Ухвала суду № 140427006, 08.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 жовтня 2026 рокуСправа №160/26070/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому позивач, з урахуванням уточнених вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Черкаській області № 047250010862 від 30.05.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 від 06.01.2026 у строки, встановлені законом;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу: період роботи на «Нікопольській нитковій фабриці» з 09.04.1984 по 30.11.1988 на підставі архівної довідки № 900 від 04.07.2018; період здійснення підприємницької діяльності (ФОП) з 04.04.1993 по 31.12.1998; періоди догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку. Частково з 01.12.1988 по 23.04.1989;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та здійснювати нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі її заяви № 2991, починаючи з 22.05.2025.

Ухвалою суду від 31.08.2026 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до статей 160, 161 КАС України, в якій уточнити зміст позовних вимог та привести їх у відповідність до обставин позову, та викласти позовні вимоги у відповідності одна одній та до обставин, що викладені в позовній заяві, а також визначитись з належним колом відповідачів за даною позовною заявою та у разі подання позову до кількох відповідачів, зазначити відомості щодо всіх відповідачів за позовом, викласти обставини позову та зміст позовних вимог щодо кожного з них, з урахуванням недоліків зазначених у цій ухвалі;

- документа про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.

05.10.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, разом з доданими до неї документами, зокрема, уточненою позовною заявою з вищеописаними в цій ухвалі вимогами, документом про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн та клопотанням про поновлення строку звернення до суду з позовом у цій справі.

Перевіривши матеріали уточненої позовної заяви разом з доданими до неї документами, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко викласти позовні вимоги, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Зміст позову це його частина, яка відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування, а також матеріально-правові вимоги позивача до відповідача щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Як вже наголошувалось в ухвалі суду від 31.08.2026 позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Суд зазначає, що у третьому пункті прохальної частини позовної заяви позивач просить зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до її страхового стажу певні періоди роботи. Разом з тим, у цих вимогах після абзацу, в якому позивач просить зарахувати «періоди догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку.» через крапку викладено ще один абзац, в якому вказано - «Частково з 01.12.1988 по 23.04.1989.».

За наведеного формулювання та викладення абзаців вказаного пункту позовних вимог не є зрозумілим, до якої частини виду зайнятості позивача, який вона просить зарахувати до її страхового стажу, відноситься вказаний абзац з формулюванням «Частково з 01.12.1988 по 23.04.1989.», чи то до усіх видів робіт, які вказані в цьому пункті, чи до періоду догляду за дітьми, чи ще до додаткового виду зайнятості позивача, який не конкретизований.

Вказані обставини позбавляють суд можливості визначити межі розгляду вимог за позовом та предмет доказування у справі.

Крім того відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3328,00 грн.

Відтак, враховуючи наведене, розмір судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру складає 1331,20 грн за кожну позовну вимогу немайнового характеру.

Судовий збір (сourt fees) - це обов`язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв`язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.

Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною першою статті 21 КАС України.

Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Водночас Верховний Суд у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 140/6803/22, серед іншого, вказав, що при визначенні необхідного до сплати розміру судового збору, значення мають насамперед правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб`єктів, до яких кожна із зазначених позовних вимог (у разі, якщо їх декілька) звернута.

Суд повторює, що при тлумаченні поняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.

Схожий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.09.2023 у справі № 758/5118/21.

Судом встановлено, що за уточненою позовною заявою позивачем збільшено кількість співвідповідачів у справі та додано третього співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, до якого звернуто відповідні вимоги.

За наведених обставин, враховуючи предмет та підстави позову, а також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів) за даним позовом, суд зазначає, що позивачем наразі за уточненою позовною заявою заявлено три самостійні позовні вимоги немайнового характеру.

Тобто, розмір судового збору за подання до суду позовної заяви із уточненими вимогами становить 3993,60 грн.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем наразі сплачено судовий збір у загальному розмірі 2662,40 грн.

Тобто, позивачем сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж встановлено законом.

Тож, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн та надати до суду відповідні докази.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом, суд зазначає, що питання щодо дотримання строку звернення до суду, буде вирішено після усунення позивачем вищезазначених недоліків позовної заяви при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Частиною другою статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частини третьої статті 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина шоста статті 121 КАС України).

На підставі вищевикладеного, враховуючи вжиті позивачем заходи для усунення недоліків позовної заяви та вищенаведені в цій ухвалі обставини, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять календарних днів з дня отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять календарних днів з дати отримання цієї ухвали.

Запропонувати позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до статей 160, 161 КАС України, в якій чітко та зрозуміло викласти третій пункт прохальної частини позовної заяви, з урахуванням недоліків, що вказані в цій ухвалі;

- документа про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн, сплаченого за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.М. Качанок