Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 569/18772/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради з позовом про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів.
В обгрунтовання позовних вимоги вказує на те, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , який було зареєстровано 21 жовтня 2023 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб від 21.10.2023, зареєстроване у Рівненському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1802.
З відповідачем від шлюбу мають малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не складалось та шлюбні відносини між ними остаточно припинились з 16 липня 2026 року.
З 16 липня 2026 року відповідач остаточно залишив свій будинок, зібрав всі речі та переїхав за адресою проживання своєї матері у місті Рівне, точна адреса їй невідома.
З того часу вона проживає з сином ОСОБА_3 за своєю адресою: АДРЕСА_1 та останній перебуває на її утриманні.
Зазначає, що з моменту народження сина та проживання однією сім`єю відповідач не давав згоди на реєстрацію місця проживання дитини за її адресою, мотивуючи спочатку це тим, що в подальшому така реєстрацію зробить неможливим вільний вибір дошкільного навчального закладу для відвідування сином. Наразі відповідач не дає згоди на реєстрацію сина за її адресою - фактичною адресою місця проживання без будь-яких об`єктивних причин.
Просить розірвати шлюб між ними, визначити місце проживання дитини з матір`ю, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила шлюб розірвати, стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, щодо вимоги про визначення місця проживання дитини з нею відмовилась.
Відповідач у судовому засіданні повністю визнав змінені позовні вимоги позивача.
У поданих заявах від 07.10.2026 позивач та відповідач не заперечили проти винесення судового рішення у підготовчому судовому засіданні.
06.10.2026 до суду надійшла заява від представника Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив таке.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 21 жовтня 2023 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 1802.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб, ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
За приписами частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною 3 статті 105 СК України шлюб, припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Враховуючи те, що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, а також те, що сторони подружніх стосунків не підтримують, спільне господарство не ведуть, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами існує лише формально, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені її особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, що не позбавляє сторін повторно зареєструвати шлюб після усунення обставин, що були підставою для його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05 вересня 2024 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 1576, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 06.08.2026 року позивач ОСОБА_1 зареєтрована з 25.05.2002 в АДРЕСА_1 .
Згідно Акту від 06.08.2026 підтверджено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі своєю матір`ю ОСОБА_4 з моменту свого народження і на момент підпису під цим актом.
Позивач самостійно несе витрати на утримання дитини. Відповідач інших осіб на утриманні не має, є працездатним, працевлаштований.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Враховуючи те, що домовленість між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на утримання дитини відсутня, оскільки протилежного суду не доведено, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання їх дитини.
Тому зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дітям рівень життя, необхідний і достатній для їх нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини (ч. 1 ст. 141 СК України), суд доходить висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача у розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Таким чином, стягнення аліментів необхідно присудити з 06 серпня 2026 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 України ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання їх дитини, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі наведеного, керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів задоволити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 21 жовтня 2023 року у Рівненському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1802.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06 серпня 2026 року і до повноліття дитини.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Повернути ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 1331 грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, код ЄДРПОУ 25675397, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Шевченка, 45, Рівненська область, 33013.
Суддя Н. Г. Кучина
Судове рішення № 140422276, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 07.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/18772/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: