Ухвала суду № 140434552, 08.10.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/15951/26

н/п 1-кп/766/4482/26

УХВАЛА

про призначення судового розгляду та

продовження строку дії запобіжного заходу

08.10.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області колегією у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №22023230000000066 від 31.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України, -

встановив:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №22023230000000066 від 31.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України і поверненню прокурору не підлягає, підстави для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження відсутні. Дане кримінальне провадження підсудне Херсонському міському суду Херсонської області, а тому підстави для прийняття рішення згідно пунктів 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник.

Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні за №22023230000000066, оскільки ризики, передбачені п.п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обрані та продовженні ОСОБА_7 запобіжного заходу на цей час не зменшились та продовжують існувати, а строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого закінчується 21.10.2026 року. Вважав за можливе призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Захисник в судовому засіданні щодо ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України не заперечував, стосовно ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України заперечував, вважаючи його необгрунтованим. Не заперечував призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.

Приймаючи до уваги, що ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 припиняє свою дію 21 жовтня 2026 року, судове провадження не закінчене, прокурором подане відповідне клопотання, тому суд вважає за необхідне розглянути питання щодо продовження строку дії міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення-злочину, його тяжкість та суспільне значення, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Оцінюючи наявність ризиків, передбачених пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, характер та обставини їх ймовірного вчинення, суспільну небезпечність інкримінованих діянь, а також наявність обґрунтованої ймовірності переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, зокрема з урахуванням характеру інкримінованої йому діяльності та триваючої збройної агресії російської федерації проти України.

Ці обставини були враховані слідчими суддями при обранні та подальшому продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, однак зазначені ризики на даний час не відпали та не зменшилися, а обставин, які б свідчили про їх припинення або істотне зменшення, судом не встановлено.

При цьому суд звертає увагу, що прокурор у поданому клопотанні фактично обґрунтовує наявність ризиків, передбачених пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, посилаючись на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, можливість його ухилення від суду, а також вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Водночас ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у клопотанні зазначений лише формально, без наведення конкретних обставин та доказів, які б підтверджували можливість перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, зазначений ризик був визнаний недоведеним слідчим суддею ще під час первинного обрання обвинуваченому запобіжного заходу. За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав вважати доведеним існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання встановленим ризикам.

Вік та стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджають подальшому застосуванню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд вважає, що зазначений запобіжний захід є співмірним з установленими ризиками, відповідає характеру та тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 04 грудня 2026 року включно.

Керуючись ст.178, 183, 314-317, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №22023230000000066 від 31.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області (м. Херсон, вул. Покришева, 41, каб. 506) на «12» годину «00» хвилин 14 жовтня 2026 року.

Повідомити про день, час та місце судового засідання прокурора, обвинуваченого, захисника.

Судовий розгляд кримінального провадження буде здійснюватись колегіально у складі трьох суддів.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 04 грудня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3