Ухвала суду № 140427361, 08.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

08 жовтня 2026 рокуСправа № 280/9820/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль) у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової соціальної відпустки, передбаченою статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України, у період роботи з 2017 по 2025 рр.;

зобов`язати Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної додаткової соціальної відпустки, передбаченою статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України, у період роботи з 2017 по 2025 рр.

Ухвалою суду від 21.09.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем 09.02.2026 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтовуючи тим, що як вбачається з матеріалів позову та наказів по Управлінню: - Наказом № 120-к від 29.09.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади головного державного інспектора за взаємною домовленістю сторін. Проведено повний розрахунок, вимог та зауважень щодо перерахунку та виплат не надходило. З позовом про компенсацію за період 20172022 рр. Позивач звернувся лише 15.09.2026 року тобто з пропуском строку у понад 3 роки. - Наказом № 61-к від 21.05.2024 року Позивача знову було звільнено з посади головного державного інспектора у зв`язку зі скороченням штату. Розрахунок проведено в день звільнення. Позов подано 15.09.2026 року з пропуском строку у понад 2 роки. - Наказом № 66-к від 24.06.2025 року Позивача знову було звільнено з посади старшого інспектора відділу бухгалтерського обліку, звітності та матеріально-технічного забезпечення за власним бажанням. Повний розрахунок проведено в день звільнення. Позов подано 15.09.2026 року з пропуском строку у понад 1 рік. Позивач був обізнаний про суми, які він фактично отримав на банківську картку в дні своїх звільнень у 2022 , 2024 та 2025 роках, про що свідчить видані довідки про остаточний розрахунок та особистий підпис у наказах про звільнення, а також мав при собі трудову книжку. Жодних об`єктивних, непереборних та поважних причин, які б перешкоджали йому звернутися до суду у 2022 , 2024 чи 2025 роках, Позивач у своїй заяві не зазначив. Факт подачі ним письмових заяв про перерахування та виплату компенсації за невикористані дні соціальної відпустки лише 16.07.2026 та повторно 20.08.2026 року та отримання відповіді від 03.08.2026 року вих. №10-7-17/870-26 а також від 01.09.2026 року вих. №10-7-17/925-26 свідчить виключно про штучне створення умов для відновлення строків, що суперечить чинній практиці Верховного Суду. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежала виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики тощо. Не реалізація цього права зумовлена виключно пасивною поведінкою самого позивача. Позивач пропустив строки звернення до суду щодо оскарження розрахунку при звільненні у 2022, 2024 та 2025 роках без поважних причин. Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску строку звернення до суду буде встановлено після відкриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відповідач залишив поза увагою, що положення ст.233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025