Рішення № 140441006, 01.10.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1381/26

Провадження № 2/385/721/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01.10.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Венгрина М. В.,

секретар судового засідання Шевченко Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

представниця позивача ТзОВ «Споживчий центр» Логош Т. В., через систему "Електронний суд" подала до суду позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11/05/2025-100001873 від 11.05.2025 в розмірі 28650,00 грн та судові витрати по справі.

стислий виклад позиції сторін

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.05.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір № 11/05/2025-100001873, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 1000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 11.05.2025, на строк 168 днів, пролонгація строку договору не передбачена. Дата повернення кредиту 17.04.2026. Процентна ставка стандарт фіксована незмінна в розмірі 1 % за день користування кредитом протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, процентна ставка економ - 0,5 % за день, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговим періодом, в яких застосовується процентна ставка стандарт. Комісія, пов`язана з з наданням кредиту -7 % від суми кредиту - 70,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 70,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступним за першим черговим періодом. Денна процентна ставка 0,92 % . Неустойка - 15,00 грн за кожен день невиконання /неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

16.05.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір в якому сторони домовилисьза взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли зміни до договору: 1.1 сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 2000,00 грн, яка складається з усіх траншів зазначених в договорі (1-ий транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2 за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-ий транш у розмірі 1000,00 грн 16.05.2025 шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 . Строк на який надається кредит (2-й транш) - 163 дні з дати його надання. Комісія 7 % від суми 1-го траншу - 70,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту - 140,00 грн. Також сторони домовились з дати укладення даного договору втановити розмір неустойки 30,00 грн.

18.05.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір в якому сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли зміни до договору: 1.1 сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 4000,00 грн, яка складається з усіх траншів зазначених в договорі (1-ий транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2 за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-ій транш у розмірі 2000,00 грн 18.05.2025 шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 . Строк на який надається кредит (3-й транш) - 161 день з дати його надання. Комісія 7 % від суми 3-го траншу - 140,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту - 280,00 грн. Також сторони домовились з дати укладення даного договору встановити розмір неустойки 60,00 грн.

Відповідач отримав кошти в загальному розмірі 4000,00 грн, однак свої зобов`язання за договором та додатковими договороами не виконав, не вносивши в повному обсязі платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 11970,00 грн, з яких:4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 5130,00 грн проценти, 280,00 грн - комісія, пов`язана з наданням кредиту, 560,00 грн - додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 2000,00 грн - неустойка.

Відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву не скористався.

заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Ухвалою судді від 11.08.2026 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення не подавав.

Суд вважав за можливим провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивач скористався своїм правом, згідно ч. 3ст. 211 ЦПК України, зазначивши в позовній заяві про розгляд справи за його відсутності, а відповідач, судова повістка якому скеровувалась за адресою його реєстрації, вважається 03.09.2026 належним чином повідомленим про розгляд справи в суді, відповідно до положення п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України, тобто у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, про причини неявки не повідомила, будь яких заяв на адресу суду не подала. Відповідно суд не вбачає перешкод в проведенні розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, що відповідає вимогамст. 223 ЦПК України.

Оскільки відповідач, за умов належного повідомлення, відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, позивач, згідно поданої заяви, не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення грошового зобов`язання й застосування відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитним договором, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України, Законами України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про електронну комерцію», іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів

Суд установив, що 11.05.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір № 11/05/2025-100001873, шляхом підписання відповідачем електронним цифровим підписом заявки та прийняття пропозиції (акцепту), що є невід`ємною частиною договору на сайті sgroshi.com.ua, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Після цього ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» уклали додаткові договори до даного договору 16.08.2025 та 18.05.2025.

Так відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно умов кредитного договору№ 11/05/2025-100001873 позивач надав відповідачу кредит в розмірі 1000,00 грнна строк 168 днів, пролонгація строку договору не передбачена. Дата повернення кредиту 17.04.2026. Процентна ставка стандарт фіксована незмінна в розмірі 1 % за день користування кредитом протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, процентна ставка економ - 0,5 % за день, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговим періодом, в яких застосовується процентна ставка стандарт. Комісія, пов`язана з з наданням кредиту -7 % від суми кредиту - 70,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 70,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступним за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Тобто зазначена умова заявки не передбачає оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць.Денна процентна ставка 0,92 % . Неустойка - 15,00 грн за кожен день невиконання /неналежного виконання кожного окремого зобов`язання. Вказано номер кредитної картки позичальника, на яку має бути перерахований кредит 4441-11хх-хххх-7384 (п. 4.1). Денна процентна ставка 0,92 %.

Пропозиція про укладення договору, заявка кредитного договору № 11/05/2025-100001873, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), таблиця обчислення загальної вартості кредиту містять відмітки про підписання сторонами одноразовим ідентифікатором в тому числі відповідачем ОСОБА_1 Е249.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За таких обставин, слід дійти висновку, що між сторонами 11.05.2025було укладено кредитний договір № 11/05/2025-100001873шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

При цьому, у змісті вказаного договору міститься вся необхідна інформація щодо персональних даних позичальника, місце проживання, особистий номер телефону для отримання СМС оповіщення з одноразовим ідентифікатором, а також номер банківської картки для зарахування грошових коштів, тому заповнюючи власноручно заяву в особистому кабінеті у суду відсутні сумніви щодо неможливості однозначно ідентифікувати особу позичальника, при цьому негативні наслідки щодо правильності заповнених даних несе позичальник.

Порядок укладення договору в електронному вигляді в повній мірі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію» та умовам договору, з якими боржник ознайомився до прийняття рішення щодо отримання кредиту, що підтверджується акцептуванням умов договору відповідачем.

Тобто, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, в тому числі процентної ставки.

16.05.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір в якому сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли зміни до договору: 1.1 сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 2000,00 грн, яка складається з усіх траншів зазначених в договорі (1-ий транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2 за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-ий транш у розмірі 1000,00 грн 16.05.2025 шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 . Строк на який надається кредит (2-й транш) - 163 дні з дати його надання. Комісія 7 % від суми 1-го траншу - 70,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту - 140,00 грн. Також сторони домовились з дати укладення даного договору встановити розмір неустойки 30,00 грн.

Пропозиція про укладення додаткового договору до кредитного договору № 11/05/2025-100001873 від 16.08.2025 та відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) містять відмітки про підписання сторонами одноразовим ідентифікатором в тому числі відповідачем ОСОБА_1 К911.

18.05.2025 між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір в якому сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли зміни до договору: 1.1 сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 4000,00 грн, яка складається з усіх траншів зазначених в договорі (1-ий транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). 1.2 за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-ій транш у розмірі 2000,00 грн 18.05.2025 шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 . Строк на який надається кредит (3-й транш) - 161 день з дати його надання. Комісія 7 % від суми 3-го траншу - 140,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту - 280,00 грн. Також сторони домовились з дати укладення даного договору встановити розмір неустойки 60,00 грн.

Пропозиція про укладення додаткового договору до кредитного договору № 11/05/2025-100001873 від 18.08.2025 та відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) містять відмітки про підписання сторонами одноразовим ідентифікатором в тому числі відповідачем ОСОБА_1 . К713.

Виходячи з наведених вище мотивів суд вважає доведеним факт укладення додаткових договорів до кредитного договору № 11/05/2025-100001873 від 16.05.2025 та 18.05.2025.

З листів сервісу іPаy (ТОВ Універсальні платіжні рішення): від 03.12.2025 вбачається, що 11.05.2025о 08:42 здійснено переказ 1000,00 грн за договором ТОВ Споживчий Центр з ТОВ УПР № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024про переказ коштів, призначення платежу видача за договором кредиту № 11/05/2025-100001873, номер карти НОМЕР_2 , номер трансакції 738291973; від 03.12.2025 вбачається, що 18.05.2025о 12:53 здійснено переказ 2000,00 грн за договором ТОВ Споживчий Центр з ТОВ УПР № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024про переказ коштів, призначення платежу видача за договором кредиту № 11/05/2025-100001873, номер карти НОМЕР_2 , номер трансакції 745038850; від 03.12.2025 вбачається, що 18.05.2025о 12:53 здійснено переказ 2000,00 грн за договором ТОВ Споживчий Центр з ТОВ УПР № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024про переказ коштів, призначення платежу видача за договором кредиту № 11/05/2025-100001873, номер карти НОМЕР_2 , номер трансакції 745038850.

Відповідач такого не спростував.

З таких доказів, які суд вважає належними та допустимими суд доходить висновку про належне виконання кредитодавцем умов кредитного договору та додаткових договорів до нього та перерахування на рахунок позичальника ОСОБА_1 кредитних коштів на загальну суму 4000,00 грн.

У свою чергу, відповідач не повернув своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості, що підтверджено розрахунком заборгованості за договором.

Також суд не в змозі надати оцінку аргументам відповідача, оскільки він таких суду не надав.

З розрахунку заборгованості, що долучений в якості окремого документу, а також такого, що наведений в позовній заяві вбачається, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 , у нього утворилася заборгованість за договором в сумі 11970,00 грн, з яких:4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 5130,00 грн проценти, 840,00 грн - комісія, 2000,00 грн - штраф.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи

Таким чином судом на підставі належних, допустимих доказів встановлено, що між сторонами у справі було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору № 11/05/2025-100001873 від 11.05.2025, додаткових договорів до такого від 16.08.2025 та 18.08.2025, такі правочини, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створюють презумпцію їх правомірності, у зв`язку з чим кредитний договір № 11/05/2025-100001873 від 11.05.2025 та додаткові договори до нього, згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ними, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов цього договору, натомість відповідач ОСОБА_1 не виконував зобов`язань за цим договором, з врахуванням додаткових договорів, допущену заборгованість у встановленому порядку та сумі в повному обсязі не погашав.

Слід зазначити що кредитний договір № 11.05.2025-100000066 від 11.05.2025, та додаткові договори до такого від 16.08.2025 та 18.08.2025, що підписані сторонами ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 містять узгоджені ними положення щодо встановлення розміру, порядку нарахування процентів, комісії.

Позивачем доведено надання відповідачу кредиту в загальній сумі 4000,00 грн троьма траншами та невнесення відповідачем коштів в повному обсязі на погашення такого, а також на погашення процентів, інших платежів, згідно умов договору.

Розрахунок заборгованості перевірено судом, та суд з таким погоджується частково.

Суд також зауважує, що відповідач заперечень, контррозрахунку не надав, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку його аргументам.

Так суд погоджується з нарахованою заборгованістю за тілом кредиту і процентами, зокрема позивач довів факт надання коштів в кредит, не повернення таких та несплати процентів, які нараховані в обумовлений в договорі строк.

Також суд погоджується з розміром та підставами нарахування заборгованості за комісією та додатковою комісією в розмірі 280,00 грн та 560,00 грн.

Так в кредитному договорі № 12.09.2029-100002175 в п. 8, 9 визначено, що комісія, пов`язана з наданням Кредиту 70,00 грн. Комісія за надання нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів . Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 70,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Тобто зазначена умова заявки не передбачає оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць.

Відповідні положення вказані і в додаткових договорах від 16.05.2025 та 18.05.2025, де додатково встановлено розміри комісії 70,00 грн, 140,00 грн і 140,00 грн, 280,00 грн, відповідно.

10 червня 2017 року набув чинностіЗакон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»з набуттям чинностіЗакону України «Про споживче кредитування»залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другоюстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже,Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст.1, ч. 2 ст.8, ч. 1 ст.1, ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосуванняст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту та обслуговування кредитної лінії існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту та за обслуговування кредитної заборгованості, оскільки укладеним між сторонами договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Однак суд не згідний з розрахунком заборгованості за неустойкою.

Відповідно достатті 4 ЦК Україниоснову цивільного законодавства України становитьКонституція України. Основним актом цивільного законодавства єЦивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно доКонституції Українита цьогоКодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщоЦК Українита інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписиЦК України(постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки неустойка за кредитним договором та додатковими договорами до нього нарахована в період воєнного стану, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ «Споживчий центр».

Посилання ж позивача на обґрунтованість його позовних вимог щодо стягнення неустойки не відповідають закону.

Таким чином, позивачу в стягненні неустойки в сумі 2000,00 грн слід відмовити.

Враховуючи наведене, те, що суд встановив факт укладення між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору, двох додаткових договорів до нього, встановлено факт отримання відповідачем кредитних коштів на виконання умов таких та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, тому суд дійшов висновку про часткову підставність позову.

Отже несплачену суму тіла кредиту в розмірі 4000,00 грн, несплачені проценти в сумі 5130,00 грн, і 280,00 грн - комісію, пов`язану з наданням кредиту, 560,00 грн - додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) слід стягнути з відповідача на користь позивача, відмовивши в стягненні 2000,00 грн неустойки.

розподілу судових витрат у справі

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати,пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ТОВ «Споживчий центр» судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2662 грн 40 коп. відповідно до платіжної інструкції, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - в сумі 2217,55 грн (9970,00/11970,00х2662,40).

Доказів понесення інших витрат сторонами не надано, однак в позовній заяві зазначено, що документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання позивачу правничої допомоги буде скеровано до суду разом з заявою про ухвалення додаткового рішення в строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц вказано, що вимога ч. 8ст. 141 ЦПК Українизастосовується і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Враховуючи, що в позовній заяві представник позивача повідомив про надання доказів понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу в п`ятиденний строк з дня ухвалення судового рішення, тому йому необхідно встановити строк до 12жовтня 2026 року для подання цих доказів.

При цьому суд бере до уваги, що положенням ч. 3 ст. 270 ЦПК України встановлено, що додаткове судове рішення, в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати,ухвалюється без повідомлення учасників справи, а ч. 1 та 2 ст. 246 ЦПК України вказують, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеномучастиною першоюцієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 11/05/2025-100001873 з урахуванням додаткових договорів до нього від 16.05.2026 та 18.05.2026 в розмірі 9970,00 грн та 2217,55 грн сплаченого судового збору, а всього 12187 (дванадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн 55 коп.

В решті позову - відмовити.

Встановити позивачу строк для подачі до суду доказів щодо розміру понесених судових витрат на правову допомогу - до 12жовтня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 07.10.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 01.10.2026