Рішення № 140422716, 07.10.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1402/26

2/709/1089/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання Данилової О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» (далі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач 13.06.2025 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву та приєдналася до умов та правил надання банківських послуг. На підставі заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено кредитний ліміт. 04.10.2025 відповідач підписав Паспорт кредиту та кредитний договір про надання строкового кредиту у розмірі 90 000,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на строк 36 місяців із встановленням річної процентної ставки 34. Додатково відповідачем був підписаний Графік кредиту. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених кредитним договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором у останнього, з урахуванням внесених платежів, утворилася заборгованість перед позивачем, котра станом на 07.07.2026 становить 106 136,82 грн, з якої: 88 566,92 грн заборгованість за тілом кредиту, 17 569,90 грн заборгованість за простроченими процентами.

Посилаючись на приписи діючого законодавства, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 106 136,82 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10.09.2026 вирішено проводити подальший розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, 07.10.2026 через підсистему «Електронний Суд» скерував заяву про розгляд справи без його участі.

07.10.2026 до суду особисто відповідачем подана заява про визнання позову, просить зменшити розмір судового збору та провести розгляд справи без його участі.

Оскільки судом вжити вимоги закону щодо повідомлення сторін про розгляд справи, від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, суд протокольною ухвалою постановив проводити розгляд справи без участі сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання про прийняття визнання позову відповідачем, суд виходить з наступного.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи. Проте, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону (наприклад, відповідач визнає безпідставний позов) або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (наприклад, малолітніх або недієздатних), суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 13.06.2025 власним цифровим підписом підписав заяву № б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та паспорт споживчого кредиту.

Підписанням цієї заяви відповідач погодився з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта і правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять між ним і банком договір про надання банківських послуг.

04.10.2025 відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою» АТ КБ «ПриватБанк», Кредитний договір та Графік платежів (обчислення загальної вартості Кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит «Кредит готівкою»).

На підставі підписаного позивачем та відповідачем кредитного договору, відповідачу було надано кредит в сумі у розмірі 90 000,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , на строк 36 місяців із встановленням річної процентної ставки 34 .

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що анкета-заява від 15.03.2023 № б/н, що разом з пам`яткою клієнта і правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять договір про надання банківських послуг, містить електронний цифровий підпис відповідача.

Особливості вчинення правочинів в електронній формі визначені положеннями Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 цієї ж статті Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Зі змісту ч. 8 цієї ж статті Закону вбачається, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

У ч. 12 цієї ж статті Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному

ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ст. 12 Закону (як в редакції станом на 14 грудня 2021 року, так і станом на 08 жовтня 2024 року) якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже укладений 04.10.2025 між позивачем та відповідачем правочин кредитний договір відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, а укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня

2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

За змістом ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, воно має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору.

Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в сумі 90 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що визнається відповідачем.

Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого виникла заборгованість, що також визнається відповідачем.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 07.07.2026 становить 106 136,82 грн, з якої: 88 566,92 грн заборгованість за тілом кредиту, 17 569,90 грн заборгованість за простроченими процентами.

Наявність заборгованості відповідач не заперечував та позовні вимоги визнав.

Перевіривши вказаний розрахунок заборгованості, беручи до уваги визнання позову, суд погоджується із заявленою до стягнення сумою заборгованості.

Ураховуючи наведене, представлені суду докази та визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Проте, положеннями статті 142 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору покладається на відповідача.

Оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція № . ZZ424B2LCL від 14.07.2026), а суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, то позивачу необхідно повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову в розмірі 1 331,20 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача інших 50 відсотків судового збору в розмірі 1 331,20 грн

Покликаючись на положення статей 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 04 жовтня 2025 року у сумі 106 136,82 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331,20 грн, а всього 107 468 (сто сім тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 02 копійки.

Повернути Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" (код код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001) із державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок (платіжна інструкція № . ZZ424B2LCL від 14.07.2026).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", код код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001;

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая