Ухвала суду № 140436211, 07.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________

Справа № 947/23278/20

Провадження № 2-з/947/558/26

УХВАЛА

07.10.2026

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Торгонської В.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі заяву керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси Рождественського Микити Вадимовича про забезпечення позову, подану по цивільній справі №947/23278/20 за позовом Київської окружної прокуратури м. Одеси, в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Демченка Сергія Олександровича, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа ДСТ «Маяк-3» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними, скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларацію про готовність об`єкта для експлуатації, приведення земельної ділянки до попереднього стану та за позовом Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2026 року керівник Київської окружної прокуратури м. Одеси Рождественський Микита Вадимович звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 житловий будинок, загальною площею 162,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2065488151101).

В обгрунтування заяви зазначає, що Державним реєстратором Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Демченко С.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення: 37395074 від 04.10.2017 щодо садового будинку, загальною площею 291,2 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 , відкрито розділ на зазначений об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером: 1369250451101 та зареєстровано право власності щодо зазначеного об`єкта за ОСОБА_3 (номер запису про право власності: 33372232).

В подальшому, ОСОБА_3 , уклавши договори дарування від 24.09.2019, подарував ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частки у праві власності на садовий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Тетяною Володимирівною та зареєстровано в реєстрі за № 537 та за № 538 відповідно.

Надалі, на підставі висновку щодо технічної можливості поділу садового будинку, об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 23.03.2020 та технічних паспортів від 23.03.2020, виготовлених ФОП « ОСОБА_5 », приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. проведено державну реєстрацію права власності на два нових, окремих об`єкта нерухомого майна, а саме: садовий будинок загальною площею 162,2 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційним номер об`єкту нерухомого майна: 2065488151101) та садовий будинок, загальною площею: 178 кв. м, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2065476451101), які виникли внаслідок поділу садового будинку, загальною площею 291,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1369250451101).

Внаслідок поділу об`єкта, рішенням приватного нотаріуса Дишлевої Т.В. від 03.04.2020, об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1369250451101 закрито.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, підставою для прийняття державним реєстратором Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Демченко С.О. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер рішення: 37395074 від 04.10.2017) на садовий будинок, загальною площею 291,2 кв. м, який розташований в АДРЕСА_1 , став сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам, серія та номер: ОД002814, виданий 02.12.2009 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, та технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 22.09.2017 ТОВ «Технік проект». Інші документи, які послугували підставою для прийняття державним реєстратором Демченко С.О. оспорюваного рішення про державну реєстрацію права власності на вказаний садовий будинок, останнім при внесенні відповідних даних до реєстру не зазначені.

При цьому, відповідно до наданого державному реєстратору сертифікату № ОД002814 від 02.12.2009, вбачається, що орган який його видав є Інспекція ДАБК в Одеській області, яка створена лише 08.06.2011.

Вказане підтверджується документами, які містяться в реєстраційній справі, а саме: печаткою Інспекції ДАБК в Одеській області зображеної на вищевказаному сертифікаті, на якій зазначений код ЄДРПОУ Інспекції ДАБК в Одеській області 37759555.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області з кодом ЄДРПОУ 377559555 була створена 08.06.2011, тобто через півтора року після видачі вищевказаного сертифіката.

Вказане свідчить про те, що Інспекцією ДАБК в Одеській області вказаний сертифікат не видавався.

Згідно інформації Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 15.07.2019 за № 3167-11.1-31 документи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) в Одеській області на зберігання до департаменту не надходили, а саме: сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам ( АДРЕСА_1 ), серія та номер: ОД 002814, виданий 02.12.2009 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області. В перевірених документах Київської районної адміністрації Одеської міської ради за 2009-2010 роки розпорядження про затвердження державного акту прийняття в експлуатацію щодо будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не знайдено.

Зазначає, що листом від 18.10.2019 за № 6543-04/248 Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради повідомило прокуратуру про те, що станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в КП «БТІ» ОМР відсутня, архівна справа не зареєстрована.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради листом від 01.08.2019 за № 0119/1866-06, повідомив, що Одеською міською радою рішення щодо передачі у власність чи користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не приймалось.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26.07.2019 № 10-15-0.8-6632/2-19 станом на 31.12.2012 право власності чи користування на земельну ділянку, розташовану за вказаною адресою не реєструвалось.

Аналогічно відсутня інформація щодо реєстрації прав власності чи користування на земельну ділянку за вказаною адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, рішення державного реєстратора Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Демченка С.О. від 04.10.2017 індексний номер: 37395074 щодо реєстрації за ОСОБА_3 права власності на садовий будинок, загальною площею 291,2 кв. м, розташований в АДРЕСА_1 , прийняте на підставі підробленого сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам, без присвоєної у встановленому законодавством адреси та на земельній ділянці, яка нікому не передавалась у власність/користування, у зв`язку з чим, таке рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню у судовому порядку.

Як зазначалось, на підставі висновку щодо технічної можливості поділу садового будинку, об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 23.03.2020 та технічних паспортів від 23.03.2020, виготовлених ФОП « ОСОБА_5 », приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлевою Т.В. проведено державну реєстрацію права власності на два нових, окремих об`єкта нерухомого майна, а саме: садовий будинок загальною площею 162,2 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційним номер об`єкту нерухомого майна: 2065488151101) та садовий будинок, загальною площею: 178 кв. м, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2065476451101), які виникли внаслідок поділу садового будинку, загальною площею 291,2 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1369250451101).

При цьому, з аналізу технічного паспорту на садовий будинок по АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ «Технік Проект» 22.09.2017 та технічних паспортів на садовий будинок по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_1 , виготовлених ФОП « ОСОБА_5 » від 23.03.2020, вбачається перепланування та збільшення площі садового будинку, що в свою чергу є неможливим без відповідної містобудівної документації.

Зазначене свідчить, що приватним нотаріусом Дишлевою Т.В. оспорювані рішення (індексний номер рішення: 51872347 від 03.04.2020 та індексний номер рішення: 51872084 від 03.04.2020) щодо реєстрації права власності на садовий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та на садовий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 приймались без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, без довідки про присвоєння адреси, без кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташовані спірні об`єкти нерухомості та взагалі без відповідної правової підстави прийнято рішення про реєстрацію права власності на зазначені об`єкти нерухомості, які лише перебувають у процесі будівництва.

При цьому, відповідно до даних розміщених у реєстрі дозвільних документів ДАБІ України, який знаходиться в мережі інтернет за адресою https://dabi.gov.ua/declarate/list.php. в червні 2020 року зареєстровані повідомлення про початок будівельних робіт за № ОД 061201690826 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації за № ОД 141201760758 з реконструкції садового будинку під житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , тобто через місяць після проведення Управлінням перевірок.

Листом прокуратури області від 03.07.2020 за № 05/1-1533вих20 повідомлено Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про факти подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ОД 061201690826 від 17.06.2020 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 141201760758 від 24.06.2020, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, в тому числі будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети (з посиланням на раніше проведені Управлінням перевірки від 22.07.2019 та 20.05.2020).

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 23.07.2020 за № 01-3/124-Г повідомлено прокуратуру області, що дійсно в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, наявні відомості про початок виконання будівельних робіт № ОД 061201690826 від 17.06.2020 та декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 141201760758 від 24.06.2020, найменування об`єкта «Реконструкція садового будинку під житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані; АДРЕСА_1 ». Також повідомлено, що відповідно до норм будівельного законодавства, будівництво за адресою: АДРЕСА_1 -Г/А вважається самочинним будівництвом.

Проте заходів для скасування незаконного повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, за вищевказаною адресою, Управлінням не вжито.

Ураховуючи відсутність дозвільних документів на проведення ОСОБА_1 робіт з реконструкції/нового будівництва спірного садового будинку та проведення робіт за відсутності правоустановчих документів на земельну ділянку під ним таке будівництво є самочинним, як і первинно проведене будівництво ОСОБА_3 .

Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 в порушення вимог законодавства проводились будівельні роботи з нового будівництва двох поверхового садового будинку та при цьому вжито заходи щодо незаконної реєстрації за нею права власності на садовий будинок площею 162,2 кв. м по АДРЕСА_1 , змінено статус садового будинку на житловий будинок, є всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом даних норм, забезпечення позову це заходи щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України. Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

За змістом частини третьої статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини п`ятої статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) сформульовано висновок про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Окрім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Із матеріалів справи вбачається, що Київська окружна прокуратура м. Одеси, в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернулася з позовними вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Демченка Сергія Олександровича, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа ДСТ «Маяк-3» щодо визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними, скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларацію про готовність об`єкта для експлуатації, приведення земельної ділянки до попереднього стану та про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За наведених обставин існує вірогідність істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог та ефективного захисту порушених прав позивача.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси Рождественського Микити Вадимовича про забезпечення позову, подану по цивільній справі №947/23278/20 та вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 житловий будинок, загальною площею 162,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2065488151101).

Суд вважає вимоги прокурора про вжиття заходів забезпечення позову співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви прокурора.

Вищенаведені заходи забезпечення позову відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам позивача по справі, за захистом яких він звернувся до суду, та не порушить прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб.

Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль та витрат, або таке виправлення взагалі виявиться неможливим.

Суд підкреслює, що заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані та відповідають предмету позову, водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі, оскільки всі обставини у справі будуть встановлені судом лише під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси Рождественського Микити Вадимовича про забезпечення позову, подану по цивільній справі №947/23278/20 за позовом Київської окружної прокуратури м. Одеси, в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Демченка Сергія Олександровича, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа ДСТ «Маяк-3» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними, скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларацію про готовність об`єкта для експлуатації, приведення земельної ділянки до попереднього стану та за позовом Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) житловий будинок, загальною площею 162,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2065488151101).

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам для відома та виконання.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її підписання суддею, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В. С. Петренко