Рішення № 140429264, 08.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 р. №520/22910/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , із позовною заявою в якій просить суд:

1. Визнати противними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022), що передують року звернення за призначенням пенсії.

2. Визнати противними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обрахунку страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» з 01.01.2004 по 31.03.2020 на посаді фельдшера-лаборанта біохімічного відділу клініко-діагностичної лабораторії клінічного відділення в одинарному розмірі.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 28.02.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020,2021, 2022 роки, у розмірі 12236 грн. 71 коп.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2020 - на посаді фельдшера-лаборанта біохімічного відділу клініко-діагностичної лабораторії клінічного відділення, згідно з довідкою від 07.07.2026 року №07/9878, наданої Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022), що передують року звернення за призначенням пенсії, а також щодо обрахунку страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» з 01.01.2004 по 31.03.2020 на посаді фельдшера-лаборанта біохімічного відділу клініко-діагностичної лабораторії клінічного відділення в одинарному розмірі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , з 01.04.2020 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З 28.02.2023 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, при обрахунку розміру пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки.

Не погодившись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (в подальшому Закон № 1058-IV, у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за віком), відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. за № 1788-ХІІ (в подальшому Закон № 1788-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років), передбачено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.

Так у ст. 19 Закону № 1788-ХІІ встановлює, що пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Тобто, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлений порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший та показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, - таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Таким чином, у випадку коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Суд зазначає, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Судом встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_1 від 01.04.2020 р. позивачу з цієї дати призначено пенсію за вислугу років, а з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до вимог Закону № 1058-IV вперше звернулась 28.02.2023 р.

Таким чином, для обчислення позивачу пенсії за віком у 2023 році пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення нового виду пенсії, тобто, за 2020-2022 роки, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 29.03.2023 р. у справі № 240/4170/19, від 27.11.2024 у справі 560/11681/23.

За таких обставин і правового врегулювання суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання противними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022), що передують року звернення за призначенням пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 28.02.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020,2021, 2022 роки, у розмірі 12236 грн. 71 коп.

Щодо позовних вимог в частині зарахування періоду роботи з 01.01.2004 по 31.03.2020 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до довідки №07/9878 від 07.07.2026 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3 ОСОБА_1 з 04.09.2002р. по 01.06.2003р. прийнято на посаду лаборанта клінічнодіагностичної лабораторії клінічного відділення (наказ про прийом від 03.09.2002р. № 264к по Харківській міській клінічній психіатричній лікарні № 15); З 02.06.2003р. по 31.03.2020р. переведено на посаду фельдшера-лаборанта біохімічного відділу клінічнодіагностичної лабораторії клінічного відділення (наказ про переведення від 02.06.2003р. N? 162 к, наказ про звільнення від 31.03.2020р. № 361 к); За період з 04.09.2002р. по 31.03.2020р. 17 р. 6 міс. 28 дн.

Підстава для видачі накази, особова карта працівника типова форма № П-2.

Проте судом встановлено, що періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 р. по 31.03.2020 р. на посаді фельдшера-лаборанта біохімічного відділу клініко-діагностичної лабораторії клінічного відділення у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» відповідачем не враховано до стажу роботи в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується матеріалами пенсійної справи та не заперечується відповідачем.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За визначенням, наведеним у ч.3 ст.24 Закону України №1058-IV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону України №1058-IV).

Вказаний Закон набрав чинності з 01.01.2004.

До цієї дати пенсійні відносини були врегульовані Законом України №1788-ХІІ.

Відповідно до ст.60 Закону України №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Суд зазначає, що вказане пільгове обчислення стажу роботи у відповідних медичних закладах, є діючим і на теперішній час.

Слід зауважити, що положеннями ст.24 Закону України №1058-IV, на які посилається відповідач, дію ст. 60 Закону України №1788-ХІІ не зупинено та не скасовано.

При цьому, нормами ст.16 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV передбачено, що положення Закону України №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права за вислугою років.

Відтак, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги, яка виконувалася особою і після 01.01.2004 зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень ст.24 Закону України №1058-IV та ст.60 Закону України №1788-ХІІ, викладена в постановах Верхового Суду від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22.

Суд враховує положення ст.22 Конституції України, згідно з якими, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Наведене узгоджується також із практикою Верховного Суду, викладеною в постановах від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17, від 23.01.2019 у справі № 485/103/17 та від 04.12.2019 у справі № 689/872/17.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом України №1058-IV та Законом України №1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон України №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон України №1058-IV.

Також, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України 1788-ХІІ, то він мав би виключити з останнього усі інші положення, чого, в свою чергу, зроблено не було.

За правилами ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Зважаючи на те, що позивачка у період з 01.01.2004 р. по 31.03.2020 р. працювала у закладі з надання психіатричної допомоги, суд дійшов висновку про визнання противними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обрахунку страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» з 01.01.2004 по 31.03.2020 на посаді фельдшера-лаборанта біохімічного відділу клініко-діагностичної лабораторії клінічного відділення в одинарному розмірі.

З огляду на висновки суду про протиправність дій відповідача та для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2020 - на посаді фельдшера-лаборанта біохімічного відділу клініко-діагностичної лабораторії клінічного відділення, згідно з довідкою від 07.07.2026 року №07/9878, наданої Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3».

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати противними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022), що передують року звернення за призначенням пенсії.

Визнати противними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обрахунку страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» з 01.01.2004 по 31.03.2020 на посаді фельдшера-лаборанта біохімічного відділу клініко-діагностичної лабораторії клінічного відділення в одинарному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 28.02.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020,2021, 2022 роки, у розмірі 12236 грн. 71 коп.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2020 - на посаді фельдшера-лаборанта біохімічного відділу клініко-діагностичної лабораторії клінічного відділення, згідно з довідкою від 07.07.2026 року №07/9878, наданої Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору, у розмірі 2129 грн. (дві тисячі сто двадцять дев`ять) гривень 92 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.