Рішення № 140420790, 06.10.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/20649/25

Провадження № 2/161/185/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свій позов, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, мотивує тим, що 12 квітня 2025 року у місті Луцьку по вул. Ветеранів, 19 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю транспортних засобів «Volkswagen Tiguan», державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , та «Mercedes-Benz EGA 250», державний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 .

Згідно європротоколу, складеному учасниками ДТП, винним визнано водія автомобіля «Mercedes-Benz EGA 250», державний номер НОМЕР_2 . ОСОБА_3 . Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz EGA 250», державний номер НОМЕР_2 , станом на 12.04.2025 року, була забезпечена в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №226434938.

Зазначає, що у триденний термін звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування, звернення зареєстроване за №279790/1.

За результатами огляду транспортного засобу Volkswagen Tiguan» відповідачем була складена ремонтна калькуляція, згідно якої вартість ремонту становить 14639,00 грн., із подальшим застосуванням коефіцієнта фізичного зносу 30% (4391,70 грн.), у результаті чого визначена сума страхового відшкодування 10247,30 грн.

Вказує на те, що відповідачем при здійсненні розрахунку відновлювальної вартості ремонту автомобіля «Volkswagen Tiguan», 2020 року випуску, безпідставно застосував зниження вартості на 30%, що становить 4391,70 грн, внаслідок чого визначив суму до виплати 10247,30 грн замість повної вартості ремонту 14639,00 грн.

Такі дії страховика є необґрунтованими та суперечать положенням законодавства, оскільки транспортний засіб має вік менше п`яти років та перебував у належному технічному стані, що виключає застосування коефіцієнта фізичного зносу.

Крім того, в наданій калькуляції відсутній розрахунок і обґрунтування коефіцієнта зносу, що порушує вимоги Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року (із змінами).

Таким чином, зменшення страхового відшкодування на 30% не має нормативного обґрунтування і призвело до неповного відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що порушує вимоги статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до яких шкода має бути відшкодована в повному обсязі.

Разом з тим, зазначає, що не погодившись з сумою страхового відшкодування надав відповідачу калькуляцію відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Tiguan», державний номер НОМЕР_1 , складену ТОВ «Автоцентр Захід», розмір яких становив 26140,29 грн. та у зв`язку із відмовою відповідача виплатити страхове відшкодування, ним було проведено відновлювальний ремонт, який склав 46024,58 грн., у тому числі ПДВ 7670,76 грн.

На підставі наведеного просить суд стягнути з відповідача 46024,58 грн., у тому числі ПДВ 7670,76 грн. вартості відновлювального ремонту та судові витрати по справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що він не погоджується з вимогою позивача про стягнення з нього 46024,58 грн. вартості відновлювального ремонту, оскільки, позивач із заявою про виплату страхового відшкодування не звертався, з моменту ДТП минув строк на звернення із відповідною заявою, а відтак, втратив право на страхове відшкодування. Крім того, зазначив, що за своєю природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, який носить інформативний характер. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 03 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі

Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання також подав заяву про слухання справи без його участі. Позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Суд вважає за можливим слухати справу у відсутності учасників справи, що не з`явилися по наявним у справі доказам.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 квітня 2025 року у місті Луцьку по вул. Ветеранів, 19 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Volkswagen Tiguan», державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , та «Mercedes-Benz EGA 250», державний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 (а.с. 6).

Згідно європротоколу, складеному учасниками ДТП, винною визнано водія автомобіля «Mercedes-Benz EGA 250», державний номер НОМЕР_2 . ОСОБА_3 . Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes-Benz EGA 250», державний номер НОМЕР_2 , станом на 12.04.2025 року, була забезпечена в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №226434938 (а.с. 6).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі поданих позивачем документів відкрито страхову справу №279790, здійснено огляд транспортного засобу «Volkswagen Tiguan», державний номер НОМЕР_1 та проведено ремонтну калькуляцію вартості ремонту у сумі 14639,00 грн., із подальшим застосуванням коефіцієнта фізичного зносу 30% (4391,70 грн.), у результаті чого визначена сума страхового відшкодування склала 10247,30 грн. (а.с. 16-31).

В подальшому, відповідачем було сформовано та направлено на адресу позивача заяву на виплату та щодо узгодження суми страхового відшкодування в розмірі 10247,30 грн. для підписання ОСОБА_1 (а.с. 14).

Судом встановлено, що не погодившись із визначеною відповідачем сумою, позивач звернувся до офіційного дилера ТОВ «Автоцентр Захід» та направив на адресу ПрАТ «СК «Євроінс Україна» попередній рахунок визначення вартості відновлювального ремонту від 22.04.2025 року (на суму 26140,29 грн) (а.с. 29).

Із листування позивача з представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна» вбачається, що останній не погодив рахунок офіційного дилера ТОВ «Автоцентр Захід» та запропонував обрати СТО з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку (а.с. 8-13).

Із матеріалів справи встановлено, що відповідачем будь-яких подальших дій проведено не було, будь-якої страхової виплати позивачу виплачено не було, відмови у такій виплаті також надано не було.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач фактично відремонтував свій автомобіль «Volkswagen Tiguan», державний номер НОМЕР_1 , а вартість ремонту склала 46024,58 грн, що підтверджується копією рахунку визначення вартості відновлювального ремонту від 07.01.2026 року на замовлення ОСОБА_1 в ТОВ «Автоцентр Захід», а також копією квитанції про оплату позивачем на рахунок ТОВ «Автоцентр Захід» плати в розмірі 46024,60 грн. (а.с. 77-79).

Суд погоджується з доводами позивача про обов`язок відповідача виплати суму вартості відновлювального ремонту фактично виконаного 07.01.2026 року, з огляду на таке.

Згідно положень ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №752/16797/14-ц (провадження №14-80цс19)).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них згідно з пунктом 9 частини першої вказаної статті належить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства (частина друга статті 999 ЦК України).

20.06.2024 набрав чинності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 21 травня 2024 року (Закон №3720-IX), який введено в дію з 01.01.2025, та на підставі набрання чинності якого втратив чинність попередній Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV.

Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (абзац шостий пункту 6 розділу VI Закону №3720-IX).

З огляду на дату настання страхового випадку (12 квітня 2025 року) до правовідносин сторін у справі застосуванню підлягають положення Закону 3720-IX від 21 травня 2024 року.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (ч. 1 ст. 18 Закону України №3720-ІХ).

За положеннями пункту 1 частин 1 статті 27 Закону України №3720-ІХ страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

За змістом частини другої вказаної вище статті, витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України №3720-ІХ, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону України №3720-ІХ у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

Судом установлено, що позивач відремонтував свій автомобіль «Volkswagen Tiguan», державний номер НОМЕР_1 , а вартість ремонту склала 46024,58 грн., що підтверджується копією рахунку вартості відновлювального ремонту від 07.01.2026 року, в визначенням вартості проведених робіт та складових частин (матеріалів) на замовлення ОСОБА_1 в ТОВ «Автоцентр Захід», а також копією квитанції про оплату позивачем на рахунок ТОВ «Автоцентр Захід» суми в розмірі 46024,60 грн. (а.с. 77-79).

Із матеріалів справи встановлено, що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не виплатило позивачу страхового відшкодування ні в розмірі згідно проведеної ним ремонтної калькуляції, ні за рахунком фактично проведеного позивачем відновлювального ремонту транспортного засобу, що не відповідає вимогам Закону.

Разом з тим, у разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок страхової компанії, якщо понесення витрат зі сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами.

Відповідний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19.

Як вбачається з рахунку ТОВ «Автоцентр Захід» від 07.01.2026 року, вартість проведеного ремонту транспортного засобу позивача становить 46024,58 грн., в тому числі ПДВ 7670,76 грн., які були сплачені позивачем згідно квитанції про оплату №5911 08.01.2026 року, а відтак, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок відповідача.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 несплаченого страхового відшкодування в розмірі 46024,58 грн., що є вартістю відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля «Volkswagen Tiguan», державний номер НОМЕР_1 .

При цьому, суд не бере до уваги, доводи сторони відповідача, щодо відсутності заяви позивача на виплату страхового відшкодування, оскільки, позивач, після настання ДПТ належним чином повідомив відповідача про страховий випадок та надав необхідні документи, після чого відповідачем було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу, складено акт огляду та проведено розрахунок вартості відновлювального ремонту та сформувавши і направивши позивачу документ із назвою «Заява на виплату та щодо узгодження суми страхового відшкодування». Відтак, суд вважає, що такими діями страхова компанія фактично визнала наявність правовідносин щодо заявленої позивачем вимоги про здійснення страхової виплати.

Водночас, у позові до відповідача ОСОБА_2 , слід відмовити, оскільки, сума страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності застрахованої особи, згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №226434938.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково.

Також, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача, слід стягнути 968,96 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 23, 990, 1188, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 21 травня 2024 року, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Євроінс Україна» в користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 46024 (сорок шість тисяч двадцять чотири) грн. 58 коп.

В позові до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Євроінс Україна» в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», код ЄДРПОУ 22868348, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ вул. Велика Васильківська, 102.

Відповідач ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області А.М. Пахолюк