Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
08 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/6323/26Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА"
доДержавної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіпро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" (далі позивач, ТОВ "ПЕРЕМОГА") до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач №1), Державної податкової служби України (далі відповідач №2), у якій товариство просить суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області №13520017/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 20.05.2025, складеної ТОВ «ПЕРЕМОГА»;
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області № 272/00847920/2 від 06.01.2026 про залишення скарги ТОВ «ПЕРЕМОГА» без задоволення на рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області № 13520017/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 20.05.2025, складеної ТОВ «ПЕРЕМОГА»;
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 20.05.2025, складену ТОВ «ПЕРЕМОГА» на загальну суму податку на додану вартість 101 200,00 грн.
Мотивуючи свої вимоги позивач зазначав, що за результатами здійснення господарських операції з контрагентом, платником податків сформована податкова накладна, яка подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, реєстрація податкової накладної зупинена з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано платнику податків надати пояснення та документи щодо такої операції. Позивач вказує, що ним у повному обсязі виконано обов`язок щодо надання документів, які підтверджували здійснення господарської операції, проте контролюючим органом прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в реєстрі без наявності на те правових підстав. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 24.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справ, розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачі направили до суду спільний відзив на позовну заяву, у якому зазначають, що у контролюючого органу були наявні усі правові підстави для зупинення реєстрації податкової накладної з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки таке зупинення відбувається в автоматизованому порядку. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, належних документів платником податків надано не було у повному обсязі, що слугувало підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. Відповідачі вказують, що оскаржуване рішення є правомірним та відповідає нормам чинного законодавства. Просили відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Від відповідача разом з відзивом на позовну заяву надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 14.09.2026 позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою від 17.09.2026 задоволено заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із позовною заявою; визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ТОВ «ПЕРЕМОГА» строк звернення до суду з адміністративним позовом; та продовжено розгялд справи.
16.09.2026 від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у якому прохають залишити позовну заяву без розгляду з підстав пропуском процесуального строку на звернення до суду.
Ухвалою від 17.09.2026 відмовлено в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 08.10.2026 клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або ж прощеного з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання залишене без задоволення.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" є юридичною особою, що було створено 08.02.2021, номер запису: 12081200000000118 і здійснює діяльність, зокрема за КВЕД: 41.10 Організація будівництва будівель (основний).
Другорядними видами діяльності є КВЕД 46.90-купівля продаж товарів, обладнання.
В квітні 2025 ТОВ «ПЕРЕМОГА» уклала з ФОП ОСОБА_1 договір купівлі-продажу обладнання №23-04/25 на суму 1 547 300,00 грн. без ПДВ.
02.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" та ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» укладено договір купівлі-продажу обладнання № 02-05/25 ОЗ на поставку ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» обладнання, що буде придбано у ФОП ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу обладнання №23-04/25.
Пунктом 1.1. цього Договору визначено, що продавець зобов`язується в порядку, на умовах і в терміни, передбачені цим Договором поставити (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язався прийняти перелік товару згідно специфікації, іменоване надалі «Товар».
Відповідно до п.1.2 кількість, асортимент, технічні характеристики та комплектація Товару, що постачається за даним Договором, вказана у відповідних додатках до Договору «Специфікаціях» (далі по тексту - «Специфікації»), які є його невід`ємною частиною
Пунктами 2.1.-2.4. Договору передбачено, що вартість товару визначається у відповідних Специфікаціях до Договору, що є його невід`ємною частиною, і включає ПДВ 20%.
Загальна сума цього договору складається з сумарної вартості всіх поставок, вказаних відповідних Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.
Оплата за поставлений Товар за даним Договором здійснюється Покупцем на підставі виставлених рахунків, наступним чином: - 816 000,00 грн. (Вісімсот шістнадцять тисяч гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 136 000,00 грн. (сто тридцять шість тисяч гривень 00 коп.), передоплата, протягом 10 банківських днів з моменту виставлення відповідного рахунку-фактури; - 607 200,00 грн. (Шістсот сім тисяч двісті гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 101 200,00 грн. (Сто одна тисяча двісті гривень 00 коп.), передоплата, протягом 10 банківських днів з моменту виставлення відповідного рахунку-фактури; - 866 000,00 грн. (Вісімсот шістдесят шість тисяч гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 144 333,33 грн. (Сто сорок чотири тисячі триста тридцять три гривні 33 коп.), передоплата, протягом 10 банківських днів з моменту виставлення відповідного рахунку-фактури.
Датою оплати (отримання грошей Продавцем) вважається дата надходження грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця.
На виконання умов вищезазначеного договору:
20.05.2025 ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» оплачено в якості передоплати ТОВ «ПЕРЕМОГА» грошові кошти за обладнання в сумі 607 000 грн. в т.ч. ПДВ 101 200,00 грн.
За фактом настання першої події Позивачем було складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну:
Від 20.05.2025 №8 на загальну суму 607 000 грн. в т.ч. ПДВ 101 200,00 грн.
Однак, реєстрацію вказаних податкових накладних податковим органом було зупинено.
В якості підстави зазначено наступне.
На підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних-обсяги постачання товару/послуги 7309,8419,8428,8437, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсяги його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено що показник «D»=6,8644%, «Рпоточ»=16666,67.
Крім вказаного, у квитанціях позивачу пропонувалось подати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
У зв`язку з цим, 08.12.2025 позивачем за допомогою «Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» подав Відповідачу 1 пояснення вих. №08/12- 25-1 та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. В своїх поясненнях позивач вказав, що окрім основного виду діяльності-будівництва житлових та нежитлових будівель та споруд, позивач займається додатково купівлею-продажем товарів.
Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) прийнято рішення
№ 13520017/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації ПН №8.
Підставою для прийняття відповідних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних зазначено: ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
При цьому, в полі Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): зазначено:
Відсутні документи по придбання товару (сертифікат якості /декларація виробника, розрахункові банківські документи) та документи по реалізації (видаткова накладна). Крім того, відповідно до поданої платником податку податкової звітності, не підтверджується інформація щодо придбання обладнання у ФОП ОСОБА_2 (не відображається придбання товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість (р. 10.4). Згідно даних ЄРПН у 2025 р. та даних митниці встановлено придбання товарно-матеріальних цінностей в об?ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами реалізованих товарів/виконаних робіт/наданих послуг: бетон, обладнання для екстракції макухи потужністю 60 тонн на добу та ін.. що вплинуло на формування реєстраційного ліміту. Відсутні підтверджуючі документи по придбанню, транспортуванню, зберіганню придбаних ТМЦ.
Позивачем подана Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду якої ДПС України прийняте Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №272/00847920/2 від 06.01.2026, яким скаргу платника податків залишено без задоволення, а Рішення №13520017/00847920 без змін.
Не погоджуючи з вказаним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної зупинено з наступних підстав:
Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій міститься в Додатку 3 до Порядку № 1165.
Пунктом 1 зазначеного Додатку передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстр.
Отже, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).
У порушення частини 2 статті 77 КАС України, відповідачами суду не надано доказів на підтвердження обставин щодо перевищення або рівності обсягу постачання величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, належної мотивації таких висновків не наведено. Якою саме була величина залишку обсягу придбання такого товару та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена, відповідачами суду не доведено, належними та достовірними доказами не підтверджено.
Суд зазначає, що у квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що податковий орган конкретно не зазначив, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарської операції.
Зупинення реєстрації податкової накладної без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Вживання податковим органом загального посилання на п.1 критеріїв, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності. При цьому, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 та від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.
Як було встановлено судом, позивачем направлено на реєстрацію податкову накладну №8.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (комісії регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 11 Порядку № 520, визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної повинне містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкових накладних.
Судом встановлено, що позивачем надавалися для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження господарської операції з контрагентом.
Однак, комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) прийнято рішення:
- №13520017/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації ПН №8.
Підставою для прийняття відповідних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних зазначено: ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
При цьому, в полі Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): зазначено: Відсутні документи по придбання товару (сертифікат якості /декларація виробника, розрахункові банківські документи) та документи по реалізації (видаткова накладна). Крім того, відповідно до поданої платником податку податкової звітності, не підтверджується інформація щодо придбання обладнання у ФОП ОСОБА_2 (не відображається придбання товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість (р. 10.4). Згідно даних ЄРПН у 2025 р. та даних митниці встановлено придбання товарно-матеріальних цінностей в об?ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами реалізованих товарів/виконаних робіт/наданих послуг: бетон, обладнання для екстракції макухи потужністю 60 тонн на добу та ін.. що вплинуло на формування реєстраційного ліміту. Відсутні підтверджуючі документи по придбанню, транспортуванню, зберіганню придбаних ТМЦ.
Суд зазначає, що надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності із наявними доказами в матеріалах справи підтверджують здійснення господарських операцій за податковою накладною.
Оцінюючи доводи відповідача, суд зауважує наступне.
Відповідно до фактичних обставин справи, в квітні 2025 ТОВ «ПЕРЕМОГА» уклала з ФОП ОСОБА_1 договір купівлі-продажу обладнання №23-04/25 на суму 1 547 300,00 грн. без ПДВ.
02.05.2025 Позивачем укладено договір купівлі-продажу обладнання № 02-05/25 ОЗ на поставку ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» обладнання, що буде придбано у ФОП ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу обладнання №23-04/25.
20.05.2025 ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» на підставі виставленого Позивачем в рамках договору купівлі-продажу обладнання №02-05/25 рахунку на оплату № ПР-05-08 від 19.05.2025, оплачено в якості передоплати ТОВ «ПЕРЕМОГА» грошові кошти за обладнання в сумі 607 000 грн. в т.ч. ПДВ 101 200,00 грн.
Так 08.12.2025 Позивач подав пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. В своїх поясненнях Позивач вказав, що окрім основного виду діяльності-будівництва житлових та нежитлових будівель та споруд, позивач займається додатково купівлею-продажем товарів. Так Позивачем було придбано обладнання, яке було перепродано та за результатами такої операції було виписано податкову накладну №8 реєстрацію якої зупинено відповідачем. На підтвердження реальності вищезазначеної господарської операції, Позивачем надано копії документів в кількості 20 штук
На підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №8, у поданих поясненнях позивач зазначав наступне.
«ТОВ «ПЕРЕМОГА» (код ЄДРПОУ 00847920), є платником податку на прибуток, та з 10.07.1997р. Товариство зареєстроване як платник податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 008479204226. Чисельність штатних працівників на підприємстві в листопаді 2025 року склала 7 чоловік. Заробітна платна виплачується з 2001 року вище встановленого рівня мінімальної зарплати.
В квітні 2025 року ТОВ «ПЕРЕМОГА» уклала з ФОП ОСОБА_3 договір купівлі продажу обладнання №23-04/25 на суму 1 547 300,00 грн. без ПДВ. 02.05.2025 року з ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» було укладено договір купівлі-продажу обладнання № 02-05/25 ОЗ, яке попередньо було придбано у ФОП ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу обладнання №23-04/25 від 23.04.2025 року, для подальшого перепродажу, з метою отримання додаткового прибутку у підприємства. 20 травня 2025 року ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» в якості попередньої оплати, перерахувало грошові кошти за обладнання в сумі 607 200,00 (Шістсот сім тисяч двісті гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ 101 200,00 грн., на підставі виставленого рахунку №ПР-05-08 від 19.05.2025, в рамках договору купівлі-продажу обладнання №02-05/25 ОЗ від 02.05.2025 року з ТОВ «ПЕРЕМОГА». За результатами такої господарської операції, на підставі договору купівлі-продажу обладнання №02-05/25 ОЗ від 02.05.2025 та отриманої передоплати було складено податкову накладну № 8 від 20.05.2025 року, та надіслано на реєстрацію в ЄРПН. Однак, того ж дня реєстрація такої податкової накладної була зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст. 201 ПКУ.
Для підтвердження господарської операції було додано копії: 1. Банківська виписка 19.05.2025 - 23.05.2025 року ТОВ «ПЕРЕМОГА» 2. Витяг з ЄДР ТОВ «ПЕРЕМОГА» від 11.04.2025 року 3. Витяг платника ПДВ ТОВ «ПЕРЕМОГА». 4. Декларація про провадження господарської діяльності ТОВ «ПЕРЕМОГА» 5. Оборотно-сальдова рахунок 205 за серпень 2025 року, ТОВ «ПЕРЕМОГА» 6. Оборотно сальдова рах. 361 за період з 01.05.25 по 26.11.2025 року, ТОВ «ПЕРЕМОГА» 7. Оборотно сальдова рах. 631 за період з 01.05.25 по 26.11.2025 року, ТОВ «ПЕРЕМОГА» 8. Рахунок на оплату № ПР-05-08 від 19.05.2025 року на покупця 9. Оборотно-сальдова рахунок 205 за вересень 2025 року, ТОВ «ПЕРЕМОГА» 10. Оборотно-сальдова рахунок 281 за період з 01.04.2025 по 30.09.2025 року, ТОВ «ПЕРЕМОГА» 11. Договір №02-05/25 ОЗ купівлі-продажу обладнання від 02.05.2025 року між ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» та ТОВ ПЕРЕМОГА, додаткова угода № №1 від 30.09.2025 року між ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» та ТОВ ПЕРЕМОГА 12. Договір №23-04/25 купівлі-продажу обладнання від 23.04.2025 року між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «ПЕРЕМОГА» 13. Специфікація №1 від 25.04.2025 року до Договору №23-04/25 купівлі-продажу обладнання від 23.04.2025 року між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «ПЕРЕМОГА» 14. Специфікація №2 від 30.04.2025 року до Договору №23-04/25 купівлі-продажу обладнання від 23.04.2025 року між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «ПЕРЕМОГА» 15. Специфікація №3 від 03.05.2025 року до Договору №23-04/25 купівлі-продажу обладнання від 23.04.2025 року між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «ПЕРЕМОГА» 16. Видаткова накладна № 1 від 25.04.2025 року та ТТН від ФОП ОСОБА_4 17. Видаткова накладна № 2 від 30.04.2025 року та ТТН від ФОП ОСОБА_4 18. Видаткова накладна № 3 від 03.05.2025 року та ТТН від ФОП ОСОБА_4 19. Наказ 2Ш штатний розпис з 01.05.2025 ТОВ «ПЕРЕМОГА».
Надалі 17.12.2025 ТОВ «Перемога» було подано наступні пояснення щодо подачі додаткових пояснень/документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено разом із 75 копіями документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній реєстрацію якої зупинена.
Так, у ході розгляду справи судом встановлено, що позивач надавав контролюючому органу та до суду первинні документи, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, на виконання яких складено податкові накладні
Згідно з п.198.2. ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Таким чином, оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову позивачу в реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, суд дійшов висновку, що за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень, у зв`язку з чим, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення №272/00847920/2 від 06.01.2026 про залишення скарги ТОВ ПЕРЕМОГА без задоволення на рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 13520017/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 20.05.2025, складеної ТОВ Перемога без змін, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, Позивачем подана Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду якої ДПС України прийняте Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №72/00847920/2 від 06.01.2026, яким скаргу платника податків залишено без задоволення, а Рішення №13520017/00847920 від 19.12.2025 без змін.
За приписами пункту 12 Порядку №520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом строку, зазначеного у пункті 11-1 цього Порядку, приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
За правилами пунктів 17 та 18 Порядку Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу. Задоволення скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за наявності суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 або 200-1.9 статті 200-1 Кодексу.
Отже, рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків. Таке рішення не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для Позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 272/00847920/2 від 06.01.2026про залишення скарги ТОВ ПЕРЕМОГА без задоволення на рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 13520017/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 20.05.2025, складеної ТОВ Перемога без змін, слід відмовити.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкову накладну, суд виходить з такого.
За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Державною податковою службою України у своєму відзиві підтверджено, що обов`язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.
Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Відповідна позиція висловлена у постановах Верховного суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 та від 17.01.2023 у справі № 816/2218/18.
У постанові Верховного суду у справі № 140/1986/22 від 06.07.2023 Верховний суд не відходить від усталеної позиції, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо у платника податків. Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.
Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкової накладної для її реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N 34049/96) від 19.06.2001 Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Відповідачем - 1 не доведено правомірності оскаржуваних рішень у порядку статті 77 КАС України, за таких обставин права позивача підлягають судовому захисту як шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, так і шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка сформована позивачем датою її фактичного подання.
Висновки суду у даній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 02 квітня 2019 року (справа № 822/1878/18) та від 18 липня 2019 року (справа № 1740/2004/18).
Так, в ході судового розгляду адміністративної справи відповідачі не виконали процесуального обов`язку доказування та не підтвердили правомірності своїх дій, натомість позивачем повністю доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити частковою.
Розподіл судових витрат.
За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Також, Позивач просить суд стягнути на його користь суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 13000,00 грн.
За приписами статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).
За правилами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За правилами частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Наведені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій № R(81)7Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) «Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя» (on measures facilitating access to justice), яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, у тому числі, гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
Також у пункті 4 цих Рекомендацій зазначено, що жодна зі сторін не повинна бути позбавлена можливості користуватися послугами адвоката.
У пункті 1 Резолюції № (78)8 Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) «Про безоплатну правову допомогу і юридичні консультації» (on legal aid and advice) зазначено, що ніхто не може бути в силу перешкод економічного характеру позбавлений можливості використання або захисту своїх прав у будь-яких судах, повноважних виносити рішення по цивільних, господарських, адміністративних, соціальних чи податкових справах. З цією метою кожна особа має бути наділена правом на необхідну правову допомогу в судовому провадженні. При розгляді питання, чи така допомога є необхідною, слід враховувати: а) фінансові можливості та зобов`язання відповідної особи; b) очікувані судові витрати.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані належні докази (документи), оформлені в установленому законодавством порядку.
Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що вартість послуг (робіт) адвоката розмір гонорару визначається двома способами: (1) фіксований розмір гонорару, який визначається під час укладення договору та зазначається безпосередньо у тексті такого договору (у такому разі оформлення додаткових документів щодо вартості послуг розміру гонорару не потребується); (2) розмір гонорару визначається на підставі договору та розрахунку вартості послуг шляхом оформлення актів, додаткових угод тощо.
Позивач надав суду документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката:
Договір про надання правничої допомоги від 06.04.2025 №1/8/26;
Додаток №1 до Договору: Тарифи на надання правничої допомоги: консультування, вивчення, аналіз та підготовка матеріалів спору 1000,00 грн / год.; написання адміністративного позову 1500,00 / год.
Акт №1 приймання-передачі від 08.04.2026: вивчення та аналіз матеріалів спору 4000,00 грн (4 години); написання адміністративного позову 9000,00 грн (6 годин);
Платіжна інструкція на суму 13000,00 грн.
Щодо заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу адвоката за послугами: вивчення та аналіз матеріалів спору 4000,00 грн (4 години), суд зазначає таке.
Відповідно до Акта №1 приймання-передачі від 08.04.2026 в якості окремих послуг адвоката визначено: вивчення та аналіз матеріалів спору 4000,00 грн (4 години).
Верховний Суд у постанові від 25.05.2022 у справі № 560/868/21 (адміністративне провадження № К/9901/39125/21) виснував:
«Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зустріч адвоката з клієнтом, аналіз наданих матеріалів, надання первинної консультації та узгодження подальших дій щодо надання правової допомоги (750,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 08.07.2020 №42/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (750,00 грн), отримання відповіді виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13.07.2020 та ознайомлення з цієї відповіддю (375,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 21.07.2021 №45/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (500,00 грн), отримання відповіді Хмельницької міської ради від 24.07.2021 та ознайомлення з цієї відповіддю (750,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 15.12.2020 №68/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (750,00 грн), отримання відповіді Управління торгівлі Хмельницької міської ради від 24.12.2021 та ознайомлення з цієї відповіддю (750,00 грн), зустріч адвоката з замовником, консультація, ознайомлення з витребуваними доказами та документами, узгодження кінцевої позиції, надання адвокату завдання щодо необхідності підготовки позовної заяви до суду (500,00 грн), необґрунтовано вказані в якості окремих послуг, оскільки безпосередньо пов`язані з підготовкою позовної заяви і є її частиною».
Отже, заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 за окремими визначеними послугами: вивчення та аналіз матеріалів спору, не підлягає стягненню, оскільки такі послуги безпосередньо пов`язані з підготовкою позовної заяви і є її частиною.
Принцип повного відшкодування витрат на професійну правничу допомогу стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, ґрунтується на загальних принципах справедливості та компенсації в правовій системі, що є особливо важливим у публічно-правових спорах, де відповідачам, як правило, виступає держава в особі уповноважених нею суб`єктів владних повноважень.
Зазначений принцип допомагає взаємно збалансувати тягар витрат і забезпечити ефективний доступ до правосуддя, оскільки це дає можливість:
1) стимулювати справедливі судові процеси: якщо сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, може очікувати відшкодування витрат на адвоката, це стимулює її використовувати правові засоби та користуватися послугами адвокатів для ефективного представлення своїх інтересів у суді, що сприяє справедливому та рівноправному судовому процесу;
2) захистити право на доступ до правосуддя: гарантування відшкодування витрат на професійну правничу допомогу забезпечує можливість захисту особою своїх прав у суді, незалежно від її фінансового стану, що сприяє реалізації принципу рівності перед законом;
3) збалансувати інтереси сторін: відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сприяє встановленню балансу інтересів сторін та дає змогу стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсувати витрати, що виникли внаслідок необхідності захищати свої права в суді;
4) забезпечити судову ефективність: якщо сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, може очікувати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, це сприяє ефективності судового процесу та робить його більш доступним та прозорим.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи / послуг, складність виконуваної роботи / послуг, їх значимості, складності категорії справи тощо.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
У постанові Верховного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, адміністративне провадження №К/9901/607/20) міститься правовий висновок про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 160/6899/20 містяться правові висновки: «Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо»;
«У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям».
Суд констатує, що даний спір не належить до категорії справ значної складності; позовні вимоги були задоволені частково; а тому суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для розумного обмеження розміру витрат на правничу допомогу адвоката до 5000,00 грн, із застосуванням принципу співмірності.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області №13520017/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 20.05.2025, складеної ТОВ «ПЕРЕМОГА».
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 20.05.2025, складену ТОВ «ПЕРЕМОГА» на загальну суму податку на додану вартість 101 200,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перемога суму судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перемога суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 08 жовтня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА" (вул. Центральна, 14,с. Нетреба,Сарненський р-н, Рівненська обл.,34264, ідентифікаційний код 00847920)
Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8,м.Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393)
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49005, код ЄДРПОУ 44118658)
Суддя В.В. Щербаков
Судове рішення № 140428860, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 08.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/6323/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: