Рішення № 140425020, 28.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/849/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: 1. Акціонерне товариство "Українська залізниця, м. Київ, 2. Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок", м. Київ,доТовариства з обмеженою відповідальністю "М`ЯСНА КОМПАНІЯ "НОВАФУД", м. Харківпростягнення 136130,15 грнза участю представників:

позивача Романенко О.М.,

1-ї третьої особи - не з`явився,

2-ї третьої особи - не з`явився,

відповідача - Кувакіна Н.В., Майдан О.А.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" про стягнення 136130,15 грн, з яких: заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1084УЗ від 21.03.2022 р. за період з березня 2022 року по квітень 2022 року у сумі 127 039,03 грн, нарахування 3% річних за період з 27.03.2025 року по 31.01.2026 року у сумі 3 247,32 грн, інфляційні втрати за період з травня 2025 року по січень 2026 року у сумі 5 843,80 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №1084УЗ від 21.03.2022 в частині здійснення сплати вартості спожитої електричної енергії за період з березня 2022 року по квітень 2022 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 для розгляду справи № 922/849/26 визначено суддю Сальнікову Г.І.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

18.03.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №6563) із доданими документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Українська залізниця. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок".

07.04.2026 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Приватним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Барвінок" подано до суду письмові пояснення щодо позову (вх. № 8221), в яких зазначено, що 14 січня 2019 року між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВАКОРМ» (ідентифікаційний код 40557266) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705340. Дія Договору припинена 21.03.2022 року, постачання електричної енергії тривало до 20.03.2022 включно. Листом №351 від 17.03.2022 року ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК», повідомило ОСР АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» про припинення постачання електричної енергії, зокрема споживачу ТОВ «НОВАКОРМ» з 21.03.2022. Наказом Міністерства енергетики України від 04.03.2022 № 104 «Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства енергетики № 125 від 17.03.2022) визначено, що тимчасово на період дії воєнного стану в Україні та впродовж 30 днів після завершення воєнного стану споживачі електричної енергії, які станом на 01 березня 2022 року не перебували на постачанні постачальником "останньої надії" та яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, переводяться на постачання до електропостачальника, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг (пункт 1); електропостачальнику, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг здійснювати постачання електричної енергії такому споживачу з дня наступного за днем припинення постачання попереднім постачальником (пункт 2); переведення споживача на постачальника універсальних послуг здійснює оператор системи розподілу шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії (пункт 4); постачання електричної енергії зазначеним у пункті 1 цього наказу споживачам (незалежно від величини договірної потужності їх електроустановок) здійснюється електропостачальником, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг, за ціною, встановленою на рівні ціни універсальної послуги для малих непобутових споживачів (пункт 5); на споживачів електричної енергії, які станом на 01 березня 2022 року перебували на постачанні постачальником "останньої надії", норми цього наказу не поширюються. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу на весь період дії воєнного стану та впродовж 30 днів після його припинення (пункт 6). На території Харківської області постачальником універсальних послуг є ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ». У провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/10268/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект», Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденерготрейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс», Приватного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Барвінок» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2023 року у справі № 910/10268/23 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/10268/23 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції від 29.11.2023 у справі 910/10268/23 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 06.03.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/10268/23 залишено без змін. З огляду на зазначене вище, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» з 21.03.2022 є постачальником електричної енергії для споживача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВАКОРМ».

07.04.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 8320), в якій останній зазначає, що здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії та передача її лініями електропередачі на окуповану територію заборонено статтею 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тому постачання позивачем електроенергії на окуповану територію є підставою для відмови у позовних вимогах. Позов ПрАТ «Харківенергозбут» стосується стягнення грошових коштів, які виникли, на думку відповідача, в результаті здійснення позивачем перерахунку невідомо чого, на підставі невідомих «даних». Висунуті вимоги не враховують того, що послуги за постачання електроенергії у березні 2022 року були сплачені відповідачем у лютому 2022 року, а у квітні 2022 року позивач електроенергію не постачав про що вказано у постанові Верховного Суду від 06 березня 2025 року у справі № 910/10268/23. Позивачем не доведено обставин, які б підтверджували надання відповідачу послуг у березні 2022 року та виникнення у ТОВ «Новакорм» обов`язку з їх оплати. Та не доведено факту існування заборгованості за поставлену електроенергію як і факту надання послуг перерахунок яких було здійснено, а обґрунтування позовних вимог суперечить встановленим у справі № 910/10268/23. Відтак просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Харківенергозбут» про стягнення грошових коштів у розмірі 136 130,15 гривень у повному обсязі.

13.04.2026 позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі № 922/849/26 (вх. № 8768), в якому останній просить суд справу № 922/849/26 за позовом ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ до ТОВ НОВАКОРМ, треті особи АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ та ПрАТ ЕК БАРВІНОК, розглянути за правилами загального позовного провадження та призначити дату підготовчого судового засідання.

13.04.2026 позивачем подано до суду заяву про продовження процесуального строку у справі № 922/849/26 (вх. № 8774), в якій просить суд продовжити позивачу процесуальні строки для підготовки до надання відповіді на відзив відповідача на позовну заяву на 15 днів.

15.04.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив (вх. № 9100), в якій останній зазначає, що Листом №351 від 17.03.2022 року (копію додано до позовної заяви) ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ БАРВІНОК (далі за текстом ПрАТ ЕК БАРВІНОК, третя сторона, попередній постачальник), повідомило ОСР АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ про припинення постачання електричної енергії, зокрема споживачу ТОВ НОВАКОРМ з 21.03.2022 року з проханням перевести зазначеного споживача на постачальника універсальної послуги ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ. Оператор системи розподілу АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, в особі філії Енергозбут надав ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, як постачальнику універсальних послуг, повідомлення оператора системи розподілу від 31.03.2022 року за вих. №ЕЕЦ-17/1121 про споживачів, в т.ч. з 21.03.2022 року ТОВ НОВАКОРМ (ЕІС-код 62Z9051774702881, ЕІС-код 62Z9069663840636, ЕІС-код 62Z7561688385152), постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником універсальних послуг, яким відповідно до п. 1, 2 Наказу №104 повідомив про підтвердження та продовження можливості діючого постачальника електричної енергії універсальних послуг ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" по споживачам, згідно наданого переліку. Таким чином, на підставі Наказу №104 оператором системи розподілу АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, на якого цим наказом покладено обов`язки переведення споживачів, які станом на 01 березня 2022 року не перебували на постачанні постачальником "останньої надії" та яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, було переведено Відповідача до постачальника універсальних послуг ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, було виконано вимоги Наказу №104 шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії. Спір між постачальником ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ та ОСР АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ з приводу переведення Відповідача на постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги - ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, з урахуванням зазначених обставин, вирішенно рішенням Господарського суду м.Києва від 29.11.2023 року у справі №922/10268/23, постановою Північного апеляційного господасрького суду від 01.10.2024 року у справі №922/10268/23 та постановою Верховного Суду від 06.03.2025 року у справі №922/10268/23, які на разі Відповідачем не оскаржено. Як і не оскаржено Відповідачем дії третьої сторони щодо переведення Відповідача на постачання електрочнної енергії постачальником універсальної послуги ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ. Вважає, що станом на час спірного періоду (березень-квітень 2022 року) рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо визнання окремих територій у зв`язку із повномасштабним військовим вторгненням Російської Федерації 24.02.2022 на територію України тимчасово окупованими не приймались. В той же час, для застосування положень ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24.02.2022, необхідне окреме рішення Кабінету Міністрів України. Розрахунки за спожиту Відповідачем електроенергію проведені на підставі інформації про обсяги розподіленої Відповідачу електричної енергії, яка отримана від ОСР АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ та відображена у рахунках за спожиту електричну енергію та актах-приймання передачі електричної енергії, що містяться у матеріалах справи. Спірні питання щодо величини обсягу електричної енергії мають вирішуватися Споживачем безпосередньо з ОСР АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», у силу його повноважень та договірних відносин з останнім, який в свою чергу (обсяг електричної енергії) має бути доведений Позивачу у встановленому порядку, з урахуванням обміну інформацією через Датахаб. Таким чином, ПрАТ «Харківенергозбут» отримує від ОСР АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ дані щодо величини обсягу розподіленої електричної енергії конкретному споживачу, та на підставі цих даних визначає ціну спожитої електричної енергії.

21.04.2026 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 9601), в яких зазначає, що позивачем ніяк не пояснено відсутність обрання ТОВ «Новакорм» конкретної комерційної пропозиції; позивач свідомо ігнорує факт того, що ТОВ «Новакорм» не обирала комерційну пропозицію на підставі якої вираховується вартість наданих послуг, що в свою чергу свідчить про неузгодженість ціни Договору № 1084УЗ. Так само позивач не надає будь-яких пояснень з приводу листа ПрАТ «Харківенергозбут» від 26 травня 2022 року № 01-01-ВС/1054, в якому зазначено, що між ТОВ «Новакорм» та ПрАТ «Харківенергозбут» не укладено договір на постачання електричної енергії. Позивач не надав роз`яснень щодо висновків ТОВ «Новакорм» відповідно до яких, ПрАТ «Харківенергозбут» не могло дізнатися про зупинення постачання відповідачу електричної енергії раніше 31 березня 2022 року, адже саме 31 березня 2022 року оператор системи розподілу повідомив позивача про припинення постачання ПрАТ «ЕК «Барвінок». Твердження позивача, відповідно до якого відсутність окремого рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо визнання позбавляє відповідача права посилатися на положення статті 13-1 Закону № 1207-VII суперечить висновку Об`єднаної палата Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 жовтня 2025 року у справі № 908/1162/23 та висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07 березня 2024 року у справі № 910/9680/23 . Отже, позивачем не спростовано висновку, відповідно до якого, постачання електроенергії на об`єкт споживання ТОВ «Новакорм» у березні квітні 2022 року є протиправним. позиція позивача, що викладена у відповіді на відзив, не враховує відомостей зазначених у відзиві ТОВ «Новакорм». Позивач стверджує, що повідомлення про припинення постачання електричної енергії було направлено не оператору системи розподілу електроенергії, як того вимагають положення Наказу № 148, а на адресу ПрАТ «Харківенергозбут», а також, що воно було здійснено у травні 2022 року. Натомість, відповідно тексту відзиву, ТОВ «Новакорм» направило на адреси Виробничого відділення «Харківське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» АТ «Укрзалізниця» та ПрАТ «ЕК «Барвінок» повідомлення від №1003 яким просило призупинити постачання електричної енергії». Таким чином, вимоги Наказу № 148 щодо припинення постачання електричної енергії на об`єкт електроспоживання відповідача були виконані. Відповідно до рахунків виставлених позивачем вартість послуг з постачання електричної енергії у березні 2022 року склала 42 198,93 гривень, при цьому ні з рахунку, ні з реєстру споживачів, ні з будь-якого іншого документу наданого позивачем неможливо встановити за яку конкретну кількість днів у березні 2022 року спожито зазначені обсяги електричної енергії.

24.04.2026 позивачем подано до суду клопотання про повернення до підготовчого провадження та долучення доказів до справи (вх. № 9958).

Розпорядженням керівника апарату суду № 234/2026 від 19.06.2026 було призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сальнікової Г.І., що вже триває 30 і більше календарних днів поспіль.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 для розгляду справи № 922/849/26 визначено суддю Буракову А.М.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 постановлено прийняти справу № 922/849/26 до провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2026 постановлено справу № 922/849/26 розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; підготовче засідання призначено на "30" липня 2026 р. об 11:45.

24.07.2026 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Приватним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Барвінок" подано до суду заяву про розгляд справи без участі (вх. № 18143), в якій просить суд розглянути справу 922/849/26 без участі представника третьої особи ПАТ ЕК "БАРВІНОК за наявними в матеріалах справи документами.

У підготовчому засіданні 30.07.2026 судом було прийнято до розгляду заяви по суті справи та долучено до матеріалів справи, та постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 31 серпня 2026 року об 11:15.

20.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Кувакіної Н.В. надійшла заява щодо актуалізації відомостей відповідача (вх. №20518), в якій остання повідомляє суд про те, що 01.08.2026 було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, у тому числі щодо зміни найменування юридичної особи. У зв`язку з цим найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАКОРМ» змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «М`ЯСНА КОМПАНІЯ «НОВАФУД». Відтак, просить суд взяти до відома зміну найменування відповідача та враховувати зазначені зміни під час розгляду судової справи № 922/849/26.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2026 постановлено заяву представника відповідача щодо актуалізації відомостей відповідача (вх. №20518 від 20.08.2026) задовольнити; змінити найменування відповідача у справі № 922/849/26 з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАКОРМ» на Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ЯСНА КОМПАНІЯ "НОВАФУД".

У судовому засіданні 31.08.2026 судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу засідання про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 28 вересня 2026 року об 11:15.

В призначеному судовому засіданні 28.09.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти задоволенні позовних вимог.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача правом на участь своїх представників у судовому засіданні не скористались. Про місце, дату та час судового засідання повідомлені судом належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (ухвали суду) до електронного кабінету в матеріалах справи.

Після судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що рішення буде проголошено в цьому судовому засіданні. Після перерви суд проголосив скорочене судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У зв`язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області відповідно до положень абз. 4 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Таким чином, правонаступником в частині прав та обов`язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019 залишилися Оператори системи розподілу електричної енергії, зокрема АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (далі за текстом АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, третя особа, оператор системи розподілу (ОСР)), яке з 01.01.2019 року продовжило виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області отримавши згідно постанови НКРЕКП від 08.11.2018 року №1395 ліцензію на право з 01.01.2019 року провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії з одночасним анулюванням ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами) та ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Отже, до 01.01.2019 функцію з розподілу електричної енергії та функцію постачання електричної енергії щодо Відповідача здійснювало АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ.

ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.

Станом на початок лютого 2022 року, одним із видів економічної діяльності ТОВ «Новакорм» було виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах. Здійснювати такий вид діяльності дозволяв орендований у ТОВ «Новаагро Україна» (ідентифікаційний код: 34631027) за договором оренди № 0112 від 27 листопада 2020 року комплекс Комбікормового заводу, що знаходився за адресою Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське (селище Пролісне), вулиця Польова, будинок №1.

Відповідно до заяви-приєднання до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 13 серпня 2020 року № ЕЕЦ 200106055443189 (далі Договір про розподіл), який було укладено між ТОВ «Новакорм» (Споживач за Договором про розподіл) та АТ «Укрзалізниця» (Оператор системи розподілу за Договором про розподіл) за умовами якого Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт споживача Комплекс будівель та споруд комбікормового заводу, за адресою Харківська область, Чугуївський район, смт Чкаловське, вулиця Польова, будинок №1, ЕІС-коди точок підключення: 62Z9051774702881; 62Z9069663840636; 62Z7566888385152.

Отже, 14 січня 2019 року між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «БАРВІНОК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВАКОРМ» (ідентифікаційний код 40557266) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705340.

В свою чергу, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі указів Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», Міністерством Енергетики України було видано наказ № 104 від 04.03.2022 року Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії (далі за текстом Наказ 104). Відповідно до якого: «…тимчасово на період дії воєнного стану в Україні та впродовж 30 днів після завершення воєнного стану споживачі електричної енергії, які станом на 01 березня 2022 року не перебували на постачанні постачальником «останньої надії» та яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, переводяться на постачання до електропостачальника, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг.

Електропостачальнику, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг здійснювати постачання електричної енергії такому споживачу з дня наступного за днем припинення постачання попереднім постачальником.

У межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг.

Переведення споживача на постачальника універсальних послуг здійснює оператор системи розподілу шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії.

Постачання електричної енергії зазначеним у пункті 1 цього наказу споживачам (незалежно від величини договірної потужності їх електроустановок) здійснюється електропостачальником, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг, за ціною, встановленою на рівні ціни універсальної послуги для малих непобутових споживачів.

Наказ 104 було доведено на виконання суб`єктам господарювання, зокрема операторам системи розподілу, на яких цим Наказом покладено обов`язки переведення споживачів, які станом на 01 березня 2022 року не перебували на постачанні постачальником «останньої надії» та яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником на постачальника універсальних послуг, шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії.

На території Харківської області постачальником універсальних послуг є ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ».

Водночас, постачання електричної енергії, на об`єкт споживання з ЕІС-кодами точок підключення: 62Z9051774702881; 62Z9069663840636; 62Z7566888385152, що зазначені у позовній заяві як точки за якими було поставлено електричну енергію у березні-квітні 2022 року, у строк з 13 серпня 2020 року по 21 березня 2022 року здійснювало ПрАТ «ЕК «Барвінок».

24 лютого 2022 року збройні формування російської федерації перетнули кордон України і почали ведення активних бойових дій.

В результаті вторгнення ворожих військ на територію смт Чкаловське (теперішня назва - Пролісне), в якому знаходиться об`єкт електроживлення ТОВ «Новакорм» - Комбікормовий завод з 24 лютого 2022 року по 11 вересня 2022 року, було окуповано.

Вказане підтверджується переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.

Відповідач зазначає, що ТОВ «Новакорм» було позбавлене можливості використовувати об`єкт електропостачання - Комбікормовий завод, виробляти та поставляти продукцію відповідно до господарських договорів. Внаслідок бойових дій та постійних обстрілів Комбікормовий завод було істотно пошкоджено. Після звільнення території Чкаловської селищної територіальної громади, ТОВ «Новакорм» виявило, що обладнання, яке дозволяло виробляти комбікорми, а також, вироблена продукція знищені.

Розуміючи свою нездатність використовувати Комбікормовий завод, ТОВ «Новакорм» на початку березня 2022 року направило повідомлення на адресу енергопостачальників з проханням припинити постачання та розподіл електроенергії з метою уникнення необґрунтованих витрат за електроенергію.

Як було зазначено, станом на 01 березня 2022 року постачання електричної енергії на користь ТОВ «Новакорм» здійснювало ПрАТ «ЕК «Барвінок». Відповідно до умов пункту 7.2 Договору № 0705340, якщо за ініціативою Споживача необхідно припинити постачання електричної енергії на об`єкт Споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, Споживач має звернутися до оператора системи.

Тому, керуючись умовами Договору № 0705340, 01 березня 2022 року ТОВ «Новакорм» направило на адреси Виробничого відділення «Харківське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» АТ «Укрзалізниця» та ПрАТ «ЕК «Барвінок» повідомлення від №1003 яким просило призупинити постачання електричної енергії.

Як свідчать обставини справи, дія Договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705340 від 14 січня 2019 року припинена 21.03.2022 року, постачання електричної енергії тривало до 20.03.2022 включно.

Листом №351 від 17.03.2022 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ БАРВІНОК (далі за текстом ПрАТ ЕК БАРВІНОК, третя сторона, попередній постачальник), повідомило ОСР АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ про припинення постачання електричної енергії, зокрема споживачу ТОВ НОВАКОРМ з 21.03.2022 року з проханням перевести зазначеного споживача на постачальника універсальної послуги ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ.

Оператор системи розподілу АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, в особі філії Енергозбут надав ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, як постачальнику універсальних послуг, повідомлення оператора системи розподілу від 31.03.2022 року за вих. №ЕЕЦ-17/1121 (копію додано до позовної заяви) про споживачів, в т.ч. з 21.03.2022 року ТОВ НОВАКОРМ (ЕІС-код 62Z9051774702881, ЕІС-код 62Z9069663840636, ЕІС-код 62Z7561688385152), постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником універсальних послуг, яким відповідно до п. 1, 2 Наказу №104 повідомив про підтвердження та продовження можливості діючого постачальника електричної енергії універсальних послуг ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" по споживачам, згідно наданого переліку.

Таким чином, на підставі Наказу №104 оператором системи розподілу АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, на якого цим наказом покладено обов`язки переведення споживачів, які станом на 01 березня 2022 року не перебували на постачанні постачальником "останньої надії" та яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, було переведено відповідача до постачальника універсальних послуг ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, було виконано вимоги Наказу №104 шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії.

Наведені обставини встановлені рішенням Господарського суду м.Києва від 29.11.2023 року у справі №922/10268/23, постановою Північного апеляційного господасрького суду від 01.10.2024 року у справі №922/10268/23 та постановою Верховного Суду від 06.03.2025 року у справі №922/10268/23.

Зокрема згідно справи № 910/10268/23, у червні 2023 року ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ про: визнання неправомірними дії АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" щодо переведення на постачальника універсальних послуг ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" в т.ч. ТОВ "НОВАКОРМ" (код ЄДРПОУ 40557266, ЕІС-код62Z9051774702881, ЕІС-код 62Z9069663840636, ЕІС-код 62Z7561688385152) з 21.03.2022 та зобов`язання АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" скоригувати дані комерційного обліку та перезавантажити дані про обсяги спожитої електричної енергії на платформі "MarketManagement System" шляхом переведення обсягів спожитої електричної енергії по ТОВ "НОВАКОРМ" (код ЄДРПОУ 40557266, ЕІС-код 62Z 9051774702881, ЕІС-код 62Z9069663840636, ЕІС-код 62Z7561688385152) з 21.03.2022 по 31.04.2022 включно з електропостачальника ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (код ЄДРПОУ 42206328) на електропостачальника ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" (код ЄДРПОУ 33675278).

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, що має наслідком відмову у задоволенні позову.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/10268/23 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ до АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ 29.12.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/10268/23 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/10268/23 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.03.2025 касаційну скаргу ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/10268/23, залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/10268/23 залишено без змін.

З огляду на зазначене вище, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» з 21.03.2022 є постачальником електричної енергії для споживача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВАКОРМ».

Відповідач вказує, що про заміну постачальника електричної енергії ТОВ «Новакорм» довідалося лише в травні 2022 року, тому 20 травня 2022 року ТОВ «Новакорм» направило ПрАТ «Харківенергозбут» звернення з проханням припинити постачання електричної енергії на об`єкт ТОВ «Новакорм».

Вказане відповідає вимогам пункту 8.4 Договору № 1084УЗ, відповідно до якого, якщо за ініціативою Споживача (ТОВ «Новакорм») необхідно припинити постачання електричної енергії на об`єкт Споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення, тощо. Споживач має звернутися до оператора системи (АТ «Укрзалізниця»), якого ТОВ «Новакорм» інформувало ще в березні 2022 року, та поінформувати Постачальника (ПрАТ «Харківенергозбут»).

При цьому, зазначений лист було адресовано оператору системи АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО та постачальнику ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, у зв`язку з чим ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, прийнявши інформацію до відома, і було переадресовано на адресу визначеного відповідачем оператору системи - АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО. Як стверджує позивач, інших повідомлень від відповідача на адресу ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ не надходило.

Відповідно до вказаного листа, керуючись пунктом 8.3.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, ПрАТ «Харківенергозбут» повідомило, що направило лист ТОВ «Новакорм» від 20 травня 2022 року № 1601 стосовно призупинення постачання електричної енергії за належністю на адресу АТ «Харківобленерго».

Як свідчать обставини справи, оператором системи розподілу електричної енергії до об`єктів відповідача є АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, а тому по суті АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО не могло вчинити дії з припинення постачання електричної енергії відповідачу.

У відповідь на вказаний лист ПрАТ «Харківенергозбут» направило листа від 26 травня 2022 року № 01-01-ВС/1054, в якому зазначено, що між ТОВ «Новакорм» та ПрАТ «Харківенергозбут» не укладено договір на постачання електричної енергії.

24 березня 2025 року ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ звернулося до АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, в особі філії Енергозбут, листом за вих. № 01-15/1846 Щодо врегулювання розбіжностей за березень-квітень 2022 року, до якого було додані підписані у 2-х примірниках з боку ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ Реєстри споживачів Постачальника ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ та Акти прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень та квітень 2022 року, з проханням підписати зі свого боку та повернути на адресу Товариства.

Зазначені Реєстри споживачів Постачальника ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ та Акти прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень та квітень 2022 року, в свою чергу були зі сторони АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ (копії реєстрів та актів прийому-передачі додано до позовної заяви з листом до АТ Укрзалізниця за вих. № 01-15/1846 від 24.03.2025).

11.07.2025 ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ звернувся до АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ з листом за вих. № 01-15 3642 щодо надання довідки про фактичні обсяги споживання електроенергії споживача, в т.ч. по ТОВ НОВАКОРМ за період березня 2022 року по квітень 2022 року (копію листа додано до позовної заяви).

У відповідь на вищевказаний лист АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ листом від 22.07.2025р. за вих. № ЕЕХ-10/128н надала довідку про фактичні обсяги споживання електроенергії по ТОВ НОВАКОРМ, якою підтвердила обсяги спожитої електричної енергії по Відповідачу, а саме:

1) у березні 2022 року в розрізі точок комерційного обліку за ЕІС-кодами:

- 62Z9051774702881 - в обсязі 5 260 кВт*год;

- 62Z9069663840636 - в обсязі 0,00 кВт*год;

- 62Z7561688385152 - в обсязі 3 410 кВт*год;

а всього за березень 2022р. - 8 670 кВт*год;

2) у квітні 2022 року в розрізі точок комерційного обліку за ЕІС-кодами:

- 62Z9051774702881 - в обсязі 14 440 кВт*год;

- 62Z9069663840636 - в обсязі 0,00 кВт*год;

- 62Z7561688385152 - в обсязі 5 730 кВт*год;

а всього за квітень 2022р. - 20 170,00 кВт-год.

Отже, згідно отриманих даних ОСР АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ відповідачем спожито електричної енергії з ресурсу ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ в обсязі 28 840,00 кВт*год, з них: 8 670, кВт*год - у березні 2022 року, 20 170,00 кВт*год. - у квітні 2022 року.

Тобто, ТОВ НОВАКОРМ було переведено на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ.

Позивач зазначає, що з урахуванням зазначеного, а також враховуючи що відповідачем було фактично спожито електричну енергію з ресурсу ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, тому договір вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1084УЗ від 21.03.2022 року (далі Договір) на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачі.

ТОВ НОВАКОРМ приєдналося до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за вказаними у додатку № 1 Заяви-приєднання до Договору об`єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, копії (роздруківки) Договору, Заяви-приєднання та Комерційної пропозиції до Договору додано до позову).

Дані про Споживача передані від попереднього постачальника АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ.

Порядок розрахунків за Договором визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів (далі за текстом Комерційна пропозиція), яка є невід`ємним додатком до Договору.

Таким чином, на думку позивача, укладений між сторонами шляхом приєднання Договір у розумінні ст. ст.11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) є належною підставою для виникнення у його сторін взаємних прав і обов`язків.

Відповідач зазначає, що у матеріалах справи міститься копія Договору № 1084УЗ, проте, жодний із додатків Договору № 1084УЗ, у тому числі Додаток № 1- заява-приєднання не підписані ТОВ «Новакорм», також, відсутні докази здійснення оплати рахунку постачальника універсальної послуги, а також докази, що підтверджують факти споживання чи постачання електричної енергії.

Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника.

Умовами п. 3 Комерційної пропозиції, передбачено, що оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.

Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.

Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Оплата вартості електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ Ощадбанк, код ЄДРПОУ 42206328.

Крім того, Споживач у відповідності до п. 6.2 Договору, зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Згідно з переданими даними від АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ відповідачу проведено нарахування та за результатами перерахунків проведених у березні 2025 року сформовано рахунок за електричну енергію за період з березня 2022 року по квітень 2022 року (з урахуванням донарахувань), а саме: на суму 127 039,03 грн (донарахування в березні 2025 року), з них за березень 2022 року - 42 198,93 грн та за квітень 2022 року - 84 840,10 грн.

Рахунок за електричну енергію по споживачу ТОВ НОВАКОРМ за результатами перерахунку проведених у березні 2025 року, акти приймання-передачі електричної енергії за період з березня 2022 року по квітень 2022 року було надіслано поштовим відправленням 19.03.2025, що підтверджується списком згрупованих відправлень, фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист за трек номером поштового відправлення №0505274415414. Строк оплати рахунку до 26.03.2025. Позивач зазначає, що рахунок не сплачено.

Таким чином, станом на дату звернення з позовною заявою до суду, сума заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором за період з березня 2022 року по квітень 2022 року складає 127 039,03 грн.

Для додаткового підтвердження інформації про обсяги спожитої Відповідачем електричної енергії у зазначені вище періоди представником Позивача було направлено адвокатський запит №85 від 02.03.2026 року до ОСР АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО, на який отримано відповідь і яким, на думку позивача, повністю підтверджено обсяг електричної енергії спожитий відповідачем.

Згідно відповіді АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, в особі філії Енергозбут, за вих. №ЕЕЦ-26/166 від 06.03.2026р. (копію листа додано до позовної заяви) покази лічильників електричної енергії по точкам обліку споживача за березень 2022 року отримано Автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії. За квітень 2022 року покази лічильників електричної енергії були передані персоналом Куп`янської дистанції електропостачання регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» до Куп`янського лінійного відділу ВП «Харківське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут АТ «Укрзалізниця» у формі «Відомості переданих показів приладів обліку електричної енергії» для визначення обсягів спожитої електричної енергії у зв`язку з відсутністю зв`язку між серверним обладнанням та локальним устаткуванням збору та обробки даних Автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії, тощо.

При цьому, відповідно до відповіді АТ «Укрзалізниця» на адвокатський запит № 85 від 02 березня 2026 року, надати копії Звітів про покази засобів обліку електричної енергії, копії Актів про обсяги розподіленої енергії за березень, копії Актів приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії, копії Актів контрольного огляду засобів обліку наразі неможливо, оскільки приміщення Куп`янського лінійного відділу ВП «Харківське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» АТ Укрзалізниця», що розташоване за адресою: Харківська область, місто Куп`янськ, вулиця Тополина, будинок 2 «А», було зруйновано в наслідок бойових дій. Акти контрольного огляду засобів обліку за період з березня 2022 по квітень 2022 не складалися. Щодо розбіжностей по ЕІС-коду № 62Z7566888385152, зазначеного в заяві-приєднання (зазначений в заяві приєднання та Додатку 3, але відсутній в паспорті точки розподілу електричної енергії) з ЕІС-кодом № 62Z7561688385152, зазначеним в паспорті точки розподілу електричної енергії (зазначений в паспорті, але відсутній в Заяві-приєднання та Додатку 3) повідомлено, що ЕІС-код № 62Z7566888385152 було указано помилково. Вірний ЕІС-код є № 62Z7561688385152.

Позивач стверджує, що наразі відповідач свої зобов`язання щодо оплати електричної енергії за Договором не виконав.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

Умовою п. 7 Комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач зазначає, що ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» як Постачальник, виконало свої зобов`язання по Договору у повному обсязі, проте відповідачем порушено погоджені умови Договору в частині сплати вартості спожитої електричної енергії, внаслідок чого Відповідачу нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

3% річних нараховуються відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, п. 7 Комерційної пропозиції. У разі несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію, Постачальник проводить Споживачу нарахування 3 % річних за весь час прострочення, у тому числі за день оплати.

Відповідачу за період з 27.03.2025 року по 31.01.2026 року станом на 01.02.2026 року нараховано 3% річних в розмірі 3 247,32 грн.

Інфляційні втрати нараховуються позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, п. 7 Комерційної пропозиції, якими встановлено, що боржник при простроченні виконання зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Інфляційні втрати за період з травня 2025 року по січень 2026 року станом на 01.02.2026 складають суму 5 843,80 грн.

Рахунки на оплату 3 % річних та інфляційних втрат за заначені періоди направлені Відповідачу поштовим зв`язком, що підтверджується доказами направлення: копії списків згрупованих відправлень та поштовими чеками.

Позивач стверджує, що Відповідачем на момент подання позову не сплачені зазначені нарахування по 3% річних та інфляційні втрати.

Отже, предметом розгляду є заборгованість Відповідача в розмірі 136 130,15 грн, з них:

- 127 039,03 грн. - за спожиту електричну енергію за Договором за період з березня 2022 року по квітень 2025 року;

- 3 247,32 грн. - по нарахуванням 3% річних;

- 5 843,80 грн. - інфляційні втрати;

Акт звіряння розрахунків за електроенергію станом на 01.02.2026 року направлено відповідачу 17.02.2026 року поштовим зв`язком (копії акту звіряння та доказів направлення (копія списку згрупованого відправлення та поштового чеку) додано до позовної заяви), який отримано 18.02.2026, що підтверджкється відомостями з сайту Укрпошти відносно результатів відстеження поштового відправлення за трек №0505558641872 (відомості з сайту УКРПОШТИ (роздруківка) додано до позовної заяви).

Відповідач зазначає, що відповідно до частини 2 статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон) на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 4 цієї статті, однак випадки, що вказані у частинах 3 та 4 статті 13-1 Закону, не стосуються обставин справи № 922/849/26.

Договір № 1084УЗ за своєю природою є договором поставки, відповідно до якого електроенергія поставлялася на об`єкт електроживлення ТОВ «Новакорм» - Комбікормовий завод, який з 24 лютого 2022 року по 11 вересня 2022 року було окуповано. Отже, постачання електроенергії на об`єкт споживання ТОВ «Новакорм» у березні-квітні 2022 року, на думку відповідача, є протиправним.

Відповідач звертає увагу, що при розгляді справи № 910/10268/23 позивач заявляв про відсутність здійснення постачання електричної енергії на користь ТОВ «Новакорм».

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.

У зв`язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області відповідно до положень абз. 4 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ Харківенергозбут, а АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Попередній постачальник електричної енергії, на постачанні якого перебував відповідач, був віднесений до учасників ринку, що набув статус «Дефолтний», тому це унеможливлює подальше постачання електроенергії цим підприємством.

Інформація про набуття підприємством статусу «Дефолтний» оприлюднюється на сайті оператора системи передачі (ДП «НЕК «Укренерго»), який виконує функції адміністратора розрахунків та/або інших відкритих джерелах інформації, відповідно до «Правил ринку», затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 307.

Відповідно до п. 6.2.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, у разі прийняття у встановленому законодавством порядку рішення про ліквідацію або порушення справи про банкрутство, набуття статусу "Дефолтний", завершення строку дії або анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії попереднього електропостачальника, а також у разі припинення його участі на ринку електричної енергії електропостачальник повинен протягом одного робочого дня з дня, коли стало відомо про зазначені вище обставини, повідомити про це споживача (споживачів), відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника "останньої надії", на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача (таких споживачів), із зазначенням дати, з якої такий електропостачальник припинить здійснювати постачання електричної енергії споживачу (споживачам).

Тобто, відповідно до вказаного пункту Правил, попередний постачальник мав повідомити споживача про припинення ним постачання електричної енергії споживачу.

На підставі указів Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Міністерством Енергетики України було видано наказ № 104 від 04.03.2022 року. Відповідно до якого: «…тимчасово на період дії воєнного стану в Україні та впродовж 30 днів після завершення воєнного стану споживачі електричної енергії, які станом на 01 березня 2022 року не перебували на постачанні постачальником «останньої надії» та яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, переводяться на постачання до електропостачальника, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг. 2. Електропостачальнику, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг здійснювати постачання електричної енергії такому споживачу з дня наступного за днем припинення постачання попереднім постачальником. 3. У межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг. 4. Переведення споживача на постачальника універсальних послуг здійснює оператор системи розподілу шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії. 5. Постачання електричної енергії зазначеним у пункті 1 цього наказу споживачам (незалежно від величини договірної потужності їх електроустановок) здійснюється електропостачальником, на якого покладено спеціальні обов`язки постачальника універсальних послуг, за ціною, встановленою на рівні ціни універсальної послуги для малих непобутових споживачів.

Наказ № 104 було доведено на виконання суб`єктам господарювання, зокрема операторам системи розподілу, на яких цим Наказом покладено обов`язки переведення споживачів, які станом на 01 березня 2022 року не перебували на постачанні постачальником «останньої надії» та яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником на постачальника універсальних послуг, шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії.

Таким чином, Споживачу гарантується постачання електричної енергії на умовах універсальної послуги.

Універсальна послуга є гарантією права споживачів бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії», на всій території України.

Переведення на постачальника універсальних послуг здійснює оператор системи розподілу, змінюючи записи у власному реєстрі точок комерційного обліку з відповідним дублюванням інформації у в централізованому реєстрі.

Про зміну записів оператор повідомляє постачальника універсальних послуг протягом доби та додає витяги з реєстрів із даними, потрібними для здійснення комерційних розрахунків із споживачем.

Постачальник універсальної послуги зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії споживачу незалежно від величини договірної потужності його електроустановок з дня, наступного за днем припинення постачання попереднім постачальником.

За ціною універсальної послуги електроенергія постачається для малих непобутових споживачів, до яких належать ті, хто купує електричну енергію для власного споживання та електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт. Однак, наразі за умовами універсальної послуги отримувати електроенергію можуть і споживачі, що використовують більші обсяги електроенергії.

Як свідчать обставини справи, Листом №351 від 17.03.2022 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ БАРВІНОК (далі за текстом ПрАТ ЕК БАРВІНОК, третя сторона, попередній постачальник), повідомило ОСР АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ про припинення постачання електричної енергії, зокрема споживачу ТОВ НОВАКОРМ з 21.03.2022 року з проханням перевести зазначеного споживача на постачальника універсальної послуги ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ.

Оператор системи розподілу АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, в особі філії Енергозбут надав ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, як постачальнику універсальних послуг, повідомлення оператора системи розподілу від 31.03.2022 року за вих. №ЕЕЦ-17/1121 про споживачів, в т.ч. з 21.03.2022 року ТОВ НОВАКОРМ (ЕІС-код 62Z9051774702881, ЕІС-код 62Z9069663840636, ЕІС-код 62Z7561688385152), постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником універсальних послуг, яким відповідно до п. 1, 2 Наказу №104 повідомив про підтвердження та продовження можливості діючого постачальника електричної енергії універсальних послуг ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" по споживачам, згідно наданого переліку.

Таким чином, на підставі Наказу №104 оператором системи розподілу АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, на якого цим наказом покладено обов`язки переведення споживачів, які станом на 01 березня 2022 року не перебували на постачанні постачальником "останньої надії" та яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, було переведено Відповідача до постачальника універсальних послуг ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, було виконано вимоги Наказу №104 шляхом зміни записів в реєстрах точок комерційного обліку постачальників електричної енергії.

Договір, згідно якого ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ здійснює постачання електричної енергії Споживачу, є публічним договором, і розміщений на офіційному сайті ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ: zbutenergo.kharkov.ua.

Спір між постачальником ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ та ОСР АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ з приводу переведення відповідача на постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, з урахуванням зазначених обставин, вирішено рішенням Господарського суду м.Києва від 29.11.2023 року у справі №922/10268/23, постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 року у справі №922/10268/23 та постановою Верховного Суду від 06.03.2025 року у справі №922/10268/23, які на разі відповідачем не оскаржено. Як і не оскаржено відповідачем дії третьої сторони щодо переведення відповідача на постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги - ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону Про ринок електричної енергії встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Законом України від 23.11.2018 № 2628 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов`язки, передбачені Законом України Про ринок електричної енергії для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором.

Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Також, згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ zbutenergo.kharkov.ua.

При цьому, між ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ (постачальник) та АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ (ОСР) було укладено від 03.12.2018 року за №7 Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір постачальника на розподіл), у новій редакції публічного договору, затвердженого наказом філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця" від 11.10.2021 №138, який опубліковано на офіційному веб-сайті ОСР АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ: https://www.uz.gov.ua/, що підтверджується листом АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, в особі філії Енергозбут, від 12.10.2021 №ЕЕЦ-15/811 (вх.№10913 від13.10.2021) копія договору та листа додано до позовної заяви.

Відповідно до пункту 1.2 Договору постачальника на розподіл його умови є однаковими для всіх постачальників та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (зі змінами) (далі ПРРЕЕ).

Пунктом 2.1 Договору постачальника на розподіл передбаченого, що на підставі цього Договору на розподіл ОСР забезпечує недискримінаційний доступ постачальника до мереж ОСР з метою реалізації постачальником як суб`єктом роздрібного ринку своїх прав та виконання обов`язків та функцій постачальника електричної енергії по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцезованої діяльності ОСР.

ОСР надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання. Реєстр ведеться ОСР в електронному вигляді.

ОСР забезпечує інформаційний обмін та контроль за режимами розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до глави 4 Договору постачальника на розподіл сторони взяли на себе зобов`язання, серед яких, ОСР зобов`язався, зокрема: виконувати умови цього Договору на розподіл та надавати постачальнику недискримінацій доступ до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР з метою постачання електричної енергії споживачам; відображати інформацію, передбачену главою 3 цього Договору, та суми, що підлягають сплаті за надання послуг з розподілу електричної енергії постачальником, на особовому рахунку споживача постачальника; надавати постачальнику інформацію про послуги, пов`язані з розподілом електричної енергії, та про терміни обмежень і відключень; повідомляти постачальника про зміну споживачем електропостачальника електричної енергії (пункт 4.1 Договору на розподіл);

Постачальник зобов`язався: виконувати умови цього Договору на розподіл; здійснювати оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 цього Договору та інших платежів, необхідність яких випливає з умов цього Договору, протягом п`яти робочих днів з дня отримання рахунку, якщо інший строк не зазначено в Додатку 2 "Порядок розрахунків"; надавати перелік споживачів постачальника (у вигляді реєстру з зазначенням очікуваного об`єму постачання за кожним споживачем, за формою встановленою ОСР додаток 5 до цього Договору), які обрали комерційну пропозицію щодо здійснення оплати за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника з наступним переведенням цієї оплати постачальником ОСР (пункт 4.2 Договору постачальника на розподіл).

За приписами пункту 4.3 Договору постачальника на розподіл сторони виконують інші обов`язки, передбачені ліцензійними умовами та ПРРЕЕ.

За умовами пункту 5.2 Договору постачальника на розподіл обов`язку ОСР повідомляти постачальника про зміну споживачем електропостачальника електричної енергії кореспондує право постачальника про отримання інформації щодо ініціювання зміни електропостачальника споживачем.

Зміни до цього Договору вносяться шляхом розміщення їх тексту на офіційному веб-сайті ОСР. Якщо енергопостачальник не ініціював розірвання цього Договору протягом 1 місяця з моменту зміни, вважається що він погодився зі зміненим Договором. Зміни набирають чинності з дати, визначеної у таких змінах (пункт 10.1 Договору постачальника на розподіл).

Взаємовідносини не врегульовані цим Договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства (пункт 10.2 Договору постачальника на розподіл).

В силу приписів пункту 10.3 Договору постачальника на розподіл спори та розбіжності, що можуть виникнути під час користування електричною енергією, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (у редакції чинній до 19.06.2024).

У відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію Боржника проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ.

АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, в особі філії ЕНЕРГОЗБУТ, дані обсягу Відповідача були першочергово передані ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ:

- за березень 2022 року - згідно акту прийому-передачі наданих послуг за березень 2022 року №03/07 від 31.03.2022 року та обміного файлу, а саме: даних малих непобутових споживачів, що передаються до ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ (код ЄДРПОУ 42206328) функція ПУП за березень 2022 року;

- за квітень 2022 року - згідно акту прийому-передачі наданих послуг за квітень 2022 року №04/07 від 31.03.2022 року та обміного файлу, а саме: даних малих непобутових споживачів, що передаються до ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ (код ЄДРПОУ 42206328) функція ПУП за квітень 2022 року.

Втім, у зв`язку з незгодою та оскарженням ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ у справі №910/10268/23 факту переведення відповідача оператором системи АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ на постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, зазначені акти зі сторони ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ свого часу підписані не були.

Більш того, ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ у квітні 2022 року та травні 2022 року відповідно направлялися підписані зі своєї сторони: акт прийому-передачі наданих послуг за березень 2022 року №03/07 від 31.03.2022 року листом від 21.04.2022 року за вих. 301-01-ВС/705, акт прийому-передачі наданих послуг за квітень 2022 року №04/07 листом від 17.05.2025 року, Реєстр споживачів Постачальника ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ яким забезпечено розподіл електричної енергії ОСР АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ за березень 2022 року листом від 11.04.2022 року за вих. №01-01-Вс/163 та за квітень 2022 року відповідно листом від 11.05.2022року за вих. №01-01-ВС/851 з урахувнням виправлень згідно листа від 18.05.2022 року за вих. №01-01-ВС/871, у яких було виключено обсяг електричної енергії по споживачам стосовно яких, ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ заперечувало переведення на постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ. Втім, на той час такі підписані сторонами також не були.

З урахуванням зазначеного, нарахування відповідачу вартості спожитої електричної енергії за березень 2022 року та квітень 2022 року проведено не було.

Отже, спірним питанням у справі № 910/10268/23 був не обсяг електричної енергії спожитий відповідачем, а сам факт переведення зокрема відповідача на постачання електричної енергії до ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ.

Спір між постачальником ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ та ОСР АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ з приводу переведення в т.ч. відповідача на постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ, було вирішенно рішенням Господарського суду м.Києва від 29.11.2023 року у справі №922/10268/23, залишеног без змін постановою Північного апеляційного господасрького суду від 01.10.2024 року у справі №922/10268/23 та постановою Верховного Суду від 06.03.2025 року у справі №922/10268/23.

З урахуванням зазначеного, 24 березня 2025 року ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ звернулося до АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ, в особі філії Енергозбут, листом за вих. № 01-15/1846 Щодо врегулювання розбіжностей за березень2022 року - квітень 2022 року, до якого було додані підписані у 2-х примірниках з боку ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ Реєстри споживачів Постачальника ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ та Акти прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень та квітень 2022 року, з проханням підписати зі свого боку та повернути на адресу Товариства (копію листа додано до позовної заяви).

При цьому, попередньо вказані документи були підписані КЕП та направлені на електрону пошту оператора системи АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ.

Зазначені Реєстри споживачів Постачальника ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ та Акти прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за березень та квітень 2022 року, в свою чергу були підписані зі сторони АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ (копії реєстрів та актів прийому-передачі додано до позовної заяви з листом до АТ Укрзалізниця за вих. № 01-15/1846 від 24.03.2025).

З урахуванням зазначеного, ПрАТ ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ згідно з переданими даними від АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ відповідачу проведено перерахунки згідно рахунка за березень 2025 року, а саме фактичне нарахування за електричну енергію за період з березня 2022 року по квітень 2022 року у відповідності до складової ціни (тарифу) у відповідному місяці, а саме: на суму 127 039,03 грн, з них за березень 2022 року - 42 198,93 грн та за квітень 2022 року - 84 840,10 грн, з них:

1) за березень 2022 року:

- 5260 кВт/год 2 кл *4,05603 грн ціна = 21 334,72 грн без ПДВ, в т.ч. за розподіл 5260 кВт/год 2 кл напруги *0,88959 тариф на розподіл = 4 679,24 грн;

- 3410 кВт/год 2 кл *4,05603 грн ціна = 13 831,06 грн без ПДВ, в т.ч. за розподіл 3410 кВт/год 2 кл напруги *0,88959 тариф на розподіл = 3 033,50 грн;

а всього: (21334,72+13831,06) 35 165,78 грн, з них ПДВ 7 033,15 грн, 42 198,93 грн з ПДВ;

1) за квітень 2022 року:

-14 440 кВт/год 2 кл *3,50521 грн. ціна = 50 615,23 грн без ПДВ, в т.ч. за розподіл 14 440 кВт/год 2 кл напруги *0,88959 тариф на розподіл = 12 845,68 грн;

- 5730 кВт/год 2 кл *3,50521 грн. ціна = 20 084,85 грн без ПДВ, в т.ч. за розподіл 5 730 кВт/год 2 кл напруги *0,88959 тариф на розподіл = 5 097,35 грн;

а всього: (50615,23+20084,85) 70 700,08 грн., з них ПДВ 14 140,02 грн, 84 840,10 грн з ПДВ.

Зазначене відображено у рахунку на сплату

Ціна та її складові відповідних періодів відповідно до вимог ч. 1 п.9.6.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії відображено в рахунку.

В силу ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Особливості постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання Правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (частини шоста, сьома, одинадцята статті 56 Закону «Про ринок електричної енергії»).

Пунктом 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі Правила), визначено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до пунктів 4.12, 4.13 розділу IV Правил розрахунок між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Водночас, згідно з положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

За умовами ст. 3 сказаного Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19.02.2014. Окремі об`єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими Російською Федерацією з 19.02.2014. Перелік таких об`єктів визначається Кабінетом Міністрів України. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20.02.2014. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 07.04.2014. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Дата початку тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.

Проте, як вказує Позивач, станом на час спірного періоду (березень-квітень 2022 року) рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо визнання окремих територій у зв`язку із повномасштабним військовим вторгненням Російської Федерації 24.02.2022 на територію України тимчасово окупованими не приймались.

В той же час, для застосування положень ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24.02.2022, необхідне окреме рішення Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (п. 1).

Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" наказом від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік №309).

Отже, на думку Позивача, станом на дату виникнення спірних правовідносин, а саме у березні-квітні 2022 року, рішення Кабінету Міністрів України щодо застосування положень ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24.02.2022 не приймалося.

Отже, Позивач вважає, що положення Закону України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон або Закон № 1207-VII) не розповсюджуються на правовідносини у березні-квітня 2022 року так як Радою національної безпеки і оборони України не було прийнято рішення, щодо визнання окремих територій тимчасово окупованими.

З цього приводу Об`єднана палата Верховного Суду, приймаючи постанову від 03 жовтня 2025 року у справі № 908/1162/23, здійснила аналіз змін до Закону № 1207-VII (пункти 7.13-7.25) і дійшла наступного висновку «Однак у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України») правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася».

Також, Верховний Суд у постанові від 07 березня 2024 року у справі № 910/9680/23 зробив висновок, відповідно до якого «Водночас Суд, враховуючи, що вимоги Закону (Закону № 1207-VII) розповсюджуються на спірні правовідносини саме з дати тимчасової окупації відповідної території…».

Таким чином, твердження позивача, відповідно до якого відсутність окремого рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо визнання позбавляє відповідача права посилатися на положення статті 13-1 Закону № 1207-VII суперечить висновку Об`єднаної палата Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 жовтня 2025 року у справі № 908/1162/23 та висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07 березня 2024 року у справі № 910/9680/23.

Отже, позивачем не спростовано висновку, відповідно до якого, постачання електроенергії на об`єкт споживання ТОВ «Новакорм» у березні-квітні 2022 року є протиправним.

Судом встановлено, що відповідно до заяви приєднання до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 13 серпня 2020 року № ЕЕЦ 200106055443189 (далі Договір про розподіл), який було укладено між ТОВ «Новакорм» (Споживач за Договором про розподіл) та АТ «Укрзалізниця» (Оператор системи розподілу за Договором про розподіл) за умовами якого Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт споживача Комплекс будівель та споруд комбікормового заводу, за адресою Харківська область, Чугуївський район, смт Чкаловське, вулиця Польова, будинок №1, ЕІС-коди точок підключення: 62Z9051774702881; 62Z9069663840636; 62Z7566888385152.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, територія селища Пролісне (смт. Чкаловське) Пролісненської селищної територіальної громади Чугуївського району Харківської області в період з 24.02.2022 до 10.09.2022 відносилася до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України, 11.09.2022 територія активних бойових дій, з 12.09.2022 - територія можливих бойових дій.

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII (далі - Закон №1207-VII) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Водночас, виходячи зі статті 2 Закону №1207-VII, метою цього закону є визначення статусу території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частиною другою статті 13 Закону №1207-VII передбачено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 13-1 Закону №1207-VII на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Наведені положення Закону №1207-VII дозволяють господарському суду зробити висновок про заборону здійснення господарської діяльності з переміщення товарів лініями електропередач на тимчасово окуповану територію України.

На розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувала справа №908/1162/23 висновки щодо застосування норм права у межах якої мають бути застосовані під час вирішення даного спору.

Предметом розгляду в межах справи №908/1162/23 було питання застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону № 1207-VII до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року до грудня 2022 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Залишаючи постанову суду апеляційної інстанції у справі №908/1162/23 про відмову в позові без змін, Верховний Суд зокрема виснував: Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону № 1207-VII було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Діюча редакція цієї норми (у відповідності до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Як зазначила Об`єднана палата, з 07.05.2022 ані пункт 7 частини першої статті 1-1, ані пункт 1 частини третьої статті 3 Закону №1207-VII не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 06.12.2022 затвердив постанову «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, датою окупації Мелітопольської міської територіальної громади визначено 25.02.2022.

Однак у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» правовий статус тимчасово окупованої території рф в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1207-VII не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону № 1207-VII, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

З огляду на викладене у постанові по справі №908/1162/23, об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові зі справи №910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі №908/1162/23 про відмову в позові, об`єднана палата зазначила про те, що підставою для відмови в позові у цій справі, враховуючи положення статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні.

З урахуванням правової позиції, викладеної об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, а також відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України суд застосовує наведені висновки до спірних правовідносин, оскільки вони є подібними за своїм змістом.

Враховуючи загальновідомий факт тимчасової окупації території селища Пролісне (смт. Чкаловське) Пролісненської селищної територіальної громади Чугуївського району Харківської області в період з 24.02.2022 до 10.09.2022, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини підпадають під дію частини другої статті 13-1 Закону №1207-VII.

З огляду на те, що факт окупації території селища Пролісне (смт. Чкаловське) Пролісненської селищної територіальної громади Чугуївського району Харківської області в період з 24.02.2022 до 10.09.2022 є загальновідомим, позивач у спірний період (березень-квітень 2022 року) не мав правових підстав здійснювати господарську діяльність з постачання електричної енергії та передавати її лініями електропередач відповідачу.

У зв`язку з встановленою законом забороною передачі електричної енергії споживачам на тимчасово окупованих територіях, вимоги про стягнення заборгованості за електричну енергію, яка нібито була спожита на об`єктах, розташованих на такій території, є безпідставними та не мають правових підстав для задоволення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1084УЗ від 21.03.2022 за період з березня 2022 року по квітень 2022 року у сумі 127 039,03 грн.

Щодо похідної вимоги про стягнення 3% річних за період з 27.03.2025 року по 31.01.2026 року у сумі 3 247,32 грн, інфляційних втрат за період з травня 2025 року по січень 2026 року у сумі 5 843,80 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, оскільки судом було відмовлено в задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1084УЗ від 21.03.2022 за період з березня 2022 року по квітень 2022 року, то похідні вимоги про стягнення 3% річних за період з 27.03.2025 року по 31.01.2026 року у сумі 3 247,32 грн, інфляційних втрат за період з травня 2025 року по січень 2026 року у сумі 5 843,80 грн, які нараховані на суму основного боргу також не підлягають задоволенню.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у справі.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236 ГПК України).

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн залишити за Приватним акціонерним товариством «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ».

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (адреса: 61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Гоголя, будинок 10; код ЄДРПОУ: 42206328).

ВІДПОВІДАЧ: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "М`ЯСНА КОМПАНІЯ "НОВАФУД" (адреса: 61002, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ЧЕРНИШЕВСЬКА, будинок 66; код ЄДРПОУ: 40557266).

Повне рішення складено "08" жовтня 2026 р.

СуддяА.М. Буракова