Ухвала суду № 140427072, 08.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 жовтня 2026 року Справа №160/26297/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву представника Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відвід судді Ніколайчук С.В. у справі №160/26297/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ РТ" до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, треті особи: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Дніпровський електротранспорт Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Дніпровські активи Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

26.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СІЛЛ РТ до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, треті особи: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Дніпровський електротранспорт Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Дніпровські активи Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання продовжити строк дії погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності (зупиночних комплексів).

Ухвалою від 04 вересня 2026 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 160/26297/26 за правилами загального позовного провадження.

05.10.2026 року до суду через підсистему Електронний суд представник Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради подав до суду заяву про відвід головуючого судді Ніколайчук С.В., яка обґрунтована тим, що новою підставою для відводу є не незгода Департаменту з попередньою правовою позицією судді, а об`єктивно встановлена після вирішення попередньої заяви процесуальна обставина: суддя, якій передано для розгляду новий самостійний спір, вже до його розгляду по суті сформулювала конкретну правову оцінку одного з безпосередньо оскаржуваних у ньому адміністративних актів, причому суд апеляційної інстанції у справі № 160/24495/2 встановив, що така оцінка належить саме до предмета окремого нового позову, а не до механізму судового контролю за виконанням попереднього рішення.

Ухвалою суду від 06.10.2026 року визнано заяву представника Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відвід головуючого судді Ніколайчук С.В. у справі № 160/26297/26 - необґрунтованою. Передано заяву про відвід для вирішення по суті у порядку ч. 4 ст. 40 КАС України іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання про відвід судді Ніколайчук С.В.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2026 року заяву про відвід судді Ніколайчук С.В. передано до розгляду судді Тулянцевій І.В.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно частини 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви представника Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відвід судді Ніколайчук С.В. по справі №160/26297/26 у порядку письмового провадження без виклику сторін до судового засідання дотримуючи строки її розгляду впродовж двох робочих днів.

Розглянувши вищевказану заяву про відвід судді Ніколайчук С.В., дослідивши докази подані на її підтвердження, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно частин 1-3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Із системного аналізу підстав, які наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, такі обставини мають бути доведеними.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Між тим, подана представником Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради заява про відвід судді Ніколайчук С.В. у цій справі, фактично, містить лише незгоду із процесуальними рішеннями та діями судді та не містить обставин, які об`єктивно можуть вказувати на упередженість судді Ніколайчук С.В. при розгляді даної адміністративної справи та відповідних обґрунтованих доказів на підтвердження вказаного суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

Також слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 48 Закону України Про судоустрій і статус суддів, суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об`єднання зобов`язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.

Таким чином, викладені представником Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради у заяві про відвід судді Ніколайчук С.В. обставини, не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у його неупередженості, а доводи заявленого відводу не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки будь-які докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суду в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вищевказані заявником обставини та підстави для відводу судді Ніколайчук С.В. не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді при розгляді даної адміністративної справи №160/26297/26, виходячи з аналізу норм процесуального законодавства та наведених обставин, згідно статей 39-40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, наведені обґрунтування заяви про відвід судді Ніколайчук С.В. у справі №160/26297/26 не знайшли свого правого підтвердження, у зв`язку із чим заява, що розглядається, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відвід головуючого судді Ніколайчук С.В. у справі №160/26297/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ РТ" до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, треті особи: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Дніпровський електротранспорт Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Дніпровські активи Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Транспортна інфраструктура міста Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Адміністративну справу передати для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Тулянцева