Постанова № 140426500, 25.09.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

нп 3/490/1120/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

Справа № 490/2926/26

П О С Т А Н О В А

25.09.2026р. суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І. розглянув у відкритому судовому засіданні протокол щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про скоєння правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУАП

В С Т А Н О В И В:

На адресу Центрального районного суду м. Миколаєва надійшли матеріали адміністративного протоколу серії ЕПР1 №627280 від 29.03.2026р., складеного у відношенні ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно протоколу 29.03.2026р. близько 19:40 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21043», номерний знак НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві по вул. Веселинівській в районі буд. №51, маючи ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, блідність шкіри обличчя. В порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом медичному закладі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення електронного смс-повідомлення на його мобільний номер телефону згідно протоколу. Жодних заяв або клопотань від останнього на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали додані до протоколів, приходжу до наступних висновків.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм адміністративного законодавства відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) Європейський Суд зазначив, що у справах про адміністративні правопорушення суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Так, згідно протоколу дії ОСОБА_1 було кваліфіковано як порушення п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При складанні протоколу за ст. 130 КУпАП, у разі порушення водієм п. 2.5 ПДР, працівниками поліції мають бути надані доказі щодо: 1/ керування особою транспортним засобом та законності підстав зупинки транспортного засобу; 2/ наявності ознак сп`яніння; 3/ відмови від проходження огляду. Відсутність доказів щодо сукупності вказаних ознак, може слугувати підставою до закриття адміністративного провадження.

У якості доказів провини ОСОБА_1 до матеріалів справи окрім самого адміністративного протоколу додано оптичний диск з відеозаписом з натільної камери працівника поліції.

З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «ВАЗ 21043», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з виявленням порушення Правил дорожнього руху, а саме невикористання покажчика повороту під час виконання відповідного маневру.

Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими встановлено, що останній позбавлений права керування транспортними засобами. Після цього працівники поліції відійшли до службового автомобіля для оформлення адміністративних матеріалів за ст. 126 КУпАП та здійснили перевірку ОСОБА_1 за наявними інформаційними базами.

Після перевірки поліцейський повернувся до ОСОБА_1 та почав з`ясовувати, чи вживав він наркотичні або інші заборонені речовини. Надалі поліцейський запропонував ОСОБА_1 виконати певні дії, зокрема закрити та відкрити очі, після чого повідомив про наявність у нього ознак, які, на думку поліцейського, можуть свідчити про перебування у стані наркотичного сп`яніння. У подальшому поліцейський запропонував ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, зазначивши при цьому, що результати такого огляду можуть свідчити про вживання відповідних речовин протягом тривалого періоду.

При цьому із дослідженого судом відеозапису не встановлено наявності у ОСОБА_1 будь-яких зовнішніх ознак наркотичного сп?яніння, які відповідно до вимог законодавства можуть бути підставою для направлення особи на огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Таким чином, сама по собі наявність інформації про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не може бути підставою для висновку про перебування водія у стані сп?яніння або для направлення його на відповідний огляд.

Статтею 7 КУпАП передбачено те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За такого, суд приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 245, 251, 266, 280, 283-285 КУпАП -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя Дірко І.І.