Рішення № 140424718, 08.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р.

м. Київ

Справа № 911/2390/26

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код 42399676)

до Макарівського територіального центру соціального обслуговування (Надання соціальних послуг) Макарівської селищної ради (08001, Київська обл., Бучанський р-н, селище Макарів, вул. Освіти, будинок 15 А, код 22201513)

про стягнення 3815,38 грн,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" до Макарівського територіального центру соціального обслуговування (Надання соціальних послуг) Макарівської селищної ради про стягнення 3815,38 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2026 відкрито провадження у справі.

Суд встановив, що у визначений судом строк для подання відзиву на позов відповідач своїм процесуальним правом не скористався. Відповідач не подавав жодних письмових клопотань, пов`язаних з розглядом спору, не надав заперечень та доказів на спростування вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виявляв наміру ознайомлюватися з матеріалами справи, а також не подавав заяв про визнання чи заперечення будь-яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не реалізував надане йому законом право на участь у судовому процесі та доступ до правосуддя, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Обставини спірних правовідносин.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі Позивач, Постачальник) та МАКАРІВСЬКИМ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ЦЕНТРОМ СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ) МАКАРІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (далі Відповідач, Споживач) виникли договірні правовідносини з постачання природного газу.

29.12.2025 Відповідач подав Заяву про приєднання до Договору постачання природного газу, розміщеного на вебсайті Позивача, на період з січня 2026 року по 31 березня 2026 року.

30.12.2025 Позивач надав Згоду на приєднання до Договору та повідомив про укладення між сторонами Договору постачання природного газу від 30.12.2025 № 09-12308/25-БО-Т шляхом приєднання Відповідача до його умов. Датою набрання чинності Договором визначено 30.12.2025.

За умовами пунктів 1.1, 1.2 Договору Постачальник зобов`язався поставити Споживачу природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо», а Споживач прийняти його та оплатити на умовах Договору. Природний газ за Договором призначений для власних потреб Споживача. Відповідно до пункту 1.5 Договору останній є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України та може бути укладений шляхом приєднання Споживача до всіх його умов у цілому.

Відповідно до пункту 5.2 Договору до якого під час перерахування коштів у призначенні платежу має бути зазначено номер Договору, а зміна призначення платежу здійснюється Споживачем на підставі відповідного листа, який надається Постачальнику не пізніше десяти календарних днів з дня надходження коштів на його рахунок.

Згідно з пунктом 3.5 Договору приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За твердженням Позивача, протягом січня березня 2026 року ним передано у власність Відповідача природний газ на загальну суму 3467,65 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами без зауважень.

Відповідно до пункту 5.1 Договору Споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ на рахунок Постачальника відповідно до акта приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, у якому здійснено постачання природного газу.

Позивач вказує, що Відповідач не здійснив оплату за переданий природний газ у визначені Договором строки, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 3467,65 грн.

Крім суми основного боргу, Позивач заявляє до стягнення пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

Так, відповідно до пункту 7.2 Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку за пунктом 5.1 Договору та/або строків оплати компенсації за пунктом 8.4 Договору Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику 3 % річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Посилаючись на зазначені умови Договору та положення статей 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував Відповідачу 3% річних у розмірі 26,08 грн, інфляційних втрат у розмірі 60,85 грн та пеню у розмірі 260,80 грн.

За наведеного позивач просить суд стягнути з Макарівського територіального центру соціального обслуговування (Надання соціальних послуг) Макарівської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 3815,38 грн, з яких: 3467,65 грн основного боргу, 260,80 грн пені, 60,85 грн інфляційних нарахувань та 26,08 грн 3% річних.

Відзив на позовну заяву Відповідачем не подано.

Висновки господарського суду

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини щодо постачання природного газу, на виконання яких Позивач протягом січня - березня 2026 року передав Відповідачу природний газ на загальну суму 3467,65 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами без зауважень.

Відповідно до пункту 5.1 Договору Споживач зобов`язаний здійснити розрахунок за фактично переданий природний газ до останнього числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено його постачання. Водночас Відповідач у встановлений Договором строк оплату за отриманий природний газ не здійснив, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі 3467,65 грн.

Відтак, з огляду на встановлений судом факт отримання Відповідачем природного газу та невиконання ним обов`язку щодо його оплати у визначений Договором строк, позовна вимога про стягнення основного боргу у розмірі 3467,65 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, пунктом 7.2 Договору передбачено обов`язок Споживача у разі прострочення строків остаточного розрахунку сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також 3 % річних та інфляційні втрати.

З огляду на прострочення Відповідачем виконання грошового зобов`язання, Позивачем нараховано пеню у розмірі 260,80 грн, 3% річних у розмірі 26,08 грн та інфляційні втрати у розмірі 60,85 грн.

Перевіривши наведені Позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність, відповідність умовам Договору та положенням чинного законодавства.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 3815,38 грн, з яких: 3467,65 грн основного боргу, 260,80 грн пені, 60,85 грн інфляційних втрат та 26,08 грн 3% річних.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, викладених у позовній заяві обставин не спростував, доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань за Договором не надав, заявлених до стягнення сум не оспорив та контррозрахунку заборгованості, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат суду не подав

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вирішення питання щодо судових витрат.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Макарівського територіального центру соціального обслуговування (Надання соціальних послуг) Макарівської селищної ради (08001, Київська обл., Бучанський р-н, селище Макарів, вул. Освіти, будинок 15 А, код 22201513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код 42399676) 3467,65 грн основного боргу, 260,80 грн пені, 60,85 грн інфляційних втрат, 26,08 грн 3% річних та 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 08.10.2026.

Суддя А.Ф. Черногуз