Ухвала суду № 140434805, 08.10.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7449/26

Провадження № 6/750/321/26

У Х В А Л А

08 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді Рахманкулової І.П.,

секретаря Левченка К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса,

в с т а н о в и в:

у липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулося до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у виконавчому провадженні № 67047795 з примусового виконання виконавчого напису № 44455, що видав приватний нотаріус Головкіна Яна Вікторівна, щодо стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика».

Представник заявника у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за відсутності сторони, вказавши, що вимоги заяви підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись у встановленому законом порядку, заяв чи клопотань не подали.

Відповідно до частини 3 статті 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно із вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

29 березня 2021 року приватним нотаріусом Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 44455, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун».

Вказаний виконавчий напис знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П., який 06 жовтня 2021 року відкрив виконавче провадження № 67047795 (а.с. 4-6).

25 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» (клієнт) було укладено договір факторингу № 40071779-13, за яким фактор зобов?язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт зобов?язався відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за яким настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно з Додатком № l та є невід?ємною частиною договору (а.с. 7-9).

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору перехід від клієнта до фактора прав грошової вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Реєстру прав грошових вимог згідно Додатку № 1, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права грошових вимог. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав грошових вимог підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав грошових вимог та є невід`ємною частиною цього договору.

З копії Реєстру прав грошових вимог до договору факторингу № 40071779-13 від 25 червня 2019 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» набуло право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 421137-А від 17 листопада 2018 року в сумі 4397 грн. 40 коп. (а.с. 15-16).

Згідно пунктів 2.3, 2.4 розділу 2 Договору факторингу № 40071779-13 від 25.06.2019, ціна продажу за договором становить 1915417 грн. 55 коп. та сплачується наступним чином: перший платіж у розмірі 100000 грн. фактор сплачує клієнту протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання договору сторонами; залишок ціни продажу у розмірі 1815417 грн. 55 коп. фактор сплачує клієнту в строк до 31 травня 2020 року.

Докази щодо сплати коштів по Договору факторингу № 40071779-13 від 25.06.2019 суду не надано.

28 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (клієнт) було укладено договір факторингу № 28/1220-01, за яким клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (а.с. 17-19).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги у формі, встановленій у відповідному додатку (пункт 4.1. договору).

З копії Реєстру прав вимоги № 1 від 28 грудня 2020 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 421137-А від 17 листопада 2018 року в сумі 4397 грн. 40 коп. (а.с. 23-24).

Згідно з Реєстром прав вимог № 1 від 28.12.2020 фінансування, тобто належна до сплати клієнту за цим реєстром прав вимог та визначена згідно пункту 3.1 договору складає 2200243,50 грн. яку клієнт зобов`язався сплатити фактору наступним чином: одним платежем протягом 90 банківських днів.

Докази щодо сплати коштів по договору факторингу № 28/1220-01 від 28.12.2020, який укладений між ТОВ «Фінфорс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» суду не надано.

16 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» було укладено договір факторингу № 161025-01-ОФ, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло статусу нового кредитора/стягувача за виконавчим документом № 44455 від 29.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 421137-А від 17.11.2018 в розмірі 4397 грн. 40 коп. (а.с. 25-28).

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 16.10.2025 ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до боржника в сумі 4397 грн. 40 коп. (а.с. 35-36).

Факт переходу прав вимог за кредитним договором, який зазначений у Реєстрі Боржників № 1 від 16.10.2025 до заявника підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 161025-01-ОФ від 16.10.2025, та відповідно до розділу 3 цього договору, загальна сума прав вимоги, що відступається за цим договором визначається в день передачі реєстрів по актам прийому-передачі реєстру боржників становить 639147523,58 грн. і сплачується у розмірі 10% від суми фінансування протягом 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту, а залишок у 90% сплачується протягом 360 календарних днів від дати підписання відповідного акту.

Копіями платіжних інструкцій № 6054650 від 26 грудня 2025 року, № 6054662 від 05 січня 2026 року, № 6054658 від 30 грудня 2025 року, № 6054623 від 15 грудня 2025 року, № 6054631 від 19 грудня 2025 року, № 6054633 від 22 грудня 2025 року, № 6054644 від 23 грудня 2025 року, № 6054649 від 24 грудня 2025 року, № 6054502 від 24 жовтня 2025 року підтверджується сплата заявником Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» грошових коштів за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 161025-01-ОФ від 16 жовтня 2025 року (а.с. 30 на звороті-34).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами першою, другою, п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право грошової вимоги до боржника може бути відступлене на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Висновок щодо розмежування договорів відступлення права вимоги (цесії) та договорів факторингу викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, в якій Суд зазначив, що під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).

Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

Суд звертає увагу, що за договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з частиною першою статті 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Суд, дослідивши письмові матеріали, надані до заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, встановив, що Договори факторингу № 40071779-13 від 25.06.2019, № 28/1220-01 від 28.12.2020, № 161025-01-ОФ від 16.10.2025, вказують на необхідність підтвердження подальшого виникнення прав і обов`язків сторін за договорами, зокрема, сплатою коштів у розмірі ціни договору, що має бути підтверджено платіжним дорученням.

Разом з тим, представником заявника не долучено платіжні доручення про сплату фактором грошових коштів для клієнта за договорами факторингу № 40071779-13 від 25.06.2019, № 28/1220-01 від 28.12.2020, встановлених в умовах вищевказаних договорів факторингу.

Отже, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договорами факторингу № 40071779-13 від 25.06.2019, № 28/1220-01 від 28.12.2020 на час або після їх укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання факторами своїх зобов`язань за договорами.

Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови заявнику у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 910/16109/14.

Ураховуючи викладене, оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами ту обставину, на яку він посилався, а саме, відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договорами факторингу на час або після їх укладення, а тому за встановлених обставин, заява ТОВ «ФК «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 258-261, 354, 355, 442 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.П. Рахманкулова