Рішення № 140428816, 08.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/10266/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1доСлужби безпеки Українипро визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі позивач) до Служби безпеки України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України, як полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 : - додаткової винагороди відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (в розмірі 100 000 грн) за періоди: - 11.12.2024 - 19.11.2024; - 05.01.2025 - 05.01.2025; - 12.01.2025 - 26.01.2025; - 02.02.2025 - 02.02.2025; - 09.02.2025 - 09.02.2025; - 16.02.2025 - 16.02 2025; - 02.03.2025 - 02.03.2025; - 09.03.2025 - 09.03.2025; - 16.03.2025 - 16.03.2025; - 23.03.2025 - 23.03.2025; - 30.03.2025 - 30.03.2025; - 01.04.2025 - 14.04.2025;

-додаткової винагороди відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (в розмірі 70 000 грн) за періоди: - 11.12.2024 - 19.11.2024; - 05.01.2025 - 05.01.2025; - 12.01.2025 - 26.01.2025; - 02.02.2025 - 02.02.2025; - 09.02.2025 - 09.02.2025; - 16.02.2025 - 16.02 2025; - 02.03.2025 - 02.03.2025; - 09.03.2025 - 09.03.2025; - 16.03.2025 - 16.03.2025; - 23.03.2025 - 23.03.2025; - 30.03.2025 - 30.03.2025; - 01.04.2025 - 14.04.2025;

- 20.12.2024 - 31.12.2024; - 01.01.2025 - 04.01.2025; - 06.01.2025 - 11.01.2025; - 27.01.2025 - 31.01.2025; - 01.02.2025 - 01.02.2025; - 03.02.2025 - 08.02.2025; - 10.02.2025 - 15.02.2025; - 19.02.2025 - 22.02.2025; - 01.03.2025 - 01.03.2025; - 03.03.2025 - 08.03.2025; - 10.03.2025 - 15.03.2025; - 17.03.2025 - 22.03.2025; -24.03.2025-29.03.2025; - 31.03.2025-31.03.2025;

- індексації розміру грошового забезпечення за 2024-2025 роки служби.

Зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити з урахуванням раніше сплачених сум ОСОБА_1 : - додаткову винагороду відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (в розмірі 100 000 грн) за періоди: - 11.12.2024 - 19.11.2024; - 05.01.2025 - 05.01.2025; - 12.01.2025 - 26.01.2025; - 02.02.2025 - 02.02.2025; - 09.02.2025 - 09.02.2025; - 16.02.2025 - 16.02 2025; - 02.03.2025 - 02.03.2025; - 09.03.2025 - 09.03.2025; - 16.03.2025 - 16.03.2025; - 23.03.2025 - 23.03.2025; - 30.03.2025 - 30.03.2025; - 01.04.2025 - 14.04.2025;

- додаткову винагороду відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (в розмірі 70 000 грн) за періоди: - 11.12.2024 - 19.11.2024; - 05.01.2025 - 05.01.2025; - 12.01.2025 - 26.01.2025; - 02.02.2025 - 02.02.2025; - 09.02.2025 - 09.02.2025; - 16.02.2025 - 16.02 2025; - 02.03.2025 - 02.03.2025; - 09.03.2025 - 09.03.2025; - 16.03.2025 - 16.03.2025; - 23.03.2025 - 23.03.2025; - 30.03.2025 - 30.03.2025; - 01.04.2025 - 14.04.2025;

- 20.12.2024 - 31.12.2024; - 01.01.2025 - 04.01.2025; - 06.01.2025 - 11.01.2025; - 27.01.2025 - 31.01.2025; - 01.02.2025 - 01.02.2025; - 03.02.2025 - 08.02.2025; - 10.02.2025 - 15.02.2025; - 19.02.2025 - 22.02.2025; - 01.03.2025 - 01.03.2025; - 03.03.2025 - 08.03.2025; - 10.03.2025 - 15.03.2025; - 17.03.2025 - 22.03.2025; - 24.03.2025-29.03.2025; - 31.03.2025-31.03.2025;

- індексацію розміру грошового забезпечення за 2024-2025 роки служби.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач проходив службу у Службі безпеки України. Відповідно до розпоряджень начальника ДВКР СБУ № 2173дск від 07.12.2024 та № 215дск від 07.02.2025 у період з 11.12.2024 по 14.04.2025 перебував у зоні проведення бойових дій, а саме в складі СІЗ ДВКР СБУ безпосередньо виконував бойові завдання з контррозвідувального забезпечення військових формувань ОСУВ «Хортиця» в операційній смузі ОТУ «Донецьк». Тому набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн. відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168. Вважає невиплату збільшеної додаткової винагороди протиправною та просить позов задовольнити.

Додатково зазначає про те, що відповідач протиправно не здійснив нарахування і виплату індексацію грошового забезпечення за період з 2024 -2025 років, включно відповідно до норм Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Ухвалою суду від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо задоволення позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що згідно з бойовими донесеннями керівника СіЗ ДВКР СБ України ОСУВ «Хортиця» та списків до них у спірні періоди позивач виконував бойові (спеціальні) завдання за відсутності умов безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником та отримав саме за ці періоди додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. Додатково зазначають, що знаходження військовослужбовця в бойовій громаді, визначеної наказом Головнокомандувача ЗСУ, автоматично не означає здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), та не надає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць.

Додатково зауважує, що індексація за період з 01.01.2024 по 31.07.2024 не виплачувалась оскільки індекс споживчих цін за червень опублікований в газеті Урядовий кур`єр 12 липня 2024 року, і наростаючим підсумком з січня по червень перевищив 103% (103,8% за посадами працівників, у яких посадові оклади підвищення з 1 січня 2024 року ((100,0% (місць підвищення приймається 100%) х 100,3% х 100,5% х 100,2% х 100,6% х 102,2%) і 104,3% за посадами, працівників і військовослужбовців, у яких не відбулося підвищення посадових окладів, згідно із Законом України Про Державний бюджет України 2024 рік обчислення індексу споживчих цін провадиться з 1 січня 2024 року (100,4% х 100,3% х 100,5% х 100,2% х 100,6% х 102,2%)), тому позивачу виплачена індексацію за серпень 2024 року 130, 20 грн, вересень 2024 року 130,20 грн, жовтень 2024 року 130,20 грн, листопад 2024 року 130,20 грн, грудень 2024 року 254,35 грн. Згідно з інформацією Держстату України, розміщеною на їх офіційному вебсайті, індекс споживчих цін склав: у січні 2025 року 101,2; у лютому 2025 року 100,8; у березні 2025 року101,5; у квітні 2025 року 100,7%; у травні 2025 року 101,3; у червні 2025 року 100,8. У червні 2025 року приріст індексу споживчих цін наростаючим підсумком з урахуванням травневого індексу інфляції вперше перевищує поріг індексації (1,008 лютий * 1,015 березень * 1,007 квітень * 1,013 травень * 100 = 104,4%). Таким чином, у липні 2025 року уперше з`являється право на поточну індексацію зарплати для базового місяця січень 2025 року, коефіцієнт індексації дорівнює 4,4%. Отже, до липня 2025 року у відповідача був відсутній обов`язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача. Згідно із довідкою 29.01.2026 №21/2-306 про основні та додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2025 року по 14 серпня 2025 року нарахована індексація грошового забезпечення в загальній сумі 266,46 грн (липень 2025 року 133,23 грн, серпень 133,23 гр). За сукупності, у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 був звільнений з військової служби з 14 серпня 2025 року та вийшов на пенсію з посади старшого оперуповноваженого на ОВО 2 сектору 5 відділу 6 управління ДВКР СБ України.

Позивач зауважує, що відповідно до розпоряджень начальника ДВКР СБУ № 2173дск від 07.12.2024 та № 215дск від 07.02.2025 у період з 11.12.2024 по 14.04.2025 перебував у зоні проведення бойових дій, а саме в складі СІЗ ДВКР СБУ безпосередньо виконував бойові завдання з контррозвідувального забезпечення військових формувань ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в операційній смузі ОТУ «Донецьк» в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником. Однак, маючи право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, такої винагороди не отримав.

Також зазначає, що розрахунок виплаченої відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення у спірні періоди проведений у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивач вважаючи порушеним право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. та індексації грошового забезпечення, звернувся до суду з даним позовом за захистом свої прав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - постанова КМУ №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року.

Пунктом 2 постанови КМУ №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 постанови КМУ №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 8 постанови КМУ №704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

На виконання постанови КМУ №704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі - Порядок №260), який застосовується з дня набрання чинності постановою КМУ №704.

Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 8 розділу I Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Згідно з положеннями пункту 14 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Суд зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ.

Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні і на даний час він триває.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) встановлено механізм виплати додаткової винагороди військовослужбовцям в умовах воєнного стану.

Абзацом першим пункту 1-1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзацом другим пункту 1-1 Постанови № 168 передбачено, що у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Пунктом 2-1 Постанови № 168 встановлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, особливості виплати додаткової винагороди під час проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), а також перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

На виконання зазначеного положення наказом Центрального управління СБУ від 05.09.2023 № 357, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.09.2023 за № 1570/40626, затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Служби безпеки України винагород, передбачених постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 (далі - Порядок № 357).

Пунктом 3 розділу І Порядку №357 визначено, що до безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора належить виконання бойових (спеціальних) завдань:

в районах ведення воєнних (бойових) дій, на території держави-агресора в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником;

з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

з проведення розвідувальних та контррозвідувальних заходів, ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях, на території держави-агресора);

з контррозвідувального забезпечення військових формувань, які виконують бойові завдання у районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником, а також проведення оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів (у тому числі з використанням технічних засобів), слідчих (розшукових) дій в районі ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником;

зі звільнення з полону оборонців України, незаконно позбавлених волі осіб та/або репатріації тіл (останків) між позиціями свої військ та військ противника або на його території;

зі здійснення польотів у повітряному просторі областей України, окремі населені пункти яких віднесені за рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України до районів ведення воєнних (бойових) дій;

з виведення повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту.

з проведення розвідки з подальшим нанесенням вогневого ураження (знищення або виведення з ладу, порушення функціонування) військовим об`єктам, повітряним, наземним та морським цілям противника з використанням наявного озброєння, в тому числі безпілотних засобів та систем (безпілотних авіаційних або безекіпажних морських (водних) або наземних систем);

із забезпечення евакуації (у тому числі медичної) осіб, які беруть участь у бойових діях, оперативно-бойових заходах або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з використанням різних видів транспорту (у тому числі авіаційного), в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником;

з надання медичної допомоги та/або домедичної допомоги, у тому числі під час евакуації, в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованих територіях або на території держави-агресора;

із забезпечення спеціальним зв`язком військовослужбовців під час їх безпосередньої участі у бойових діях чи здійсненні оперативно-бойових заходів, проведення оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів (у тому числі з використанням технічних засобів), негласних слідчих (розшукових) дій в районі ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку № 357 військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 357 додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць виплачується військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, пропорційно часу виконання таких завдань.

Пунктом 6 розділу ІІ визначено, що військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора, додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку №357 безпосередня участь у воєнних (бойових) діях або здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, визначається на підставі:

бойового розпорядження (наказу) про виконання бойових завдань (заходів);

бойового донесення (підсумкового рапорту) начальника підрозділу (групи), у складі якого (якої) військовослужбовець брав безпосередню участь у воєнних (бойових) діях (заходах), що складається за результатами здійснення завдань (заходів), передбачених бойовим розпорядженням (наказом), до якого долучаються підписані начальником підрозділу (групи) списки особового складу, який брав безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища, імені та по батькові (за наявності), періоду участі кожного військовослужбовця. Кожен аркуш списків підписується начальником підрозділу (групи).

Аналіз наведених норм свідчить, що обов`язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000, 70 000 грн є безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях, у здійсненні заходів із забезпечення оборони України з безпосереднім перебуванням в районах їх здійснення або виконання завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно. Сам по собі факт перебування на військовій службі в умовах воєнного стану, виконання службових обов`язків або задіяння у бойовому розпорядженні без підтвердження безпосередньої участі у бойових діях не є достатньою підставою для нарахування зазначеної виплати.

Розглядаючи обставини справи в цій частині, суд встановив таке.

Позивач стверджує, що відповідно до розпоряджень начальника ДВКР СБУ № 2173дск від 07.12.2024 та № 215дск від 07.02.2025 у період з 11.12.2024 по 14.04.2025 перебував у зоні проведення бойових дій, а саме в складі СІЗ ДВКР СБУ безпосередньо виконував бойові завдання з контррозвідувального забезпечення військових формувань ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в операційній смузі ОТУ «Донецьк» в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

Відповідно до довідки від 02.03.2026 № 21/2-751 ОСОБА_1 нарахована та виплачена додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (100 000 грн) за періоди: - 20.12.2024 - 31.12.2024 (в сумі 39 060,45 грн.); - 01.01.2025 - 04.01.2025 (в сумі 12 903,23 грн.); - 06.01.2025 - 11.01.2025 (сумі 19 354,84 грн.); - 27.01.2025 - 31.01.2025 (в сумі 16 129,03 грн.); - 01.02.2025 - 01.02.2025 (сумі 3 571.43 грн.); - 03.02.2025 - 08.02.2025 (сумі 21 428,57 грн.); - 10.02.2025 - 15.02.2025 (в сумі 21 428,57 грн.); - 19.02.2025 - 22.02.2025 (в сумі 14 285,71 грн.); - 01.03.2025 - 01.03.2025 (в сумі 3 225,81 грн.); - 03.03.2025 - 08.03.2025 (в сумі 19 354,84 грн.); - 10.03.2025 - 15.03.2025 (в сумі 19 354.84 грн.); - 17.03.2025 - 22.03.2025 (в сумі 19 354,84 грн.); - 24.03.2025-29.03.2025 (в сумі 19354,84грн.); - 31.03.2025-31.03.2025 (в сумі 3 225,81 грн.).

Як вбачається із довідки від 02.03.2026 № 21/2-751 ОСОБА_1 нарахована та виплачена додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (30 000 грн) за періоди: - 11.12.2024 - 19.11.2024 (в сумі 8 709,68 грн.); - 05.01.2025 - 05.01.2025 ( в сумі 967,74 грн.); - 12.01.2025 - 26.01.2025 (в сумі 14 516.13 грн.); - 02.02.2025 - 02.02.2025 ( в сумі 1 071,43 грн.); - 09.02.2025 - 09.02.2025 ( в сумі 1 071,43 грн.); - 16.02.2025 - 16.02 2025 ( в сумі 1 071,43 грн.); - 02.03.2025 - 02.03.2025 ( в сумі 967,74 грн.); - 09.03.2025 - 09.03.2025 ( в сумі 967,74 грн.); - 16.03.2025 - 16.03.2025 ( в сумі 967,74 грн.); - 23.03.2025 - 23.03.2025 (в сумі 967,74 грн.); - 30.03.2025 - 30.03.2025 ( в сумі 967,74 грн.): - 01.04.2025 - 14.04.2025 ( в сумі 14 000,00 грн.)

Між тим, відповідно до витягів зі списку особового складу СіЗ ДВКР СБ України ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майор ОСОБА_1 виконував бойові ( спеціальні) завдання за відсутності умов безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником у періоди з 11.12.2024 - 19.11.2024; - 05.01.2025 - 05.01.2025; - 12.01.2025 - 26.01.2025; - 02.02.2025 - 02.02.2025; - 09.02.2025 - 09.02.2025; - 16.02.2025 - 16.02 2025; - 02.03.2025 - 02.03.2025; - 09.03.2025 - 09.03.2025; - 16.03.2025 - 16.03.2025; - 23.03.2025 - 23.03.2025; - 30.03.2025 - 30.03.2025; - 01.04.2025 - 14.04.2025.

Крім того, судом враховано те, що позивач у зазначений період, до виконання заходів визначених пунктом 3 розділу І Порядку, не залучався. При цьому суд зауважує, що доказів зворотного позивачем не надано, та такі не містяться в матеріалах справи, які в свою чергу також витребовувались судом.

Суд також зважає на те, що механізм нарахування та виплати додаткової винагороди за Порядком № 357 передбачає включення військовослужбовця до відповідного наказу на виплату за поданням керівника підрозділу на підставі бойових донесень (підсумкових рапортів). ОСОБА_1 до наказів на виплату додаткової винагороди включений не був, оскільки документальне підтвердження його безпосередньої участі у бойових діях у зазначений період у відповідача було відсутнє.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його безпосередньої участі у бойових діях у період з 11.12.2024 - 19.11.2024; - 05.01.2025 - 05.01.2025; - 12.01.2025 - 26.01.2025; - 02.02.2025 - 02.02.2025; - 09.02.2025 - 09.02.2025; - 16.02.2025 - 16.02 2025; - 02.03.2025 - 02.03.2025; - 09.03.2025 - 09.03.2025; - 16.03.2025 - 16.03.2025; - 23.03.2025 - 23.03.2025; - 30.03.2025 - 30.03.2025; - 01.04.2025 - 14.04.2025 у розумінні абзацу першого пункту 1-1 Постанови № 168. Наявні у справі матеріали, свідчать про відсутність документального підтвердження такої участі з боку відповідного командування.

Отже, позивачем не надано до суду доказів та такі відсутні в матеріалах справи, щодо підтвердження конкретних дат (подій, тощо) в межах спірного періоду, саме безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів, які були б для відповідача підставою для виплати останньому підвищеної додаткової винагороди та застосування пропорційний підхід до визначення її розміру.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Служби безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди згідно з пунктом 1-1 Постанови № 168 в розмірі 100 000 грн за періоди: - 11.12.2024 - 19.11.2024; - 05.01.2025 - 05.01.2025; - 12.01.2025 - 26.01.2025; - 02.02.2025 - 02.02.2025; - 09.02.2025 - 09.02.2025; - 16.02.2025 - 16.02 2025; - 02.03.2025 - 02.03.2025; - 09.03.2025 - 09.03.2025; - 16.03.2025 - 16.03.2025; - 23.03.2025 - 23.03.2025; - 30.03.2025 - 30.03.2025; - 01.04.2025 - 14.04.2025; та в розмірі 70 000 грн за періоди: - 11.12.2024 - 19.11.2024; - 05.01.2025 - 05.01.2025; - 12.01.2025 - 26.01.2025; - 02.02.2025 - 02.02.2025; - 09.02.2025 - 09.02.2025; - 16.02.2025 - 16.02 2025; - 02.03.2025 - 02.03.2025; - 09.03.2025 - 09.03.2025; - 16.03.2025 - 16.03.2025; - 23.03.2025 - 23.03.2025; - 30.03.2025 - 30.03.2025; - 01.04.2025 - 14.04.2025; - 20.12.2024 - 31.12.2024; - 01.01.2025 - 04.01.2025; - 06.01.2025 - 11.01.2025; - 27.01.2025 - 31.01.2025; - 01.02.2025 - 01.02.2025; - 03.02.2025 - 08.02.2025; - 10.02.2025 - 15.02.2025; - 19.02.2025 - 22.02.2025; - 01.03.2025 - 01.03.2025; - 03.03.2025 - 08.03.2025; - 10.03.2025 - 15.03.2025; - 17.03.2025 - 22.03.2025; - 24.03.2025-29.03.2025; - 31.03.2025-31.03.2025, а також про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити таку винагороду є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо решти позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації з 2024-2025 роки, суд зазначає наступне.

Зі змісту наявних у матеріалах справи довідок про грошове забезпечення позивача слідує, що позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення з серпня по грудень 2024 року та з липня по серпень 2025 року.

При цьому, позивач не погоджується з розмірами проведеної індексації.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з абз.2 ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.1 ст.2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ст.3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз.3 ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно з ст.4 зазначеного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2, ч.7 ст.5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно з ст.6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до абз.5 п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з абз.1, 2, 5, 6 п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Абзацами 1-3, 5 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до пп.2 п.6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

У Рішенні від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України Конституційний Суд України зазначив про те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 у справі № 825/1987/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17 індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку № 1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 №1013 (набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015) було внесено зміни до Порядку №1078, відповідно до яких запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення.

Пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З 01.12.2015 редакція п.5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз редакцій норми п.5 Порядку № 1078 дозволяє дійти висновку, що до грудня 2015 року зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації.

Отже, до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.

Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив`язаний до події зростання виключно тарифних окладів працівника.

Редакція ж вказаної норми, яка діє з 01.12.2015, покладає обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).

Тобто, лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).

При цьому, в якості підстави для зміни базового місяця Порядок №1078 визначає саме зміну тарифних окладів, що відбулась після набрання чинності новою редакцією п.5 Порядку, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати", особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів. Також суд зазначає, що внесені до п.5 Порядку №1078 зміни нормативно не встановили нового базового місяця для обрахунку індексації.

Починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Суд наголошує, що в контексті нової редакції Порядку №1078, місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови № 1294.

У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Таким чином, по лютий 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались, що виключало підстави для встановлення іншого (відмінного від січня 2008 року) базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення у згаданий період.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення, має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем останньою підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до рішення Уряду.

Аналіз викладених вище норм Порядку № 1078 вказує, що цей нормативно-правовий акт передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абз.2 п.1-1, абз. 6 п.5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз. 2, 5 п.4 Порядку № 1078).

Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється з 01.01.2024, то в силу вимог пункту 5 Порядку №1078 приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року.

Більше того, індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.

Порядком №1078 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.

Індекси споживчих цін опубліковані Державною службою статистики України в газеті «Урядовий кур`єр» та становили (по відношенню до попередніх місяців): за січень - 100,4% (дата опублікування 13.02.2024); за лютий - 100,3% (12.03.2024); за березень - 100,5% (11.04.2024); за квітень - 100,2% (14.05.2024); за травень - 100,6% (12.06.2024).

У червні 2024 року по відношенню до травня 2024-го року індекс споживчих цін становив 102,2%, за період січень-червень 2024 року - 104,3% (дата опублікування 12.07.2024).

Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103% лише в червні 2024 року і склав 104,3%. До червня 2024 року перевищення індексом споживчих цін показника 103% не було.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.

За наведеного слідує, що починаючи з січня по липень 2024 року індексація військовослужбовців не проводилася, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.

З матеріалів справи судом встановлено, що з вересня 2024 року по грудень 2024 року включно позивачу нараховувалася та виплачувалася індексації грошового забезпечення: у вересні 2024 року 130,20 грн; у жовтні 2024 року 130,20 грн; у листопаді 2024 року 130,20 грн; у грудні 2024 року 254,35 грн

Щодо періоду з 01.01.2025 по 14.08.2025.

Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін з січня 2025 року по травень 2025 року не перевищував 103%, а відтак з січня 2025 року по червень 2025 року індексація грошового забезпечення позивача відповідачем правомірно не проводилася. У липні 2025 позивачу виплачено індексацію у сумі 133,23 грн., у серпні 2025 року у сумі 133,33 грн.

Зважаючи на це вимоги про здійснення індексації грошового забезпечення за 2024 2025 роки задоволенню не підлягають

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому з огляду на наведені вище норми та обставини справи, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 08 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Відповідач: Служба безпеки України (вул. Володимирська, 33,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ 00034074)

Суддя В.В. Щербаков