Ухвала суду № 140439319, 02.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4915/25

1-кс/308/6027/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42025070000000035 від 19.02.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березинка Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого менеджером-логістом ТОВ «Хрипта-Транс», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Подане клопотання мотивує тим, що Слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025070000000035 від 19.02.2025, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Слідчий зазначає, що у не встановлений у ході досудового розслідування місці та часі у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне отримання прибутку шляхом обману, в особливо великих розмірах, який полягав у внесенні недостовірних відомостей до документів які надають підстави для встановлення генеруючих установок приватних домогосподарств укладанням договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» приватними домогосподарствами на території с. Березинка, Мукачівського району, Закарпатської області та продаж електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючою установкою постачальнику універсальних послуг ТОВ «Закарпаттяенергозбут» за «зеленим» тарифом. Зелений тариф - це спеціальний тариф, за яким держава через НКРЕКП закуповує електроенергію, вироблену з альтернативних джерел енергії (сонце, вітер, біомаса, мала гідроенергетика тощо). Тариф встановлює НКРЕКП відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 добре розуміючи, що на території України діє програма, згідно із Законом України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф, згідно якого постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких на 2019 рік не перевищує 50 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості, під виглядом експлуатації приватних домогосподарств.

Також відповідно до п. 7 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальники універсальних послуг мають право отримувати компенсацію витрат на надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, а тому у останнього виник злочинний умисел на незаконне збагачення за рахунок програми «зелений» тариф, тобто отримання від НЕК "УКРЕНЕРГО" грошових коштів, як компенсацію за продаж ним електроенергії виробленої з сонячних джерел електроенергії виробленої приватними домогосподарствами.

Так, для реалізації свого злочинного плану, щодо незаконного отримання ним грошових коштів, як компенсацію за продаж електроенергії виробленої з сонячних джерел приватними домогосподарствами, ОСОБА_5 підшукав та 30.08.2019 придбав у с.Березинка, Мукачівського району земельну ділянку з кадастровим номером 2122785000:11:000:0145 (у подальшому вказаній земельній ділянці цільове призначення змінено, з визначенням кадастрового номера 2122785000:11:000:0261), яку з метою приховування своєї злочинної діяльності формально оформив на матір ОСОБА_7 та у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 17.10.2019 почав будівництво будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 291,50 кв.м., житловою площею 239,00 кв. м. та 52,50 кв.м. нежитлової площі.

Однак, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що збудований ним будинок садибного типу по АДРЕСА_3 має до 50 % готовності та є непридатною до нормальної експлуатації, і не відповідає вимогам: ДБН В.2.5-67 щодо опалення, вентиляція та кондиціонування, ДБН В.2.2-15:2015, не маючи умислу на закінчення будівництва вказаного об`єкта нерухомості, здачу його у експлуатацію і використання за призначенням, із залученням невстановлених у ході досудового розслідування осіб та ФОП ОСОБА_8 роль якого полягала у виготовленні фіктивних технічних документів на об`єкт нерухомого майна, які у подальшому нададуть правову підставу для отримання декларації про готовність об`єкта, його реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подальший поділ на квартири, поділ і реєстрація яких надасть правову підставу ОСОБА_5 для укладання догорів купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством та отримувати компенсацію витрат на надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Після цього, 03.12.2019 експерт - інженер з інвентаризації нерухомого майна фізична особа підприємець ОСОБА_8 , який діє на підставі кваліфікаційного сертифіката серії АЕ за №004106 виданого Всеукраїнською громадською організацією Асоціації експертів будівельної галузі, діючи умисно, будучи у попередній злочинній змові з ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, добре розуміючи, що об`єкт нерухомого майна будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 291,50 кв.м., житловою площею 239,00 кв. м. та 52,50 кв.м. нежитлової площі не добудований і не придатний для проживання, порушуючи вимоги п.п. 3, 5 ст. 5, ст.6 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року за №127 та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 за №186, не здійснивши виїзд на об`єкт нерухомого майна, не провівши його обміри, не перевіривши відповідність збудованої будівлі до плану, умисно підробив офіційний документ - технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_3 , вказавши у ньому, що вказана будівля придатна для проживання, що 05.12.2019 стало підставою та отримання ОСОБА_5 декларації про готовність до експлуатації об`єкта за №ЗК 141193531817.

Не зупиняючись на вчиненому, а продовжуючи свою злочинну діяльність щодо незаконного заволодіння коштами НЕК "УКРЕНЕРГО" у особливо великих розмірах, ОСОБА_5 продовжуючи підготовку до злочину, добре розуміючи, що технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_3 від 03.12.2019 виданий ФОП ОСОБА_8 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта за №ЗК 141193531817 від 05.12.2019 підроблені і дані у них не відповідають дійсності, 20.12.2019 організував подачу вказаних документів та анкетних даних матері ОСОБА_7 до Центру надання адміністративних послуг Мукачівської РДА за №37677148, де держаним реєстратором прав на нерухоме майно Мукачівської РДА 26.12.2026 зареєстровано об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_7 .

ОСОБА_5 добре розуміючи, що для укладання договорів з ТОВ «Закарпаттяенергозбут» про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг і отримання коштів по зеленому тарифу, умовами якого є приватні домогосподарства, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт на одне домогосподарство, з метою збільшення виробленої електричної енергії і подальший її продаж, повторно залучив невстановлених у ході досудового розслідування осіб та ФОП ОСОБА_8 , який не зупиняючись на вчиненому, а продовжуючи свою злочинну діяльність щодо незаконного підроблення офіційних документів, 24.12.2019 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, будучи у попередній злочинній змові з ОСОБА_5 , щодо подальшого ним незаконного отримання від НЕК "УКРЕНЕРГО" грошових коштів, як компенсацію за продаж електроенергії виробленої з сонячних джерел електроенергії виробленої приватними домогосподарствами, порушуючи вимоги п.п. 3, 5 ст. 5, ст.6 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року за №127 та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 за №186, не здійснивши виїзд на об`єкт нерухомого майна, не провівши його обміри, в інтересах ОСОБА_5 підробив технічні паспорти та висновки щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна в натурі за адресами: АДРЕСА_3 на квартири за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 вказавши у них неправдиві дані про те, що за технічними показниками частина житлового будинку є ізольованими з окремими функціональними призначеннями, зокрема житлові приміщення, призначені та придатні для постійного проживання та відповідно до ст. 382 Цивільного Кодексу України за технічними показними характеризуються як квартири та можуть бути відділені із складу житлового будинку, на підставі яких проведено державну реєстрацію в Мукачівській РДА.

Згідно огляду місця події від 05.06.2025 об`єктів нерухомого майна у АДРЕСА_3 та Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ТО01:8640-2829-2199-4218 від 05.06.2025 та Звіту про проведення технічного обстеження будівель і споруд, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), складених ФОП ОСОБА_9 «Будівля за адресою: АДРЕСА_3 , на час обстеження має до 50 % готовності та є непридатною до нормальної експлуатації, на час обстеження будівля не відповідає вимогам: ДБН В.2.5-67 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» (для експлуатації будинку протягом року); ДБН В.2.2-15:2015 «Житлові будинки. Основні положення», непридатна для експлуатації як житловий багатоквартирний будинок.

Після цього, отримавши необхідні документи для укладання договорів з ТОВ «Закарпаттяенергозбут» Договір купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, встановлення на об`єктах нерухомого майна фотоелектричних панелей та генеруючої установки, ОСОБА_5 за участі невстановлених у ході досудового розслідування осіб зоорганізував заключення Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №180320218, №180320219, №180320220, №180320221, №180320222, №180320223, №180320224, №180320225, №180320226, №180320227, №180320228, №180320229, №180320230, №180320231.

Після підписання Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №180320218, №180320219, №180320220, №180320221, №180320222, №180320223, №180320224, №180320225, №180320226, №180320227, №180320228, №180320229, №180320230, №180320231, ОСОБА_5 добре розуміючи, що об`єкти нерухомого майна за АДРЕСА_3 та АДРЕСА_15 не існують, а об`єкти нерухомого майна за адресами АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 не придатні для проживання, тобто не відповідають умовам договорів, не виконуючи і порушуючи умови договорів, з метою незаконного отримання ним прибутку в особливо великих розмірах, у період з 28.12.2019 по 01.04.2025 виробив електричної енергії генеруючими установками у кількості 4 735 904 кВт год, з якої використав для потреб домогосподарств тільки у кількості 14 800 кВт год, а натомість вироблену ним електроенергію, з метою отримання компенсації витрат на надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії по «зеленому» тарифу, здійснював продаж виробленої електричної енергії генеруючими установками в загальну мережу у кількості 4 685 991 кВт год.

Слідчий зазначає, що у період з 28.12.2019 по 01.04.2025 ОСОБА_5 , будучи у попередній злочинній змові з ОСОБА_8 та невстановленими у ході досудового розслідування особами, шляхом обману (шахрайства) та підробки ряду документів, незаконно заволодів коштами НЕК "УКРЕНЕРГО" як компенсацію за продаж ним електроенергії виробленої з сонячних джерел виробленої приватними домогосподарствами, чим завдав державним інтересам збитки на загальну суму 18 187 747,29 гривень (вісімнадцять мільйонів сто вісімдесят сім тисяч сімсот сорок сім гривень двадцять дев`ять копійок), що є особливо великими розмірами, якими розпорядився на власний розсуд.

У ході досудового розслідування, на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 у законом передбачений спосіб повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 підтверджується матеріалами досудового розслідування, а саме: рапортом старшого оперуповноваженого на ОВО 2 сектору 2 відділу ГВЗНД УСБУ в Закарпатській області капітана ОСОБА_10 за №5/2-378 від 13.02.2025, листом ТОВ «Закарпаттяенергозбут» за №001-13/902 від 05.05.2025 щодо надання інформації про Договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №180320218, №180320219, №180320220, №180320221, №180320222, №180320223, №180320224, №180320225, №180320226, №180320227, №180320228, №180320229, №180320230, №180320231, протоколом огляду місця події від 05.06.2025 об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 2122785000:11:000:0261у с.Березинка, вул. Митрака, Мукачівського району та Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ТО01:8640-2829-2199-4218 від 05.06.2025 та Звіту про проведення технічного обстеження будівель і споруд, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), складених ФОП ОСОБА_9 «Будівля за адресою: АДРЕСА_3 , на час обстеження має до 50 % готовності та є непридатною до нормальної експлуатації, на час обстеження будівля не відповідає вимогам: ДБН В.2.5-67 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» (для експлуатації будинку протягом року); ДБН В.2.2-15:2015 «Житлові будинки. Основні положення», непридатна для експлуатації як житловий багатоквартирний будинок, листом АТ «Приватбанк» за №80452 від 18.06.2025 щодо надання руху коштів по рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ «Приватбанк» (Iban НОМЕР_2 ), який належить безпосередньо ОСОБА_5 , матеріалами виїмки документів з Мукачівської РДА та НАІС щодо реєстрації нерухомого майна будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 291,50 кв.м., житловою площею 239,00 кв. м. та 52,50 кв.м. нежитлової площі за адресою: АДРЕСА_3 та подальшого його поділу на квартири за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 і перенесення об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_3 у архів та підробленими технічними паспортамиі висновками щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна в атурі за адресами: АДРЕСА_3 , на квартири за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 вказавши у них неправдиві дані про те, що за технічними показниками частина житлового будинку є ізольованими з окремими функціональними призначеннями, зокрема житлові приміщення, призначені та придатні для постійного проживання та відповідно до ст. 382 Цивільного Кодексу України за технічними показними характеризуються як квартири та можуть бути відділені із складу житлового будинку, матеріалами виїмки документів з ПрАТ «Закарпаттяобленерго» за адресоюс.Оноківці, вул.Головна 57, Ужгородського району, Закарпатської області Договорів споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №180320218, №180320219, №180320220, №180320221, №180320222, №180320223, №180320224, №180320225, №180320226, №180320227, №180320228, №180320229, №180320230, №180320231 та додатків до них які підробив та підписав ОСОБА_11 , матеріалами виїмки ТОВ «Закарпаттяенергозбут» Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №180320218, №180320219, №180320220, №180320221, №180320222, №180320223, №180320224, №180320225, №180320226, №180320227, №180320228, №180320229, №180320230, №180320231 та додатків до них які підробив та підписав ОСОБА_11 , висновком судово-економічної експертизи за №04/СЕ від 23.03.2026, висновками судово-почеркознавчих експертиз та іншими матеріалами провадження.

На думку сторони обвинувачення докази, які зібрані на даному етапі досудового розслідування в достатній мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та достатні для обрання останньому запобіжного заходу.

Зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

1.Запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

2.Запобігання спробам незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.

3.Запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

4.Запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

5.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 на підставі зібраних доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за які, у випадку визнання його винним, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Позиція сторони обвинувачення в суді

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Прокурор надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиція сторони захисту в суді

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили обрати запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, оскільки, на їхню думку, наявність заявлених прокурором ризиків належними та допустимими доказами не доведена.

На підтвердження обставин, що характеризують особу підозрюваного, стороною захисту суду надано відповідні характеризуючі документи, а також довідку про доходи.

Крім того, зазначено, що на даний час підозрюваний перебуває під наглядом лікарів. Відповідно до висновку спеціаліста йому встановлено діагноз: 169.3.

Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника, підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" розглядаючи подання, суддя з`ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпорядженні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, явка з повинною, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Аналізуючи доцільність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Злочин, передбачений ч. 5 ст. 190 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Слідчим суддею також враховано, що встановлені ризики на даному, початкову етапі досудового розслідування є максимальними.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому, найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку прокурора, який вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, а також викладені у клопотанні обставини є достатніми для висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, передбачених ст. 176 КПК України, думку підозрюваного та захисника, які, вважали подане клопотання необґрунтованим, оскільки зазначені стороною обвинувачення ризики не підтверджені належними та допустимими доказами, а з урахуванням особи підозрюваного, його соціальних зв`язків та інших обставин просили застосувати більш м`який запобіжний захід, суд, аналізуючи матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При цьому, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів та інші обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оцінюючи наведений стороною обвинувачення ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, суд враховує, що стороною обвинувачення як на підтвердження цього ризику зазначено, передусім, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та передбачене за нього покарання, наявність у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, місце його реєстрації та фактичного проживання.

Разом із тим, сама по собі тяжкість кримінального правопорушення та суворість передбаченого законом покарання не може автоматично свідчити про наявність ризику переховування. Такі обставини можуть враховуватися судом у сукупності з іншими даними, однак не звільняють сторону обвинувачення від обов`язку довести існування саме реального, а не абстрактного ризику відповідної поведінки підозрюваного.

Наявність у ОСОБА_5 паспорта громадянина України для виїзду за кордон також сама по собі не свідчить про його намір залишити територію України та переховуватися від органу досудового розслідування або суду. Посилання сторони обвинувачення на те, що Закарпатська область межує з державами Європейського Союзу, також не є достатнім доказом існування ризику переховування саме цього підозрюваного, оскільки наведена обставина має загальний характер і не свідчить про наявність у ОСОБА_5 конкретного наміру або реальних дій щодо незаконного перетину державного кордону чи тривалого перебування за межами України.

При цьому суд враховує наведені стороною захисту відомості щодо особи підозрюваного, його соціальних зв`язків та місця проживання. Сам факт фактичного проживання особи за адресою, відмінною від адреси реєстрації, без встановлення інших обставин, які б свідчили про намір переховуватися, не може розцінюватися як доказ такого ризику.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експертів та спеціалістів суд зазначає, що сторона обвинувачення посилається на необхідність проведення у кримінальному провадженні подальших експертиз та допитів свідків, у тому числі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також на можливість впливу на їх родичів.

Разом із тим, наведені у клопотанні доводи фактично ґрунтуються на припущенні про можливість такого впливу. Матеріали, надані суду, не містять конкретних відомостей про те, що ОСОБА_5 уже здійснював або намагався здійснити незаконний вплив на зазначених осіб, погрожував їм, схиляв їх до зміни показань, пропонував неправомірну вигоду, контактував із ними з метою перешкоджання кримінальному провадженню або вчиняв будь-які інші дії, спрямовані на спотворення доказової інформації.

Саме по собі те, що підозрюваному відомі певні обставини, які можуть бути предметом допиту свідків, не свідчить про наявність у нього наміру незаконно впливати на таких осіб.

Посилання прокурора на можливість застосування психологічного чи фізичного насильства, підкупу свідків, їх родичів, експертів або спеціалістів також є припущеннями, які не підтверджені конкретними фактичними даними щодо поведінки саме ОСОБА_5 . Відсутність таких даних не дає суду можливості зробити висновок про те, що зазначений ризик має реальний та достатньо високий ступінь імовірності.

Крім того, сама по собі необхідність проведення у кримінальному провадженні експертиз та допитів свідків є процесуальною необхідністю та не може автоматично свідчити про існування ризику незаконного впливу на відповідних учасників кримінального провадження.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей і документів суд зазначає, що сторона обвинувачення посилається на те, що внаслідок ретельної підготовки кримінальних правопорушень із залученням службових осіб та інших осіб підозрюваному можуть бути відомі місця зберігання документів, які ще не долучені до матеріалів кримінального провадження. Однак конкретного переліку таких документів, їх місцезнаходження, фактичного доступу до них ОСОБА_5 на час розгляду клопотання, а також даних про те, що підозрюваний має реальну можливість їх знищити, приховати або спотворити, стороною обвинувачення суду не наведено.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином суд звертає увагу на те, що стороною обвинувачення зазначено про нібито наявність у ОСОБА_5 тісних зв`язків з органами державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронними та іншими органами, через керівників яких він начебто може чинити тиск на експертів, спеціалістів, свідків та членів їх родин. Водночас у клопотанні не наведено посадових осіб, характеру таких зв`язків, фактів звернення підозрюваного до таких осіб з метою впливу на кримінальне провадження або інших конкретних дій, які б підтверджували реальність зазначеного ризику.

За таких обставин наведені стороною обвинувачення доводи щодо можливості перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином мають характер припущень та не підтверджені належними фактичними даними.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_5 підозрюється, суд зазначає, що сторона обвинувачення обґрунтовує його переважно способом вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та припущенням про можливість вчинення аналогічних кримінальних правопорушень у майбутньому.

Разом із тим, для встановлення такого ризику недостатньо лише припустити можливість вчинення особою нового кримінального правопорушення. Необхідним є наведення конкретних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність продовження протиправної поведінки або вчинення нового кримінального правопорушення. Матеріали клопотання не містять відомостей про те, що після повідомлення про підозру ОСОБА_5 вчиняв будь-які дії, спрямовані на продовження інкримінованої йому протиправної діяльності, здійснював підготовку до вчинення нових кримінальних правопорушень або має конкретну можливість та намір продовжити таку діяльність.

Таким чином, кожен із зазначених стороною обвинувачення ризиків оцінений судом окремо та в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження. Суд доходить висновку, що наведені у клопотанні обставини не містять достатніх конкретних та об`єктивних даних, які б дозволяли дійти висновку про існування таких ризиків у ступені, необхідному для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд бере до уваги, що тримання під вартою відповідно до положень КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Одночасно, ні прокурором, ні слідчим в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. Статтею 183 визначено, що вказаний запобіжний захід є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, слідчий суддя, згідно ст. 194 ч. 4 КПК України, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, враховуючи особу підозрюваного, наведені стороною захисту відомості щодо його соціальних зв`язків, який має постійне місце проживання, не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, відносно нього жодних інших запобіжних заходів раніше не було застосовано, по місцю його проживання проведено обшук, під час якого вилучено усі речі та предмети, які мають значення речових доказів, відсутність конкретних даних про спроби переховування, незаконного впливу на учасників кримінального провадження, знищення чи приховування доказів, перешкоджання кримінальному провадженню або продовження протиправної діяльності, а також недоведеність стороною обвинувачення того, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам, та немає підстав вважати, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків немає, в зв`язку з чим, суд приходить до висновку про доцільність та можливість застосування запобіжного заходу, визначеного ст. 176 КПК України, зокрема, у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з забороною залишати місце свого проживання АДРЕСА_3 , у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, що достатньою мірою, на думку суду, буде гарантувати дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки.

Згідно ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання під домашнім арештом може бути продовженим за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 п. 2 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно звільняється з-під варти та зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато з дати повідомлення про підозру 29.09.2026 року до 29.11.2026 року включно.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_17 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби за місцем проживання: АДРЕСА_3 , у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби строком на два місяці, крім випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги або виникнення небезпеки для життя чи здоров`я

Строк дії ухвали встановити в межах строку дії досудового розслідування, а саме до 29 листопада 2026 року включно.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановити до 29 листопада 2026 року включно.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .

Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися до житла, під домашнім арештом у якому він перебуває, вимагати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків. У разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1