Ухвала суду № 140423741, 08.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

08.10.2026 Справа № 756/10353/26

Унікальний номер 756/10353/26

Номер провадження 6/756/1164/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретаря судового засідання - Дулини В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 серпня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27 серпня 2026 року позов ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором позики № 74511959 від 01 січня 2022 року в розмірі 31417,55 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

16 серпня 2026 року до суду відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про розстрочення виконання рішення суду, у якій просить розстрочити виконання рішення суду від 27 серпня 2026 року на 10 місяців, встановивши порядок погашення загальної суми 38579,95 грн. шляхом сплати: протягом перших 9 місяців - по 3858,00 грн щомісяця; у 10-му місяці - 3857,95 грн. В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що він не має наміру ухилятися від виконання рішення суду та готовий добровільно погасити заборгованість у повному обсязі, але, водночас, проходить військову службу та має щомісячний дохід близько 30000,00 грн., тому одноразова сплата всієї визначеної рішенням суду суми у розмірі 38579,95 грн. потребуватиме використання значної частини щомісячного доходу відповідача та істотно ускладнить забезпечення його необхідних повсякденних витрат.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 21 вересня 2026 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.

Дослідивши матеріали подані в обґрунтування заяви, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення заяви, виходячи з наступного.

Судом досліджено, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27 серпня 2026 року позов ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором позики № 74511959 від 01 січня 2022 року в розмірі 31417,55 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Відповідачем надано до суду виписки по картковому рахунку відповідача, які підтверджують розмір отриманого доходу, військовий квиток серії НОМЕР_1 від 02 серпня 2024 року, що підтверджує перебування на військовій службі.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК, ця стаття не вимагає.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Суд звертає увагу на твердження відповідача ОСОБА_1 про неможливість виконання рішення суду одномоментно, шляхом одноразової сплати відповідачем всієї суми заборгованості, через виняткові обставини: наявність місячного доходу, який є меншим за повну суму заборгованості, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, перебування відповідача на військовій службі.

Отже, визначальним фактором є винятковість цих випадків та їхній об`єктивний вилив на виконання судового рішення. Зазначене не залежить від волі заявника та впливає на його спроможність виконати рішення суду, при цьому заявник не відмовляється від виконання рішення суду та має намір добровільно погасити заборгованість у повному обсязі.

Судом встановлено, що розмір заборгованості, стягнутий судовим рішенням в сумі 31417,55 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн., що у загальному розмірі становить 38579,95 грн. є значним фінансовим навантаженням для відповідача у випадку сплати повного розміру заборгованості одномоментно, враховуючи його щомісячний дохід, який за серпень 2026 року становив 28282,05 грн., за липень 2026 року - 35498,92 грн.

Разом з тим, суд зважає на те, що матеріальний стан ОСОБА_1 не є скрутним, оскільки відповідач отримує заробіток, що є достатнім рівнем доходу, який в дев`ять з половиною разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, розмір доходу відповідача, загальний розмір заборгованості, судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, суд приходить до переконання, що клопотання про розстрочення виконання рішення у цій справі слід задовольнити частково, а розстрочення виконання рішення у цій справі на шість місяців не порушить баланс інтересів сторін в умовах дії воєнного стану в Україні, та не стане перешкодою у досягненні мети виконання судового рішення та буде дотримано співмірність негативних наслідків для стягувача та боржника.

Суд вважає підстави, наведені відповідачем, обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та приймає до уваги те, що відповідач не відмовляється від виконання рішення суду та має намір добровільно його виконати.

Отже, суд доходить висновку, що заяву слід задовольнити частково, а виконання рішення суду розстрочити на шість місяців, по шість рівних платежів, шляхом сплати коштів у розмірі 6430,00 грн. щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням щодо відповідача ОСОБА_1 законної сили, а саме з 26 вересня 2026 року.

Врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, зважаючи на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, керуючись принципами верховенства права, обов`язковості виконання рішення суду, справедливості та пропорційності, дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду задовольнити частково та допустити розстрочку виконання рішення суду на 6 (шість) платежів по 6430,00 грн., щомісячно.

Керуючись ст. ст. 16, 81, 260, 263, 354, 435 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 серпня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 27 серпня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики на 6 (шість) місяців рівними платежами по 6430,00 грн., щомісячно.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик