Ухвала суду № 140430696, 08.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

08 жовтня 2026 року Справа № 520/17082/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення рішення від 28.11.2025 у справі № 520/17082/25.

у с т а н о в и в :

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду із заявою про роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі № 520/17082/25.

У заяві зазначено, що Військовою частиною НОМЕР_1 вживаються заходи щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі № 520/17082/25. Під час виконання рішення виникли технічні питання, які потребують роз`яснення. Зокрема, рішенням суду зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди з 27.03.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.12.2024, з 01.01.2025 до 08.01.2025 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум. Військова частина НОМЕР_1 вказує, що ОСОБА_1 зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 з 27.03.2022, у зв`язку з чим неможливо визначити суму індексації-різниці грошового забезпечення за період, визначений у рішенні суду, оскільки позивач не перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 на момент лютого 2018 року. На підставі викладеного та керуючись статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник просить роз`яснити рішення суду від 28.11.2025 у справі № 520/17082/25, а саме як визначити суму індексації-різниці грошового забезпечення за період, визначений у рішенні суду, позивачу, який не перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 на момент лютого 2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Заява про роз`яснення судового рішення розглядається у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи заяви про роз`яснення судового рішення, суд прийшов наступного з огляду на таке.

Рішенням суду від 28.11.2025 у справі №520/17082/25 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.03.2022 до 19.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України Про Державний бюджет на 2022 рік та 2023 рік. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.03.2022 до 19.05.2023 включно, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за періоди з 27.03.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.12.2024, з 01.01.2025 до 08.01.2025 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці грошового забезпечення за періоди з 27.03.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 31.12.2024, з 01.01.2025 до 08.01.2025 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 23.03.2026 замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листі, виданого 05.02.2026 Харківським окружним адміністративним судом у адміністративній справі № 520/17082/25, а саме боржника Військову частину НОМЕР_2 , на його правонаступника військову частину НОМЕР_1 .

Суд, проаналізувавши резолютивну частину рішення від 28.11.2025 у справі № 520/17082/25, зазначає, що вона викладена чітко, зрозуміло та однозначно. Судом визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за чітко визначені періоди та зобов`язано нарахувати і виплатити таку індексацію-різницю відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 з урахуванням раніше виплачених сум. У мотивувальній частині рішення детально викладено правові підстави застосування базового місяця (березень 2018 року) та порядок визначення індексації-різниці на підставі абзаців 4 і 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Так, відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно з часиною 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

З аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв`язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині, недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко спів відповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Висновки аналогічного характеру містяться в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №127/27678/16-а.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Розглядаючи подану заяву про роз`яснення судового рішення суд установив, що заява не містить жодних посилань на те, що резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі №520/17082/25, викликає труднощі в його розумінні, передбачає двояке його тлумачення або зазначене рішення важко чи неможливо виконати внаслідок неясності резолютивної частини.

Суд зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі №520/17082/25, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не проходив військову службу у нього в період з лютого по березень 2018 року, а тому відсутні підстави для застосування Порядку №1078, у зв`язку із чим резолютивна частина судового рішення є незрозумілою та потребує роз`яснення, суд прийшов наступного.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).

За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.

Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято 30.08.2017 постанову № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (надалі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 (надалі - Постанова № 704).

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Насамперед суд відмічає, що дійсно особа не має права на нарахування та виплату індексації-різниці у відповідності до Порядку №1078, у разі не проходження нею взагалі військової служби у період, зокрема лютий-березень 2018 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 160/2481/23.

Відповідач наводить доводи про те, що позивач не проходив військову службу у військовій частині у період лютий-березень 21018 року, а почав проходити військову службу лише з 27.03.2022.

Натомість суд відмічає, що під час розгляду справи по суті із доказів, які містять у матеріалах справи, які аналізовані судом, які були надані до суду, а відтак також були отримані стороною відповідача убачається, що позивач проходив військову службу у період лютий-березень 2018 року, хоч і не у відповідача.

Суд зазначає, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5), звітний рік: 2018, убачається, що позивач проходи військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 та отримував грошове забезпечення у відповідних сумах.

З огляду на установлене, суд під час розгляду справи по суті дійшов висновку про те, що позивач має право на нарахування та виплату індексації-різниці у відповідності до Поярку 1078.

Отже не проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 станом на лютий-березень 2018 року не позбавляє позивача права на нарахування та виплату індексації-різниці у відповідності до Порядку №1078 під час проходження військової служби у цій військовій частині, які викладені у рішення суду від 28.11.2025.

Разом із тим, суд зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості отримати відповідні відомості про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача у Військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України за період з лютого 2018 року до березня 2018 року, з метою обов`язковості виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі №520/17082/25 є чітким та зрозумілим, мотивувальна частина рішення відповідає резолютивній частині, отже заява відповідача про роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 248, 254, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

У заяві Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення рішення від 28.11.2025 у справі № 520/17082/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала складена та підписана суддею 08.10.2026.

Суддя М. І. Садова