Рішення № 140438153, 29.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2093/26

Провадження № 2/355/1640/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Івкової Каріни Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Івкова К.І. з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 16.06.2023-100000404 від 16 червня 2023 року у розмірі 7528,00 гривень, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 116,58 гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник/відповідач) 16 червня 2023 року уклали кредитний договір (оферти) № 16.06.2023-100000404 (далі - договір), відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000 гривень, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 16 червня 2023 року, на строк, вказаний в заявці. Згідно з умовами договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 16.06.2023-100000404 від 16 червня 2023 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 16/06/2023; 2. сума кредиту: 4000 гривень 00 копійок. 3. Строк, на який надається кредит - 42 днів з дати його надання; 4. дата повернення (виплати) кредиту - 27/07/2023; 5. первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання («первинний період»); 6. черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду («черговий період»). 7. Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту. 8. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку 9. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку.

Згідно з п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80XX-XXXX-6140.

Як вказує позивач, відповідно до договору від 16 червня 2023 року та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 4000 гривень, ОСОБА_1 16 червня 2023 року отримав кредитні кошти у розмірі 4000 гривень. Отже, позивач констатує факт, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 7528 гривень, що складається з: тіла кредиту 4000,00 гривень, процентів 3528,00 гривень.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив проводити розгляд малозначної справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами, зазначив, що позивач - ТОВ «Споживчий центр» не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 29 вересня 2026 року на 11 годину 00 хвилин, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ним 01 вересня 2026 року судової повістки про виклик до суду, ухвали суду про відкриття провадження в означеній справі.

Причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Як передбачено п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до висновку про можливе задоволення заявлених позовних вимог, оскільки:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:

З копії паспорта відповідача ОСОБА_1 слід, що він є громадянином України. (а.с. 10)

Згідно з копією пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) від 16 червня 2023 року, п. 1.1. означеної пропозиції передбачено, що вона є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3.1. пропозиції про укладення кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. (а.с. 14-17)

Як слід з п.п. 2.1-2.2 пропозиції про укладення кредитного договору, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1. дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця, 2.2.2. заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, 2.2.3. відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80XX-XXXX-6140. (п. 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору)

Пропозиція про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) від 16 червня 2023 року містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором T577 позичальника ОСОБА_1 .

Відповідно до копії заявки кредитного договору (далі заявка), що є частиною електронного кредитного договору та укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Дана заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 16 червня 2023 року. Кредитодавець: ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець), позичальник: ОСОБА_1 дійшли згоди, що відповідно до умов кредитного договору № 16.06.2023-100000404 від 16 червня 2023 року (договір) позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. дата надання/видачі кредиту - 16/06/2023; 2. сума кредиту: 4000 гривень 00 копійок; 3. строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання; 4. дата повернення (виплати) кредиту - 27/07/2023.

Як передбачено п.п. 5-7 заявки, первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі «первинний період»). Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі «черговий період»). Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. (п.п. 8-9 заявки)

Відповідно до п. 10 договору - графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту у розмірі 4000 гривень 00 копійок сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається кредит.

Розмір процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України становить 766.5 % річних. (п. 13 заявки)

Також позичальник ОСОБА_1 16 червня 2023 року підписав заявку та примірну відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) одноразовим ідентифікатором T577 (код з смс-повідомлення), яке було відправлене на його фінансовий номер 0667502037 (а.с. 17 зворотна сторона а.с. 18) та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 16.06.2023-100000404 від 16 червня 2023 року про споживчий кредит укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 (позичальник). (а.с. 13 зворотна сторона)

До позовної заяви долучено копію підтвердження кредитного договору від 16 червня 2023 року. (а.с. 19)

Крім того 16 червня 2023 року електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором Т577 відповідач ОСОБА_1 підписав додаток до анкети позичальника, що містить контактні дані ОСОБА_1 , інформацію про його місце роботи тощо (а.с. 12-13)

З копії договору № 4507 про надання послуг в системі LiqPay від 01 листопада 2020 року слід, що ТОВ «Споживчий центр» (клієнт) та АТ КБ «ПриватБанк» (банк) уклали договір, згідно п. 1.1 якого він регулює відносини банку з клієнтом, згідно з якими банк надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому та відправлення платежів за допомогою системи LiqPay, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та перерахування грошових коштів за розпорядженням клієнта на банківські картки платників (а.с. 21-22).

З копії квитанції АТ КБ «ПриватБанк» слід, що 16 червня 2023 року через систему LiqPay здійснено платіж у сумі 4000,00 гривень, призначення платіжної операції: видача за договором № 16.06.2023-100000404, платник: Швидкий кредит, номер платіжного інструменту отримувача: 516780*40. (а.с. 11)

З копії розрахунку заборгованості за договором № 16.06.2023-100000404 від 16 червня 2023 року слід, що станом на 01 червня 2026 року позичальник ОСОБА_1 за означеним договором має загальну заборгованість у розмірі 7 528,00 гривень, з яких: 4 000,00 гривень основний борг, 3 528,00 гривень залишок відсотків. (а.с. 20)

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно п.п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.

У суду не виникло сумніву про те, що кредитор виконав вимоги закону, уклавши договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, керуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору, підписав його електронним підписом - одноразовим ідентифікатором - та отримав кредитні кошти, які використовував на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України слід, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У змагальному процесі кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

Отже, як було встановлено судом, сторона позивача на умовах кредитного договору надала споживчий кредит відповідачу, який отримав кошти, однак зі свого боку договір не виконав, не повернув як тіло кредиту, так і проценти за користування грошовими коштами. З таких підстав позовні вимоги сторони позивача законні і підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 116,58 гривень витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, суд дійшов висновку, що вони не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, зважаючи на таке.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. (ч. 1 ст. 133 ЦПК України)

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З аналізу змісту ч. 3 ст. 133 ЦПК України суд дійшов висновку, що витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення не належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак, вони не підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 6, 526, 205, 207, 626, 628, 1048, 1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Івкової Каріни Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором 16.06.2023-100000404 від 16.06.2023 у розмірі 7528 (сім тисяч п`ятсот двадцять вісім) гривень, 00 копійок, з яких:

- 4000 (чотири тисяч) гривень 00 копійок, тіло кредиту,

-3528 (три тисячі п`ятсот двадцять вісім) гривень 00 копійок, проценти за користування кредитними коштами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року .

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов