Рішення № 140422056, 07.10.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2066/26

Провадження № 2-о/548/65/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання -Матвієнко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин

установив:

Позиція заявника та заінтересованої особи, процесуальні дії, вчинені по справі.

Заявник звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаною заявою.

На обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка заявниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя, а саме 02 листопада 2018 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області Усик Н.Г. за реєстровим № 142.

Відповідно до змісту вказаного заповіту, ОСОБА_3 усе належне їй майно заповідала - своїй племінниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_3 у передбачений законом шестимісячний строк заявниця звернулася до приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Д.В. із заявою про прийняття спадщини.

25 березня 2026 року нотаріусом було заведено спадкову справу № 34/2026.

Однак при оформленні спадкових прав виникли перешкоди.

Відповідно до роз`яснення приватного нотаріуса Берези Д.В. від 15.07.2026 № 224/01-14, відсутні документи, які б підтверджували родинні відносини спадкодавця ОСОБА_4 і заявника ОСОБА_5 як тітки і племіннииці. Відсутні документи, які б підтверджували те, що померла ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_6 , яка є рідною сестрою ОСОБА_7 , матері батька заявниці- ОСОБА_8 , а отже, її тіткою.

Родинні стосунки між заявницею та померлою підтверджуються наступними документами:

Заповіт від 02.11.2018: Складаючи заповіт, ОСОБА_3 особисто зазначила, що заповідає майно своїй племінниці ОСОБА_1 , більше родичів тітка не мала, останній період життя проживала з батьком заявниці в неї, тому написала заповіт на користь заявниці. Походження за лінією батька заявниці: Заявниця, ОСОБА_9 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . При укладенні шлюбу 26 січня 1985 року з ОСОБА_10 вона змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_10 ». Батьком заявниці був ОСОБА_8 (народжений ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджується свідоцтвом про народження. У свідоцтві про народження батька ОСОБА_8 його батьками зазначено: батько - ОСОБА_13 , мати - ОСОБА_7 (дівоче ОСОБА_7 ).

Походження тітки ( ОСОБА_3 ): ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 під дівочим прізвищем ОСОБА_15 . Її матір`ю згідно зі свідоцтвом про народження є ОСОБА_6 (дівоче ОСОБА_6 ), яка є рідною сестрою ОСОБА_16 , що була матір`ю мого батька - ОСОБА_8 ). 20 листопада 1964 року ОСОБА_17 уклала шлюб із ОСОБА_18 та змінила прізвище на « ОСОБА_17 ». Таким чином, заявниця є племінницею ОСОБА_3 .

Свідоцтво про народження ОСОБА_20 , Свідоцтво про народження ОСОБА_16 , свідоцтво про шлюб ОСОБА_20 , свідоцтво про шлюб ОСОБА_16 не збереглися.

[Спільні прадідусь та прабабуся: ОСОБА_21 + дружина]

_______|_______ |

| [Рідна сестра 1] [Рідна сестра 2] Д

ОСОБА_20 ОСОБА_16

| |

(Двоюрідні брат і сестра / Кузени) |

| |

[Дочка сестри 1] [Син сестри 2]

ОСОБА_22

(Двоюрідна тітка) ( батько заявниці)

|

[лінія роду заявниці]

|

ОСОБА_23

Внаслідок того, що актові записи цивільного стану минулих років не збереглися, позасудовим шляхом підтвердити родинні стосунки неможливо.

Також надано фотосвітлину де зображені тітка ОСОБА_24 , заявниця і її сестра ОСОБА_25 .

24.08.2026 р. по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Савинська Н.Ю. у судове засідання не з`явилися, прохали суд розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, просять розглянути справу у відсутність їх представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка заявниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя, а саме 02 листопада 2018 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області Усик Н.Г. за реєстровим № 142.

Відповідно до змісту вказаного заповіту, ОСОБА_3 усе належне їй майно заповідала - своїй племінниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_3 у передбачений законом шестимісячний строк заявниця звернулася до приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Д.В. із заявою про прийняття спадщини.

25 березня 2026 року нотаріусом було заведено спадкову справу № 34/2026.

Однак при оформленні спадкових прав виникли перешкоди.

Відповідно до роз`яснення приватного нотаріуса Берези Д.В. від 15.07.2026 № 224/01-14, відсутні документи, які б підтверджували родинні відносини спадкодавця ОСОБА_4 і заявника ОСОБА_5 як тітки і племіннииці. Відсутні документи, які б підтверджували те, що померла ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_6 , яка є рідною сестрою ОСОБА_7 , матері батька заявниці- ОСОБА_8 , а отже, її тіткою.

Родинні стосунки між заявницею та померлою підтверджуються наступними документами:

Заповіт від 02.11.2018: Складаючи заповіт, ОСОБА_3 особисто зазначила, що заповідає майно своїй племінниці ОСОБА_1 , більше родичів тітка не мала, останній період життя проживала з батьком заявниці в неї, тому написала заповіт на користь заявниці. Походження за лінією батька заявниці: Заявниця, ОСОБА_9 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . При укладенні шлюбу 26 січня 1985 року з ОСОБА_10 вона змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_10 ». Батьком заявниці був ОСОБА_8 (народжений ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджується свідоцтвом про народження. У свідоцтві про народження батька ОСОБА_8 його батьками зазначено: батько - ОСОБА_13 , мати - ОСОБА_7 (дівоче ОСОБА_7 ).

Походження тітки ( ОСОБА_3 ): ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 під дівочим прізвищем ОСОБА_15 . Її матір`ю згідно зі свідоцтвом про народження є ОСОБА_6 (дівоче ОСОБА_6 ), яка є рідною сестрою ОСОБА_16 , що була матір`ю мого батька - ОСОБА_8 ). 20 листопада 1964 року ОСОБА_17 уклала шлюб із ОСОБА_18 та змінила прізвище на « ОСОБА_17 ». Таким чином, заявниця є племінницею ОСОБА_3 .

Свідоцтво про народження ОСОБА_20 , Свідоцтво про народження ОСОБА_16 , свідоцтво про шлюб ОСОБА_20 , свідоцтво про шлюб ОСОБА_16 не збереглися.

[Спільні прадідусь та прабабуся: ОСОБА_21 + дружина]

_______|_______ |

| [Рідна сестра 1] [Рідна сестра 2] Д

ОСОБА_20 ОСОБА_16

| |

(Двоюрідні брат і сестра / Кузени) |

| |

[Дочка сестри 1] [Син сестри 2]

ОСОБА_22

(Двоюрідна тітка) ( батько заявниці)

|

[лінія роду заявниці]

|

ОСОБА_23

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Окреме провадження як вид цивільного судочинства характеризується певною специфікою процесуальної форми, що зумовлена такими особливостями:

1) відсутність спору про право, яка водночас не виключає спору про факт, що полягає в неочевидності його існування;

2) особливий об`єкт судового захисту, яким є охоронюваний законом (законний) інтерес як потреба та прагнення до користування конкретним матеріальним та (або) нематеріальним благом, що може як опосередковуватися, так і не опосередковуватися певним суб`єктивним правом. Захист охоронюваного законом (законного) інтересу у справах здійснюється шляхом підтвердження судом наявності чи відсутності певного юридичної факту як підстави виникнення, зміни чи припинення неоспорюваних суб`єктивних прав;

3) спеціальна мета - підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 - 81, 133, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_2 ), представник заявника : адвокат Савинська Наталія Юріївна (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_8 , тел. НОМЕР_2 , адреса знаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), за участю заінтересованої особи: Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( код ЄДРПОУ: 22528612, адреса знаходження: вул. Соборності, буд. 4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області), ОСОБА_2 ( ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_9 , тел. НОМЕР_4 , адреса АДРЕСА_4 ,РНОКПП НОМЕР_5 ) про встановлення факту родинних відносин.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тарасівка Хорольського району Полтавської області, та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 є тіткою та племінницею.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 07.10.2026 року.

Суддя : О.В. Коновод