Ухвала суду № 140426940, 08.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 жовтня 2026 рокуСправа №160/18217/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

26.06.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного управління надання безоплатної правничої допомоги Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № В-БВПД/005/02.2.5.-03/2 від 13.11.2025 та зобов`язати Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої надати ОСОБА_1 РНКОПП НОМЕР_1 безоплатну вторинну правничу допомогу згідно Закону україни «Про безоплатну правничу допомогу» за заявою від від 11 квітня 2025 року про палання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 позовну заяву передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 справу передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

07.10.2026 справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду і протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2026 передана для розгляду судді Ремез К. І.

Відповідно до частини першої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Згідно з частиною другою цієї статті адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно з пунктом 5 частини 1 цієї статті суддя також з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив таке.

Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з абзацом першим частини 2 цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка оскаржує наказ від 13.11.2025 № В-БВПД/005/02.2.5-03/2 про відмову у наданні їй безоплатної вторинної правничої допомоги. На доданій до позову копії наказу є відмітка відповідача про засвідчення копії «Згідно з оригіналом» від 21.11.2025. Наказ містить роз`яснення про те, що його можна оскаржити до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Позовну заяву подано до суду 26.06.2026, тобто більш ніж через сім місяців після прийняття оскаржуваного наказу.

Дати отримання копії наказу позивачка у позовній заяві не зазначила, однак разом із позовом подала заяву про поновлення пропущеного з поважних причин строку, в якій просить поновити їй строк звернення до суду.

Як на причини пропуску строку позивачка посилається на те, що, не погодившись із наказом, вона звернулася до відповідача із заявою про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги у вигляді складення процесуальних документів для оскарження цього наказу в судовому порядку і наказом від 19.05.2026 № Н-БВПД/005/02.2.5-01/164 їй було призначено адвоката Куценка Валерія Анатолійовича, а також на те, що вона є юридично необізнаною особою. Крім того, позивачка посилається на висновки Верховного Суду щодо застосування строків звернення до суду у спорах у сфері соціального захисту.

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Верховний Суд, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19, неодноразово зазначав, що поважними є причини, які є реальними, об`єктивно непереборними і нездоланними на час перебігу строку звернення до суду. Оцінці підлягають тривалість пропущеного строку, те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку, а також поведінка особи протягом цього строку, дії, які вона вчиняла, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду (постанова Верховного Суду від 06.04.2026 у справі № 460/2933/24).

У тій самій постанові Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про неповажність причин пропуску строку звернення до суду, пов`язаних зі зверненням позивачки до центру з надання безоплатної правничої допомоги, призначенням і заміною адвоката. Суд зазначив, що строк, під час якого відбувається погодження та оформлення доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, не залежить від волі особи, однак за відсутності доказів вжиття заходів для подання позову після призначення адвоката до спливу строку звернення до суду наведені причини є неповажними.

Оцінюючи причини, наведені позивачкою, суд зазначає таке.

По-перше, позивачка не зазначила, коли вона отримала оскаржуваний наказ і коли звернулася до відповідача із заявою про надання безоплатної вторинної правничої допомоги для його оскарження, і не надала жодних доказів на підтвердження цих обставин. До позовної заяви не додано ні заяви про надання безоплатної вторинної правничої допомоги для оскарження наказу від 13.11.2025, ні наказу від 19.05.2026 № Н-БВПД/005/02.2.5-01/164 про призначення адвоката, ні доказів дати отримання оскаржуваного наказу. Отже, обставини, на які посилається позивачка, не підтверджені доказами, як того вимагає частина 6 статті 161 КАС України.

По-друге, позивачка не пояснила, що перешкоджало їй звернутися до суду після 19.05.2026, тобто в період до 26.06.2026, який становить більше п`яти тижнів. Позовну заяву і заяву про поновлення строку підписано самою позивачкою.

По-третє, юридична необізнаність позивачки не є обставиною, яка об`єктивно унеможливлювала своєчасне звернення до суду, тим більше що оскаржуваний наказ прямо роз`яснює право оскаржити його до суду.

По-четверте, висновки Верховного Суду, на які посилається позивачка, стосуються строків звернення до суду у спорах щодо пенсійних та інших соціальних виплат за минулий час. Предметом цього спору є наказ про відмову у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги, тож ці висновки сформовано у неподібних правовідносинах, а строк звернення до суду в цій справі визначається частиною 2 статті 122 КАС України.

За таких обставин наведені позивачкою підстави для поновлення строку звернення до суду суд визнає неповажними.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Для усунення цього недоліку позивачці необхідно зазначити дату, коли вона отримала копію наказу від 13.11.2025 № В-БВПД/005/02.2.5-03/2, і надати докази цього (поштовий конверт, повідомлення про вручення, відмітку про отримання тощо), а також навести причини пропуску строку з доказами їх поважності або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо позивачка і надалі посилається на звернення за безоплатною вторинною правничою допомогою, до заяви слід додати копію її заяви до відповідача про надання такої допомоги для оскарження наказу від 13.11.2025 з відміткою про дату подання та копію наказу від 19.05.2026 № Н-БВПД/005/02.2.5-01/164.

Щодо сплати судового збору.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.

За підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачкою заявлено вимоги немайнового характеру, пов`язані між собою як основна та похідна: вимога про зобов`язання відповідача надати безоплатну вторинну правничу допомогу за заявою від 11.04.2025 є способом відновлення права, порушення якого позивачка оскаржує вимогою про визнання протиправним та скасування наказу. Позовну заяву подано в паперовій формі. Отже, за подання позовної заяви належить сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн (3328,00 грн х 0,4).

Судовий збір позивачкою не сплачено. Разом із позовною заявою позивачка подала клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з незадовільним майновим станом, до якого додала відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 24.06.2026 № 0403-26-11153 за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву (пункт 1). Відповідно до частини другої цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Частиною третьою статті 8 Закону № 3674-VI визначено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», законодавець визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені у статті 5 Закону № 3674-VI, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18). Обов`язок довести обставини, на які особа посилається як на підставу для звільнення від сплати судового збору, покладається на цю особу, а такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Позивачка обґрунтовує клопотання незадовільним майновим станом, тобто посилається на умову, визначену пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI. Ця умова пов`язана з розміром річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, тобто за 2025 рік. Водночас надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків охоплюють лише листопад і грудень 2025 року (за листопад 2025 року нараховано соціальні виплати у сумі 3000,00 грн, за грудень 2025 року інформація про доходи відсутня) та січень - квітень 2026 року. Відомостей про доходи позивачки за січень - жовтень 2025 року суду не надано, тому встановити розмір її річного доходу за 2025 рік і співвіднести з ним розмір судового збору неможливо. Відомостей про наявність чи відсутність у позивачки нерухомого або рухомого майна також не надано.

Отже, наданих позивачкою документів недостатньо для встановлення її майнового стану, у зв`язку з чим клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Позивачка не позбавлена права повторно звернутися з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, додавши до нього відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованого доходу за 2025 рік (з січня по грудень), довідку органу Пенсійного фонду України про розмір пенсії та інших соціальних виплат, нарахованих їй за 2025 рік, а також відомості про наявність або відсутність у її власності нерухомого майна і транспортних засобів.

Крім того, у доданій до позову заяві позивачки від 17.10.2024 вона зазначала, що є особою з інвалідністю другої групи, а з листа Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 11.10.2024 № 4901/02-49/24-09.2/5 вбачається, що строк, на який позивачці було встановлено інвалідність, закінчився. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп. Згідно з абзацом третім статті 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності. Документа, який підтверджує наявність у позивачки інвалідності I або II групи станом на день звернення до суду, до позову не додано.

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ отримувача 37988155; рахунок UA368999980313141206084004632; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: судовий збір, ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

За таких обставин позовну заяву подано без додержання вимог частини 3 статті 161 КАС України та з пропуском строку звернення до суду, підстави для поновлення якого визнано неповажними, що відповідно до частини 1 статті 169 та частини 1 статті 123 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків.

Згідно із частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху.

Керуючись статтями 30, 121, 122, 123, 133, 160, 161, 169, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 4, 5, 8 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, наведені ОСОБА_1 у заяві про поновлення пропущеного з поважних причин строку.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачці десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням дати отримання копії наказу Південно-Східного управління надання безоплатної правничої допомоги Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 13.11.2025 № В-БВПД/005/02.2.5-03/2 та доказів цього, причин пропуску строку та доказів їх поважності або зазначення інших підстав для поновлення строку;

- документа про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн за реквізитами: отримувач ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: судовий збір, ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд; або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; або клопотання про звільнення від сплати судового збору (зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати) з доказами майнового стану, зазначеними в мотивувальній частині цієї ухвали.

Копію цієї ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивачку про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 169 та частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а в разі неподання заяви про поновлення строку звернення до суду або визнання вказаних у ній підстав неповажними суд повертає позовну заяву.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Ремез