Ухвала суду № 140428718, 08.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/13613/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства "Кампус плюс" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07.10.2026 адвокат Салашний Михайло Олексійович через систему "Електронний суд" подав до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений в інтересах позивача Приватного підприємства "Кампус плюс", до Державної інспекції архітектури та містобудування України, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840) щодо не призначення та не проведення перевірки щодо законності видачі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) містобудівних умов та обмежень щодо реконструкції квартири АДРЕСА_1 під заклад громадського харчування;

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:3750 6238-7137-0312, реєстраційний номер 82 (А3743750623862981701) від 15.10.2025, затверджені наказом начальника управління з питань містобудування та архітектури господарства, містобудування та архітектури від 15.10.2025 № 545 "Реконструкція квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення кафе по вул. Гоголя, 26 в м. Полтава".

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до вимог частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Отже, повноваження посадових осіб діяти від імені юридичної особи, суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцію.

При цьому, інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини першої та абзацу першого і другого частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.

Відповідно до статті 240 ЦКУ представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто

Частиною другою статті 245 ЦКУ встановлено, що довіреність, яка видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, і у якій є застережене право на передоручення.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, в якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Суд наголошує, що за загальним правилом, визначеним у частині 1 статті 57 КАС України, представником юридичної особи у суді може бути або адвокат або законний представник.

Втім до позовної заяви не додано жодних доказів про те, що Яковенко Н.В. представляє інтереси позивача за довіреністю як адвокат, або ж діє в порядку самопредставництва (як особа, яка відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) вправі представляти інтереси без окремого доручення).

Відповідно до пункту 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі Положення), користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.

Пунктом 31 Положення встановлено, що надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Згідно з пунктом 32 Положення довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Відповідно до пункту 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

Аналіз викладених положень свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі Електронний суд.

Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви та апеляційної/касаційної скарги, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою Електронний суд самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

У постанові від 30.06.2021 у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині 7 статті 59 КАС України та пункті 9 Положення, зі змісту яких висновується, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

Отже, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти, чи дотримано учасниками справи правила створення електронного доручення, зокрема, чи було його сформовано через електронний кабінет тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ.

Суд звертає увагу, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять посилань, що представник може представляти інтереси особи на підставі електронної довіреності, сформованої в підсистемі «Електронний суд».

Крім того, суд вказує, що електронна довіреність є лише додатком до документів, що підтверджують повноваження представника, оскільки вказана електронна довіреність формується в підсистемі «Електронний суд» автоматично для підтвердження лише електронного підпису особи, яка подає позов, скаргу і т.і. від імені особи, та не містить обсягу повноважень.

Частиною другою статті 245 ЦКУ встановлено, що довіреність, яка видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, і у якій є застережене право на передоручення.

Крім цього, Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.01.2024 у справі №480/5375/22, в якій представником на підтвердження повноважень надавалася лише довіреність у порядку передоручення, сформована за допомогою системи «Електронний суд», виснував про недостатність лише довіреності у порядку передоручення на підтвердження повноважень представника та зазначив: «Натомість, жодного з документів (ордера, договору про надання правової допомоги, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю тощо), що підтверджують повноваження Потапенко Наталії Іванівни, як адвоката представляти інтереси Товариства реалізації інженерних задач «ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) до касаційної скарги не додано, що унеможливлює визначення повноважень представника, який сформував, підписав та подав касаційну скаргу Товариства реалізації інженерних задач «ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №480/5375/22. Враховуючи, що до касаційної скарги не додано жодного документа, який би підтверджував волевиявлення Товариства реалізації інженерних задач «ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на надання повноважень Потапенко Наталії Іванівни, як адвокату щодо його представництва у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду та права формування, підпису, подання процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих вказаній особі повноважень, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України».

Верховний Суд у постанові від 23 червня 2025 року у справі № 440/555/24 вказав, що порядок надання доступу користувачем його представнику (ам) до матеріалів судових справ через його електронний кабінет в системі "Електронний суд", визначений Положенням про АСДС, не відміняє порядку підтвердження повноважень на представництво особи в суді, визначений процесуальним законом, - КАС України.

За змістом пунктів 31, 32, 34, 35 вказаного Положення надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного. Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, автоматично додається до документів, відправлених представником засобами Електронного суду. Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана.

Ураховуючи наведені норми, суд зазначає, що електронна довіреність, яку можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб кваліфікованого електронного підпису. Така довіреність видається лише за умови її підписання цим електронним підписом довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». У користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та форму доданої до електронного документа електронної довіреності, тобто вона формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

В даному випадку, позовну заяву від імені Приватного підприємства "Кампус плюс" подано до суду через систему «Електронний суд» її представником Салашним Михайлом Олексійовичем.

Підтвердженням повноважень на здійснення представництва інтересів позивача є довіреність на справи адміністративного судочинства у порядку передоручення, що сформована в системі "Електронний суд", наступного змісту: "Я, ШУЛІКА ОЛЕНА ІСААКІВНА (РНОКПП НОМЕР_2 ), 07.10.2026 р. на підставі Довіреності Витягу з ЄДР від 20.11.23 р., виданої щодо ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КАМПУС ПЛЮС" (ЄДРПОУ 24388256), уповноважую , в порядку передоручення, САЛАШНИЙ МИХАЙЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ (РНОКПП НОМЕР_3 ) представляти інтереси ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КАМПУС ПЛЮС" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справах адміністративного судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців) Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування."

Однак, за інформацією з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», яка запроваджена на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, при перевірці підпису вкладення зазначеного файлу, судом встановлено, що при підписанні файлу "Довіреність на Слашний Михайло Олексійович" власник - невідомий, ЕЦП виникла помилка при роботі з LDAP - сервером.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначений файл не може вважатися таким, що скріплений кваліфікованим електронним підписом керівника ПП "Кампус плюс" Шулікою Оленою Ісааківною, тобто довірителем, що унеможливлює встановлення волевиявлення позивача на надання такої довіреності та свідчить про неможливість прийняття такої довіреності як документа на підтвердження повноважень Салашного М.О. діяти від імені та в інтересах позивача.

Доказів на підтвердження повноважень Салашного М.О. діяти від імені Приватного підприємства "Кампус плюс" в порядку самопредставництва або підтвердження повноважень Салашного М.О., як адвоката представляти інтереси товариства (зокрема, статуту, положення або трудового договору, ордеру, договору про надання правової допомоги, тощо), до позовної заяви не додано.

Наведене вище є підставою для висновку, що позовну заяву від імені позивача підписано та подано до суду особою, повноваження якої не підтверджені у визначеному законом порядку.

Крім того, за інформацією з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», при перевірці підпису вкладення файлу "визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень" в якому міститься позовна заява, судом встановлено, що при підписанні файлу власник - невідомий, ЕЦП виникла помилка при роботі з LDAP - сервером.

Таким чином, позовна заява не підписана керівником ПП "Кампус плюс" або представником позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви.

Пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Додатково суд звертає увагу на те, що в силу положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва належним чином, не є порушенням права на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.

Таким чином позивач вправі повторно звернутися до суду з відповідним позовом або в порядку самопредставництва або через свого представника (адвоката), надавши належні докази на підтвердження повноважень на таке представництво.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Повернути позовну заяву Приватного підприємства "Кампус плюс" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії позивачеві.

Копію ухвали направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва