Рішення № 140438748, 08.10.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4125/26

Провадження 2-2820/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря Колісник К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

29.06.2026 представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача покликається на те, що 28.08.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Договір № 528214-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 28.08.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 528214-КС-003 про надання кредиту.

28.08.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 528214-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9991, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 28.08.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 528214-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 8000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4323-3450 4127-4995.

11.10.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 528214-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 11 000.00 грн. Також, 15.12.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору № 528214 КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 04.05.2026 р.»

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 528214-КС-003 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 528214-КС-003 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у боржника станом на станом на 05.06.2026 року утворилась заборгованість за Договором №528214-КС-003 про надання кредиту, в розмірі 32 699,36 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 680,80 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 14 710,43 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 1 308,13 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.. Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача понесені судові витрати в сумі - 2662,40 грн.

Ухвалою судді від 13.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

01.09.2026 через підсистему «Електроний суд» надійшов від представника відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не заперечує факту виникнення між сторонами кредитних правовідносин, отримання 28.08.2025 кредитних коштів у сумі 8 000,00 грн. та отримання 11.10.2025 додаткових кредитних коштів у сумі 11 000,00 грн. Разом з тим Відповідач заперечує заявлений Позивачем розмір заборгованості, порядок зарахування фактично здійснених платежів та правильність нарахування процентів після укладення Додаткової угоди № 2 від 15.12.2025. Поданий Позивачем розрахунок не підтверджує заявлену до стягнення суму. Із документів Позивача вбачається, що у період дії воєнного стану ним нараховувалась відповідальність за статтею 625 ЦК України та на її погашення було зараховано 8 191,87 грн. фактично сплачених Відповідачем коштів; 3 800,00 грн. платежів було зараховано на комісії до повного погашення вимог попередніх черг; з 10.02.2026 проценти математично нараховувались за ставкою 1 % на день, хоча Додатковою угодою № 2 встановлена фіксована ставка 0,20 % на день. Зазначені обставини безпосередньо впливають як на залишок основного боргу, так і на базу та розмір подальшого нарахування процентів.

Пунктом 4.3 Додаткової угоди № 2 від 15.12.2025 передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання Позичальник сплачує суму заборгованості з урахуванням 700 000 % річних на підставі статті 625 ЦК України, із встановленим договором обмеженням суми такого нарахування. На підставі цієї умови Позивач включив до розрахунку нарахування за статтею 625 ЦК України та заявив до стягнення їх залишок у сумі 1 308,13 грн. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому надано кредит (позику), звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення. Платежі, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання відповідних кредитних зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем. Усі нарахування Позивача за статтею 625 ЦК України здійснені у 2025-2026 роках під час дії воєнного стану. Договірне встановлення іншого розміру процентів річних не усуває передбачене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України.

Порушення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вплинуло не лише на заявлений до стягнення залишок у сумі 1 308,13 грн. Підсумкова частина Розрахунку заборгованості містить загальне нарахування 9 500,00 грн. за статтею 625 ЦК України, з яких 8 191,87 грн. Позивач вважає погашеними за рахунок фактичних платежів Відповідача. За розрахунком самого Позивача загальна сума фактично отриманих від Відповідача платежів становить 30 354,70 грн. Із цієї суми Позивач зарахував 2 319,20 грн. на погашення основної суми кредиту, 16 043,63 грн. - на проценти за користування кредитом, 3 800,00 грн. - на комісії та 8 191,87 грн. - на нарахування за статтею 625 ЦК України. 15.12.2025 Відповідач здійснила передбачений Додатковою угодою № 2 платіж у сумі 8 580,00 грн. Із цього платежу Позивач зарахував 906,74 грн. на проценти та 7 673,26 грн. на нарахування за статтею 625 ЦК України. Після такого зарахування залишок основного боргу у розрахунку Позивача залишився незмінним - 16 680,80 грн. Оскільки Відповідач відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України була звільнена від відповідальності за статтею 625 ЦК України, сума 8 191,87 грн. не могла бути врахована як виконання такого зобов`язання. Зазначені кошти є фактично отриманими кредитодавцем платежами за кредитним договором і підлягають урахуванню при визначенні виконання законних складових кредитного зобов`язання. Зазначені порушення змінюють залишок основної суми кредиту та розмір процентів за кожний наступний день. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами заявлені до стягнення 16 680,80 грн. основного боргу та 14 710,43 грн. договірних процентів, а вимога про стягнення 1 308,13 грн. за статтею 625 ЦК України прямо суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

На підставі викладеного просять у задоволенні позову ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення 32 699,36 грн. заборгованості за Договором № 528214-КС-003 про надання кредиту від 28.08.2025 відмовити. У задоволенні вимоги про стягнення 1 308,13 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України просять відмовити повністю.

02.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що у Відзиві на позовну заяву сторона Відповідача не заперечує наступних обставин справи: Укладення Кредитного договору та Додаткових угод з Позивачем; Отримання кредитних коштів за Кредитним договором та Додатковою угодою; Здійснення платежів за Кредитним договором; Порушення умов Кредитного договору (графіку платежів), внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість за Кредитним договором; Наявність заборгованості за Кредитним договором.

Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до п. 10.1. Кредитного договору Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п. 4.2.1. та п. 10.2 цього Договору, користується програмами лояльності Кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою, зазначеною в абзаці другому п. 2.4. цього Договору.

Відповідно до п. 10.2. Кредитного договору Позичальнику здійснюється нарахування процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою починаючи з першого для користування Кредитом. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Відповідно до п. 4.2.1. Кредитного договору у разі, якщо погашення Кредиту здійснюється відповідно до погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 4.2.2. та Додатку № 1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору. Згідно з п. 4.2.2. Кредитного договору сторони на момент укладення Договору встановили наступний графік платежів, припускаючи , що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка. Згідно з п. 4.2. Кредитного договору Позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. Договору, починаючи з першого для користування Кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати Процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії Договору за умови сплати Позичальником своєчасно і у повному обсязі Процентів, Комісії та частини суми наданого Кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та Додатку №1 до Договору.

У разі несплати Позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування Процентів здійснюється за Стандартною процентною ставкоюдо закінчення Строку кредитування за цим Договором. Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору Стандартна процентна ставка в день становить 1%, фіксована . Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентноїставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Відповідно до п. 10.4. Кредитного договору Позичальник розуміє та надає згоду Кредитодавцю, що застосування програми лояльності відповідно до п.п. 10.1., 10.2 цього Договору починаючи з другого періоду внесення оплат залежить від того чи скористається він таким своїм правом (виконає умови для продовження можливості оплати відсотків за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою).

Процента ставка (проценті ставки) за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту. У п. 4.2.2. Кредитного договору був встановлений орієнтовний графік платежів, відповідно до якого Позичальник повинен був здійснювати платежі у відповідному розмірі та у відповідні дати. Якби Позичальник здійснював платежі у відповідності до встановленого графіку платежів, йому дійсно потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у Кредитному договорі. Однак невиконання (неналежне виконання) Позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, оскільки процента ставка (проценті ставки) за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості Позичальника за тілом кредиту, і якщо Позичальник не здійснив відповідний платіж за графіком у відповідному розмірі та у відповідні дату (чи зробив його у меншому розмірі), тобто розмір заборгованості за тілом кредиту не зменшився, це призводить до подорожчання загальної вартості кредиту та нарахування процентів у більшому розмірі, ніж якби Позичальник здійснював платежі у відповідності до графіку платежів.

Крім того, у випадку встановлення у Кредитному договорі зниженої та стандартної процентних ставок, невиконання (неналежне виконання) Позичальником графіку платежів також призводить до застосування за Кредитним договором до закінчення його строку (терміну) стандартної процентної ставки за кредитним договором, що також призводить до подорожчання загальної вартості кредиту та нарахування процентів у більшому розмірі, ніж якби Позичальник здійснював платежі у відповідності до графіку платежів.

На підтвердження того, що у Відповідача відсутня заборгованість за Кредитним договором, та що Відповідач належним чином виконував кредитний договір (здійснював всі платежі у відповідності до встановленого у кредитному договорі графіку платежів), сторона Відповідача мала б надати суду належні та достатні докази здійснення Відповідачем всіх платежів за встановленим у кредитному договорі графіком платежів у відповідному розмірі та у відповідні дати, однак сторона Відповідача таких доказів суду не надала.

Якщо сторона Відповідача вважає, що Позивач начебто не врахував всі платежі Відповідача за Кредитним договором у доданому до позовної заяви Розрахунку заборгованості (у випадку здійснення Позичальником платежів за Кредитним договором), вона не була позбавлена можливості, у відповідності до принципу змагальності сторін, надати суду належні та достатні докази здійснення тих платежів Відповідача за Кредитним договором, які начебто не були враховані у наданому Позивачем Розрахунку заборгованості.

У зв`язку з вищевикладеним, здійснені Позичальником з порушенням встановленого у Кредитному договорі графіку платежів часткові оплати правомірно розподілялися в першу чергу на погашення прострочених процентів за користування кредитом, що повністю відповідає черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит у відповідності до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Всі платежі Відповідача за Кредитним договором були враховані та відображені у доданому до позовної заяви Розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Сума заборгованості Відповідача за Кредитним договором розрахована з врахування всіх платежів Відповідача за Кредитним договором.

Просять проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.

07.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких зазначено, що відповідач підтримує відзив у повному обсязі. Відповідь позивача не спростовує конкретних заперечень щодо: незаконного нарахування та погашення платежами відповідальності за статтею 625 ЦК України; порушення черговості зарахування коштів; застосування після реструктуризації фактичної ставки 1% на день замість погоджених 0,20% на день; недоведеності залишку основного боргу і процентів. У відзиві визнано лише факт виникнення кредитних правовідносин, отримання 8 000,00 грн. 28.08.2025 та додаткових 11 000,00 грн. 11.10.2025, а також здійснення платежів. Водночас прямо заперечено розмір і склад заборгованості, порядок розподілу платежів та правові підстави окремих нарахувань. Тому наведене у відповіді твердження, нібито Відповідач визнала порушення, наявність і розмір боргу, суперечить змісту відзиву. Частина перша статті 82 ЦПК України звільняє від доказування лише дійсно визнані обставини; вона не дозволяє поширювати визнання факту укладення та часткового виконання договору на спірні складові розрахунку.

Пунктом 2.4 Додаткової угоди № 2 від 15.12.2025 сторони погодили, що незалежно від ставок, які застосовувалися раніше, проценти нараховуються за фіксованою ставкою 0,20% на день на залишок суми кредиту, починаючи з наступного дня після укладення угоди і до фактичного повернення кредиту. Додаткова угода № 2 не містить умови про відновлення ставки 1% на день у разі порушення нового графіка. За пунктом 10 угода могла вважатися анульованою лише у разі несплати до кінця 15.12.2025 платежу 8 580,00 грн. Власний розрахунок позивача підтверджує одержання цього платежу 15.12.2025 у повному розмірі. Отже, скасувальна обставина не настала, а угода зберегла чинність. До 09.02.2026 розрахунок позивача арифметично відповідає 0,20% на день: 16 680,80 грн. 0,20% = 33,36 грн. на день. Проте з 10.02.2026 при незмінній основній сумі та позначці «0,2» у графі ставки проценти зростають на 166,81 грн. щодня, тобто на 1% від 16 680,80 грн. Жодної договірної підстави для п`ятикратного збільшення ставки позивач не назвав.

Розрахунок самого позивача містить 9 500,00 грн. нарахувань за статтею 625 ЦК України: 8 191,87 грн. позивач вважає погашеними фактичними платежами Відповідача, а 1 308,13 грн. просить стягнути. Відповідь на відзив цей центральний аргумент взагалі не спростовує; пояснення про відмінність договірних процентів за користування кредитом від відповідальності за статтею 625 не стосуються прямо заявленої вимоги про 1 308,13 грн. та відображеного у розрахунку погашення 8 191,87 грн.

Посилання позивача на практику щодо неприпустимості зменшення належно погоджених процентів як несправедливих не стосується позиції Відповідача. Відповідач просить не дискреційно зменшити проценти, а застосувати погоджену сторонами з 15.12.2025 фіксовану ставку 0,20% замість фактично використаних позивачем 1%. Постанови, наведені щодо часткової оплати та конклюдентних дій, підтверджують укладення чи визнання самого зобов`язання або стосуються переривання позовної давності. Факт укладення договору в цій справі не заперечується. Часткова оплата не легалізує заборонене законом нарахування за статтею 625 ЦК України, не змінює черговість статті 19 Закону і не доводить кожну цифру позовного розрахунку. Отже, наведені позивачем висновки сформульовані за інших фактичних обставин і не відповідають суті заперечень у цій справі. Просять у задоволенні позову ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення 32 699,36 грн. заборгованості за договором № 528214-КС-003 від 28.08.2025 відмовити повністю у зв`язку з недоведеністю заявленого розміру боргу. У будь-якому разі відмовити у стягненні 1 308,13 грн., нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, не враховувати 8 191,87 грн. фактичних платежів як погашення такої відповідальності та не покладати в основу рішення розрахунок позивача без перерозподілу платежів і застосування з 16.12.2025 ставки 0,20% на день.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, в поданому до суду позові та відповіді на відзив просить слухати справу у його відсутність, позов підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, просили в позові відмовити в повному обсязі з врахуванням відзиву та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 28.08.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Договір № 528214-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 28.08.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 528214-КС-003 про надання кредиту.

28.08.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 528214-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9991, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 28.08.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 528214-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 8000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4323-3450 4127-4995.

Відповідно до п. Договору передбачено, що кредит надається на строк 16 тижнів; процентна ставка: в день 1%, фіксована; комісія за надання кредиту: 1600,00 грн.; загальний розмір наданого кредиту: 8 000,00 грн.; термін дії договору до 18.12.2025 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 16270,47 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9750,52%.

11.10.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 528214-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 11 000.00 грн. Також, 15.12.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору № 528214 КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 04.05.2026 р.»

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 528214-КС-003 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 528214-КС-003 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі, що стверджується: пропозицією (офертою) щодо укладення договору № 528214-КС-003 від 28.08.2025 року; прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 528214-КС-003 від 28.08.2025 про надання кредиту; договором № 528214-КС-003 від 28.08.2025; візуальною формою послідовності дій клієнта; розрахунком заборгованості; Паспортом споживчого кредиту.

Договір № 528214-КС-003 від 28.08.2025 року укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9991.

ОСОБА_1 , належним чином не виконувала свої зобов`язання за Договором №528214-КС-003, тому в неї станом на 05.06.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 32 699,36 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16 680,80 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 14 710,43 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 1 308,13 грн.

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За правилами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, питання визначення процентної ставки за кредитним договором вирішується виключно сторонами у договорі.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію"; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію"; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитного договору щодо надання кредитних коштів, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем дотримано умови кредитного договору щодо строку кредитування та нараховано відсотки за користування кредитом у визначеному договором розмірі. Після закінчення строку кредитування жодних відсотків, штрафів, пені чи інших стягнень відповідачу не нараховувалося, а заборгованість за відсотками за користування кредитом становила 1308,13 грн.

Розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов`язань, а тому він є належним та допустимим доказом заборгованості за договором.

Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості. Відповідач не оспорював даний кредитний договір у судовому порядку, що з огляду на положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину та ненадання суду доказів оспорювання кредитного договору відповідно до ст. 1051 ЦК України свідчить про дійсність договірних відносин, що виникли між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 зроблено висновок, що презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Відповідач не погоджується з нарахованими відсотками за ст. 625 ЦКУ та помилково ототожнює їх за користування кредитом, що регулюються ст.ст. 1048,1056-1 ЦК України та нараховуються протягом строку договору та компенсацію (штраф, пеня) за невиконання зобов`язання за договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивач не нараховував штраф та пеню за не виконання зобов`язання відповідачем.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Натомість відповідач ОСОБА_1 не спростувала доводів позивача про те, що нею кредит не отримувався та вона цими коштами не користувалась, а отже не повинна нести відповідальності за невиконання умов договору від 28.08.2025, що є обов`язком відповідача у виниклих правовідносинах та відповідає принципу змагальності цивільного судочинства.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за кредитним договором № 528214-КС-003 про надання кредиту від 28.08.2025 року в розмірі 32 699,36 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 11, 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1050, 1054-1055, Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 528214-КС-003 про надання кредиту в розмірі 32 699 грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Б. Тиханський