Рішення № 140424877, 07.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 910/7825/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №910/7825/26

За позовом: Приватного акціонерного товариства Експансія Рітейл (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; ідентифікаційний код 33870687)

До відповідача: Російської Федерації (Russian Federation; код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14; код загальноросійського класифікатора органів державного управління 1318000)

про стягнення збитків у розмірі 291 593 691 грн.

За участю:

Від позивача: Хоменко О.О., ордер

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Приватне акціонерне товариство "Експансія Рітейл" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитків у розмірі 291 593 691,00 грн, що у доларовому еквіваленті становить 8 017 688,00 доларів США, завдані повним знищенням об`єкта нерухомого майна - будівель торговельно-побутового комплексу "FOZZY" літ. "А", "А1", "Б", загальною площею 11422,6 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 83-А, внаслідок ракетного удару збройних сил Російської Федерації 14.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2026 у справі №910/7825/26 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Експансія Рітейл" до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення збитків у розмірі 291 593 691,00 грн разом з доданими до неї матеріалами передано за виключною підсудністю на розгляд Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 29).

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Смелянець Г.Є.) від 27.07.2026р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства Експансія Рітейл залишено без руху. Встановлено Приватному акціонерному товариству Експансія Рітейл строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначення реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг із наданням документу, що підтверджує наявність такого рахунку. Повідомлено Приватне акціонерне товариство Експансія Рітейл, що в силу вимог ч.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 30.07.2026 №1562/0/15-26 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку", на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №17-01/2025, з метою дотримання строків визначених ГПК України, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/7825/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026р. справу №910/7825/26 передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

30.07.2026р. до Господарського суду Одеської області позивачем були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 27.07.2026р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2026р. прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства Експансія Рітейл до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7825/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "09" вересня 2026 р. о 10:40. Запропоновано відповідачу: підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 09.09.2026р. о 10:40. Розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про дату, час та місце розгляду справи №910/7825/26.

09.09.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07 жовтня 2026р. об 11:00, із викликом учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2026р. повідомлено Російську Федерацію в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "07" жовтня 2026 р. об 11:00. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 07.10.2026р. об 11:00. Розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про дату, час та місце розгляду справи №910/7825/26.

З 24.02.2022р. розірвано дипломатичні відносини між Україною і російською федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади російської федерації за посередництва третіх держав не здійснюється. У зв`язку з чим наразі унеможливлено сприяння органами дипломатичної служби України у переданні судових документів російській стороні (листи Міністерства закордонних справ України вих. №71/17-500-67127 від 04.09.2022 та вих. №71/17-500-77469 від 03.10.2022).

Також припинено доставку поштових відправлень до/з російської федерації з перших днів повномасштабного вторгнення. Передача будь-яких документів компетентним органам російської федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України вих. №100817/98748-22-22/12.1.3 від 31.10.2022).

Оскільки діяльність посольства російської федерації в Україні зупинена, в той час як суду не відоме місцезнаходження інших дипломатичних представництв відповідача в Україні, судом здійснено публікації на офіційному веб-сайті судової влади України про розгляд справи №910/7825/26. Відомості про судовий розгляд справи та зазначені процесуальні рішення оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є загальнодоступними, та у мережі Інтернет на офіційному сайті Судова влада України.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду.

У судовому засіданні 07.10.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 08.10.2026р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що у ніч з 13 на 14 серпня 2023 року (00:55-03:22) збройні сили Російської Федерації завдали масованого ракетного удару по цивільній інфраструктурі м. Одеса із застосуванням крилатих ракет типу «Калібр» та безпілотних літальних апаратів. Уламки збитих засобами ППО ракет уразили будівлі Гіпермаркету, о 02:20 виникла пожежа площею близько 10 000 кв.м, що призвела до повного знищення Об`єкту. Факт ракетного обстрілу зафіксований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (кримінальне провадження №22023160000000316, правова кваліфікація: ст. 438 ч. 1 КК України).

Як вказує суду позивач, за результатами комісійного обстеження Об`єкту присвоєно III (найвищу) категорію пошкоджень (81-100%) у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій (реєстраційний номер ОНМ-01.09.2023-196766). Незалежним технічним обстеженням встановлено, що будівлі відповідають категорії « 3» - не придатні до нормальної експлуатації та підлягають демонтажу (Технічний звіт Фізичної особи-підприємця Кушнір О.М., шифр 31/09, зареєстровано в ЄДЕССБ за номером ТО01:6108-3935-4251- 8157). Розмір реальних збитків визначено за результатами незалежної оцінки (Звіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалт» від 16.10.2023, зареєстрований у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна за номером ЗВІТ-О-29.11.2023-47) і становить 291593691,00 грн. (8017688,00 дол. США). Достовірність суми збитків додатково підтверджується Зведеним кошторисним розрахунком Приватного підприємства «Дельта-Консалтінг» (шифр 5005, вартість повного відновлення Об`єкту - 292 231 886 грн з ПДВ).

Приватне акціонерне товариство Експансія Рітейл є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого відповідно до КВЕД є 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Позивачем було зазначено суду, що він є власником об`єктів нерухомого майна - торговельних та торговельно-побутових комплексів, розташованих на всій території України, які передаються в оренду операційному підприємству Товариству з обмеженою відповідальністю «Експансія» для провадження роздрібної торговельної діяльності гіпермаркетів «FOZZY».

На момент початку повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації в Україну внаслідок бойових дій та ракетних ударів збройних сил Російської Федерації 59 торговельних об`єктів Групи були частково або повністю зруйновані, ще 40 об`єктів опинились у зоні активних бойових дій та припинили роботу. Одним із таких об`єктів став торговельно-побутовий комплекс «FOZZY» в м. Одеса - нерухоме майно, що є власністю позивача.

Як було зазначено позивачем суду, торговельно-побутовий комплекс «FOZZY», розташований за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 83-А (Малиновський адміністративний район), є власністю позивача. Об`єкт складається з будівель літ. «А», «А1», «Б» загальною площею 11422,6 кв.м, основною площею 8 627,2 кв.м; поверховість - 1- 4 поверхи з підвалом; площа земельної ділянки - 2,9551 га. Право власності підтверджується Свідоцтвом про право власності серія САЕ № 573078 від 26.01.2012р., виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради, а також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 6800173 від 24.07.2013р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 114420551101.

За поясненнями позивача, 01.03.2023р. між Акціонерним товариством Експансія Рітейл (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» (Орендар) укладено Договір оренди № 0103/23-ОН, за яким Орендодавець передав Орендарю Об`єкт у строкове платне користування для здійснення торговельної діяльності під маркою «FOZZY». Таким чином, напередодні подій Об`єкт перебував у законному використанні та приносив позивачу орендний дохід.

Як зазначає суду позивач, у ніч з 13 на 14 серпня 2023 року, у період з 00:55 до 03:22, збройні сили Російської Федерації здійснили масований ракетний удар по цивільній інфраструктурі м. Одеса із застосуванням крилатих ракет типу «Калібр» та безпілотних літальних апаратів. Уламки збитих засобами ППО ракет уразили будівлі Гіпермаркету - внаслідок ударної хвилі та пожежі, що спалахнула о 02:20 і охопила площу близько 10 000 кв.м, Об`єкт зазнав повного знищення. Факт ракетного обстрілу зафіксований у Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №22023160000000316, зареєстрованого 14.08.2023 о 10:16:49.

Дії збройних сил Російської Федерації кваліфіковані за ст. 438 ч. 1 КК України як умисне порушення законів та звичаїв війни; досудове розслідування здійснює Слідчий відділ УСБУ в Одеській області. Цього ж дня - 14.08.2023 - генеральний директор Акціонерного товариства Експансія Рітейл О.О. Бондарєв видав Наказ № 25 «Про зупинення експлуатації об`єкту», яким роботу Гіпермаркету зупинено через падіння уламків ворожої ракети та доручено провести детальний огляд пошкоджень, вжити заходів із документального оформлення втрат.

Того ж дня, як вказує позивач, представниками ДСНС (Малиновський район) спільно з представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» та Акціонерного товариства Експансія Рітейл складено Акт про пожежу, яким встановлено: причина пожежі - вибух (наслідок ракетного обстрілу); пожежею знищено Гіпермаркет «FOZZY»; площа пожежі - орієнтовно 10 000 кв.м.

За поясненнями позивача, за результатами технічного обстеження сертифікованим будівельним експертом Фізичною особою-підприємцем Кушнір Олексієм Михайловичем (кваліфікаційний сертифікат серія АЕ № 004845, РНОКПП НОМЕР_1 ) складено Технічний звіт шифр 31/09 від 07.09.2023, зареєстрований в ЄДЕССБ за номером ТО01:6108-3935-4251-8157. Незалежний експерт підтвердив: технічний стан будівель відповідає категорії « 3» - не придатний до нормальної експлуатації; тип обстеження - попереднє; будівлі підлягають демонтажу. Цей висновок є центральним процесуальним доказом технічного стану Об`єкту безпосередньо після ракетного удару.

Також, як вказує позивач, у жовтні 2023 року Акціонерне товариство Експансія Рітейл уклало Договір № 206 від 16.10.2023 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертне Агентство Укрконсалт» (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №332/2023 від 07.06.2023, ФДМУ; ЄДРПОУ 31502604; адреса: 65044, м. Одеса, пров. Каркашадзе, 7/13) для визначення розміру реальних збитків, завданих нерухомому майну.

За результатами підготовлено Звіт про оцінку реальних збитків від 16.10.2023р. Паралельно розроблено Зведений кошторисний розрахунок вартості відновлення Об`єкту, складений Приватним підприємством «Дельта Консалтінг», шифр 5005, станом на 24.10.2023. 29.11.2023 отримано оновлений Витяг з Реєстру пошкодженого та знищеного майна, яким підтверджено реєстрацію в ЄДЕССБ як Технічного звіту обстеження (ЗВІТ-ОБ-29.11.2023-671), так і Звіту про оцінку збитків (ЗВІТО-29.11.2023-47). Відповідно до оновленого Витягу, розмір реальних збитків, зафіксованих у реєстрі, становить 291593691,00 грн.

За посиланням позивача, сукупність зазначених доказів: Акт про пожежу, Витяг з ЄРДР, Акт огляду, Акт перевірки нерухомості АТ «Укрексімбанк», Витяги з РПЗМ, Технічний звіт ФОП Кушніра О.М., Звіт про незалежну оцінку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконсалт», матеріали ЗМІ та фото-/ відеофіксація - беззаперечно підтверджує як факт знищення Об`єкту, так і прямий причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та завданою позивачу шкодою. Будь-яка інша причина знищення будівель Гіпермаркету повністю виключається наявними доказами.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідност.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб`єктом порушення позивач вважає відповідача.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Тобто інтерес позивачів має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним позивачем в позовній заяві, суд зазначає таке.

При розгляді даного спору судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14.04.2022 в справі №308/9708/19, яка полягає у тому, що після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету держави визначена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 в справі №428/11673/19, від 22.06.2022 в справі №311/498/20, від 12.10.2022 в справі №463/14365/21; постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 в справі №990/80/22.

Відтак, відповідно до Угоди, судовий імунітет рф у даному випадку на спірні правовідносини не поширюються.

Вирішуючи питання щодо застосування норм матеріального права у даному спорі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України Про міжнародне приватне право, права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Конвенції про правову допомогу, зобов`язання про відшкодування шкоди, крім тих, що випливають із договорів та інших правомірних дій, визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Таким чином, оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.

Згідно зі ст. 10 Цивільного кодексу України, чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України. Аналогічна за змістом норма викладена у ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України.

Згідно зі статтями 1, 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 3 ГПК України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, міжнародне право в Україні не потребує трансформації в національне право, а включається та автоматично діє у складі національного або внутрішнього законодавства. Акт ратифікації міжнародного договору Україною інкорпорує його до національного права; звичаєве міжнародне право так само розглядається як частина національного права.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальний закон України, включно з відповідними положеннями міжнародних договорів, як частиною системи національного законодавства України.

Як з`ясовано судом, у ніч з 13 на 14 серпня 2023 року збройні сили Російської Федерації завдали масованого ракетного удару по цивільній інфраструктурі м. Одеса із застосуванням крилатих ракет типу «Калібр» та безпілотних літальних апаратів та 02:20 виникла пожежа площею близько 10000 кв.м, що призвела до повного знищення Об`єкту.

Факт ракетного обстрілу зафіксований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (кримінальне провадження № 22023160000000316, правова кваліфікація: ст. 438 ч. 1 КК України).

Як встановлено судом, Торговельно-побутовий комплекс «FOZZY» розташований за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 83-А є власністю позивача, що підтверджується Свідоцтвом про право власності серія САЕ № 573078 від 26.01.2012р., виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради, а також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 6800173 від 24.07.2013р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 114420551101.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником. Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Крім того, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Також відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Отже, при зверненні з позовом про стягнення збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, від 01.12.2023 у справі №926/3347/22.

Як встановлено судом, за результатами технічного обстеження сертифікованим будівельним експертом Фізичною особою-підприємцем Кушнір Олексієм Михайловичем (кваліфікаційний сертифікат серія АЕ № 004845, РНОКПП НОМЕР_1 ) складено Технічний звіт шифр 31/09 від 07.09.2023р., зареєстрований в ЄДЕССБ за номером ТО01:6108-3935-4251-8157, за яким визначено, зокрема, що технічний стан будівель відповідає категорії « 3» - не придатний до нормальної експлуатації; тип обстеження - попереднє; будівлі підлягають демонтажу.

Позивачем було укладено Договір № 206 від 16.10.2023р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертне Агентство Укрконсалт» (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 332/2023 від 07.06.2023, ФДМУ) для визначення розміру реальних збитків, завданих нерухомому майну.

За результатами підготовлено Звіт про оцінку реальних збитків від 16.10.2023р. та розроблено Зведений кошторисний розрахунок вартості відновлення Об`єкту, складений Приватним підприємством «Дельта Консалтінг», шифр 5005, станом на 24.10.2023р. та 29.11.2023р. отримано оновлений Витяг з Реєстру пошкодженого та знищеного майна, яким підтверджено реєстрацію в ЄДЕССБ як Технічного звіту обстеження (ЗВІТ-ОБ-29.11.2023-671), так і Звіту про оцінку збитків (ЗВІТО-29.11.2023-47).

Відповідно до оновленого Витягу, як з`ясовано судом, розмір реальних збитків, зафіксованих у реєстрі, становить 291593691,00 грн.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 був введений воєнний стан в Україні з 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У пункті 4 ч. 1 ст. 2 Статуту ООН закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об`єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Відповідно до ст. 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14.12.1974 року як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.

Меморандумом про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, відповідно до пункту 2 якого російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки держави учасниці, у тому числі відповідач, підтвердили зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і гарантували, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 01.03.2022 року № A/ES-11/L.1 визнано акт агресії РФ проти України в порушення пункту 2 4) статуту ООН та звернено до Росії вимогу негайно припинити застосування сили по відношенню до України та вивести збройні формування РФ з України.

Наказом Міжнародного суду справедливості ООН від 16.03.2022 року №182 зобов`язано російську федерацію негайно припинити військові дії, які вона розпочала 24.02.2022 року на території України.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 року про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 року.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії відповідача за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними.

Також при визначенні протиправності дій відповідача підлягають врахуванню загальновизнаний і засадничий загальний принцип права, який полягає в тому, що будь-яке порушення зобов`язання тягне за собою обов`язок надати відшкодування (відображений Постійною палатою міжнародного правосуддя у справі Про фабрику в Хожуві (Case concerning the factory at Chorzow), рішення № 13 від 13.09.1928, а також одна із засад сучасного правового порядку "ex injuria non oritur jus" (із беззаконня не виникає право), який відображений у Консультативному висновку Міжнародного суду справедливості "Правові наслідки для держав подальшої присутності Південної Африки в Намібії незважаючи на Резолюцію Ради Безпеки 276 (1970)".

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу цивільного правопорушення, а саме збройної агресії росії проти України, в розумінні частини 3 статті 75 ГПК України, є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному рівні.

Діями з боку російської федерації порушено гарантоване ст. 42 Конституції України право позивача на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, тобто сам факт збройної агресії РФ проти України є причиною виникнення ситуації, за якої позивач змушений відстоювати порушене відповідачем право у судовому порядку.

З урахуванням наведеного, на думку суду, позивачем у даній справі надано докази, що можуть підтверджувати загальну суму реальних збитків у розмірі у розмірі 291593691,00грн., що у доларовому еквіваленті становить 8017688 доларів США 00 центів, завдані повним знищенням об`єкта нерухомого майна - будівель торговельно-побутового комплексу «FOZZY» літ. «А», «А1», «Б», загальною площею 11 422,6 кв.м за адресою: м.Одеса, вул. Середня, 83-А, внаслідок ракетного удару збройних сил Російської Федерації 14.08.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 931840,00 грн., із застосуванням коефіцієнту 0,8%, у зв`язку із поданням до суду позову позивачем в електронній формі.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Приватного акціонерного товариства Експансія Рітейл задовольнити повністю.

2.Стягнути з Російської Федерації (Russian Federation; код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14; код загальноросійського класифікатора органів державного управління 1318000) на користь Приватного акціонерного товариства Експансія Рітейл (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; ідентифікаційний код 33870687) реальні збитки у розмірі 291593691 (двісті дев`яносто один мільйон п`ятсот дев`яносто три тисячі шістсот дев`яносто одна) грн. 00 коп., що у доларовому еквіваленті становить 8017688 (вісім мільйонів сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) доларів США 00 центів, завдані повним знищенням об`єкта нерухомого майна - будівель торговельно-побутового комплексу «FOZZY» літ. «А», «А1», «Б», загальною площею 11 422,6 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 83-А, внаслідок ракетного удару збройних сил Російської Федерації 14.08.2023.

3.Стягнути з Російської Федерації (Russian Federation; код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14; код загальноросійського класифікатора органів державного управління 1318000) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 931840 (дев`ятсот тридцять одна тисяча вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 08 жовтня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко