати від боржника належного виконання всіх грошових зобов`язань за укладеними кредитними договорами які входять до портфелю заборгованості, право вимоги за якими передається.

Як встановлено ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Платежі в розмірі не менше суми нарахованих та несплачених процентів, після спливу первісного 30 денного строку договору, здійснювались ОСОБА_1 в межах строку його користування кредитом 90 днів від дня останнього триденного прострочення заборгованості, тому такий строк сплив 17 червня 2020 року (враховуючи п. 3.6.2 договору).

Кредитор після спливу строку кредитування позбавлений права нараховувати відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Відтак, у межах строку кредитування позичальник мав, зокрема, повертати первісному кредитору кредит і сплачувати проценти за користування ним. Починаючи з дня закінчення строку дії договору (17 червня 2020 року), позичальник мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги кредитодавцями повернути всю заборгованість за договором.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за період з 19 серпня 2019 року до 17 червня 2020 року включно суд визнає обґрунтованими.

Згідно із п. 3.5 договору сторони узгодили, що отримані грошові кошти від клієнта Товариство направляє для погашення заборгованості за договором у наступній черговості: у першу чергу прострочена до повернення сума позики та прострочені проценти за користування позикою; у другу чергу сума позики та проценти за користування позикою; у третю чергу неустойка та інші платежі відповідно до договору.

Розмір заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим.

Суд визнає, що невиконанням умов кредитного договору порушені права нового кредитора у зобов`язанні, тому позивач має право вимагати сплати відповідачем заборгованості в доведеному розмірі.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивач просить стягнути на його користь судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору 2 662,40 грн. та витрат на правову допомогу 8 000 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. (а.с. 1).

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між Товариством та адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ», витяг з акту наданих послуг. Представництво позивача здійснював керівник цього об`єднання адвокат Усенко М.І. (а.с. 9,10).

Згідно з договором, витягом з акту наданих послуг, розмір винагороди за надання правової допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 складення позовної заяви, вивчення матеріалів справи, усної консультації та подання заяви до суду становить 8 000 грн.

Як встановлено ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін тощо (постанова Верховного Суду від 01 вересня 2022 року в справі № 640/16093/21).

Справа, в якій ухвалюється рішення, є нескладною, обсяг наданих в ній правничих послуг полягає в складенні позовної заяви, написання та подання якої не потребувало значної витрати часу й проведення тривалої аналітичної та/або технічної роботи, використання виключних професійних знань представника.

За вказаних обставин суд вважає достатнім, розумним та реальним розміром витрат, пов`язаних з правничою допомогою, які підлягають визначенню в цій справі, 4 000 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 29 050 грн. заборгованості за кредитним договоромта, згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України,

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, б. 1, корп. 28; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35234236) до ОСОБА_1 (адреса реєстраційного обліку місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором від 19 серпня 2019 року № 1186700 в сумі 29 050 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати в сумі 6 662,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення (07 жовтня 2026 року) до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Марків