Ухвала суду № 140427770, 08.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

08 жовтня 2026 року м.Київ справа №320/3298/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Проект» про відвід судді Лисенко В.І. від участі у розгляді адміністративної справи за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Проект», Національна академія наук України, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук України, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування містобудівних умов й обмеження, наказу ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі містобудівних умов та обмежень від 14.02.2022 №194 і прийняття наказу від 14.02.2022 № 194 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень»;

- визнати протиправними і скасувати містобудівні умови й обмеження від 14.02.2022 № 194, видані ТОВ «Юг-Проект» (код ЄДРПОУ 36329166) для будівництва багатофункціонального комплексу на просп. Академіка Глушкова, 65 у Голосіївському р-ні м. Києва Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відомості про які внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за реєстраційним номером МU 01:0462-7614-093 8-2210;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.02.2022 №194 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 (суддя Лисенко В.І.) відкрито провадження у цій справі для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 (суддя Лисенко В.І.) вирішено здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

30.09.2026 представником ТОВ «ЮГ-ПРОЕКТ» подано до суду (через підсистему ЕСІКС "Електронний суд") заяву про відвід судді Лисенко В.І. та секретаря судового засідання Ободовського І.В. від розгляду адміністративної справи №320/3298/24.

Заява була зареєстрована судом 06.10.2026.

В обґрунтування заяви представник третьої особи зазначає про наявність обставин, які, на її переконання, свідчать про опосередковану заінтересованість судді Лисенко В.І. та секретаря судового засідання Ободовського І.В. у результаті розгляду справи та ухваленні судового рішення на користь позивача, а також викликають сумніви в їхній неупередженості та об`єктивності.

Заявник посилається на те, що судове засідання у справі було призначено на 29 вересня 2026 року о 10:00 год., однак у цей день у місті Києві з 09:36 год. до 11:13 год. тривала повітряна тривога (жовтий рівень небезпеки).

За твердженням заявника, суддя Лисенко В.І. повідомила учасників справи, які перебували в загальному коридорі суду, про необхідність зачекати 15 хвилин до відбою повітряної тривоги, після чого продовжила очікування ще на 15 хвилин. Надалі, орієнтовно о 10:40 год., суддя повідомила про проведення судового засідання, незважаючи на те, що повітряна тривога у місті Києві продовжувалася.

На думку заявника, такими діями суддя Лисенко В.І. знехтувала безпекою життя та здоров`я учасників судового процесу, проігнорувала встановлені рекомендації щодо організації роботи суду під час повітряної тривоги, наражала учасників справи на небезпеку, залишаючи їх у коридорі суду, а згодом розпочала судове засідання до оголошення відбою повітряної тривоги.

При цьому заявник посилається на рішення Ради суддів України від 05.08.2022 №23, рекомендації щодо організації роботи судів під час повітряної тривоги, а також на розміщене 24.09.2026 на офіційному вебсайті Київського окружного адміністративного суду оголошення про порядок роботи суду в умовах повітряної тривоги, яким передбачено припинення прийому громадян співробітниками канцелярії та секретарями судових засідань під час дії відповідного сигналу, необхідність залишення приміщення суду та проходження до найближчих захисних споруд цивільного захисту.

Заявник вважає, що зазначена поведінка судді свідчить про її опосередковану заінтересованість у якнайшвидшому ухваленні судового рішення на користь позивача - прокуратури, з огляду на широкий суспільний інтерес та активне висвітлення в засобах масової інформації питання будівництва в урочищі «Теремки», яке є предметом спору.

Крім того, заявник звертає увагу на процесуальні дії судді під час розгляду справи. Зокрема, зазначає, що ухвалою суду від 01.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін. У подальшому, 04.05.2026, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване характером спірних правовідносин, предметом доказування та суспільною значимістю справи.

За твердженням заявника, після тривалого періоду відсутності процесуальних дій у справі суддя Лисенко В.І. невідкладно відреагувала на зазначене клопотання позивача та ухвалою від 07.05.2026 перейшла до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. На переконання заявника, наведені обставини додатково підтверджують заінтересованість судді у швидкому вирішенні справи.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І. від 06.10.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Проект» про відвід секретаря судового засідання Ободовського І.В.

Визнано заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Юг-Проект» відвід судді Лисенко В.І. необґрунтованим та вирішено передати заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Проект» у частині відводу судді Лисенко В.І. в адміністративній справі №320/3298/24 до Відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду) Київського окружного адміністративного суду для здійснення автоматизованого розподілу заяви про відвід судді відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

За результатами автоматизованого розподілу матеріали адміністративної справи для вирішення питання про відвід судді були передані судді Дудіну С.О.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Проект» про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І. від участі у розгляді цієї справи, суд зазначає таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Водночас частиною четвертою статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Надаючи оцінку об`єктивності судді (суддів) під час вчинення ним (ними) процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя (судді) під час виконання ним (ними) своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє поведінка судді (суддів) у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею (суддями) дії, які можуть стати приводом для позбавлення права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Перед розглядом справи судді повинні утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Судді утримуються від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Водночас вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас за сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду, наведеною, зокрема в ухвалах у справах №990/119/23, № 990/136/23, №990/20/23, №990/39/23, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що інститут відводу спрямований на забезпечення реальної та об`єктивної безсторонності суду, а не на надання учасникам справи можливості усувати суддю від розгляду справи внаслідок незгоди з його процесуальними рішеннями чи порядком організації судового розгляду.

Щодо доводів заявника про проведення судового засідання під час повітряної тривоги.

Як убачається зі змісту заяви, основною підставою для відводу судді Лисенко В.І. заявник визначає обставини організації та проведення судового засідання 29.09.2026 під час оголошеної в місті Києві повітряної тривоги.

На думку заявника, продовження перебування учасників справи в приміщенні суду та проведення судового засідання до оголошення відбою повітряної тривоги свідчать про заінтересованість судді в якнайшвидшому вирішенні справи на користь позивача.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає, що питання дотримання вимог безпеки під час повітряної тривоги має самостійне правове значення та повинно вирішуватися з урахуванням законодавства у сфері цивільного захисту, рекомендацій органів суддівського врядування та встановленого порядку організації роботи відповідного суду.

Необхідність забезпечення безпеки життя та здоров`я учасників судового процесу не може бути поставлена в залежність від процесуальної доцільності або необхідності дотримання строків розгляду справи.

Водночас можливе недотримання порядку організації роботи суду під час повітряної тривоги та наявність передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу судді є різними за своїм змістом юридичними обставинами.

Сам по собі факт проведення судового засідання під час повітряної тривоги, навіть за умови встановлення порушень правил безпеки, не свідчить про пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду конкретної адміністративної справи.

Для висновку про наявність такої заінтересованості необхідно встановити обставини, які об`єктивно вказують на зв`язок між відповідними діями судді та його особистою заінтересованістю або прихильністю до певного учасника справи.

Натомість заявник, стверджуючи про заінтересованість судді в ухваленні рішення на користь позивача, не наводить конкретних обставин, які б свідчили про наявність у судді особистого, майнового, службового чи іншого інтересу в результаті вирішення спору.

Саме лише припущення про те, що проведення судового засідання під час повітряної тривоги було зумовлене бажанням судді якнайшвидше ухвалити рішення на користь прокуратури, не підтверджує існування такого інтересу.

Посилання заявника на суспільний резонанс справи та висвітлення обставин будівництва в урочищі «Теремки» в засобах масової інформації також не свідчить про заінтересованість судді, оскільки публічний інтерес до предмета спору не є тотожним особистій заінтересованості судді в результаті його розгляду.

При цьому зі змісту заяви не вбачається, у чому саме полягало надання суддею процесуальних переваг позивачу, обмеження процесуальних прав ТОВ «ЮГ-ПРОЕКТ» або інше вибіркове ставлення до учасників справи у зв`язку з проведенням судового засідання 29.09.2026.

Отже, навіть за умови підтвердження наведених заявником обставин щодо часу та порядку проведення судового засідання, вони самі собою не дають підстав для висновку про порушення суддею вимог безсторонності, передбачених статтею 6 Конвенції та статтею 36 КАС України.

Щодо доводів про процесуальні дії судді під час розгляду справи.

Іншою підставою для заявлення відводу представник ТОВ «ЮГ-ПРОЕКТ» визначає постановлення суддею Лисенко В.І. ухвали від 07.05.2026 про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін після надходження відповідного клопотання позивача від 04.05.2026.

Заявник вважає, що швидке вирішення зазначеного клопотання після тривалого періоду розгляду справи підтверджує заінтересованість судді в її вирішенні на користь позивача.

Суд не погоджується з цими доводами з огляду на таке.

Питання щодо форми та порядку розгляду адміністративної справи, зокрема необхідності проведення судового засідання з повідомленням учасників справи, вирішується судом відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалення суддею відповідного процесуального рішення за результатами розгляду клопотання одного з учасників справи є здійсненням передбачених процесуальним законом повноважень суду.

При цьому самі по собі дата ухвалення процесуального рішення та оперативність розгляду клопотання одного з учасників справи не можуть свідчити про прихильність судді до такого учасника.

Частина четверта статті 36 КАС України прямо виключає можливість заявлення відводу судді з підстав незгоди сторони з його процесуальними рішеннями.

Зазначене положення узгоджується з правовим підходом Верховного Суду, відповідно до якого незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді не є самостійною підставою для відводу за відсутності об`єктивних даних про його упередженість.

Таким чином, наведені заявником обставини щодо переходу до розгляду справи з повідомленням сторін не підтверджують наявності передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 36 КАС України підстав для відводу судді Лисенко В.І.

Узагальнюючи наведене, суд зазначає, що право учасника справи заявити відвід судді є важливою процесуальною гарантією забезпечення неупередженого та справедливого судового розгляду.

Водночас реалізація цього права має ґрунтуватися на передбачених законом обставинах, а сумніви щодо безсторонності суду повинні мати об`єктивне обґрунтування.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини для встановлення порушення принципу безсторонності недостатньо лише суб`єктивного переконання учасника справи в упередженості судді. Необхідно встановити факти, які дозволяють визнати такі побоювання об`єктивно виправданими.

Аналіз наведених представником ТОВ «ЮГ-ПРОЕКТ» підстав для відводу свідчить, що вони переважно стосуються оцінки заявником порядку організації судового засідання 29.09.2026 та процесуальних рішень судді щодо форми розгляду справи.

Разом з тим наведені заявником обставини не підтверджують наявності у судді Лисенко В.І. особистої заінтересованості в результаті розгляду справи, її прихильності до позивача або інших обставин, які б об`єктивно виправдовували сумніви в безсторонності судді.

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ПРОЕКТ» про відвід судді Лисенко В.І. не містить достатніх правових підстав, передбачених статтями 36, 38 КАС України, для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Проект» про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І. від участі у розгляді адміністративної справи №320/3298/24.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Дудін С.О.