Рішення № 140429045, 07.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

159/4442/26

2/154/1888/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Мушкета О.О.,

за участю секретаря судового засідання Тивонюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1581-0314 від 01.08.2025 у загальному розмірі 68 453,12 грн, яка, за розрахунком позивача, складається з 22 200,00 грн. заборгованості за сумою кредиту, 40 173,12 грн. процентів за користування кредитом, 2 750,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, та 3 330,00 грн комісії за видачу кредиту. Позивач також просив стягнути понесені судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 01.08.2025 між позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1581-0314, за яким відповідачу надано 22 200,00 грн. Умовами договору передбачено промо-ставку 0,90 % за кожен день користування кредитом протягом перших 10 календарних днів, стандартну ставку 1,00 % за кожен день протягом перших 180 календарних днів, а з 181-го дня - 0,74 % за кожен день користування кредитом. Крім того, пунктом 4.11 договору передбачено одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 15 % суми кредиту, що становить 3 330,00 грн. Строк кредитування становить 365 календарних днів, дата повернення кредиту 31.07.2026. У звязку з порушенням відповідачем умов кредитного договору та не повернення в повному обсязі кредитних коштів а також не виконання у повному обсязі інших грошових зобов`язань перед кредитором, позивач просить стягнути з відповідача на його користь зазначену в позові заборгованість та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27.07.2026 вказану справу передано за підсудністю до Володимирського міського суду Волинської області.

Ухвалою судді Володимирського міського суду Волинської області від 19.08.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04.09.2026 через систему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 подав письмовий відзив на позовну заяву у якому факт укладення договору, отримання 01.08.2025 кредитних коштів у сумі 22 200,00 грн та внесення на користь позивача 15.10.2025 платежу у сумі 25 000,00 грн. визнав повністю. Разом із тим заперечив проти визначеного позивачем розміру боргу, посилаючись, зокрема, на порушення кредитодавцем черговості погашення вимог, встановленої ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки зі здійсненого ним платежу в сумі 25 000,00 грн. позивач зарахував 16 650,00 грн. у погашення процентів за користування кредитом, а 8 350,00 грн - у погашення процентів, нарахованих за ст. 625 ЦК України, не зменшивши при цьому суму основного боргу. Відповідач у поданому відзиві надав контррозрахунок, за яким після належного розподілу платежу залишок тіла кредиту становить 13 850,00 грн, а непогашені проценти за користування кредитом станом на 12.05.2026 - 25 062,96 грн. Крім того, заперечив проти стягнення 2 750,00 грн за ст. 625 ЦК України та 3 330,00 грн комісії. Крім цього, просив витребувати у позивача зазначені у розділі ХІ цього відзиву документи.

Ухвалою суду від 10.09.2026, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, позивача зобов`язано надати, зокрема, розрахунок заборгованості станом на дату подання позову, складений із дотриманням черговості погашення, встановленої ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», із зазначенням кожного платежу відповідача та порядку його розподілу; докази доставки вимоги про дострокове повернення кредиту; паспорт споживчого кредиту з доказами його надання відповідачу до укладення договору; докази фактичного надсилання одноразових ідентифікаторів.

На виконання ухвали позивач подав заяву від 02.10.2026 та додаткові матеріали, у тому числі моніторинг дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі, протоколи створення та перевірки електронних підписів, а також повідомив про направлення суду електронних оригіналів договору та додатків. Водночас нового розрахунку, в якому платіж 25 000,00 грн. було б розподілено відповідно до черговості, прямо визначеної ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», позивач не подав, натомість наполягав на правильності первісного розрахунку.

Крім того, на виконання ухвали суду також ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» повідомило, що 01.08.2025 о 08:29 за платіжною операцією № НОМЕР_1 успішно здійснено переказ 22 200,00 грн від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_2 з призначенням платежу: кредитні кошти за договором № 1581-0314 від 01.08.2025.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити та слухати справу у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи не з`явився, згідно поданого відзиву заперечував щодо задоволення позову із підстав, зазначених у відзиві.

Оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у їх сукупності, перевіривши доводи сторін та розрахунки, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 76-81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності, а кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно зі ст.ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Дослідженими судом матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не заперечується, що договір № 1581-0314 від 01.08.2025 було укладено в електронній формі. Моніторинг дій користувача фіксує вхід відповідача до особистого кабінету, створення заявки, розміщення паспорта споживчого кредиту, формування та використання одноразових ідентифікаторів, ознайомлення з офертою та обрання опції «Приймаю», після чого кредитодавець здійснив перерахування коштів. Ці обставини узгоджуються із вимогами ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та підтверджують укладення договору у письмовій (електронній) формі.

Факт реального надання кредиту додатково підтверджений незалежним надавачем платіжних послуг, а саме: 01.08.2025 на користь відповідача перераховано 22 200,00 грн із прямим зазначенням договору № 1581-0314. Таким чином, факт виникнення між сторонами кредитного зобов`язання та отримання відповідачем 22 200,00 грн. суд вважає доведеним повністю.

На думку суду, вирішальним для визначення розміру боргу у даній справі є правова оцінка порядку зарахування платежу відповідача у сумі 25 000,00 грн. від 15.10.2025.

Так, статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено спеціальну черговість погашення вимог кредитодавця у разі недостатності суми платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу - неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит. Наведена норма є спеціальною щодо загального правила ст. 534 ЦК України та не може бути змінена договором на шкоду споживачеві.

Умови п. 6.11 Правил відкриття кредитної лінії, на які посилається сам позивач як на складову договірної документації, відтворюють зазначену законодавчу черговість. При цьому п. 6.12 Правил відносить проценти річних, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, до інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань.

Із розрахунку позивача вбачається, що станом на 15.10.2025 проценти за користування кредитом становили 16 650,00 грн. Цю частину платежу 25 000,00 грн. позивач зарахував у погашення процентів, що відповідає встановленій законом черговості. Решту платежу у сумі 8 350,00 грн. позивач спрямував на погашення процентів річних, нарахованих за ст. 625 ЦК України, тоді як сума кредиту 22 200,00 грн. залишилася незмінною.

Таке зарахування на думку суду не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування». Після погашення 16 650,00 грн процентів залишок платежу 8 350,00 грн. мав бути спрямований на погашення вимог другої черги, насамперед суми кредиту, а не платежів, пов`язаних із відповідальністю за порушення зобов`язання. Відтак після платежу 15.10.2025 залишок основної суми кредиту становив 13 850,00 грн. (22 200,00 грн - 8 350,00 грн).

Неправильне залишення позивачем основного боргу у розмірі 22 200,00 грн. вплинуло і на подальше нарахування договірних процентів, оскільки після 15.10.2025 проценти продовжували нараховуватися на суму, яка мала бути зменшена на 8 350,00 грн.

Контррозрахунок відповідача ґрунтується на тих самих вихідних даних, що й розрахунок позивача: сума кредиту 22 200,00 грн, ставка 0,90 % за перші 10 днів, 1,00 % - з 11-го по 180-й день, 0,74 % - з 181-го дня, а також платіж 25 000,00 грн 15.10.2025. За ним до дати платежу нараховано 16 650,00 грн процентів; після спрямування 8 350,00 грн на тіло кредиту залишок основного боргу становить 13 850,00 грн; за період після платежу до 12.05.2026 на цей залишок нараховано 25 062,96 грн. непогашених процентів. Арифметична правильність цього розрахунку підтверджується матеріалами справи та позивачем належними доказами не спростована.

З огляду на наведене суд визначає заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 13 850,00 грн, а за процентами за користування кредитом - у розмірі 25 062,96 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 750,00 грн процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 401 500 процентів річних від суми заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України, при цьому денне нарахування обмежено двома відсотками від неповернутої суми кредиту, а сукупний розмір таких процентів та інших платежів за порушення зобов`язань - половиною суми кредиту.

Згідно з розрахунком позивача за період з 11.08.2025 до 04.09.2025 за цією умовою нараховано 11 100,00 грн, із яких 8 350,00 грн позивач вважав погашеними за рахунок платежу від 15.10.2025, а 2 750,00 грн. заявив до стягнення.

Водночас п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне імперативне правило: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же пунктом передбачено списання кредитодавцем неустойки та інших платежів, нарахованих за прострочення виконання таких договорів у визначений законом період.

Спірні 11 100,00 грн. нараховані позивачем саме як відповідальність на підставі ст. 625 ЦК України у серпні-вересні 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану. Тому незалежно від погодженого сторонами розміру таких процентів до спірних правовідносин підлягає застосуванню пряма законодавча заборона їх стягнення з позичальника у цей період. Договірна умова не може усунути імперативне звільнення, встановлене п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, вимога про стягнення 2 750,00 грн. процентів, нарахованих за ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягає. З тієї ж причини 8 350,00 грн із платежу відповідача від 15.10.2025 не могли бути правомірно зараховані позивачем у погашення такого виду відповідальності та мають враховуватися при визначенні виконання основного кредитного зобов`язання відповідно до ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо комісії за видачу кредиту у розмірі 3 330,00 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 4.11 договору сторони погодили одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, тобто 3 330,00 грн. Відомості про таку комісію містяться у договірній документації, а надані позивачем електронні докази підтверджують, що до акцепту договору в особистому кабінеті відповідача було розміщено паспорт споживчого кредиту, після чого він був підписаний одноразовим ідентифікатором.

Частина друга ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» відносить до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. За встановлених у даній справі обставин суд не вбачає достатніх підстав вважати погоджену одноразову комісію такою, що не підлягає сплаті. Відповідно, вимога про стягнення 3 330,00 грн комісії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо доводів відповідача про недотримання порядку дострокового витребування кредиту суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позов до суду подано 08.07.2026, тоді як погодженою сторонами кінцевою датою повернення кредиту є 31.07.2026. Належних доказів одержання відповідачем вимоги кредитодавця від 21.05.2026 про дострокове повернення кредиту матеріали справи не містять. Тому станом на дату звернення до суду підстави вважати таким, що настав, саме достроковий строк повернення всієї суми кредиту не були доведені.

Разом із тим на час вирішення справи погоджений сторонами кінцевий строк кредитування - 31.07.2026 - сплив, а зобов`язання відповідачем у визначеному судом розмірі не виконано. Обставина кінцевого строку прямо випливає з того самого договору, покладеного позивачем в основу позову, не змінює предмета заявленої вимоги про стягнення заборгованості та підлягає врахуванню судом при визначенні існування і розміру невиконаного грошового зобов`язання на момент ухвалення рішення. При цьому суд не стягує будь-яких нових нарахувань після дати, станом на яку позивач визначив заборгованість, а лише коригує заявлений розмір у межах позовних вимог.

Таким чином, доведеним і таким, що на думку суду підлягають стягненню, є борг у загальному розмірі 42 242,96 грн, з яких: 13 850,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 25 062,96 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 330,00 грн - комісія за видачу кредиту. У задоволенні вимог у решті суми 26 210,16 грн, у тому числі 2 750,00 грн процентів за ст. 625 ЦК України та завищеної внаслідок неправильного розподілу платежу частини основного боргу і процентів, слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач при зверненні до суду сплатив 2 662,40 грн судового збору. Позов задоволено на 61,71 % (42 242,96 грн. із 68 453,12 грн), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 642,99 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 534, 625, 1048, 1054 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 8, 19 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1581-0314 від 01.08.2025 у розмірі 42 242 (сорок дві тисячі двісті сорок дві) гривні 96 копійок, з яких: 13 850,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 25 062,96 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 330,00 грн - комісія за видачу кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 1 642 (одну тисячу шістсот сорок дві) гривні 99 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30 - денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Представник позивача: Філінська Людмила Андріївна, РНОКПП 3892706376,01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олександр МУШКЕТ