Ухвала суду № 140428057, 07.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/17344/26

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

07 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Будтранс, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування містобудівних умов і обмежень, -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Будтранс, Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземними паркінгами та трансформаторною підстанцією на вул.Вулецькій, 28 в с.Горішній Львівського району Львівської області, затверджені наказом Давидівської сільради Львівського району Львівської області від 06.02.2025 № 30, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:5243-1622-4094-3304, замовнику будівництва ТОВ Будтранс;

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземними паркінгами та трансформаторною підстанцією на вул.Вулецькій, 16 в с.Горішній Львівського району Львівської області, затверджені наказом Давидівської сільради Львівського району Львівської області від 03.12.2024 № 491, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:0598-2062-4314-4991, замовнику будівництва ТОВ Будтранс;

- визнати протиправними та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт реєстраційний номер в ЄДЕССБ ІУ013260515613, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України 27.05.2026;

- визнати протиправними та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт реєстраційний номер в ІУ013260514443, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України 27.05.2026.

Ухвалою від 21.08.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 21.08.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії містобудівних умов і обмежень та заборони здійснення підготовчих і будівельних робіт.

Ухвалою від 26.08.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії дозволів на виконання будівельних робіт та заборони здійснення підготовчих і будівельних робіт.

Ухвалою суду від 01.09.2026 заяву представника позивача про відвід судді визнано необґрунтованою; адміністративну справу №380/17344/26 передано для вирішення питання про відвід судді відповідно до приписів ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 03.09.2026 у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Желік О.М. від розгляду адміністративної справи №380/17344/26 відмовлено.

Ухвалою від 10.09.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

06.10.2026 від представника позивача надійшла заява, в якій він просить задовольнити заяву ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» про забезпечення позову:

- заборонити ТОВ «Будтранс» та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які підготовчі та будівельні роботи на земельних ділянках по вул. Вулецькій, 16 та по вул. Вулецькій, 28 в с. Горішній Львівського району Львівської області на підставі вказаних містобудівних умов і обмежень;

- зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт реєстраційний номер в ЄДЕССБ ІУ013260515613, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України 27.05.2026;

- зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт реєстраційний номер в ІУ013260514443, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України 27.05.2026;

- зупинити дію Містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку по вул. Вулецькій, 28 в с. Горішній Львівського району, затверджені наказом Давидівської сільради Львівського району Львівської області від 06.02.2025 №30, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:5243-1622-4094-3304, замовнику будівництва ТОВ «Будтранс», до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- зупинити дію Містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку по вул. Вулецькій, 16 в с. Горішній Львівського району, затверджені наказом Давидівської сільради Львівського району Львівської області від 03.12.2024 №491, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:0598-2062-4314-4991, замовнику будівництва ТОВ «Будтранс», до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування заяви представник позивача навів доводи, аналогічні викладеним у заяві, розглянутій ухвалою від 10.09.2026. Зокрема, заявник вказав на розташування спірних земельних ділянок у межах промислової та санітарно-захисної зони ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра, затвердженої ухвалами Львівської міської ради №3840 та №4399, та на віднесення території забудови генеральним планом с.Горішній до виробничої території. Зазначив, що відповідач-1 під час видачі містобудівних умов і обмежень не врахував планування території, визначене генеральним планом, чим не виконав вимог ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI). Повторно послався на розпочаті будівельні роботи, продаж квартир третім особам, розташування ділянок у зоні потенційного хімічного та вибухового ураження, а також навів те ж співвідношення наслідків вжиття та невжиття заходів забезпечення позову. На підтвердження доводів заявник послався на ті самі постанови Верховного Суду від 09.05.2023 у справі №480/5165/21, від 16.11.2022 у справі №320/8650/20, від 01.05.2025 у справі №380/5886/22, від 28.04.2021 у справі №826/4895/18, від 31.03.2021 у справі №727/463/19 та від 27.09.2022 у справі №420/2719/20, а також висловив незгоду з висновками ухвал від 21.08.2026 та від 26.08.2026.

Додатково заявник зазначив, що відстань від джерел підвищеної небезпеки, розташованих на території заводу, до баштового крана, який функціонує на території забудови, становить 71,9 м, що, за його твердженням, суттєво менше визначеної санітарно-захисної зони. На підтвердження цієї обставини долучив виконавчу схему. Вказав, що тимчасове збереження існуючого стану до вирішення спору по суті запобігає розширенню кола осіб, чиї права можуть зачіпатися наслідками майбутнього судового рішення. Зазначив, що результатом задоволення позову буде демонтаж будівництва, який потребуватиме значних зусиль і витрат, а розмір таких витрат щоденно збільшується у зв`язку з темпами будівництва та реалізацією майнових прав на майбутні об`єкти нерухомості. На підтвердження темпів будівництва долучив фотоматеріали, які за твердженням заявника датуються травнем та вереснем 2026 року.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд керується таким.

Відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст.151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлено ст.152 КАС України, згідно з ч.1 якої така заява, серед іншого, повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч.4 ст.154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, а згідно з ч.6 ст.154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або коли очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення таким рішенням, дією або бездіяльністю прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду. За своїм змістом забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, у тому числі й осіб, які не беруть участі у розгляді справи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №580/5656/21 та від 28.02.2024 у справі №380/14241/23.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову; тягар доказування при розгляді такого клопотання покладається виключно на заявника.

Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам заяви, суд зазначає таке.

Заходи забезпечення позову, про застосування яких просить заявник, за видом і змістом тотожні заходам, у застосуванні яких відмовлено ухвалою від 10.09.2026. Прохальна частина заяви від 06.10.2026 відтворює прохальну частину заяви, розглянутої цією ухвалою. Зупинення дії містобудівних умов і обмежень, зупинення дії дозволів на виконання будівельних робіт та заборона здійснення підготовчих і будівельних робіт були також предметом розгляду суду за ухвалами від 21.08.2026 та від 26.08.2026.

КАС України не позбавляє учасника справи права повторно звернутися із заявою про забезпечення позову. Водночас вирішення повторної заяви про вжиття тих самих заходів полягає в оцінці того, чи наведено у ній обставини, які не були предметом оцінки суду та впливають на висновки, з яких суд відмовив у застосуванні цих заходів.

Ухвалою від 10.09.2026 суд відмовив у забезпеченні позову з огляду на те, що заявлені заходи за змістом збігаються з позовними вимогами, заявником не доведено очевидності ознак протиправності оскаржуваних рішень, а заявлені заходи не є співмірними із заявленими вимогами з урахуванням прав відповідача-2 та осіб, які не є учасниками справи. Суд також врахував, що правові наслідки скасування містобудівних умов та обмежень і підстави припинення дії дозволу на виконання будівельних робіт визначені ч.8 ст.29 та п.3 ч.6 ст.37 Закону №3038-VI.

Заява від 06.10.2026 не містить посилань на ухвалу від 10.09.2026 та доводів щодо викладених у ній висновків. Доповнення заяви стосуються відстані від джерел підвищеної небезпеки до баштового крана, темпів будівництва, можливих витрат на демонтаж та кола осіб, чиї права можуть зачіпатися майбутнім судовим рішенням. Жодне з цих доповнень не стосується висновку суду про те, що зупинення дії містобудівних умов і обмежень та дозволів на виконання будівельних робіт, які заявлено до скасування у позові, має той самий правовий наслідок, якого позивач прагне досягти поданням позову. Позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Вказана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №800/521/17. Заборона ТОВ Будтранс та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які підготовчі та будівельні роботи, як зазначено в ухвалі від 10.09.2026, не має самостійного змісту порівняно із зупиненням дії дозвільних документів і оцінюється за тими самими критеріями.

Щодо доводів про відстань 71,9 м від джерел підвищеної небезпеки до баштового крана суд зазначає таке. У заяві не зазначено розміру санітарно-захисної зони, встановленої для виробничих об`єктів позивача, акта, яким цей розмір визначено, та показника, з яким заявник порівнює наведену відстань. Виконавча схема фіксує відстань між об`єктами на місцевості, проте не визначає меж і режиму санітарно-захисної зони. Крім того, відстань виміряно до баштового крана, тобто до будівельного механізму, а не до об`єкта будівництва, щодо якого видано оскаржувані містобудівні умови та обмеження і дозволи на виконання будівельних робіт.

Для встановлення того, чи розташований об`єкт будівництва в межах санітарно-захисної зони, необхідно дослідити акти, якими встановлено таку зону, її розмір і межі, містобудівну документацію на місцевому рівні та проектну документацію. Ці обставини підлягають встановленню під час розгляду справи по суті. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, на що вказав Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі №640/15534/22. Відтак наведена заявником відстань сама по собі не свідчить про очевидність ознак протиправності оскаржуваних рішень у розумінні п.2 ч.2 ст.150 КАС України.

Також суд зазначає, що збільшення обсягу виконаних робіт саме по собі не свідчить про неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позову. Згідно з п.3 ч.6 ст.37 Закону №3038-VI дія дозволу на виконання будівельних робіт може бути припинена органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт. Отже, виконання рішення суду в разі задоволення позову не залежить від обсягу будівельних робіт, виконаних на час його ухвалення.

Посилання заявника на постанови Верховного Суду від 09.05.2023 у справі №480/5165/21, від 16.11.2022 у справі №320/8650/20, від 01.05.2025 у справі №380/5886/22, від 31.03.2021 у справі №727/463/19 та від 27.09.2022 у справі №420/2719/20 були предметом оцінки суду в ухвалі від 10.09.2026. Нових доводів щодо застосування цих висновків до обставин справи заява не містить. Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.04.2021 у справі №826/4895/18, сформульовані за результатами розгляду спору по суті на підставі досліджених у тій справі доказів щодо розташування земельної ділянки у межах приаеродромної території. Такі висновки можуть мати значення для вирішення цієї справи по суті, проте не є релевантними для питання, яке вирішується цією ухвалою.

Доводи щодо змісту та обґрунтованості ухвал від 21.08.2026 та від 26.08.2026 не є предметом розгляду в межах цієї заяви та можуть бути перевірені виключно в порядку апеляційного оскарження, передбаченому ч.8 ст.154 КАС України.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що доповнення, наведені у заяві від 06.10.2026, не спростовують підстав, з яких ухвалою від 10.09.2026 відмовлено у застосуванні тих самих заходів забезпечення позову. Заявником не доведено, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав позивача, як і не підтверджено очевидності ознак протиправності оскаржуваних рішень суб`єктів владних повноважень. Обрані заявником заходи за змістом збігаються з позовними вимогами та не є співмірними із заявленими вимогами з урахуванням прав відповідача-2 і осіб, які не є учасниками справи. Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування в частині вжиття заходів забезпечення позову, заявником не наведено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Таким чином, розглянувши подану представником позивача заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.150, 151, 153, 154, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дати її складання.

Суддя Желік О.М.