Рішення № 140429327, 08.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 жовтня 2026 року № 520/32261/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області Рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю від 30.07.2025 № 20001-38899456-2025-2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю на підставі ст. 2 Закону № 2980 у розмірі 800 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 09.06.2023 під час виконання трудових обов`язків на ГПУ «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» він отримав мінно-вибухову травму внаслідок ворожого обстрілу, а 03.10.2023 йому встановлено інвалідність І групи. Вважає, що як працівник об`єкта критичної інфраструктури має право на одноразову грошову допомогу у розмірі 800 000 грн, передбачену Законом № 2980-ІХ. Позивач вказує, що рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 30.07.2025 № 20001-38899456-2025-2 йому відмовлено у призначенні допомоги через невнесення ГПУ «Шебелинкагазвидобування» до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури. Вважає таку відмову протиправною, оскільки газова промисловість належить до сектору критичної інфраструктури, а відсутність підприємства в Реєстрі не може позбавляти його права на соціальний захист.

Ухвалою суду від 18.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від ГУ ПФУ в Харківській області до суду найшов відзив, в якому зазначено, що 17.07.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, однак Філія ГПУ «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування», де стався нещасний випадок 09.06.2023, станом на 30.07.2025 не була внесена до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури. У зв`язку з цим рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 30.07.2025 № 20001-38899456-2025-2 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Відповідач вважає зазначене рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що 17.07.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, однак Філія ГПУ «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування», де стався нещасний випадок 09.06.2023, станом на 30.07.2025 не була внесена до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури. У зв`язку з цим рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 30.07.2025 № 20001-38899456-2025-2 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Відповідач вважає зазначене рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

09.06.2023 під час виконання трудових обов`язків на посаді провідного інженера ГПУ «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» позивач отримав мінно-вибухову травму внаслідок ворожого обстрілу території Юліївської дожимної компресорної станції. Актом спеціального розслідування від 16.08.2023 нещасний випадок визнано пов`язаним з виробництвом, а 03.10.2023 позивачу встановлено інвалідність І групи.

17.07.2025 позивач звернувся до Головного управління із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, однак рішенням від 30.07.2025 № 20001-38899456-2025-2 йому відмовлено у її призначенні з підстав невнесення філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури станом на 30.07.2025.

Позивач вважає таку відмову протиправною, зазначаючи, що підприємство здійснює діяльність у газовій промисловості, яка належить до паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, а невнесення об`єкта до відповідного Реєстру не може позбавляти його права на соціальний захист.

Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України", який спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, передбачено право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю (далі за текстом - Закон № 2980-IX).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2980-IX, право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2980-IX, у разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.

Приписами п. 2 ч. 3 ст. 1 Закону № 2980-IX передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать: один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу.

Згідно з п. 4 ст. 2 Закону № 2980-IX, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється, зокрема, у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 3 Закону № 2980-IX, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Визначений Кабінетом Міністрів України орган безоплатно в порядку електронної взаємодії отримує необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Порядок отримання інформації з реєстрів та інформаційних баз даних визначається розпорядником персональних даних, що містяться у відповідних реєстрах або базах даних.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 4 Закону № 2980-IX передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім`ї, не здійснюються: 1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом); 2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю.

Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону № 2980-IX, право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої цим Законом, мають також особи, визначені частиною третьою статті 1 цього Закону, у разі загибелі (смерті) осіб, визначених частиною другою статті 1 цього Закону, у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом.

Отже, законодавцем було чітко передбачено, що повноваження з приводу визначення порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю відповідно до Закону № 2980-IX передані у відання Кабінету Міністрів України.

Постановою КМУ за №1396 від 27.12.2023 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі за текстом - Порядок №1396).

Пунктом 1 Порядку №1396 визначено, що цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю), передбаченої Законом України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України".

Пунктом 2 Порядку №1396 передбачено, що особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.

Відповідно до п. 8 Порядку №1396 отримувачі, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Згідно з п. 11 Порядку № 1396, після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.

Для підтвердження факту віднесення об`єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об`єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.

Відомості про об`єкти критичної інфраструктури з Реєстру об`єктів критичної інфраструктури містять інформацію з обмеженим доступом, захист якої забезпечується відповідно до вимог законодавства.

Для підтвердження наявності особистого розпорядження уповноважений орган надсилає до органу, в якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, письмовий запит щодо надання інформації про наявність особистого розпорядження, оригінал якого зберігається в особовій справі.

Заява приймається уповноваженим органом за наявності документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку.

Згідно з п. 13 Порядку № 1396, заява розглядається уповноваженим органом протягом 10 робочих днів з дати її подання з усіма необхідними документами.

У разі подання письмового запиту до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України датою початку розгляду заяви вважається дата отримання відповіді від уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України.

У разі відсутності необхідних документів для призначення одноразової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбачених пунктом 10 цього Порядку, уповноважений орган приймає рішення про залишення заяви без розгляду та протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в уповноваженому органі.

На підставі вище викладеного, суд підсумовує, що право на призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2980-IX мають працівники об`єктів критичної інфраструктури, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або захворюванням, пов`язаними з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків, якщо такі обставини настали у період військової агресії РФ після 24 лютого 2022 року в районах проведення бойових дій або районах, що зазнавали бомбардувань, авіаударів чи інших збройних нападів.

При цьому для працівника обов`язковою умовою є віднесення об`єкта інфраструктури, на якому він працював, до об`єкта критичної інфраструктури. За Порядком № 1396 така обставина підтверджується інформацією уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури про включення відповідного об`єкта до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття ним відповідного правового статусу.

Отже, для виникнення права на виплату необхідна сукупність зазначених умов: належність особи до визначеної законом категорії, встановлення інвалідності внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи захворювання, пов`язаних із виконанням професійних обов`язків під час відповідних наслідків військової агресії, та, у випадку працівника, належність об`єкта, на якому він працював, до об`єктів критичної інфраструктури.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення пенсійного органу про відмову у призначені одноразової допомоги мотивоване тим, що Філія ГПУ «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування», де стався нещасний випадок 09.06.2023, станом на 30.07.2025 не була внесена до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури.

Відповідно до п.п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про критичну інфраструктуру", об`єкти критичної інфраструктури це об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим інтересам.

Згідно з п.п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» (далі - Закон), оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа-підприємець, що на правах власності, оренди або інших законних підставах здійснює управління об`єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування.

Відповідно до пункту 16 Порядку у ведення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, включення таких об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 № 415, яка набрала законної сили 02.05.2023 року; далі за текстом - Порядок №415), з моменту присвоєння об`єкту критичної інфраструктури унікального реєстрового номера в Реєстрі він вважається таким, що набув правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Механізм віднесення об`єктів до критичної інфраструктури та їх категоризації, визначений Порядком віднесення об`єктів до критичної інфраструктури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 (далі за текстом - Порядок №1109).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1109 ідентифікацію об`єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури здійснюють секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури.

Так, відповідно до Переліку секторів критичної інфраструктури затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 р. № 1384), до критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, віднесено, зокрема, підприємства газової промисловості, що здійснюють діяльність з видобутку газу; переробки та очищення газу; передачі (транзит) газу; розподілу газу; забезпечення роботи систем зрідження природного газу; експлуатації газотранспортної системи; зберігання природного газу; забезпечення роботи систем зрідження природного газу.

У свою чергу, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" є добування природного газу (КВЕД 06.20).

При цьому з наведених законодавчих положень вбачається, що віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється з урахуванням характеру їх діяльності та значення для забезпечення життєво важливих інтересів суспільства, економіки, національної безпеки та оборони держави. Водночас пункт 16 Порядку № 415 пов`язує набуття об`єктом саме правового статусу об`єкта критичної інфраструктури з присвоєнням йому унікального реєстрового номера.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо права позивача на одноразову грошову допомогу, суд має оцінити не лише наявність відповідних відомостей у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури, а й фактичний характер діяльності об`єкта, на якому позивач здійснював трудову діяльність, та його відповідність установленим законодавством критеріям. При цьому сама по собі відсутність об`єкта у Реєстрі не може автоматично свідчити про невідповідність його діяльності визначеному законодавством сектору критичної інфраструктури та бути достатньою підставою для позбавлення особи передбаченої законом соціальної гарантії.

Як встановлено судом, філія ГПУ «Шебелинкагазвидобування» здійснює діяльність з видобування природного газу, яка прямо віднесена законодавством до видів діяльності підприємств газової промисловості паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. Отже, за характером та видом фактично здійснюваної діяльності зазначена філія відповідає критеріям, установленим законодавством для об`єктів відповідного сектору критичної інфраструктури.

Також суд зазначає, що на позивача не може бути покладений тягар відповідальності за діяльність держави. Позивач не може бути обмежений у своїх правах чи зазнати негативних наслідків через те, що держава вчасно не запровадила відповідний Реєстр або не внесла до нього Підприємство. Згідно з принципом належного урядування, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу. Помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, а негативні наслідки державної бездіяльності не повинні ставати приватним тягарем для людини. У рішенні ЄСПЛ у справі Pincovб and Pinc v. The Czech Republic Суд підкреслив, що органи влади не можуть посилатися на власні помилки або упущення (наприклад, реєстраційні чи процедурні) як на підставу для позбавлення особи її прав, якщо сама особа діяла добросовісно.

Суд звертає увагу на те, що Держава вживає заходів щодо виправлення такої помилки. Кабінет Міністрів України у пункті 2 постанови від 10.06.2026 №748 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396» фактично зобов`язав забезпечити перегляд рішень, прийнятих територіальними органами Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану, зокрема, працівникам об`єктів критичної інфраструктури, внаслідок військової агресії рф проти України, зазначеним у частинах першій та третій статті 1 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України" у разі, зокрема: відсутності відповідного об`єкта інфраструктури, що після 24.02.2022 піддавався бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури.

Наведена Постанова Уряду спрямована на забезпечення перегляду рішень органу Пенсійного фонду, яким відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану, зокрема, працівникам об`єктів критичної інфраструктури, внаслідок військової агресії рф проти України з підстав відсутності цих об`єктів у Реєстрі і включення цих об`єктів після нещасного випадку і створення Реєстру.

Натомість на день нещасного випадку з позивачем на ГПУ «Шебелинкагазвидобування» було об`єктом критичної інфраструктури в силу приписів Закону №1882-IX, Порядку і Переліку, затвердженого Постановою Уряду №1109. Несвоєчасне внесення до реєстру не спростовує факту виконання позивачем обов`язків на об`єкті критичної інфраструктури, який за законом входить до сектору цієї інфраструктури. Під час воєнного стану, в умовах підвищеної небезпеки та формальні недоліки не можуть негативно впливати на соціальний захист працівників енергетики та їх родин.

Суд наголошує, що право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2980-IX, виникає безпосередньо в момент настання юридичного факту, а саме, нещасного випадку з працівником внаслідок військової агресії під час виконання професійних обов`язків. Будь-які рішення держави (як-от створення Реєстру чи подальше внесення об`єкта до нього), що вчинені після цього моменту, не можуть звужувати, скасовувати чи відтерміновувати вже набуте особою право на соціальний захист.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 08.07.2026 у справі №420/37993/24.

Щодо розміру одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, суд зазначає, що статтею 2 Закону № 2980-IX, передбачено, що одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 800 тисяч гривень; особам з інвалідністю II групи - 500 тисяч гривень; особам з інвалідністю III групи - 200 тисяч гривень; у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що позивачу встановлено першу групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 03.10.2023 року, на підставі довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 01.11.2023 серії 12ААВ №704495 (а.с.16).

Відтак, розмір одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю на який позивач має право становить 800 тисяч гривень.

На підставі вище викладених обставин, суд вважає за необхідне, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, задовольнити позовні вимоги, шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю від 30.07.2025 № 20001-38899456-2025-2 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю на підставі ст. 2 Закону № 2980 у розмірі 800 000 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасуватирішення ГУ ПФУ в Харківській області про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю від 30.07.2025 № 20001-38899456-2025-2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю на підставі ст. 2 Закону № 2980 у розмірі 800 000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.