Ухвала суду № 140427558, 07.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 жовтня 2026 року № 320/38595/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖІ ТІ (адреса 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 9, оф. 125 ЄДРПОУ 42843224) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса 03124, місто Київ, бульвар. Гавела Вацлава, будинок, 8-А ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасувати рішення,

встановив:

Зміст позовних вимог та процесуальні дії у справі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖІ ТІ звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100380/2025/000011/2 від 30.01.2025;

- зобов`язати Київську митницю Державної митної служби України повернути ТОВ ДЖІ ТІ надміру сплачені митні платежі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року ухвалено позовну заяву залишити без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Після відкриття провадження судом з`ясовано, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

Щодо подання письмових процесуальних документів і доказів державною мовою.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, яка згідно ст. 1 Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є єдиною державною (офіційною) мовою в Україні.

Статтею 15 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Також відповідно до ч. 1, 3 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін, суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами). Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Згідно ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

У рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/99 від 14.12.1999 року зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).

Суд також вважає необхідним зазначити, що у рішенні «Менцен проти Латвії» (заява № 71074/01) Європейський суд з прав людини зазначив: «… що свобода використання мови як така не є однією з прав і свобод, які регулюються Конвенцією. Загальновизнаним є те, що не існує жорсткої лінії розмежування мовної політики від сфери, охопленої Конвенцією, а захід, вжитий в рамках такої політики, може стосуватися одного або декількох положень Конвенції. Разом з тим, фактом залишається те, що, за винятком конкретних прав, передбачених ст. 5 § 2 та 6 § 3 (a), (e), Конвенція сама по собі не гарантує права на використання певної мови при комунікації з органами державної влади або право отримувати інформацію вільно обраною мовою. Отже, за умови поваги до прав, захищених Конвенцією, кожна Висока Договірна Сторона має право регулювати та встановлювати зобов`язання щодо використання своєї офіційної мови або мов у документах, що посвідчують особу та інших офіційних документах.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача на необхідності складення документів під час звернення до суду державною мовою.

У випадку, коли документ складений іноземною мовою, до суду подається переклад документа на державну мову України.

Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 року з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, ст. 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу здійснюється нотаріально, у порядку, передбаченому ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Великою Палатою Верховного Суду теж неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою, зокрема у справі № 9901/12/20, провадження № 11-56заі20, справі № 826/7329/17 (9901/346/20), провадження № 11-28заі21.

Разом з тим, суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними у судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.

Суд установив, що позивач надав до суду копії документів, які викладені іноземною мовою без перекладу на українську мову, а саме: Commercial Invoice (PI No: PI242125#, Contract No: PF260B, Date: 22.ноя.24, Total Amount: $21 628,09), Packing List (PI No: PI242125#, Contract No: PF106, Date: 22.ноя.24, Total G.W.: 12889,15 KGS, CBM: 68), Bill of Lading (B/L No: SZBS24110043A, Date: 2024/11/30, Vessel: MANCHESTER MAERSK/448W), CMR (Date: 27.01.2025, Truck/Trailer: AC 2624HO / AC0753XG, Carrier: PRIVATE ENTERPRISE "OLIVIA TRANS", Code: 44767973).

Окремо суд вважає необхідним наголосити, що не аналізує долучені до позовної заяви додатки та не надає їм оцінку, проте перевіряє такі на відповідність дотримання вимог чинного законодавства, так з матеріалів справи вбачається, що заява складена українською мовою, водночас додатки (письмові докази), які за формою є документами правового характеру та засвідчують обставини виникнення правовідносин, складені іноземною мовою та подані без перекладу на українську мову.

Враховуючи викладене, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються і вимоги, беручи до уваги положення ч. 1 ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд зазначає, що докази надані до позову повинні бути подані державною мовою.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Судом враховано вимоги ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунуті в п`ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:

- належним чином засвідчені додатки до позову перекладені українською мовою.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.

За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ухвалив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖІ ТІ (адреса 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 9, оф. 125 ЄДРПОУ 42843224) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса 03124, місто Київ, бульвар. Гавела Вацлава, будинок, 8-А ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасувати рішення залишити без руху.

Позивачу надається п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті 240 з урахуванням частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Вісьтак М.Я.