Рішення № 140430887, 08.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10236/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 жовтня 2026 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Дзісь Андрій Романович звернувся до суду з позовом від 07.05.2026 в якому просить: 1) визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо нарахування переплати в сумі 40172,74 грн за період з 11.07.2025 - по 31.12.2025; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не стягувати з ОСОБА_1 надміру виплачені кошти в сумі 40172,74 грн за період з 11.07.2025 - по 31.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 23.02.2026 повідомило позивача про припинення виплати пенсії по інвалідності з 01.01.2026. З відповіді пенсійного органу вбачає, що відповідач протиправно нарахував переплату в сумі 40172,74 грн за період з 11.07.2025 - по 31.12.2025, тому позивачка не погоджується з такими діями відповідача.

Відповідно до ухвали від 12.06.2026, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

До суду поступив відзив на позовну заяву від 14.08.2026, в якому відповідач у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що у зв`язку із не встановленням позивачу групи інвалідності за період з 11.07.2025 по 31.12.2025 виникла переплата в розмірі 40172,74 грн. На адресу головного управління не надходили документи про повторний огляд та встановлення ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 . Також просив провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

З 29.01.2021 ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок загального захворювання, згідно виписки з акта огляду МСЕК від 29.01.2021 серії 12ААВ №379771 довічно, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.02.2026 №2200-0304-8/13552 позивача повідомлено, що у зв`язку із не встановленням групи інвалідності ОСОБА_1 за період з 11.07.2025 по 31.12.2025 утворилась переплата в розмірі 40172,74 гривень.

Сторони не надали суду рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 11.07.2025 №ЦО-13186 відповідно до якого не встановлено за результатами перевірки групу інвалідності ОСОБА_1 з 11.07.2025, але так як ця обставина не заперечується ними, з урахуванням ч.1 ст.78 КАС України, це не потребує доказуванню у цій справі.

Крім цього потрібно враховувати, що ОСОБА_1 у справі №560/13859/26 оскаржує рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО 13186 від 11 липня 2025 року про не встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами статті 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII ( далі - Закон № 1788-ХІІ) пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно зі статтею 103 Закону № 1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Таким чином, статтею 50 Закону №1058-IV та статтею 103 Закону № 1788-XII визначені виключні підстави за наявності яких, надміру виплачені кошти повинні бути повернуті пенсіонером. При цьому, будь-які інші підстави для утримання з пенсії пенсіонера надміру виплачених коштів не передбачено чинним законодавством.

Так, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 (далі - Порядок № 6-4).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 6-4 переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку № 6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Відповідач не надав суду рішення пенсійного органу про припинення з 01.01.2026 виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не приймало рішення про стягнення з позивача суми пенсії після рішення Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО 13186 від 11 липня 2025 року.

Відповідно до статті 101 Закону № 1788-XI, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Верховний Суд у постанові від 07.02.2019 у справі № 344/6370/14-а зауважив, що пенсіонер не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень. На пенсіонера може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об`єктивними даними зловживань з його боку, тобто за умови об`єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.

Для цілей застосування статті 50 Закону № 1058-IV зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. При цьому тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує.

Передумовою прийняття рішення про утримання надміру сплачених сум пенсії є встановлення органом, що уповноважений призначати пенсії, факту переплати пенсії, яка мала місце у зв`язку із поданням пенсіонером недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні.

Жодних доказів та обґрунтувань щодо зловживання з боку позивача при призначенні/перерахунку пенсії або подання ним недостовірних відомостей, відповідачем не надано.

Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно не підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №761/41107/16-а.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач, вказавши у листі від 22.02.2026 №2200-0304-8/13552 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 та нарахування переплати не порушив прав позивачки, так як не прийняв відповідного рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 та нарахування переплати у розмірі 40172,74 гривень. Тобто, немає протиправних дій (рішень) щодо нарахування переплати, так як зазначення у листі переплати за період з 11.07.2025 по 31.12.2025 в розмірі 40172,74 грн. і без рішення пенсійного органу про її стягнення фактично не порушує прав позивачки. Відтак, немає підстав для зобов`язання відповідача не стягувати кошти в сумі 40172,74 гривень, адже ця вимога є фактично передчасною (на майбутні можливі дії суб`єкта владних повноважень), а стягнення можливе тільки у випадку наявності для цього законних підстав після прийняття пенсійним органом відповідного рішення чи рішень. З урахуванням встановленого судом є підстави для повторного вирішення пенсійним органом звернення позивачки від 05.02.2026 №ВЕБ-22001-Ф-С-26083790, тому позов задовольняється частково, що підтверджено доказами наданими сторонами, які перевірено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 07.05.2026 задовольнити частково.

Визнати протиправними висновок Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, який викладений в листі від 22.02.2026 №2200-0304-8/13552 щодо наявності у ОСОБА_1 переплати за період з 11.07.2025 по 31.12.2025 в розмірі 40172,74 гривень.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно вирішити по суті звернення ОСОБА_1 від 05.02.2026 №ВЕБ-22001-Ф-С-26083790 з урахуванням встановлених судом обставин у цій адміністративній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1064,96 (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 07 жовтня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)Головуючий суддя А.І. Петричкович