Вирок № 14043218, 02.03.2011, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа № 1-18/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року смт. Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді - Павлова В.Г,

з участю секретаря - Малофеєвої О.І.,

прокурора - Рубан О.Б.,

підсудного - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Варва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобовязаного, раніше не судимого /в силу ст. 89 КК України/,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2010 року близько 21 години в с. Журавка Варвинського району поблизу Свято Воскресенської церкви ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_2, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс удар по обличчю останньому, від чого ОСОБА_2 отримав перелом нижньої щелепи справа зі зміщенням уламків, що відноситься до категорії середнього ступеню тілесних ушкоджень за ознаками тривалого розладу здоровя терміном понад 21 день.

Своїми умисними діями, що виразилися в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в предявленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини, що викладені в обвинуваченні та визнав всі докази по справі, як достовірні, погодившись на скорочений порядок судового слідства, тобто, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту, та вивчення матеріалів справи, які характеризують його особу, пояснивши, що рішення його добровільне і наслідки, передбачені п.3 ст.299 КПК України йому зрозумілі та надав показання, що умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя, вчинив за наведених в обвинувальному висновку обставин, у вчиненому щиро кається та просить суворо не карати.

Зясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками процесу не оспорюються доведеність вини підсудного та кваліфікація його дій, зясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, предявлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового слідства за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, його вік, стан здоровя, соціальне становище, обставини вчинення підсудним злочину, що скоєний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів, позитивну характеристику за місцем проживання, помякшуючу обставину щире каяття, за умови обтяжуючої обставини вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, приходить до висновку, що ОСОБА_1 доцільно призначити покарання, в межах санкції частини статті, у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України, що є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Прокурором Варвинського району в інтересах комунального лікувально-профілактичного закладу Варвинської центральної районної лікарні, в порядку статті 28 КПК України, заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2, який підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 321-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично зявлятись в ці органи для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального лікувально-профілактичного закладу Варвинської центральної районної лікарні кошти, затрачені на лікування ОСОБА_2 в розмірі 188 /сто вісімдесят вісім/ гривень 70 /сімдесят/ копійок на р/р 35412003002163 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 02006194.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області на протязі 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Варвинського районного суду

Чернігівської області В.Г. Павлов