Ухвала суду № 140429355, 08.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

08 жовтня 2026 р. Справа № 520/2418/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі №520/2418/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та застосування коефіцієнтів до суми перевищення згідно з Постановою КМУ від 30 грудня 2025 р. № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» при здійсненні перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахований підсумок пенсії станом на 01.01.2026 згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року по справі № 520/32736/24 та розрахунком по пенсійній справі від 03.02.2026 без обмеження граничним (максимальним) розміром та без застосування коефіцієнтів до суми перевищення згідно з Постановою КМУ від 30 грудня 2025 р. № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану.

Не погодившись з рішенням суду І інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 по справі № 520/2418/26 - залишено без змін.

Згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" встановлено, що вказане рішення суду І інстанції набрало законної сили 01.05.2026.

07.08.2026 позивачем було подано до суду заяву про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, в якій він просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 в справі № 520/2418/26;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що відповідачем не виконано належним чином рішення суду від 13.03.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 заяву позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення по справі №520/2418/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 по справі № 520/2418/26.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 по справі № 520/2418/26 у 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали суду.

26.08.2026 від представника відповідача до суду надійшов звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 по справі №520/2418/26, з якого вбачається, що на виконання зазначеного рішення, головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2026 згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року по справі № 520/32736/24 та розрахунком по пенсійній справі від 03.02.2026 без обмеження граничним (максимальним) розміром та без застосування коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 30 грудня 2025 р. № 1778.

За результатом перерахунку за період з 01.01.2026 по 31.05.2026 нараховано різницю в пенсії у розмірі 68209,64 грн. та внесено до Реєстру судових рішень.

Розмір пенсії з червня 2026 року з урахуванням перерахунку становить 49146,14 грн., з якого до виплати 32843,73 грн., а облікований поточний борг за період з 01.06.2026 по 31.08.2026 становить 48907,23 грн.

Для виконання рішення суду по зазначеній справі у повному обсязі головним управлінням 21.08.2026 за № 2000-0510-5/144148 зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за період в сумі 117116,87 грн.

Отже, судове рішення залишається невиконаним.

Ухвалою суду від 31.08.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 по справі № 520/2418/26 у 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали суду.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надано до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 по справі №520/2418/26, з якого вбачається, що на виконання зазначеного рішення, головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2026 згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року по справі № 520/32736/24 та розрахунком по пенсійній справі від 03.02.2026 без обмеження граничним (максимальним) розміром та без застосування коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 30 грудня 2025 р. № 1778.

Органами Пенсійного фонду України продовжується ведення Реєстру судових рішень для використання в роботі з метою систематизації та упорядкування судових рішень.

Реєстр судових рішень - це єдина електронна система, яка створена на Центральному рівні та діє по всій території України. Реєстр судових рішень постійно поповнюється новою інформацією з усіх регіонів України.

Після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду дані з електронної підсистемі ПВП ДКГ інтегруються до підсистеми Реєстр судових рішень.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 року у справі №520/2418/26 обліковано у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) за реєстраційним номером 821- 121790.

За результатом перерахунку за період з 01.01.2026 по 31.05.2026 нараховано різницю в пенсії у розмірі 68209,64 грн. та внесено до Реєстру судових рішень.

Розмір пенсії з червня 2026 року з урахуванням перерахунку становить 49146,14 грн., з якого до виплати 32843,73 грн., а облікований поточний борг за період з 01.06.2026 по 30.09.2026 становить 65209,64 грн.

Для виконання рішення суду по зазначеній справі у повному обсязі головним управлінням 21.08.2026 за № 2000-0510-5/144148 зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період в сумі 117116,87 грн.

На цей час відповідь Пенсійного фонду України за результатами розгляду вказаного запиту до головного управління не надходила.

Додатково, для виконання рішення суду по зазначеній справі у повному обсязі, головним управлінням 10.09.2026 за № 2000-0510-5/154094 зроблено повторний запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період в розмірі 133419,28 грн.

Ухвалою суду від 22.09.2026 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 по справі № 520/2418/26 у 15-денний строк з дня отримання копії даної ухвали суду.

02.10.2026 від представника відповідача до суду надійшов звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі №520/2418/26, з якого вбачається, що Листом Пенсійного фонду України № 2800-030101-9/71775 від 15.09.2026 головному управлінню повідомлено, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Додатково, для виконання рішення суду по зазначеній справі у повному обсязі, головним управлінням 25.09.2026 за № 2000-0510-5/167638 зроблено новий запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період в розмірі 132553,68 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами. Такими законами є Закони України про Державний бюджет України на кожний рік, Бюджетний кодекс України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

З урахуванням пункту 8 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення має кількісні, часові і цільові обмеження.

Слід також зауважити, що одним із принципів бюджетної системи України, визначених Бюджетним кодексом України є його збалансованість, виходячи з якого повноваження на здійснення витрат з бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Згідно з п. 20 та п. 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

25 січня 2012 року Конституційним Судом України прийнято рішення у справі № З-рп/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з окремими положеннями Конституції України від (далі - Рішення).

У мотивувальній частині Рішення, яка є обов`язковою до виконання, зазначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України.

Згідно з частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу України за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Враховуючи викладене, згідно рішень Конституційного суду України № З-рп/2012 та №20- рп/2011 Кабінет Міністрів України має всі достатні правові підстави врегулювати питання здійснення соціальних виплат та допомоги в межах фінансових ресурсів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет».

Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік», передбачає видатки на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішеннями суду.

Планом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2026 рік (зі змінами від 18.05.2026 та від 27.08.2026), затвердженим Головою правління Пенсійного фонду України, передбачені видатки за рахунок коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування: - на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, у сумі 24941,4 тис грн; - на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 24102,1 тис грн; за рахунок коштів Державного бюджету України: - на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 44511,5 тис грн; - на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 23825,0 тис грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній з 19.12.2024, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Отже, положення абзацу 2 частини 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України вказують на обов`язок суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення в справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, у випадку його невиконання в повному обсязі на момент розгляду заяви про встановлення судового контролю.

Справа, яка розглядається, є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ст.381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за вчасною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Системно аналізуючи наведені обставини у поєднанні з викладеним нормативним обґрунтуванням вбачається, що відповідач не виконуючи рішення суду, не дотримався вказаних вимог законодавства.

У відповідності до вищевикладеного, рішення є неналежно виконаним. При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами, водночас, позивачем у повній мірі доказово підтверджено факт невиконання рішення.

Крім того, настанови ЗУ «Про виконавче провадження», у свою чергу, жодним чином не впливають на наявність чи відсутність підстав для застосування судового контролю, котрий є додатковим важелем впливу на відповідача у незалежності від підстав застосування тих чи інших норм ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, яка була також застосована Верховним Судом в ухвалі від 07 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а під час розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення та вирішенні питання про накладення штрафу в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки Суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 26 січня 2021 у справі №611/26/17 та від 12 липня 2022 року у справі №754/12702/14-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 по справі № 520/2418/26.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 по справі № 520/2418/26 у 30-денний строк з дня отримання копії даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М.Панов