Рішення № 140435958, 08.10.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/2087/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анни Кривенької, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в якому просила суд вирішити питання щодо визнання поважними причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з подальшим визначенням їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після останнього строком два місяці, а також стосовно визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

У обґрунтування заявленого ОСОБА_1 повідомила, що у жовтні 2022 року помер її батько ОСОБА_2 й станом на день смерті останнього позивачка перебувала закордоном. Дізнавшись про смерть батька, заявниця повернулася до України з метою його поховання, але одразу після похорону вона була вимушена негайно повернутися до місця свого фактичного проживання закордоном. Згодом, остання зрозуміла, що самостійно прибути до України вона не має змоги, а відтак надала своїй донці довіреність задля оформлення спадкових прав ОСОБА_1 щодо майна її померлого батька. Водночас, у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, а також через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після її батька.

Ураховуючи зазначений перебіг подій, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

05 травня 2026 року Житомирським районним судом Житомирської області в цій справі відкрито загальне позовне провадження.

10 червня 2026 року підготовчий розгляд справи завершений і вона призначена до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином. Разом із тим, від представника позивачки адвоката Галагуз Д.М. на адресу суду надійшла заява про здійснення судового розгляду справи у її відсутність. Поміж іншого, остання підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Причини неявки інших учасників справи суду невідомі.

Окрім цього, відповідач, будучи належним чином повідомленим про існування цього спору не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву та будь-яким іншим чином не висловив свого ставлення щодо заявлених вимог.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 9).

06 травня 1995 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб після державної реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 » (а.с. 10 зворот-11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в віці 67 років в селі Нова Рудня Житомирського району Житомирської області помер ОСОБА_2 (а.с. 11 зворот).

14 травня 2024 року Буківським старостинським округом Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області видана виписка із погосподарської книги згідно з якою відповідно до книги № 21 за 2016-2023 роки житловий будинок будинок АДРЕСА_1 дійсно рахується за ОСОБА_2 (а.с. 14).

15 травня 2024 року Виконавчим комітетом Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області видана довідка № 229 в якій зазначено, що станом на день своєї смерті ОСОБА_2 був зареєстрований у будинку АДРЕСА_2 . Разом із ним за вказаною адресою був також зареєстрований громадянин ОСОБА_7 (а.с. 14 зворот).

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради № 4002 від 09 липня 2024 року станом на 31 грудня 2012 року інформація про зареєстроване право власності на будинок АДРЕСА_1 , у вказаному комунальному підприємстві відсутня (а.с. 13 зворот).

01 липня 2025 року державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщуком А.І. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку із пропуском заявницею строків для звернення із заявою про прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 12 зворот-13).

22 червня 2026 року Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України у листі № 19.5.1/47449-26-Вих суд повідомлено про те, що 01 лютого 2022 року ОСОБА_1 прибула до України і покинула її територію 09 жовтня 2022 року. У подальшому, остання повернулася до України 06 квітня 2023 року та покинула її територію 25 квітня 2023 року (а.с. 43).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Приписи ч. 1 ст. 319 ЦК України вказують на те, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України).

За правилами ст. 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Нормою ст. 1223 Цивільного кодексу України передбачено, що, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до приписів ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Разом із тим, у абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Водночас, у постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17 Верховний Суд наголосив, що серед іншого, поважними причинами пропуску строку визнається велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовано зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Судом установлено, що у жовтні 2022 року помер батько позивачки ОСОБА_2 після смерті якого відкрилася спадщина, що складається із права власності на будинок АДРЕСА_1 . Водночас, останній за життя не встиг оформити належним чином своє право власності щодо вказаного майна, а позивачка через значну віддаленість свого фактичного місця проживання від місця відкриття спадщини не встигла вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .

Суд уважає, що причини пропуску ОСОБА_1 строку для подання заяви про прийняття спадщини після її батька є поважними, а тому продовжує позивачці такі строки на два місяці з моменту набрання цим судовим рішенням законної сили. Окрім цього, суд переконаний, що не завершення оформлення ОСОБА_2 свого права власності на вищевказаний будинок не повинно бути перешкодою ОСОБА_1 у реалізації наданих їй законодавством України спадкових прав, а відтак суд визнає за ОСОБА_1 право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна в порядку спадкування після її батька.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

У порядку ст. 141 ЦПК України ропзоділ судових витрат позивачки не здійснюється у зв`язку із заявленням нею клопотання про віднесення таких витрат на рахунок заявниці.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , код платника податків НОМЕР_1 ) строку для прийняття спадщини за законом після батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановити ОСОБА_1 , додатковий строк - два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нова Рудня, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 08 жовтня 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький