Ухвала суду № 140424212, 18.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38002/26

Провадження № 1-кс/761/23021/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 261 021 000 001 35 від 09.07.2026, у якому

гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Малин Житомирської області, громадянин України, українець, з вищою освітою, державний інспектор Державної екологічної інспекції України, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

у с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 18.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, скоєного за нижченаведених обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, на якого покладено виконання обов`язків начальника зазначеного відділу, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України та ст. 18 КК України ОСОБА_4 є службовою особою.

ОСОБА_4 не пізніше 09.06.2026 вступив у злочинну змову зі своїм батьком ОСОБА_7 , який має знання та навички у сфері державного екологічного нагляду (контролю), та лісничим Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» (код за ЄДРПОУ 24219849) ОСОБА_8 , з метою одержання неправомірної вигоди, поєднаної з її вимаганням у представників агропідприємств.

Згідно з розробленим ними планом ОСОБА_4 та ОСОБА_8 мали висувати представникам державних підприємств, у розпорядженні яких перебувають агролісництва, вимоги про надання неправомірної вигоди у фіксованому розмірі. У разі відмови у наданні неправомірної вигоди ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мали створювати перешкоди у здійсненні господарської діяльності агропідприємств, зокрема, шляхом проведення перевірок та притягнення службових осіб до адміністративної відповідальності за нібито порушення природоохоронного (екологічного) законодавства.

Так, 09.06.2026 ОСОБА_4 , який на той час обіймав посаду головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) лісів та рослинного світу, тваринного світу та біоресурсів Департаменту державного екологічного нагляду (контролю) - державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Державної екологічної інспекції України, під час виконання службових обов`язків на території Вишгородського району Київської області між селами Максимовичі та Млачівка виявив ділянку, на якій здійснювалася заготівля деревини, про що повідомив спецлінію «102».

За вказаним фактом 10.06.2026 ВП № 1 (смт Іванків) Вишгородського РУП ГУНП у Київській області розпочато кримінальне провадження № 12026111180000182 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК.

Земельна ділянка, на якій виявлено заготовлену деревину, перебуває на балансі Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС», до складу якого входять 14 підпорядкованих агролісництв, а саме: Димарське, Дитятківське, Сидоровицьке, Кропивнянське, Оливське, Шпилівське, Іванківське, Богуславське, Ісайківське, Поліське, Бородянське, Тетіївське, Таращанське та Хотівське.

Після встановлення факту незаконної порубки дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, усвідомлюючи можливість використання цього факту для вимагання у представників Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС» неправомірної вигоди за припинення проведення перевірок агролісництв та приховування виявленого правопорушення, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , використовуючи наявні у них засоби зв`язку з представниками зазначеного підприємства, почали реалізовувати свій злочинний умисел за таких обставин.

Так, 14.06.2026 ОСОБА_8 зателефонував на номер телефону ОСОБА_9 , який обіймає посаду головного інженера ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «КИЇВОБЛАГРОЛІС», та повідомив, що з ним бажають поспілкуватися ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . При цьому ОСОБА_8 наголосив на терміновості питання. На це ОСОБА_9 повідомив про своє місце перебування, а саме с. Любовичі Коростенського району Житомирської області.

Надалі, того самого дня, на номер телефону ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_7 , який повідомив, що прибув до зазначеного населеного пункту та бажає зустрітися.

ОСОБА_9 , зустрівшись із ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , почув від них, що їм відома інформація про рух лісопродукції ДП СЛП «Київоблагроліс», а також про обсяги деревини, яка ще не вивезена та не реалізована.

Після цього ОСОБА_7 надав ОСОБА_9 аркуш паперу із зазначеним на ньому переліком агропідприємств ДП СЛП «Київоблагроліс» та запропонував визначити агропідприємства, за які надаватиметься неправомірна вигода за невчинення щодо них перевірок. При цьому повідомив, що розмір неправомірної вигоди становить 20 000 гривень за кожне агропідприємство. На зазначеному аркуші ОСОБА_9 зробив помітки щодо Бородянського, Поліського, Сидоровицького, Шпилівського, Іванківського та Оливського агропідприємств ДП СЛП «Київоблагроліс».

Разом з цим, через деякий час під час телефонної розмови із ОСОБА_9 . ОСОБА_8 повідомив, що неправомірну вигоду необхідно передавати безпосередньо йому, після чого він передаватиме її ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . На це ОСОБА_9 повідомив, що надавати неправомірну вигоду не буде.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 08.08.2026, перебуваючи у с. Ворсівка Коростенського району Житомирської області, під час особистої зустрічі із ОСОБА_9 . ОСОБА_8 почав переконувати останнього у необхідності співпраці з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 і надання їм неправомірної вигоди за те, щоб вони не проводили перевірки 14 підпорядкованих лісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», не складали акти перевірок із зазначенням недоліків, не нараховували штрафи, не втручалися у господарську діяльність шляхом зупинення автомобілів, які перевозять лісопродукцію, не викликали на місце рубок працівників поліції та не вилучали зрубану деревину.

Крім того, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , що працівники екологічного контролю мають широкі повноваження та з ними необхідно підтримувати належні відносини, оскільки вони можуть створити проблеми у діяльності ДП СЛП «Київоблагроліс».

У подальшому, 15.09.2026 приблизно о 19:00, перебуваючи у м. Малині Житомирської області, ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_8 , після чого вони направилися до лісової місцевості, де зустріли ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

Під час розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 , що в агролісництвах ДП СЛП «Київоблагроліс» наявна значна кількість порушень та зазначив, що у разі ненадання наступного дня, 16.09.2026, неправомірної вигоди вони припинять співпрацю, а працівники екологічного контролю відновлять перевірки агролісництв ДП СЛП «Київоблагроліс», нараховуватимуть штрафи та вживатимуть інших заходів, які матимуть негативні наслідки для діяльності агролісництв.

У ході цієї розмови ОСОБА_8 повідомив, що грошові кошти необхідно передати саме йому, після чого він передасть частину з них ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Під впливом висловлених вимог ОСОБА_9 погодився передати грошові кошти у розмірі 20 000 гривень, що приблизно відповідає 500 доларам США, за чотири агролісництва ДП СЛП «Київоблагроліс», а саме Іванківське, Бородянське, Сидоровицьке та Поліське.

Надалі, 17.09.2026, перебуваючи поблизу ТРЦ «Lavina Mall» за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6, ОСОБА_9 на виконання вимоги зазначених осіб передав ОСОБА_8 імітовані грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США для подальшого розподілу між ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за неперешкоджання ними здійсненню господарської діяльності агролісництв ДП СЛП «Київоблагроліс».

Після передачі грошових коштів ОСОБА_8 був затриманий працівниками поліції на місці вчинення кримінального правопорушення. Також були затримані ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

На думку слідчого, існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили застосувати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані учасниками судового засідання матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

- чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого йому злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину, пов`язаного з одержанням неправомірної вигоди, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей останнього, що підтверджує високу ймовірність його свідомої позапроцесуальної поведінки.

Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на свідків.

Крім того, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, не виключено, що підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину.

Також слідчий суддя не виключає, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.

У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі до десяти років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов`язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 15 листопада 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави, у межах строку досудового розслідування.

У випадку невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1