Ухвала суду № 140421951, 07.10.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.10.2026Справа № 554/9793/25Провадження № 1-кс/554/12088/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі :

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_5 щодо не розгляду клопотання про закриття кримінального провадження № 62025170010000693 від 26.03.2025 року,

В С Т А Н О В И В:

1. Зміст скарги та позиція скаржника

До суду надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_5 , яка полягає у нерозгляді його клопотання від 14.08.2026 року про закриття кримінального провадження № 62025170010000693 від 26.03.2025 року. Заявник просив розглянути та задовольнити вказане клопотання за наявності відповідних правових підстав.

На обґрунтування скарги ОСОБА_4 послався на те, що клопотання було направлено до Офісу Генерального прокурора 14.08.2026 року електронною поштою, а 19.08.2026 року повторно надіслано засобами поштового зв`язку. За твердженням скаржника, станом на 21.08.2026 року у нього були відсутні будь-які відомості про розгляд зазначеного процесуального документа в установленому законом порядку, що свідчить про протиправну бездіяльність органу прокуратури.

Скаржник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. На адресу суду направив письмову заяву, у якій просив розглянути скаргу за його відсутності, вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність скаржника не є перешкодою для розгляду скарги.

2. Позиція сторони обвинувачення

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила в повному обсязі. Пояснила, що вона є старшою групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62025170010000693. Клопотання ОСОБА_4 було нею детально опрацьовано та фактично розглянуто 20.08.2026 року, за результатами чого винесено вмотивовану постанову про відмову в задоволенні клопотання. Того ж дня копію вказаної постанови за вихідним №31/2/1-85065ВИХ-26 було направлено адресату ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку за вказаною ним у клопотанні адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, прокурор зазначила, що ОСОБА_6 наразі звільнена з посади першого заступника Генерального прокурора, ніколи не входила до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, не володіла його матеріалами, а тому не мала жодних процесуальних повноважень на прийняття рішень щодо його закриття чи розгляду клопотань у порядку ст. 220 КПК України.

3. Мотиви суду

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши заперечення прокурора та оцінивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Згідно зі ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого та його представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав або відмовити у задоволенні, про що виноситься вмотивована постанова, копія якої надається особі, яка заявила клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження було направлено на електронну адресу Офісу Генерального прокурора 14.08.2026 року.

Таким чином, граничний строк для його розгляду, визначений ст. 220 КПК України, сплив 17.08.2026 року. Процесуальне рішення за результатами розгляду вказаного клопотання було прийнято старшою групи прокурорів ОСОБА_3 20.08.2026 року, тобто не у триденний строк.

Проте, для вирішення питання за скаргою в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначальним є факт наявності або відсутності стану бездіяльності на момент розгляду скарги слідчим суддею.

Інститут судового оскарження бездіяльності у кримінальному процесі має правовідновлюючу функцію - припинення процесуальної пасивності уповноваженої особи та спонукання її до виконання чітко визначеного імперативного обов`язку. Стан бездіяльності є триваючим, і він припиняється або ухваленням судового рішення, або фактичним вчиненням зобов`язуючої дії суб`єктом владних повноважень.

Оскільки на момент судового розгляду клопотання ОСОБА_4 від 14.08.2026 року вже фактично розглянуто уповноваженим прокурором, а правовий стан невизначеності усунуто шляхом винесення вмотивованої постанови, предмет спору (як об`єкт судового захисту) вичерпав себе.

Сама по собі констатація факту порушення прокурором строків розгляду звернення (за умови, що розгляд уже відбувся) не є підставою для задоволення скарги, оскільки слідчий суддя не може покласти на прокурора обов`язок вчинити дію, яка вже була реалізована.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 36 КПК України, прокурор здійснює свої повноваження у кримінальному провадженні виключно за умови, що він визначений керівником відповідного органу прокуратури як процесуальний керівник та включений до складу групи прокурорів.

Закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 КПК України або вирішення клопотань у порядку ст. 220 КПК України є виключною процесуальною компетенцією прокурора, який безпосередньо здійснює нагляд у формі процесуального керівництва у конкретному кримінальному провадженні.

Як установлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами провадження, ОСОБА_6 ніколи не входила до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62025170010000693, не володіла матеріалами справи та не мала відповідного процесуального статусу, а на момент розгляду скарги взагалі звільнена з посади.

Юридична відповідальність за бездіяльність може настати лише для особи, на яку законом чи процесуальним рішенням покладено обов`язок вчинити конкретну дію. Оскільки у ОСОБА_5 були відсутні законні повноваження на розгляд клопотання ОСОБА_4 у цьому провадженні, у її діях не може бути констатовано протиправну бездіяльність.

Клопотання було розглянуто належним, уповноваженим суб`єктом - старшою групи прокурорів ОСОБА_3 .

Твердження ОСОБА_4 про те, що станом на 21.08.2026 року він не отримав відомостей про розгляд клопотання, не свідчить про бездіяльність сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_3 виконала вимоги ч. 2 ст. 220 КПК України, направивши копію постанови поштою у день її винесення (20.08.2026 року) за адресою, вказаною самим заявником (вул. Левадна, 12 м. Решетилівка Полтавської області).

Неознайомлення скаржника з рішенням прокурора на момент звернення до суду викликано виключно об`єктивним часом, необхідним для доставки поштової кореспонденції, що виключає вину органу прокуратури у формі умисного приховування інформації чи ігнорування прав особи.

Враховуючи, що на момент розгляду скарги судом факт бездіяльності не знайшов свого підтвердження, клопотання скаржника вирішено уповноваженою особою в установленому законом процесуальному порядку, а процесуальні права ОСОБА_4 на розгляд його звернення є поновленими, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 36, 110, 220, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_5 щодо не розгляду клопотання про закриття кримінального провадження № 62025170010000693 від 26.03.2025 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7