Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог
07 жовтня 2026 рокусправа № 380/11272/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати з 01.03.2025 ОСОБА_1 , пенсії з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», а з 01.03.2026 в проведені виплати пенсії з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 25.02.2026 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести ОСОБА_1 з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії із застосовуванням індексації, визначеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та № 236 від 25.02.2026 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» без обмеження максимальним розміром - 36173,3 грн.
Ухвалою від 04.06.2026 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.
Ухвалою судді від 03.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
На виконання вимог ухвали позивач подав клопотання від 25.09.2026 (вх. № 86993) про поновлення строку звернення до суду.
Клопотання обґрунтовує тим, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальних розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХП. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 440/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №4 40/994/20, від 25.07.2022 у справі № 349/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення КСУ № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним. Відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ 26.05.2025 позивач офіційно відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ 26.05.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із запитом про перерахунок його пенсії. 01.06.2026 отримав листа від відповідача вих.№ 1300-0506-8/85467 від 01.06.2026, де відповідач вважає, що підстави для виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації пенсії згідно Постанови № 209, № 236 та № 1778 відсутні. Після отримання відмови в перерахуванні пенсії 02.06. 2026 подав позовну заяву до Львівського окружного адміністративного суду. Вважає, що має право на перерахунок та виплату пенсії в повному розмірі з 01.03.2025 - 33578,3 грн, а з 01.03.2026 р - 36173,3 грн, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації визначеної постановами Кабінету Міністрів України № 209, № 236 відповідно за 2025 та 2026 рік.
Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду виходить з такого.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача провести з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії із застосовуванням індексації, визначеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та № 236 від 25.02.2026 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» без обмеження максимальним розміром - 36173,3 грн.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України Про пенсійне забезпечення та статті 46 Закону № 1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2025-2026 рр. позивачу не виплачувалась, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів поважності пропущеного ним строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду із частиною позовних вимог, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.
Звернувшись до суду з цим позовом 02.06.2026, позивач заявив позовні вимоги з 01.03.2025, у зв`язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 03.12.2025, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 КАС України.
Такі висновки підтримані Верховним Судом, зокрема у постанові від 11.02.2025 у справі № 160/6064/24.
Згідно з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.03.2025 по 02.12.2025, тому позов в цій частині слід залишити без розгляду на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 243 248, 256 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку звернення до суду з позовом в частині вимог за період з 01.03.2025 по 02.12.2025 включно.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2025 по 02.12.2025 включно - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлений 07.10.2026.
Суддя Кедик М.В.
Судове рішення № 140428031, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 07.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/11272/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: