Рішення № 140424531, 17.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2026Справа №910/1528/26

За позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доДержавного підприємства "Еко"простягнення заборгованості у розмірі 3 242 177,23 грнСуддя Бойко Р.В.секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:Коняєва В.В.від відповідача:Вербицький В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2026 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Еко" про стягнення заборгованості у розмірі 3 242 177,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" вказує, що Державним підприємством "Еко" не виконано своїх зобов`язань за Договором №02635/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення від 20.06.2003 з оплати наданих йому позивачем послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2020 по 30.04.2025, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 1 800 289,80 грн.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №02635/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення від 20.06.2003, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Державного підприємства "Еко" інфляційних втрат у розмірі 1 042 004,57 грн, 3% річних у розмірі 219 853,88 грн та штрафу у розмірі 180 028,98 грн.

За наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями справа №910/1528/26 була передана на розгляд судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (у складі судді Балаца С.В.) від 16.02.2026 відкрито провадження у справі №910/1528/26; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов; підготовче засідання призначено на 09.03.2026.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва (у складі судді Балаца С.В.) від 09.03.2026 встановлено порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті; закрито підготовче провадження у справі №910/1528/26 та призначено її до судового розгляду по суті на 20.04.2026.

20.04.2026 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про залучення до розгляду справи №910/1528/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг".

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва (у складі судді Балаца С.В.) від 20.04.2026 задоволено клопотання Державного підприємства "Еко" про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання на 11.05.2026.

24.04.2026 Державним підприємством "Еко" сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на клопотання позивача про залучення до участі у справі №910/1528/26 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

07.05.2026 через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Еко" надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказує, що станом на травень 2022 року Державне підприємство "Еко" обслуговує лише один багатоквартирний будинок, а саме - будинок №43 по вул. Джона Маккейна (колишня вул. Івана Кудрі) в м. Києві, однак позивач до цього часу виставляє Державному підприємству "Еко" рахунки на сплату послуг водопостачання та водовідведення у будинках, до яких Державне підприємство "Еко" вже не має ніякого відношення (наприклад, буд. №10 та №12 по бульвару Лесі Українки в м. Києві, буд. №4 по вул. Кловський узвіз, буд. №8а по вул. Старонаводницькій). Відповідач стверджує, що неодноразово повідомляв позивача про зміни до переліку об`єктів, яким подається вода та приймаються стоки. У змісті відзиву Державне підприємство "Еко" вказує, що очікує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Також 07.05.2026 через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Еко" надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №910/1528/26 та клопотання про витребування у Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" рахунків та доказів їх отримання, а також листа позивача №4222/8/8/02-22 від 28.07.2022 та доказів його направлення відповідачу; листа відповідача №333 від 24.05.2016 та відомостей про розгляд листа відповідача №10 від 21.06.2022.

11.05.2026 від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що п`ятнадцятиденний строк для надання відповідачем відзиву на позовну заяву сплив 07.03.2026, тому поданий Державним підприємством "Еко" відзив на позовну заяву підлягає залишенню без розгляду. Також позивач зазначає, що після отримання інформації про передачу будинків іншим управителям сторони спільно здійснили звірку розрахунків та склали акт звіряння показань приладів обліку, де вказані показники приладів обліку згідно переліку адрес споживання які надало Державне підприємство "Еко". Таким чином, позивач вказує, що в серпні 2022 року з метою приведення нарахувань до фактичних показників Державного підприємства "Еко" виконаний перерахунок (зняття) на суму - 62 855,02 грн, в тому числі по житловим будинком за адресами Кловський узвіз, 4, бульвар Лесі Українки, 10, 12. Позивач стверджує, що подальше нарахування відповідачу по вказаним будинкам згідно Договору №02635/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення від 20.06.2003 з вересня 2022 року і надалі не здійснювалося. Щодо заявлених відповідачем судових витрат, то позивач просить їх покласти на Державне підприємство "Еко".

Також 11.05.2026 від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання Державного підприємства "Еко" про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №910/1528/26 та на клопотання про витребування доказів.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва (у складі судді Балаца С.В.) від 11.05.2026 відхилено клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження як необґрунтоване, оскільки ГПК України не передбачає можливості повернення на стадію підготовчого провадження, на стадії судового розгляду; відхилено клопотання про залучення третьої особи як необґрунтоване, оскільки ГПК України не передбачає можливості залучення третіх осіб на стадії судового розгляду; відхилено клопотання про витребування доказів як необґрунтоване відповідно до ГПК України; поновлено строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву; оголошено перерву в судовому засіданні до 01.06.2026.

01.06.2026 через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Еко" надійшло клопотання про витребування у Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" оригіналу листа Державного підприємства "Еко" №333 від 24.05.2016.

Також 01.06.2026 Державним підприємством "Еко" сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для встановлення чи виконано на листі вих. №333 від 24.05.2016 підпис ОСОБА_1 , в якому відповідач також просить суд поновити строк на подання цього клопотання.

Крім того, 01.06.2026 Державним підприємством "Еко" сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення, в яких відповідач вказує, що з моменту опублікування Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" публічного договору на водопостачання та відведення стоків, Договір №02635/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення від 20.06.2003 був припинений, а позивач мав укласти прямі договори на водопостачання та водовідведення з власниками квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва (у складі судді Балаца С.В.) від 01.06.2026 для надання можливості представнику відповідача оформити письмово та подати до суду заявлений відвід оголошено перерву в підготовчому засіданні до 15.06.2026.

10.06.2026 від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення, в яких позивач вказує, що посилання відповідача на зміни в законодавстві від 26.04.2014, а саме на Закон України №1198-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", згідно якого виконавець послуги має укладати прямі індивідуальні договори з споживачами (власниками) житлових приміщень, не є підставами для звільнення Державного підприємства "Еко" від сплати заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, згідно Договору від 20.06.2003 №02635/2-06, оскільки відповідач був балансоутримувачем державного житлового фонду на праві господарського відання та оперативного управління, до якого відносяться спірні будинки. Тобто мешканці кімнат/квартир не були їх власниками, не могли виступати самостійною стороною договірних відносин з надавачами комунальних послуг, оскільки перебували в службовому житлі на підставі ордерів про право тимчасового зайняття службового житла на час роботи. Позивач вказує, що Державне підприємство "Еко" як балансоутримувач майна державного житлового фонду згідно листа від 24.05.2016 №333 підтвердило свій статус колективного споживача і в подальшому залишилось колективним споживачем на підставі діючого Договору від 20.06.2003 №02635/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення.

11.06.2026 до відділу діловодства суду через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Еко" надійшла заява про відвід судді Балаца С.В., яка мотивована тим, що у представника відповідача у підсистемі ЄСІКС "Електронний суд" відсутні ухвали про відкладення чи оголошення перерви у справі починаючи з 16.03.2026 та дані про дату та час судових засідань, як і відсутні протоколи судових засідань та їх технічні записи. Крім того, як на підтвердження упередженості судді Балаца С.В., заявник посилається на те, що йому було відмовлено у задоволенні всіх заяв та клопотань, що, у свою чергу, зумовлює неможливість відповідача реалізувати свої процесуальні права, з метою захисту власних прав та інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (у складі судді Балаца С.В.) від 12.06.2026 заявлений Державним підприємством "Еко" відвід судді Балацу С.В. від розгляду справи №910/1528/26 визнано необґрунтованим. Передано заяву Державного підприємства "Еко" про відвід судді Балаца С.В. від розгляду справи №910/1528/26 для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи для розгляду заяви про відвід судді, поданої в межах справи №910/1528/26, передано судді Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (у складі судді Васильченко Т.В.) від 17.06.2026 відмовлено в задоволенні заяви Державного підприємства "Еко" про відвід судді Балаца С.В.

15.06.2026 Державним підприємством "Еко" сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про зупинення провадження у справі №910/1528/26 до набрання законної сили рішенням у справі №910/6465/26 за позовом Державного підприємства "Еко" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання недійсним Договору №02635/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення від 20.06.2003.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (у складі судді Балаца С.В.) від 23.06.2026 задоволено самовідвід судді Балаца С.В. від розгляду справи №910/1528/26.

24.06.2026 за наслідками автоматизованого розподілу справу №910/1528/26 передано на розгляд судді Бойку Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2026 прийнято справу №910/1528/26 до свого провадження; судове засідання у справі призначено на 30.07.2026.

14.07.2026 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на клопотання про зупинення провадження, в яких позивач вказує, що сам по собі факт існування судового провадження у справі №910/6465/26 щодо визнання недійсним договору свідчить про те, що станом на сьогодні такий правочин є чинним та підлягає виконанню, а сама по собі пов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №910/6465/26 Господарський суд міста Києва має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №910/1528/26. Позивач вважає, що безвідносно від наслідків розгляду справи, №910/6465/26, зобов`язання відповідача оплатити послуги з водопостачання та водовідведення виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Окремо позивач зазначає, що Державне підприємство "Еко" є злісним та систематичним боржником за надані послуги з водопостачання та водовідведення перед Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та позивач вважає, що позов про визнання недійсним Договору №02635/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення від 20.06.2003 був поданий відповідачем з метою зловживання процесуальними правами.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.07.2026 застосовано до представника відповідача - Шельчук Тетяни Сергіївни заходи процесуального примусу у виді попередження; запропоновано відповідачу надати заяву свідка від керівника (який підписав відповідний лист) з попередженням про кримінальну відповідальність; запропоновано позивачу надати копію супровідного листа з конвертом; залишено без розгляду клопотання відповідача про витребування оригіналу доказу, оскільки позивачем було надано суду оригінал відповідного листа до огляду; запропоновано відповідачу надати відповідь на питання щодо тарифікації оплати правничої допомоги в межах даної справи; оголошено перерву в судовому засіданні до 11.08.2026.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.08.2026 відмовлено відповідачу у задоволені клопотання про призначення у справі судової експертизи, з огляду на відсутність заяви свідка з попередженням про кримінальну відповідальність; відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі; оголошено перерву у судовому засіданні до 03.09.2026 на стадії вступних слів.

03.09.2026 Державним підприємством "Еко" сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення, в яких відповідач вказує, що починаючи з 05.08.2014 позивач власним волевиявленням набув статусу виконавця житлово-комунальних послуг безпосередньо для мешканців багатоквартирних будинків, а споживачі вважаються такими, що приєдналися до публічного договору. З цього моменту обов`язок оплати послуг, спожитих у квартирах, покладено на самих споживачів, а не на балансоутримувача чи управителя будинку. Крім того, відповідач стверджує, що за період з грудня 2020 по серпень 2022 року, коли у розрахунку позивача одночасно перебували п`ять-шість об`єктів, нараховано 1 714 973,65 грн, що становить 95,3% заявленої заборгованості. Саме на цей період припадають нарахування за будинки, які на той час уже обслуговувалися іншими управителями. Таким чином, відповідач стверджує, що отримані відповіді на адвокатські запити та оприлюднені рішення зборів співвласників підтверджують, що будинки на бульварі Лесі Українки, 10 і 12, на узвозі Кловському, 4 та на вул. Старонаводницькій, 8-А у спірний період не перебували в обслуговуванні Державного підприємства "Еко", а будинок на вул. Джона Маккейна, 43 вибув з його обслуговування з 01.08.2024.

Призначене на 03.09.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку з надходженням сигналу повітряної тривоги у м. Києві, що унеможливлювало проведення засідання, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2026 призначено судове засідання у справі №910/1528/26 на 17.09.2026

16.09.2026 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшло заперечення на клопотання Державного підприємства "Еко", в яких позивач вказує, що додаткові пояснення та додані до них нові докази подані відповідачем з пропущенням визначеного Господарським процесуальним кодексом України строку, у зв`язку з чим підлягають відхиленню, а відповідні докази не повинні прийматися судом.

В судове засідання 17.09.2026 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а Державне підприємство "Еко" проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 застосовано до представника позивача - Коняєвої Валентини Віталіївни заходи процесуального примусу у виді попередження; застосовано до представника відповідача - Вербицького Володимира Володимировича заходи процесуального примусу у виді попередження.

В судовому засіданні 17.09.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 про витребування у Державного підприємства "Еко" та адвоката Вербицького Володимира Володимировича належним чином засвідченого акту наданих правничих послуг в межах даної справи або переліку наданих послуг із зазначенням їх загальної вартості (у разі якщо відповідний акт надання послуг не складався). Встановлено строк для виконання вимог ухвали суду - 10 днів з моменту отримання даної ухвали суду.

В судовому засіданні 17.09.2026 судом завершено розгляд справи №910/1528/26 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2003 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Державним підприємством "Еко" (абонент) було укладено Договір №02635/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі - Договір), відповідно до п. 1 якого постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов Договору та Правил користування схемами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 (надалі - Правила).

Розділом 2 Договору на постачальника покладено обов`язок забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна" та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин, а абонент, у свою чергу, зобов`язався сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об`ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Згідно з пунктом 3.3 Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

За умовами п. 3.6. Договору щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього Договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 10% від несплаченої суми.

У пункті 4.2 Договору вказано, що за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 7.1 Договору).

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що ним у період з 01.12.2020 по 30.04.2025 належним чином виконувались свої зобов`язання за Договором з надання відповідачу послуг водопостачання та водовідведення, в той час як Державним підприємством "Еко" не виконано свої зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з останнього боргу у розмірі 1 800 289,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 042 004,57 грн, 3% річних у розмірі 219 853,88 грн та штрафу у розмірі 180 028,98 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 11, 202, 509, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів розірвання договору чи відмови від нього однієї із сторін, а також враховуючи погодження сторонами у п. 7.1 Договору безстроковості його дії, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим, в тому числі на 2020-2025 роки.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору про надання послуг, відповідно до якого в силу вимог ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 5 статті 633 Цивільного кодексу України передбачено, що актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Укладений між позивачем та відповідачем Договір, предметом якого є надання та оплата послуг водопостачання та водовідведення, відноситься до публічних договорів, оскільки його умови повністю відповідають положенням статті 633 Цивільного кодексу України.

Оскільки предметом спірного договору є надання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення відповідачу, то сторони, разом з умовами договору також зобов`язані виконувати і вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини особи, що надає послуги з водовідведення та особи, що користується послугами з водовідведення.

Тому відповідно до частини 5 статті 633 Цивільного кодексу України у вказаному договорі за згодою сторін були встановлені правила, обов`язкові для них при виконанні цього договору.

Так, в п. 1 вказаного Договору зазначено, що постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов Договору та Правил користування схемами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65

Попри наведене, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими (надалі - Правила №190), у зв`язку з чим втратили чинність Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Держитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994.

Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1 Правил №190)

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" зазначеного закону питна вода - вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води; водовідведення - діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.

Згідно з ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення надаються споживачам підприємством питного водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі договору з об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані, окрім іншого, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.

Також на зазначені правовідносини поширює свою дію Закон України "Про житлово-комунальні послуги", який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

- забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" за період з 01.12.2020 по 30.04.2025 надало Державному підприємству "Еко" послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1 800 289,80 грн (з урахуванням перерахунку на суму -62 855,02 грн).

Надання зазначених послуг підтверджується поданими позивачем фотознімками лічильників за період з грудня 2020 року по квітень 2025 року, розрахунками (основні нарахування, перерахунки) обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, водовідведення атмосферних опадів та додаткових послуг на об`єктах споживача (детальних) за період з грудня 2020 року по квітень 2025 року, рахунками на оплату за період з грудня 2020 року по квітень 2025 року.

Щодо тверджень відповідача про неправомірне включення до розрахунків спожитих послуг централізованого водопостачання та водовідведення за будинки, що були передані в управління та обслуговування іншим організаціям, то дані обставини спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема із деталізованих розрахунків вбачається, що з вересня 2022 року Державному підприємству "Еко" нараховувались послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення лише за одним будинком - будинок №43 по вул. Джона Маккейна у м. Києві.

Так, після повідомлення Державним підприємств "Еко" Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про передачу будинків (за адресами: бульвар Лесі Українки, 10, 12; Кловській узвіз, 4; вул. Старонаводницька, 8А) іншим управителям з метою врегулювання договірних відносин в частині звірки розрахунків за спожиті послуги водопостачання та водовідведення по показанням приладів обліку на дату передачі цих об`єктів, сторони здійснили звірку розрахунків та склали акт звіряння показань приладів обліку за об`єктами централізованого водопостачання та водовідведення по договору станом на 01.07.2022, де вказані показники приладів обліку згідно переліку адрес споживання.

Акт звіряння показань приладів обліку за об`єктами централізованого водопостачання та водовідведення по договору станом на 01.07.2022 був підписаний від імені відповідача в.о. директора В. Поліщуком та Державним підприємством "Еко" надіслано цей акт Приватному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" листом вих. №16 від 07.11.2022. В серпні 2022 року з метою приведення нарахувань до фактичних показників позивачем виконаний перерахунок (зняття) на суму 62 855, 02 грн, в тому числі по житловим будинкам за адресами: Кловський узвіз, 4, бульвар Лесі Українки, 10, 12.

Із наявних в матеріалах справи деталізованих розрахунків вбачається, що подальше нарахування послуг по будинкам за адресами: бульвар Лесі Українки, 10, 12; Кловській узвіз, 4; вул. Старонаводницька, 8А, з вересня 2022 року не здійснювалося, що підтверджується розрахунком обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, де в колонці "Адреса об`єкту водоспоживання" вказані будинки виключені.

При цьому, як повідомив позивача, оскільки рахунки Державного підприємства "Еко" були арештовані (що унеможливлювало пред`явлення платіжних документів до банківської установи) платіжні документи надсилались відповідачу через сервіс M.E.Doc.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів висловлення незгоди відповідачем щодо кількості або вартості отриманих послуг за Договором, наданих Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" до звернення останнього до суду із даним позовом.

Щодо тверджень відповідача про обов`язок позивача укласти індивідуальні договори безпосередньо із споживачами комунальних послуг та необхідність стягнення вартості послуг із безпосередніх споживачів, то суд відзначає, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувало три спори про стягнення з Державного підприємства "Еко" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованості за Договором №02635/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення від 20.06.2003 за попередні періоди (справи №910/14930/18, №910/13189/19, №910/4413/21).

В межах справ №910/14930/18, №910/13189/19, №910/4413/21 судами було встановлено наявність у Державного підприємства "Еко" обов`язку з оплати наданих Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" послуг централізованого водопостачання та водовідведення по будинкам, які входять до предмету спору в межах справи №910/1528/26.

В свою чергу відповідачем не було наведено жодного мотивування для можливості суду відступити від принципу res judicata.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача, який належним чином отримував послуги з водопостачання та водовідведення у період з 01.12.2020 по 30.04.2025 та споживав їх, виник прямий обов`язок відповідно до зазначених норм Правил та законодавчих актів з оплати за фактичне користування наданими послугами у відповідний місяць, в якому послуги з водопостачання та водовідведення були надані та спожиті відповідачем.

Так, за розрахунками Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", правильність здійснення яких відповідачем не була спростована, у період з 01.12.2020 по 30.04.2025 ним було надано Державному підприємству "Еко" послуги на суму 1 800 289,80 грн.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (втратили чинність 01.05.2022), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Натомість згідно п. 37 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 №85 (набули чинності з 1 травня 2022 року) розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Судом враховано положення п. 3.4 Договору, в якому передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Проте суд вважає за необхідне керуватись п. 18 Правил (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630) та п. 37 Правил (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 №85) у відповідні періоди їх дії, оскільки ненадання рахунку/не пред`явлення платіжного документу (розрахункового документу) не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити надані послуги (постанова Верховного Суду у справі від 29.04.2020 №920/1343/21, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 та інші). А отже, сторонами у п. 3.4 Договору не було погоджено строк/терміну оплати відповідачем наданих йому послуг, натомість такий строк був встановлений нормативними актами.

Оскільки у спірний період відповідач фактично споживав послуги з водопостачання та водовідведення, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснювати оплату за спожиті до травня 2022 року послуги - не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а з травня 2022 року - не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано таких тверджень, що Державним підприємством "Еко" не виконано своїх зобов`язань з оплати наданих йому з 01.12.2020 по 30.04.2025 послуг.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Керуючись приписами ст. 13, 73, 74, 79 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що подані Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" докази підтверджують наявність у Державного підприємства "Еко" обов`язку із оплати наданих позивачем послуг, який відповідачем у визначений законодавством строк не був виконаний, у зв`язку з чим виник борг у розмірі 1 800 289,80 грн, тому вимога в частині стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Державного підприємства "Еко" інфляційних втрат у розмірі 1 042 004,57 грн, 3% річних у розмірі 219 853,88 грн та штрафу у розмірі 180 028,98 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений законодавством строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договорами відповідальності.

Державне підприємство "Еко" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" заявлених до стягнення позивачем 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з оплати послуг, та визначеної позивачем кінцевої дати нарахування, прийшов до висновку, що правомірним буде стягнути з Державного підприємства "Еко" інфляційні втрати у розмірі 1 042 004,57 грн та 3% річних у розмірі 219 853,88 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 180 028,98 грн на підставі п. 4.1 Договору, то суд зазначає наступне.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 10% від несплаченої суми.

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Уз аналізу пункту 4.1 Договору вибачається, що він пов`язує виникнення права на стягнення штрафу виключно із "безпідставною відмовою від оплати". Проте сам Договір не містить жодного визначення того, яка саме відмова вважається "безпідставною", та не встановлює процедури чи критеріїв визначення "безпідставності".

Оскільки сторони не узгодили чіткого правового механізму фіксації "безпідставності", саме лише неотримання постачальником за Договором коштів не може автоматично трактуватися як "безпідставна відмова". Будь-яка відмова абонента від оплати (в тому числі через невизнання обсягу, якості чи самого факту надання послуг) має певне обґрунтування, а отже, не є "безпідставною" в розумінні прямого значення цього слова.

До того ж відмова від оплати судом розуміється як активна вольова дія (наприклад, направлення листа-відмови платити тощо). В той час як прострочення оплати (фактично бездіяльність боржника) є зовсім іншим правовим правопорушенням. Неоплата (прострочення оплати) боржником спожитих послуг не є тотожною відмові боржника від оплати.

Натомість матеріали справи не містять доказів вчинення Державним підприємством "Еко" дій, які б свідчили про відмову останнього від виконання грошового зобов`язання перед позивачем, в той час як за порушення строків розрахунків п. 4.2 Договору передбачено інший вид відповідальності - нарахування пені.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для стягнення з Державного підприємства "Еко" штрафу у розмірі 180 028,98 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників справи залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин, позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" підлягає частковому задоволенню, а з Державного підприємства "Еко" підлягає стягненню борг у розмірі 1 800 289,80 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 042 004,57 грн та 3% річних у розмірі 219 853,88 грн.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 74, 75, 79, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Еко" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 36 Б; ідентифікаційний код 32309722) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) борг у розмірі 1 800 289 (один мільйон вісімсот тисяч двісті вісімдесят дев`ять) грн 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 042 004 (один мільйон сорок дві тисячі чотири) грн 57 коп., 3% річних у розмірі 219 853 (двісті дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три) грн 88 коп. та судовий збір у розмірі 36 745 (тридцять шість тисяч сімсот сорок п`ять) грн 78 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя Роман БОЙКО