Рішення № 140426852, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа № 160/13150/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТИСТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29 квітня 2026 року № 0233402409 про визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 180 471,76 грн (основне зобов`язання - 130 834,26 грн, штрафні санкції - 27 288,87 грн, пеня - 22 348,63 грн);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29 квітня 2026 року № 0233432409 про визначення грошового зобов`язання з військового збору у загальному розмірі 15 039,58 грн (основне зобов`язання - 10 902,86 грн, штрафні санкції - 2 274,32 грн, пеня - 1 862,40 грн);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29 квітня 2026 року № 0233472409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 647,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив про безпідставність висновків документальної перевірки щодо порушення ТОВ "Абсолютист" вимог податкового законодавства, на підставі яких сформовані спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вказав, що ФОП ОСОБА_1 протягом перевіреного періоду перебувала на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Луганській області, яке у зв`язку з тимчасовою окупацією здійснило релокацію та фактично провадить свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на підконтрольній Україні території. Сплата ФОП єдиного податку та ЄСВ здійснювалась через відділення банків м. Дніпро (АКБ «КОНКОРД», ПАТ «БАНК ВОСТОК») на рахунки релокованого до Києва ГУ ДПС у Луганській області. Сам факт того, що контролюючий орган, якому ФОП сплачувала податки та на обліку якого вона перебувала, функціонує на підконтрольній Україні території, прямо свідчить про внутрішню суперечність позиції відповідача: облік ФОП у ГУ ДПС у Луганській області не може автоматично свідчити про її перебування на ТОТ, оскільки сама податкова інспекція, що веде такий облік, перебуває не на ТОТ.

Наголошував про не вірне застосування контролюючим органом норм підпункту 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.05.2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовну провадження, вирішив розглядати справу без повідомлення учасників справи, встановив сторонам у справі строки для подання заяв по суті справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень, з огляду на те, що у перевіряємому періоді фізична особа підприємець ОСОБА_1 перебувала на обліку ГУ ДПС у Луганській області, та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, у відповідності до підпункту 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, позивач зобов`язаний був при виплаті доходу ФОП ОСОБА_1 за ознакою « 157» - «дохід, виплачений самозайнятій особі» утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що відзив відповідача не містить жодних спростувань правової позиції позивача. Зазначив, що наданими до позовної заяви доказами підтверджується факт фактичного проживання ФОП ОСОБА_1 та ведення нею підприємницької діяльності, на підконтрольній Україні території, починаючи з 2009 року. Зазначає, що під час господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 керувався положеннями пп. 177.8 ст. 177 ПКУ.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зазначив про обов`язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну облікових даних. Також вказав, що у договорах, укладених з позивачем ФОП ОСОБА_1 вказувала свою адресу виконавця: АДРЕСА_2 .

Відповідач також зазначив, що дата державної реєстрації ФОП ОСОБА_1 , яка за твердженням позивача виїхала з Луганської області у вересні 2009 року, - 13.08.2013 року, за адресою: АДРЕСА_2 ., а зміна місцезнаходження (місця проживання), що пов`язана зі зміною адміністративного району фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 проведена лише 15.12.2025 року, про що внесений запис 16.12.2025 року до ІКС «Податковий блок». Тому, вважає, що позивач повинен був керуватись нормами п.п. 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.06.2026 відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі №160/13150/26.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ТОВ "Абсолютист" (ідентифікаційний код 33019249) зареєстроване як юридична особа 08.06.2004, основними видами економічної діяльності є: 58.21 Видання комп`ютерних ігор Додаткові: 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації 62.02 Консультування з питань інформатизації 62.01 Комп`ютерне програмування 58.29 Видання іншого програмного забезпечення.

На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.03.2026 № 1394- п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АБСОЛЮТИСТ» та направлення на проведення перевірки від 16.03.2026 № 2121, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АБСОЛЮТИСТ» (код ЄДРПОУ 33019249) з питань здійснення контролю за повнотою нарахування та сплатою податку на доходи фізичних осіб, військового збору під час взаємовідносин з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період діяльності з 01.12.2021 по 30.06.2024.

За результатами перевірки складено Акт від 27.03.2026 № 1124/04-36-24- 09/33019249 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АБСОЛЮТИСТ» (код ЄДРПОУ 33019249)» (далі - Акт перевірки).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що у періоді який перевірявся до відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам за формою № 4ДФ, №1ДФ поданих до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ДНІПРОВСЬКА ДПІ внесено суму виплаченого доходу фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (ознака доходу 157) в загальному розмірі 726857,00 грн., податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не нараховувався та не перераховувався.

Протягом 2021 - 2024 років позивач укладав договори з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на розробку бібліотеки графіки та програмної реалізації функцій до програмних продуктів, а саме:

від 04.01.2021 № 9514€/2021, вартість робіт по цьому договору складає 224967,00 грн. без ПДВ;

від 04.01.2022 № 9214€/2022, вартість робіт по цьому договору складає 257900,00 грн. без ПДВ;

від 04.01.2023 № 9220€/2023, вартість робіт по цьому договору складає 291080,00 грн. без ПДВ;

від 03.01.2024 № 9220€/2024, вартість робіт по цьому договору складає 325684,00 грн. без ПДВ.

В період з грудня 2021 по червень 2024 року ТОВ «АБСОЛЮТИСТ» перерахувало фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 726857,00 грн. без ПДВ, що підтверджується наданими в ході перевірки платіжними документами.

Згідно висновків акту перевірки, контролюючим органом встановлені порушення:

пп.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України в частині неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу від 03.04.2025 № 30737/6/04-36-24-10-14, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПК України;

пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16, п.57.1. ст. 57, п. 167.1. ст. 167, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп. «а» пункту 176.2 статті 176, пп.38.9 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до не нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 130834,26 грн.;

пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп.1.4, 1.6 п. 16, пп.38.9 п.38 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до несплати грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 10902,86 грн.

Як зазначив контролюючий орган у акті перевірки, позивачем не виконано приписи п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України під час здійснення оподаткування господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 .

Позивач скористався правом на подання заперечень на акт, однак, комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення позивача залишені без задоволення.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0233402409 з ПДФО (форма «Д», Додаток 22) - про визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 180 471,76 грн (з яких: основне зобов`язання - 130 834,26 грн; штрафні санкції - 27 288,87 грн; пеня - 22 348,63 грн);

№ 0233432409 з ВЗ (форма «Д», Додаток 22) - про визначення грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 15 039,58 грн (з яких: основне зобов`язання - 10 902,86 грн; штрафні санкції - 2 274,32 грн; пеня - 1 862,40 грн);

№ 0233472409 з адміністративних штрафів (форма «ПС», Додаток 20) - про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 647,00 грн за порушення вимог пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Не погоджуючись із цими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно по пункту 23.1 статті 23 ПК України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.

Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 54.2 статті 54 ПК України визначено, що грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є:

162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

162.1.1-1. фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов`язання;

162.1.2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

162.1.3. податковий агент.

Стаття 163. Об`єкт оподаткування

Об`єктом оподаткування резидента згідно пункту 163.1 статті 163 ПК України є:

163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що відповідно до положень підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 168.2.2 пункту 168.2 статті 168 ПК України встановлено, що особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, - у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб - підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, - у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця.

Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 177.8 статті 177 ПК України передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

При цьому, за приписами Податкового кодексу України фізична особа-підприємець є самостійним платником податку, який зобов`язаний самостійно нараховувати та сплачувати податки.

Відповідно до норм пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об`єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов`язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 та підпункту 2 пункту 297.1 статті 297 цього Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця та/або доходу фізичної особи - підприємця платника єдиного податку.

З наведеної норми вбачається, що законодавець визначив спеціальну умову для її застосування - місцезнаходження або місце проживання фізичної особи - підприємця (незалежно від системи оподаткування) є тимчасово окупована територія.

Під час перевірки, контролюючим органом згідно ідентифікаційних даних ІКС «Податковий блок» та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено, що місцезнаходженням та податковою адресою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є тимчасово окуповані з 07 квітня 2014 року території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей (місто Луганськ, Луганський район) - АДРЕСА_3 .

Контролюючий орган також послався на те, що адресою виконавця у договорах, укладених з ТОВ «Абсолютист», ФОП ОСОБА_1 вказано - АДРЕСА_2 .

На підставі наведеної інформації контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.п. пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Згідно з п.63.5 статті 63 ПК України, всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 65.1 статті 65 ПК України, взяття на облік фізичних осіб - підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

За приписами пункту 65.2 - 65.3 статті 65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Згідно з пунктом 65.4 статті 65 ПК України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі: наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством (пп. 65.4.1); коли документи подані за неналежним місцем обліку (пп. 65.4.2); коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними (пп. 65.4.3); коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа (пп. 65.4.4); неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності (пп. 65.4.5).

Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.

Згідно з пункту 65.5 статті 65 ПК України, взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Дані про взяття на облік фізичної особи - підприємця передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Внесення змін до облікових даних платників податків, крім фізичних осіб, які не зареєстровані підприємцями та не провадять незалежну професійну діяльність визначений ст. 66 Кодексу.

Так, за положенням п. 66.2-66.5 ст. 66 Кодексу, внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Під час перевірки контролюючим органом також встановлено, що ФОП ОСОБА_1 змінила податкову адресу 15.12.2025 з: АДРЕСА_3 на: АДРЕСА_4 та стала на податковий облік у ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

За частиною 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу підприємця, зокрема: 5) місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем).

Згідно з частиною 2 ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

При цьому визначення терміну «місце проживання» Податковий кодекс України не містить.

Відповідно, з урахуванням положень пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України для визначення змісту такого терміну застосовується положення Цивільного кодексу України.

За змістом частин першої, другої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Фізична особа може мати кілька місць проживання (частина шоста статті 29 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, під місцем проживання розуміється конкретний об`єкт житлової нерухомості, в якому фізична особа проживає постійно або тимчасово.

Визначення податкової адреси фізичної особи, надане у пункті 45.1 статті 45 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

З урахуванням викладеного, місце проживання фізичної особи та податкова адреса платника податків не є тотожними термінами (поняттями). При цьому застосування законодавцем у підпункті 38.9. пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України терміну «місце проживання» зумовлює з`ясування його змісту у розумінні положень статті 29 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вимоги пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, які зобов`язують платника податків утримати податок на доходи у джерела виплати під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності, то в такого платника податків виникає обов`язок перед здійсненням такої виплати з`ясовувати наявність або відсутність відповідних обставин з якими пов`язаний такий обов`язок, зокрема щодо обставин в підтвердження або спростування місцезнаходження або місця проживання такої особи на тимчасово окупованій території.

Судом встановлено, що у період здійснення господарської діяльності з ТОВ «Абсолютист» місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 була адреса тимчасово окупованої території України з квітня 2014 року.

При цьому, згідно листа Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 23.03.2026 №36, ФОП ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу внутрішньо переміщеної особи, з підстав відсутності обставин, що спричинили внутрішнє переміщення.

Разом з тим, суд не вважає цей лист допустимим доказом на підтвердження обставин проживання ФОП ОСОБА_1 на підконтрольній території України у період здійснення господарської діяльності з ТОВ «Абсолютист». По-перше, ФОП ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення з відповідною заявою вже після закінчення перевірки, по-друге, як зазначено в листі 23.03.2026, саме з її слів, вона проживає у м. Дніпро з 2009 року. По-третє, частиною 2 ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», встановлено обов`язок суб`єктів господарювання які провадять діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, змінити податкову адресу на іншу територію України. В іншому випадку такі договори є нікчемними. Тож, ФОП ОСОБА_1 під час виконання договорів, укладених з ТОВ «Абсолютист» не дотримано обов`язку, передбаченого наведеною нормою Закону.

В свою чергу, ТОВ «Абсолютист» при виконанні норм та правил Податкового кодексу України повинен проявити належну обачність при виборі контрагента та з`ясувати наявність або відсутність відповідних обставин, з якими пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України пов`язує його виконання.

Також суд вважає, що надані до матеріалів позову платіжні квитанції про сплату ФОП ОСОБА_1 єдиного податку до бюджету України, не є належним доказом зареєстрованого місця проживання ФОП ОСОБА_1 на території підконтрольній Україні, а лише свідчать про сплату податків та зборів через банківські установи. При цьому, сплата єдиного податку до бюджету України та відкриті на ім`я ФОП ОСОБА_1 рахунки в банках України, не нівелює обов`язок останньої щодо зміни місцезнаходження в разі проведення господарської діяльності на території України.

Так само суд не приймає в якості доказів місцезнаходження ФОП ОСОБА_2 на території підконтрольній Україні, договір безоплатного користування нерухомим майном від 30.04.2021, згідно якого ФОП ОСОБА_1 на безоплатній основі користується житловим приміщенням у м. Дніпро. Такий договір свідчить про користування нерухомим майном фізичною особою ОСОБА_1 у м. Дніпро, тоді як Закон вимагає змінити податкову адресу на іншу територію України тих суб`єктів господарювання, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія. Тобто, фактично йдеться про зміну місцезнаходження ФОП, у встановленому законом порядку.

До того ж, суд наголошує, що до перевірки, позивачем не надавалось ні платіжних квитанцій, згідно яких ФОП ОСОБА_1 сплачувала податки та збори до бюджету України, ні договору про безоплатне користування нерухомим майном.

Посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, які сформовані у справах № 160/23621/21 та № 420/2121/22, судом відхиляються, адже, вони не є застосовними при вирішенні даного спору, оскільки згідно встановлених судами обставин у справах №160/23621/21 та № 420/2121/22, контрагентом позивача була фізична особа підприємець, яка є внутрішньо переміщеною особою. Відповідно, Верховний Суд взяв даний факт до уваги та врахував положення частини першої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» при вирішенні спору.

Натомість у цій справі судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не є внутрішньо переміщеною особою, а єдиною відомою контролюючому органу адресою ФОП ОСОБА_1 у періоді, що охоплений перевіркою позивача, була адреса проживання, яка була і податковою адресою, - на непідконтрольній Україні території починаючи з 2014 року.

Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу щодо необхідності застосування норм пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, та з тим, що позивач виступає податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору та, відповідно, був зобов`язаний утримати податок на доходи та військовий збір за надані послуги фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про протиправність прийнятих за наслідками проведеної перевірки спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наведене вище, виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача, викладені у позовній заяві, є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 06.10.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна