Рішення № 140424885, 06.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1770/26(916/3850/26)Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. В.

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 916/1770/26(916/3850/26)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, пр. Миру, 2/2-Н, код ЄДРПОУ 39611492)

до відповідача TRANS TRADE RK SA (Транс Трейд РК СА) ( rue Francois-Versonnex 11, 1207, Geneva, Switzerland (вулиця Франсуа -Версонне, 11, 1207 Женева, Швейцарія) код ЄДРПОУ 3143219346)

про стягнення

за участю представників сторін

від позивача: Бондаренко Ю. С.;

від відповідача: Алікова Г. В.;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з TRANS TRADE RK SA (Транс Трейд РК СА) 18 175, 78 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання стивідорних послуг №0109-S22 від 01.09.2022 (далі договір) щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2026 суд відкрив провадження у справі № 916/3850/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ до відповідача TRANS TRADE RK SA (Транс Трейд РК СА) про стягнення 18 175, 78 доларів США.

Ухвалою від 14.09.2026 суд відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ, визнав конкурсні грошові вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Товариства з обмеженою відповідальністю ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ у сумі 1 847 119,73 грн та витрати у сумі 104 447,00 грн, понесені у зв`язку із сплатою судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого; ввів процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну.

14.09.2026 на офіційному сайті Верховного Суду опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі №916/1770/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ (публікація №80462 від 14.09.2026).

Відповідно до положень п. 16 розд. 2 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019 справі присвоєно номер №916/1770/26(916/3850/26).

06.10.2026 за вх№34174/26 господарський суд одержав від відповідача заяву про визнання позову.

В підготовчому засіданні 06.10.2026 представник відповідача підтримав заяву про визнання позову.

У підготовчому засіданні 06.10.2026, за участю представника позивача, суд на підставі ч. 3 ст. 185, ст. 240 ГПК України постановив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач та відповідач уклали договір.

На виконання зобов`язань, за договором ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» виставило відповідачеві рахунок-фактуру (асcount-invoice) № 2503 від 25.03.2026 на суму 18 175, 78 доларів США, надання послуг (комплекс стивідорних послуг, судно «GOLDEN LEO»), що підтверджується підписаним між сторонами по справі Актом виконаних послуг до договору від 25.03.2026.

Однак, компанією TRANS TRADE RK SA в порушення прийнятих на себе зобов`язань за контрактом не було перераховано на користь позивача вартості наданих послуг, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 18 175, 78 доларів США.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач позов визнає у повному обсязі про що надав до суду відповідну заяву в порядку ч. 4 ст. 191 ГПК України.

Відповідач повідомляє, що скрутне матеріальне становище TRANS TRADE Rk SA на сьогодні та затримка у розрахунках з позивачем нерозривно та стали наслідком неправомірних дій та невиконанням своїх зобов`язань іншими компаніями.

Крім того, 26.12.2025 внаслідок військової агресії російської федерації відбулося влучання БПЛА в окремі об`єкти виробничих потужностей ТОВ «Транссервіс 2008», на якому зберігався вантаж TRANS TRADE RK SA.

Обставини справи встановлені судом

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» та TRANS TRADE RK SA було укладено договір.

Відповідно умов п.п. 1.1.,1.2. договору в порядку та на умовах договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику за плату стивідорні послуги, а Замовник зобов`язується своєчасно їх прийняти і оплатити.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг визначається Сторонами за фактом їх надання і визначається у Актах приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 4.2. договору оплата послуг здійснюється Замовником, протягом 180 днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг із розрахунку обсягу фактично перевантаженого вантажу, який був перевантажений відповідно до умов даного договору та зазначений у коносаменті на підставі виставленого рахунку за курсом НБУ, встановленим на дату рахунка.

Відповідно умов Додаткової угоди № 3 від 01.05.2025 до договору сторони домовились викласти пункт 4.2. Розділу 4 договору в наступній редакції: « 4.2. Оплата послуг здійснюється Замовником, протягом 120 днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг із розрахунку обсягу фактично перевантаженого вантажу, який був перевантажений відповідно до умов даного договору на підставі виставленого рахунку за курсом НБУ, встановленим на дату рахунка.».

На виконання зобов`язань, прийнятих на себе сторонами за договором, позивач виставив відповідачеві рахунок-фактуру (асcount-invoice) № 2503 від 25.03.2026 на суму 18 175,78 доларів США.

Надання послуг (комплекс стивідорних послуг, судно «GOLDEN LEO») підтверджується підписаним між сторонами по справі Актом виконаних послуг до договору від 25.03.2026.

Надання послуг за вказаним Актом виконаних послуг підтверджує акт звіряння взаєморозрахунків за договором за період 01.01.2026 16.09.2026, підписаний сторонами.

До матеріалів справи також надано Картку рахунку 362 за договором за період 01.01.2026 16.09.2026.

Згідно з Додатковою угодою № 3 від 01.05.2025 до договору сторони домовились викласти п. 7.1 Розділу 7 договору в наступній редакції: « 7.1 Даний Договір регулюється й тлумачиться у відповідності до матеріального права України. Всі невирішені суперечки, що виникають із або у зв`язку з даним Контрактом, включаючи будь-які питання щодо його існування, дійсності або припинення, відшкодування збитків, стягнення штрафів, пені та інше передаються на розгляд до відповідного господарського суду України за місцем знаходження Виконавця та розглядаються у відповідності до норм матеріального і процесуального права України. Рішення суду повинно бути остаточним і обов`язковим для виконання обома сторонами.».

Після відкриття провадження у справі відповідач подав до суду заяву про визнання позову.

Висновки суду

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності. Іноземними суб`єктами господарської діяльності є суб`єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є, зокрема, юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об`єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об`єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Отже, враховуючи суб`єктний склад договору про надання стивідорних послуг, зміст зобов`язань, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладено зовнішньоекономічний договір з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

При дослідженні питання можливості застосування до даного договору права України, суд вважає за необхідне звернутись до положень Закону України «Про міжнародне приватне право».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005р. № 2709-IV (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України „Про міжнародне приватне право) для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; колізійна норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Виходячи з положень ст.ст. 4, 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 32 Закону України „Про міжнародне приватне право передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України „Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону. Оскільки умовами укладеного між сторонами по справі контракту передбачено, що всі невирішені суперечки, що виникають із або у зв`язку з даним Контрактом, включаючи будь-які питання щодо його існування, дійсності або припинення, відшкодування збитків, стягнення штрафів, пені та інше передаються на розгляд до відповідного господарського суду України за місцем знаходження Продавця та розглядаються у відповідності до норм матеріального і процесуального права України, вважаємо правомірним застосування до правовідносин сторін матеріального права України.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Умовами укладеного між сторонами у справі договору про надання стивідорних послуг, сторони передбачили, що договір регулюється й тлумачиться у відповідності до матеріального права України. Всі невирішені суперечки, що виникають із або у зв`язку з даним Контрактом, включаючи будь-які питання щодо його існування, дійсності або припинення, відшкодування збитків, стягнення штрафів, пені та інше передаються на розгляд до відповідного господарського суду України за місцем знаходження Виконавця та розглядаються у відповідності до норм матеріального і процесуального права України. Рішення суду повинно бути остаточним і обов`язковим для виконання обома сторонами, господарський суд дійшов висновку про правомірність застосування до правовідносин сторін у справі матеріального права України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами у справі укладений договір про надання стивідорних послуг.

Під стивідорними послугами відповідно до умов договору слід розуміти: перевантаження силами і засобами Виконавця вантажу з території Замовника на судна відповідно до затверджених в установленому порядку тимчасових технологічних інструкцій з перевантаження, з дотриманням вимог чинного законодавства України

За умовами договору позивач зобов`язався надати стивідорні послуги, а відповідач їх оплатити на умовах, визначених договором та додатками до нього.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Під час розгляду справи відповідач, 06.10.2026 подав до суду заяву про визнання позову, відповідно до якої відповідач визнав позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, беручи до уваги, що визнання з боку відповідача позову не суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ».

За наведених обставин позов належить задовольнити у повному обсязі.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ч.ч. 1, 4 ст. 191, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з компанії TRANS TRADE RK SA (Транс Трейд РК СА) (rue Francois Versonnex 11, 1207, Geneva, Switzerland (вулиця Франсуа -Версонне, 11, 1207 Женева, Швейцарія) VAT number: CHE-440.939.434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, пр. Миру, 2/2-Н, код ЄДРПОУ 39611492) заборгованість за договором про надання стивідорних послуг № 0109-S22 від 01 вересня 2022 року у загальному розмірі 18 175, 78 доларів США, згідно Акту виконаних послуг від 25.03.2026 до договору про надання стивідорних послуг № 0109-S22 від 01 вересня 2022 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 08 жовтня 2026 р.

Суддя Т.Г. Деркач