Ухвала суду № 140430721, 08.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питань відводу судді

08 жовтня 2026 року №520/33044/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бідонько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №520/33044/24 за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61001, код ЄДРПОУ 26281249) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати противоправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області щодо не нарахування єдиного соціального внеску на нараховану та виплачену винагороду присяжного Орджонікідзевського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 в період з 01.01.2021 по 22.04.2023 та з 24.08.2023 по 01.12.2024;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області здійснити нарахування єдиного соціального внеску на нараховану та виплачену винагороду присяжного Орджонікідзевського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 в період з 01.01.2021 по 22.04.2023 та з 24.08.2023 по 01.12.2024 та надати звіт до податкового органу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд:

- заяву присяжного Скриннікова В. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №520/33044/24 прийняти до розгляду та задовольнити шляхом призначення до перегляду судового рішення;

- заяву про перегляд судового рішення у справі №520/33044/24 розглядати в загальному порядку для можливості надання додаткових пояснень та додаткових доказів, що забезпечує позивачу доступ до судочинства (ст.ст.6,13 Конвенції).

07.10.2026 року позивачем подано до суду заяву про відвід судді Мороко А.С. обґрунтовану тим, що суддею, в рамках розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №520/33044/24 незважаючи на подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, вирішено подальший розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснювати в порядку письмового провадження без участі сторін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №520/33044/24 передано іншому складу суду для вирішення по суті у порядку частини четвертої статті 40 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 08.10.2026, заяву про відвід судді передано на вирішення судді Бідоньку А.В..

За приписами частини восьмої та частини одинадцятої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

З огляду на вищевказані приписи діючого законодавства суд розглядає заяву ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі №520/520/33044/24 в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви позивача про відвід судді, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка передбачає недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Також положеннями статті 36 КАС України передбачено, що до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Пленумом Верховного Суду України у наведеному в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" роз`ясненні вказано, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними своїх функцій.

Суд зазначає, що згідно з положеннями ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як встановлено судом, позивач, обґрунтовуючи подану до суду заяву про відвід судді Мороко А.С. послався на процесуальне порушення судді при вирішенні питання про розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку письмового провадження.

Разом з тим, в межах такого відводу суд позбавлений права надавати оцінку процесуальним діям судді.

Незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

При цьому, суд зазначає, що з огляду на положення ч.4 ст.36 КАС України процесуальні рішення судді щодо розгляду справи не можуть свідчити про необ`єктивність та упередженість судді по справі при прийнятті такого рішення.

Отже, з огляду на доводи позивача, викладені у заяві, та з врахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що матеріали заяви не містять в собі належних і достатніх обґрунтувань, а також доказів на підтвердження викладених заявником доводів стосовно наявності сумніву в неупередженості та необ`єктивності головуючого судді в розумінні положень ст.36 КАС України.

Враховуючи вказане, зазначені у заяві позивача обставини не можуть бути приводом для сумнівів учасників провадження у неупередженості або об`єктивності судді.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п.27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, а також враховуючи не наведення позивачем підстав для відводу судді, передбачених ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Мороко А.С. у справі №520/33044/24.

Відповідно до п.12 ст.40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.5, 36, 37, 40, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корпус 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61001, код ЄДРПОУ 26281249) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Бідонько А.В.