Рішення № 140427926, 08.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року Київ справа №320/44436/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехгруп» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехгруп» (ТОВ «Спецтехгруп», товариство, платник податків) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (відповідач-1, ГУ ДПС), Державної податкової служби України (відповідач-2, ДПС України).

Просили суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 12999286/45090670 від 20.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 13.05.2025;

- зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 13.05.2025, датою первинного подання.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 15.09.2025 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою суду від 09.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням позивачу безпідставно відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), адже не було належних перешкод для такої реєстрації. Зауважили, що спірне рішення не містить чітко визначених підстав його прийняття, а квитанція про зупинення реєстрації містить необмежений перелік необхідних для подання документів. Вказали, що після зупинення реєстрації податкової накладної товариством було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації пояснення і первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірне рішення прийнято протиправно та має бути скасовано.

До суду від представника відповідача 1 та відповідача 2 надійшов спільний відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позову просили відмовити. Зазначили, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, що знайшла відображення у спірній податковій накладній. При цьому, ТОВ «Спецтехгруп» не надало контролюючому органу достатніх первинних документів та додаткових пояснень, що сформувало передумови для контролюючого органу для відмови у реєстрації спірної податкової накладної. Наголосили, що заявлена позивачем позовна вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в обхід порядку формальної перевірки документів для такої реєстрації та повноважень ДПС України щодо прийняття рішення про реєстрацію - є порушенням дискреційних повноважень податкового органу щодо подання відповідачу висновку стосовно реєстрації податкової накладної.

Також відповідачі у відзиві заявили клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін. Обґрунтували таке клопотання важливістю справи для держави і складністю предмету доказування.

Так, за нормами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав

За приписами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно із частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у цій справі є питання правомірності рішення про зупинення реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таке рішення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час, лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справах незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, як і не вимагають обов`язкового розгляду справи саме у судовому засіданні лише з урахуванням викладеного волевиявлення учасника процесу про це. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи щодо необхідності чи доцільності проведення судового засідання, та не відповідало б меті ефективності інституту спрощеного провадження. Тим більш, в умовах надмірного навантаження Київського окружного адміністративного суду це б не сприяло процесуальній економії.

Суд вважає, що обставини цієї справи не потребують обов`язкового проведення судового засідання, так як повний та всебічний розгляд справи є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від його форми або того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи або ж надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі. До того ж, суд наголошує, що про проведення засідання просить суб`єкт владних повноважень відповідач, який зобов`язаний надати суду усі докази, на підставі яких приймалося оскаржуване рішення.

У зв`язку із наведеним, суд резюмує відсутність підстав для задоволення відповідного клопотання.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехгруп» (код ЄДРПОУ 45090670) зареєстроване як юридична особа 08.05.2023.

Основний вид економічної діяльності за КВЕД - 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Як встановлено судом, 01 березня 2025 року між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія Зоря» було укладено договір оренди спецтехніки та автотранспорту, відповідно до якого ТОВ «Будівельна компанія Зоря» передала позивачу 17 найменувань різної будівельної техніки, який використовується в автодорожньому будівництві (повний перелік зазначений в договорі, який міститься у матеріалах справи).

11.03.2025 між ТОВ «Спецтехгруп» та ТОВ «Автошлях 2020» укладено договір надання послуг №11/03-25, за яким позивач бере на себе зобов`язання власними силами за рахунок ТОВ «Автошлях 2020» надати послуги виконання робіт на об?єкті ТОВ «Автошлях 2020» з залученням відповідно до узгоджених сторонами замовлень будівельних машин і механізмів.

13.05.2025 позивач отримав від ТОВ «Автошлях 2020» передплату у сумі 520 000 грн.

Відповідно до обороно - сальдової відомості станом на 13 травня 2025 року рахувалась заборгованість ТОВ «Автошлях 2020» перед позивачем у сумі 89339,15 грн, однак в результаті оплати виникла переплата у сумі 430 660, 85 грн, що у свою чергу послугувало підставою подання податкової накладної №15 від 13.05.2025 (за правилом першої події, адже оплата поступила раніше, ніж були виконані роботи).

Пізніше, позивачем були виконані роботи та підписано акти здачі-приймання робіт №13 та №15 від 16.05.2025.

3 огляду на викладене ТОВ «Спецтехгруп» склали податкову накладну №15 від 13.05.2025.

29.05.2025 ПН №15 від 13.05.2025 було направлено на реєстрацію в ЄРПН.

У відповідності до квитанції, реєстрація ПН була зупинена з таких підстав: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, реєстрація податкової накладної від 13.05.2025 №15 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 42.11, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=.8044%, «Рпоточ»=18060. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявністьяких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі».

18.06.2025 позивачем, з метою реєстрації ПН №15 від 13.05.2025, були надані відповідні пояснення, до яких була долучена первинна бухгалтерська документація на підтвердження реальності взаємовідносин із відповідним контрагентом.

Судом з`ясовано, що за результатом дослідження наданих документів стосовно зупиненої ПН, Комісією ГУ ДПС у Київській області направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень, а саме: документів щодо транспортування, складського обліку, зберігання продукції.

У відповідь, позивачем направлено повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як убачається із повідомлення про надання додаткових пояснень від 18.06.2025 №1, товариством надано додаткові документи: ТТН, згідно яких підприємство, як перевізник надавало послуги, документи на придбання палива, автошин для роботи транспорту. Кількість додатків - 9.

Однак, Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 20.06.2025 №12999286/45090670, про відмову у реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав: ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

В розділі «Додаткова інформація» відповідач не навів конкретизованої інформації, яка стала підставою для відмові у реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись з названим рішення, позивач подав скаргу на рішення комісії регіонального рівня, проте рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.07.2025 №27597/45090670/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За правилами статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (Податковий кодекс, ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За вимогами пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За положеннями пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

За нормами пунктів 4, 5 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (Порядок №1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2?Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

За змістом пунктів 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2?Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

У ході розгляду справи встановлено, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних слугувала відповідність вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, адже обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Пунктом 1 Додатку 3 до Порядку №1165 до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступні: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2?Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державногокласифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Суд звертає увагу, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної у досліджуваному випадку не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою; у них фактично відображено невичерпний перелік документів, при цьому стосовно частини із деталізованого переліку не є зрозумілою вимога з їх надання у взаємозв`язку із господарськими операціями, які мали місце.

Згідно із пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (Порядок №520), рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 6 Порядку №520).

За нормами пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Судом з`ясовано, що позивачем, окрім надіслання пояснень і документів за наслідком зупинення реєстрації спірної податкової накладної, направлене повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку. Так, додано товарно-транспортні накладні, згідно яких підприємство як перевізник надавало послуги, документи на придбання палива, автошин для роботи транспорту тощо.

Під час розгляду справи податковий орган не спростував доводів товариства позивача про надання контролюючому органу достатніх документів для реєстрації податкової накладної №15 від 13.05.2025 в ЄРПН. У ході судового розгляду не встановлено наявності дефектів форми чи змісту таких документів.

Також суд зазначає, що повна змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу, що також відображено у правовому висновку Верховного Суду у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.

Тобто суд у межах спірних відносин повинен перевірити правильність та правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що у спірному рішенні про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів. Так само не зазначено, які документи не подані, які є необхідними для реєстрації спірних накладних.

Крім того, аналіз змісту оспорюваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, чітко не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації в ЄРПН поданих позивачем податкових накладних, так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної фактично наведено невичерпний перелік документів. При цьому, у оскаржуваному рішенні не деталізовано, яких саме документів не подано, графа «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» не заповнена. У відзиві відповідачі, у свою чергу, посилалися на ненадання ТОВ «Спецтехгруп» первинних документів.

У той же час, у спірному рішенні не відображено цього.

При цьому такі доводи також не узгоджуються із наданими платником до контролюючого органу документами на підтвердження здійснених господарських операцій. До того ж, відповідачі не довели, що надані позивачем документи мали недоліки, які виключали можливість реєстрації податкових накладних.

При цьому, суд вважає, що подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішень про їх реєстрацію в ЄРПН. Зворотного відповідачами не доведено.

Таким чином, зважаючи на викладене та на те, що податковий орган не надав доказів невідповідності поданих товариством документів вимогам чинного законодавства, відповідач 1 фактично не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

У ході розгляду справи відповідачами не надано жодних доказів, які б досліджувались під час засідання комісії, та які слугували підставами для прийняття оскаржуваного рішення, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операції по поданій на реєстрацію податковій накладній.

При цьому, за змістом статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За правилами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У той же час відповідачі у межах спірних відносин не виконали свого обов`язку по доведенню правомірності оскаржуваного рішення.

За наведеного у сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у цій частині і констатує протиправність оскаржуваного рішення та, відповідно, необхідність його скасування.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

За змістом пунктів 19-20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог і у цій частині.

Оскільки під час розгляду справи позивачем доведено надання документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН і не встановлено обставин, які б унеможливлювали реєстрацію відповідної податкової накладної у такому реєстрі, суд вважає, що у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН.

У зв`язку із викладеним, позов у частині зобов`язання зареєструвати спірну ПН в ЄРПН також підлягає задоволенню.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із квитанції від 29.08.2025, позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2422,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, суд зазначає таке.

Частинами другою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За нормами частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу).

Водночас у силу вимог частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, за положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз указаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Із матеріалів справи слідує, що 19 серпня 2025 року між Адвокатським бюро «Олександра Тіньковського» та позивачем укладено договір №19-08-25 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого Бюро зобов?язався надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта, а клієнт зобов?язався сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.

У пункті 5.1 договору зазначено, що вартість послуг за надання професійної правничої допомоги, опис таких послуг та розрахунок, погоджується за взаємною угодою сторін, та оформляється додатковою угодою до цього договору.

19.08.2025 між Адвокатським бюро «Олександра Тіньковського» та Позивачем укладено Додаткову угоду №5 до договору №19-08-25, відповідно до якої сторони узгодили опис робіт, які будуть надані при оскарженні рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Клівській області №12999286/45090670 від 20.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 13.05.2025 та розрахунок відповідних витрат, зокрема:

«Аналіз суті спірних правовідносин та документів, що стосуються взаємовідносин сторін, огляд судової практики в подібних справах, підготовка та складання процесуальних документів (позовна заява та інш.) зі спірних правовідносин сторін - 5000 грн, що складається з вартості 1 години 1000 грн х 5 год.».

Як вбачається із платіжної інструкції №82 від 29.08.2025, позивачем на рахунок Бюро було здійснено оплату у сумі 5000,00 грн за надання професійної правничої допомоги.

Відповідачі у своєму відзиві просили про зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу. Вказали, що розмір таких витрат у цьому випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами) і є завищеним.

Так, як убачається з практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішень від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

До того ж, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Європейський суд зазначав і те, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу суд також ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, відповідно до яких при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Виходячи з обставин розгляду цієї справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі, зважаючи на критерій розумності розміру витрат, суд доходить висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги у сумі 5000,00 грн не є завищеним.

Суд резюмує, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу є співмірною розміру витрат у цій справі, тому підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене, суд присуджує товариству позивача 5000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - 1.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехгруп» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12999286/45090670 від 20.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 13.05.2025.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393: адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 13.05.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехгруп» (код ЄДРПОУ: 45090670; місцезнаходження: 08147, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Гетьманська, буд. 6, прим. 49) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Героїв 72-ї Бригади, буд. 12) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Героїв 72-ї Бригади, буд. 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехгруп» (код ЄДРПОУ: 45090670; місцезнаходження: 08147, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Гетьманська, буд. 6 ,прим. 49) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.