Ухвала суду № 140421239, 07.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1773/23

1-кс/357/2203/26

У Х В А Л А

07 жовтня 2026 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання Таращанського міського голови ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження № 12023111030000331 від 27.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання Таращанського міського голови ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження № 12023111030000331 від 27.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України.

07 жовтня 2026 року до суду надійшла заява міського голови Таращанської міської ради ОСОБА_3 про залишення вказаного клопотання без розгляду, оскільки воно помилково направлено до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Дослідивши матеріали клопотання та подану заявником заяву про залишення його без розгляду, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання розглядається слідчим суддею під час досудового розслідування.

Таким чином, подання клопотання про скасування арешту майна є реалізацією процесуального права відповідної особи, а його розгляд судом можливий за наявності волевиявлення заявника щодо підтримання заявленої вимоги.

У даному випадку заявник ОСОБА_4 до розгляду клопотання по суті подав заяву, в якій прямо зазначив, що клопотання було помилково направлено до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, та просив залишити його без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи, що заявник не наполягає на розгляді поданого ним клопотання цим судом, а також беручи до уваги принцип диспозитивності кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає правових підстав для подальшого розгляду зазначеного клопотання по суті.

При цьому залишення клопотання без розгляду з наведених підстав не є вирішенням питання щодо законності чи обґрунтованості накладеного арешту майна та не перешкоджає заявнику реалізувати своє право на звернення з відповідним клопотанням до належного суду в порядку, передбаченому КПК України.

Керуючись ст. 7, 9, 26, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання Таращанського міського голови ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження № 12023111030000331 від 27.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що залишення клопотання без розгляду не перешкоджає зверненню з відповідним клопотанням до належного суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяОСОБА_5