Ухвала суду № 140429023, 08.10.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

Справа № 500/6463/26

08 жовтня 2026 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування доручення, визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування доручення, визнання дій протиправними.

Станом на 08.10.2026 провадження у даній справі не відкрито.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії доручення Міністерства юстиції України від 01 вересня 2026 року №130101/156679-7-26/21.1 щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній, справі, заборони Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, територіальним органам та уповноваженим посадовим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення 12.10.2026 та в подальшому позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , призначеної дорученням Міністерства юстиції України від 01.09.2026 №130101/156679-7-26/21.1, до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі. Заявник вказує, що на момент звернення до суду перевірка ще не розпочалася, однак існує реальна та безпосередня загроза її проведення до вирішення судом питання щодо законності правової підстави такого контрольного заходу. Зазначає, що предметом оскарження у цій справі є саме правомірність доручення Міністерства юстиції України від 01.09.2026 №130101/156679-7-26/21.1, на виконання якого 12.10.2026 має розпочатися перевірка діяльності позивача. Просить врахувати, що якщо перевірка буде проведена до вирішення справи судом, оскаржуване доручення фактично буде реалізоване, а позивач буде змушений брати участь у контрольному заході, законність якого є предметом судового спору. Вважає, що за результатами перевірки можуть бути складені документи, у яких буде зафіксовано висновки щодо діяльності позивача, а встановлені перевіркою обставини можуть у подальшому бути використані для ініціювання дисциплінарного провадження та застосування до позивача заходів відповідальності. Таким чином, на думку заявника, проведення перевірки до вирішення спору по суті істотно ускладнить ефективний захист прав позивача, оскільки оскаржуваний індивідуальний акт буде реалізований ще до встановлення судом його законності. Також, зауважує, що захід забезпечення безпосередньо пов`язаний із предметом спору. Заявник наголошує, що оскаржує саме доручення Міністерства юстиції України від 01.09.2026 №130101/156679-7-26/21.1, тому зупинення його дії безпосередньо пов`язане з предметом позову та є належним способом запобігання реалізації акта, законність якого оспорюється.

Представник Міністерства юстиції України подав до суду заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких просить відмовити у її задоволенні повністю. Вважає, що у разі задоволення основного позову, рішення суду, яким буде скасовано спірне доручення та визнано протиправним дій міжрегіонального органу юстиції не потребуватиме виконання, оскільки за своєю суттю воно встановлює лише правомірність або неправомірність відповідного рішення та дій уповноваженого органу. Просить врахувати, що заявником не доведено та документально не підтверджено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі, Таким чином, вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Згідно із частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Таким чином, суд розглядає заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої разом з позовною заявою, в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин першої, другої ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Суд враховує, що забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналіз змісту поданої заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не наведення заявником обґрунтованих та переконливих доводів й, відповідно, не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити: 1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду адміністративної справи; 2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

На думку суду, забезпечивши позов у зазначений заявником спосіб, судом фактично вирішується спір без проведення правового аналізу та розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Слід зазначити, що настання певних негативних наслідків для особи, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову, позаяк чинне законодавство передбачає захист саме "порушеного права", в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.

В той же час, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

До того ж, суд звертає увагу на те, що заявник не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останнього до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій/бездіяльності відповідача.

Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які він посилається у заяві про забезпечення позову.

Таким чином, з урахуванням наведеного, оцінюючи доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням їх розумності і обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, та враховуючи відсутність відповідних доказів, які б могли свідчити про наявність порушеного права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою - відмовити повністю.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 08 жовтня 2026 року.

Суддя Дерех Н.В.